Мілей вирішив розвивати... ядерну енергетику.
Тема завчить дуже дивно, оскільки ядерна енергетика в усьому світі – це результат державного протекціонізму, що має стримувати лібертаріанців, аби ті не ставили під сумнів будь-які форми державного втручання, підтримки та регулювання. А ядерна енергетика - це якраз втручання, підтримка та регулювання.
Хоча й "ядерка" буває приватною, як у Франції чи Японії, але без допомоги держави успішно розвиватися не зможе.
А держрегулювання – це взагалі альфа та омега ядерної безпеки.
Однак, Мілей, як і будь-який автор теорії, відрізняється тим, що не дотримується її.
Взагалі, я помітив таку особливість: щойно такі люди, як Мілей, потрапляють у владу, вони часто забувають про свої найяскравіші обіцянки.
Наприклад, про ліквідацію центрального банку країни або запровадження долара замість аргентинського песо, або обіцянку ліквідувати регулювання валютного курсу.
Зараз Мілей каже, що не знає, коли ліквідує "подвійну модель" курсів, оскільки лібертаріанець не може планувати, адже це порушує волю ринку. А регулювання курсу цієї свободи, виходить, не порушує?
Але варто віддати Мілею належне - він досяг істотного скорочення розриву між офіційним і ринковим курсами песо до долара і стабілізував сам курс національної валюти. Але в контексті лібертаріанства - це все одно напівзахід.
Такий результат могли занести собі в актив його політичні супротивники - Макрі та кіршнеристи, які сперечаються про те, як краще регулювати. А тут, обізвався грибом - лізь у кіш.
Лібертаріанець має одразу відпустити курс національної валюти, усунувши будь-яке втручання держави. Наприклад, лібертаріанство в Сальвадорі - це введення як національної валюти біткоїна без будь-яких зволікань.
Порівняно з радикалізмом Сальвадора, Мілей – ретроград та оппортуніст лібертаріанського фронту, навіть держрегулювання песо не зміг усунути (планова девальвація на 2% на місяць). Не кажучи вже про ліквідацію центрального банку чи запровадження долара замість песо.
До речі, будь-яке валютне регулювання теорії грошей Мізеса - це безумовна брехня, оскільки вона порушує поведінкову модель у рамках теореми регресії вартості грошей Мізеса.
Натомість Мілей іноді заходить на "чуже поле" інституціоналістів, тобто прихильників планомірного інституційного розвитку. Наприклад, він презентував нову ядерну програму Аргентини.
І зробив це у присутності генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаеля Гроссі. Мілей заявив: "Ядерна енергія — єдине ефективне, стрімке і швидко масштабоване джерело енергії, яке відповідає розвитку нашої цивілізації.
Після десятиліть занепаду ядерна енергія здійснить своє тріумфальне повернення.
І ми не лише не збираємося відставати, а й маємо намір стати першопрохідниками у виконанні саме цього завдання".
Мілей навіть взяв на себе сміливість заявити, що "Аргентина стане світовим піонером у цій сфері". І вже створено Аргентинську ядерну раду.
На першому етапі в Аргентині побудують малий модульний реактор (SMR) на майданчику Атуча. "У нас є енергія, холодні та негостинні землі та якісні людські ресурси. Недаремно ми є країною з найбільшою кількістю єдинорогів на душу населення в регіоні.... сукупні фактори створюють ідеальний шторм для залучення інвестицій високого рівня в штучний інтелект".
Мілей зазначив, що окрім розвитку проєкту АЕС Atucha III, Аргентина налагодить експорт малих модульних реакторів! До речі, в Аргентині вже працює три старі АЕС: Atucha I, Atucha II та Embalse (7% генерації електроенергії). І управляє ними держкомпанія Nucleoeléctrica Argentina S.A.
Тепер Мілей під приводом виробництва модульних реакторів планує залучити в держкомпанію приватні інвестиції та в результаті приватизувати її за борги.
До речі, до Мілея Atucha I була підготовлена для модернізації з метою продовження терміну служби – вона була першою АЕС у Латинській Америці. Продовження терміну її експлуатації на 20 років коштуватиме 700 млн доларів, термін робіт - 30 місяців.
Продовжується робота над малим модульним реактором CAREM (Central Argentina de Elementos Modulare) у провінції Буенос-Айрес, який можна інтегрувати з ВІЕ (сонце, вітер), тобто створюючи гібрид.
Після приходу до влади Мілея роботи на станції було припинено, а 260 працівників звільнено. Хоча є інформація про продовження робіт найближчим часом.
У цьому контексті цікаво, чи Мілей ставив собі кілька простих питань.
Наприклад, як можна розвивати "ядерку" на тлі тотального демонтажу державного фінансування фундаментальної науки. Або, а як це за часів правління "ліваків" у країні з'явився "унікальний людський капітал"?
Хоча відповідь зрозуміла - за рахунок якісної та доступної для населення вищої освіти, найчастіше, безкоштовної. Але як Мілей планує зберегти якість людського капіталу, якщо різко скорочує витрати держави на освіту? І як розвиватиметься "ядерка" без підтримки держави?
І чому перші в Латинській Америці АЕС з'явилися в Аргентині за "ліваків" і "комуняків" (так він називає пероністів, своїх політичних противників).
Чому при пероністах в Аргентині з'явилися передові форми когенерації ядерної та відновлювальної енергетики?
І вишенька на торті.
А як це за "ліваків" Аргентина раптом стала лідером за кількістю єдинорогів у Латинській Америці? Чому не лібертаріанський Сальвадор?
Це ж начебто суто ринкове явище підприємницької інноваційної ініціативи – єдинороги?
Адже це тільки за лібертаріанців єдинороги йдуть на вільний випас?
Швидше за все, але не точно...)
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
