Вітаю Вас, шановні батьки. З початком повномасштабної війни в Україні, емоційний стан, під тиском хронічного стресу, почав змінюватись на більш агресивний, роздратований та нестабільний.

Це відображається не лише на дорослих, а й на дітях. Соціальне середовище дітей, де вони можуть обмінюватись своїми переживаннями - це сімʼя та школа. Тож, давайте поговоримо про шкільний булінг і що з цим робити.

Що таке булінг?

Булінг — це систематична агресія або цькування однієї дитини іншою, або групою дітей, яка може мати фізичний, вербальний, емоційний або кібернетичний характер. Для батьків важливо вміти розпізнати ознаки булінгу, щоб вчасно втрутитися і допомогти дитині.

Як розпізнати булінг?

Діти не завжди готові розповідати батькам про цькування, тому важливо звертати увагу на можливі ознаки булінгу:

1. Зміни в поведінці та настрої:   

• Емоційна нестабільність: постійні спалахи гніву, плач або відчуття страху перед школою можуть свідчити про проблеми.   
• Замкнутість: дитина стає замкнутою, уникає розмов про школу або своїх однокласників.   
• Небажання йти до школи: якщо дитина часто намагається залишитися вдома або вигадує причини для пропуску занять, це може бути пов’язано з цькуванням.   
• Погіршення апетиту або сну: стрес від булінгу може впливати на фізичне здоров’я, викликаючи розлади сну або апетиту.

2. Фізичні ознаки:   

• Незвичні синці або подряпини: дитина може приховувати фізичні травми, не пояснюючи їхні причини.
• Зіпсовані або втрачені речі: якщо дитина часто повертається зі школи без речей (наприклад, зі зламаними речами або втраченим одягом), це може бути результатом булінгу.

3. Зміни в успішності:   

• Погіршення академічних результатів: стрес від цькування може вплинути на здатність дитини зосереджуватися на навчанні, що призводить до зниження успішності.   
• Відсутність інтересу до навчання: якщо дитина раніше була активною в навчанні, але раптово втрачає інтерес до уроків, це може бути сигналом про проблему.

4. Соціальні ознаки: 

• Відмова від соціальних активностей: дитина може уникати зустрічей із друзями або не хотіти брати участь у шкільних заходах.
• Ізоляція: якщо дитина часто знаходиться наодинці або говорить, що у неї немає друзів, це може бути ознакою цькування.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські школярі відстають у навчанні на два роки: що означають результати PISA 2022

Що робити батькам, якщо ви підозрюєте, що ваша дитина стикається з булінгом? У цій ситуації важливо діяти обережно, але впевнено.

Поради наступні: спілкуйтеся з дитиною, будьте відкритими, дайте зрозуміти дитині, що ви готові вислухати її без осуду. Не тисніть на неї, але намагайтеся створити атмосферу, де дитина почуватиметься безпечно і зможе говорити про свої проблеми. 

Запитуйте ненав’язливо: “Як проходить твій день у школі? Хто з твоїх однокласників тобі подобається? Як ти проводиш час на перервах?”    

Слухайте дитину також уважно, не перебивайте і не критикуйте за сказане. Важливо, щоб діти знали, що ви серйозно ставитесь до їхньої проблеми.

Підтримуйте дитину: запевніть її у тому, що вона не винна. Часто діти, які стають жертвами булінгу, відчувають провину за ситуацію. Важливо пояснити, що проблема не в них.    

Допоможіть дитині підвищити самооцінку: підтримка вдома може допомогти їй відчути себе цінною. Заохочуйте її займатися тими справами, які їй вдаються, і похваліть за будь-які досягнення.   

Працюйте над розвитком навичок соціальної стійкості: вчіть дитину, як реагувати на образи або агресію, використовуючи впевнені відповіді, але уникаючи конфліктів.

Зверніться до школи: поговоріть з учителем, розкажіть про свою стурбованість класному керівникові або вчителю. Зазвичай вони знають більше про те, що відбувається в класі.

Співпрацюйте зі шкільною адміністрацією: якщо проблема серйозна, зверніться до директора школи або психолога, вони можуть втрутитися, провести бесіди з учасниками конфлікту або розробити план щодо безпечного середовища для вашої дитини.   

Запитайте про політику щодо булінгу: дізнайтесь, які заходи вживаються в школі для запобігання булінгу та підтримки жертв.

Боротьба зі цькуванням 

Не зважаючи на те, що багато шкіл мають спеціальні програми або стратегії для боротьби з цькуванням, все ж іноді слід розглянути допомогу психолога. Професіонал допоможе дитині впоратися з емоціями, відновити самооцінку і навчить ефективних стратегій реагування на цькування.   

Психологічна підтримка для всієї родини

Іноді проблема булінгу може впливати на всю сім’ю. Консультації можуть допомогти всім членам родини знайти спільну мову і підтримати дитину. Не забувайте допомагати дитині знайти своїх друзів, підтримуйте соціальні контакти через гуртки, спортивні секції або інші соціальні активності. Це може допомогти дитині знайти підтримку і розвинути впевненість у собі.

Профілактика булінгу   

Навчайте дитину емпатії та поваги до інших, розмовляйте про важливість поваги до почуттів інших людей і як важливо ставитися до всіх з гідністю.    

Заохочуйте дитину повідомляти про булінг: важливо, щоб діти знали, що завжди можуть звернутися за допомогою до дорослих — батьків, вчителів або шкільного психолога.  Подавайте приклад: батьки можуть бути зразком поведінки для своїх дітей. Показуйте, як можна вирішувати конфлікти без агресії та з повагою до інших.

Висновок: булінг — це серйозна проблема, яка може впливати на емоційне, психологічне та фізичне здоров’я дитини. Важливо, щоб батьки були уважними до змін у поведінці своєї дитини, готовими до відкритого діалогу та активно співпрацювали зі школою, щоб гарантувати безпечне середовище для розвитку дитини.

Головне - тандем у всьому!

Світлана Арефнія, кандидатка психологічних наук, доцент кафедри психології, сімейна психотерапевтка