Понад три тижні триває блокада українського-польського кордону з боку далекобійників-страйкарів на чолі з Рафалом Меклером. Про економічне підґрунтя їхніх вимог, політичне забарвлення та викриті зв’язки з російською федерацією було написано предостатньо.
Тим не менш, віз і нині там - акцію протесту не просто збираються пролонговувати вже до лютого, а й поширювати за межі первісно вказаних трьох пунктів перетину. Низка експертів, зокрема й автор, політичні та громадські діячі як Україні, так і в ЄС вимагали від польської влади реакції. І ця реакція врешті отримана, що підкреслила реалії сьогодення польської внутрішньої політики. Це важливий етап, що змушує зняти рожеві окуляри з найзатятіших оптимістів. Цілком очевидно, що як із американською допомогою Україні, ми стаємо просто предметом розбірок між різними політичними силами у державі-партнері.
А тепер до конкретики. Очільник Мінінфраструктури Польщі Анджей Адамчик з електронних шпальт урядового сайту закликав українську владу погодитись на умови страйкарів. Ба більше, аргументація пана Адамчика не витримує критики. Виявляється, нібито сьогоднішні умови допускають "нерівне ставлення до перевізників з України та Польщі". І чому ж? Бо є Е-черга, що створює рівні умови для перевізників зі всіх країн. Це не жарт, не іронія, а офіційна відповідь з боку керманича міністерства.
Що ж випливає з відповідної інформації? Що позиція української влади про те, що серйозні домовленості з даного питання можливі лише після приходу до влади нового уряду, себе повністю виправдали.
Адамчик фактично підкреслив, що нинішній "тимчасовий" уряд Моравецького не збирається вирішувати реальних проблем, а просто умиває руки. Натомість його можна назвати "Кабміном в опозиції", адже його кроки направлені виключно на посилення власної електоральної бази для подальшої роботи в меншості перед виборами президента Польщі в 2025 році. Також у цьому моменті присутня конкуренція між ПіС та Конфедерацією, адже остання внаслідок свого провалу рейтингу на парламентських виборах в жовтні намагається відновити потенціал. Також, до слова, зверну вашу увагу на нещодавню відмову Конфедерацію входити у коаліцію з ПіС через принципові розбіжності.
Що має робити Україна у нинішній ситуації?
Очевидно, що до формування стабільного Кабміну на чолі Дональдом Туском комунікація на урядовому рівні не буде успішною. Сам же новий уряд може бути сформовано вже у грудні. Не плутати зі схваленим "урядом меншості" Моравецького, який пропрацює найпізніше до середини грудня.
Натомість є необхідність інтенсифікувати парламентський вимір співробітництва між Україною та Польщею. Вірною та вчасною є заява українського парламенту до польських колег з обох палат нового скликання. Однак однієї заяви недостатньо. Рішення майбутнього уряду щодо транспортної проблеми мають бути пропрацьовані вже на нинішньому етапі.
По-друге, це комунікація з профільними асоціаціями перевізників. Для прикладу, є конструктивною позиція Асоціації транспорту і логістики Польщі, яка, з однієї сторони, шанобливо ставиться до страйкарів, водночас вказує на хибу обрання форми протесту і часу його проведення. Також, як не дивно, самі поляки у своїй офіційній заяві до страйкарів, рекомендують дочекатись нового польського уряду.
По-третє, як страйкарі використовують своє право на протест, аналогічно можуть робити українські громадяни та інші особи, які підтримують зняття блокади. Вже траплялись інформації про перекриття окремих доріг в Польщі через постійне використання наземного пішохідного переходу. Також було б доречно провести мирні акції протесту біля польських посольств та консульств в різних країнах. Має звучати не лише голос далекобійників-страйкарів, але й інших.
Безумовно українська сторона за жодних умов не може запроваджувати кроки на виконання вимог мітингувальників, які б ставили українських перевізників у нерівні позиції з європейським бізнесом. Великі черги на кордоні? Потрібно й надалі системно працювати над розширенням пропускної здатності пунктів пропуску, а не скасовувати цивілізовану електронну чергу.
Декілька десятків мітингарів підставляють не одну Польщу, а весь Європейський союз. Аксіома - положення підписаного транспортного безвізу мають виконуватись без затримок.
Ігор Чаленко, голова Центру аналізу та стратегій
