Окупанти підірвали Каховську ГЕС. І практично відразу почали звинувачувати в цому Україну. Мовляв, внаслідок обстрілу гребля зруйнувалася. Але, ж, самі і виклали момент вибуху. На жаль, але в їхньому збоченому розумінні доцільності це припустимо. Досить згадати історію. Урок історії 1941 – щоб не допустити прориву вермахту була підірвана ДніпроГЕС. Результат – десятки тисяч жертв серед мирного населення. А Вермахт? А вони стояли на правому, високому березі дніпру. Тобто логіка Кремля – убити своїх, щоб затримати ворога. Кількома місяцями пізніше, у листопаді 1941 року зробили те саме – підірвали греблю Істринського водосховища затопивши значну частину підмосков’я. І знову начхати на мирних…
Автор: Ігар Тишкевич
Ще один сеанс самозаспокоєння. Геніальний білоруський стратег (не здивуюсь, якщо так його незабаром охрестить пропаганда) заявив, що контрнаступу України не буде – мовляв, це просто “божевілля воювати при співвідношенні 1 до 5 на фронті”. Тут, звичайно, варто згадати його прогноз про війну, яка закінчиться за 2-3 дні. Потім фразу, що стала мемом, “а я вам зараз покажу чотири напрямки…” (до речі, і де вони?). Далі було необхідність терміново йти на поступки Кремлю, інакше “втратять країну”. Незабаром після цього російські відгребли по щах і змушені були спішно робити “жест доброї волі” – тікати з-під Києва.Потім були заяви про те, що росія…
Якщо коротко про виступ путіна на параді, то маємо набір пафосних слів ні про що. По суті сказати справді нічого. Але є кілька аспектів, які укладаються в канву розвороту російської пропаганди.Тема України є ключовою. Навіть у трансляції “на площі ветерани, які звільняли Україну…” Наче Москва вже стала рядовим українським обласним центром.. Але є явні паралелі між “великою вітчизняною” та війною в Україні. Починаючи від теми “ветеранів” та “учасників СВО”, закінчуючи намальованим образом. росії необхідно остаточно перенести сприйняття війни як “вітчизняну”. І є образ поразки – “майбутнє держави та народу”. Для незрозумілих пояснення про агресивний націоналізм, сімейні цінності тощо. А чи…
На Генасамблеї ООН ухвалено резолюцію про співпрацю з Радою Європи. Пересічний документ, у якому зацікавлені обидві міжнародні організації: на тлі кризи функціоналу їм необхідно означити рамки й продемонструвати готовність до активізації та взаємодії. До речі, для РЄ — це шанс знайти новий функціонал або навіть сенс існування. Але суть не в цьому, а в одному з уривків преамбули документа “з огляду на те, що безпрецедентні виклики, які стоять сьогодні перед Європою після агресії російської федерації проти України, а до цього проти Грузії, та припинення членства російської федерації у Раді Європи, вимагають зміцнення співпраці між Організацією Об’єднаних Націй та Радою Європи”. Ми маємо: Чергову фіксацію факту агресії рф. Розширення рамок сприйняття агресії не лише на український кейс, а й на війну 2008 року (яка, до речі, не мала наслідків для Кремля). Відповідно…
Китай починає свою гру, але без поспіху. Сі Цзіньпін зателефонував Зеленському. Звичайно, говорили про війну. Точніше про формати виходу із неї. Відомо, що Сі про намір надіслати до Києва своїх представників для предметних розмов із президентом України. Чи означає цей тиск КНР на припинення вогню “тут і тепер”? І так і ні. Причому останнє поки що найімовірніше. Для Пекіна, звісно, вигідне закінчення війни, причому у форматі, коли одним із посередників у переговорах виступає Китай. Сама війна, точніше супутні процеси, створюють ризики для китайської торгівлі та просування китайських інтересів у Східній Європі. А загрози масштабування конфлікту, що створюються росією, і зовсім…
В Абхазії заявляють про готовність до транзиту товарів через свою територію. Як мінімум, дивно, якщо врахувати статус цієї території та закриті кордони (для перевезення товарів) з Грузією. Але тема використання “абхазького плеча” для експортно-імпортних операцій рф почала обговорюватися з червня 2022 року. Попередня спроба – 2018 року – закінчилася нічим. рф профінансувала днопоглиблення у Сухумському порту і у 2019-му був перший тестовий захід круїзного лайнера. З того моменту було проведено днопоглиблення та часткове відновлення порту в Очамчирі. Таким чином, у Абхазії є два порти, здатні приймати вантажі. Причому, обидва – з наливною інфраструктурою. Потужності їх не такі великі, але сумнівно, щоб ця територія стала основою “сірого експорту” нафти з рф. Або добрив. Схема імпорту – робоча А ось схема імпорту – робоча. Та сама електроніка, товари,…
путін підписав указ про затвердження концепції зовнішньої політики рф. Документ досить об’ємний та цікавий кількома концептуальними твердженнями. Частина стосується опису бажаного місця росії у світі, частина присвячена специфіці політичної активності. Проте, якщо відкинути зайву коректність, то маємо фіксацію статусу “бензоколонки”, яка всім загрожує через збудований паркан і паралельно намагається розвернутися на Схід. Вже в п’ятому пункті путін визначає статус рф як фактично “країни-бензоколонки” з ядерною зброєю: “Місце росії у світі визначається наявністю у неї значних ресурсів у всіх сферах життєдіяльності, її статусом постійного члена Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН), учасника провідних міждержавних організацій та об’єднань, однієї з двох найбільших ядерних держав, держави – правонаступниці Союзу РСР”. І далі йде більше…
путін заявив про початок будівництва сховища для ядерної зброї на території Білорусі та про те, що до липня об’єкт буде зданий. При цьому зброя буде російською, а частина білоруських військових, нібито, навчать її використовувати. Що це означає? Читаємо “з кінця”. Об’єкт російський, Лукашенко не отримає в своє розпорядження ядерну зброю, але при цьому зможе на внутрішньому полі вести риторику про посилення безпеки країни. Насправді ми маємо військову базу на території Білорусі. Адже наївно вважати, що охорону своєї ядерки рф віддасть будь-кому іншому. Базу, без підписання відповідних документів, двосторонніх договорів та розуміння на який період та на яких умовах. І її,…
Другий рік відбувається те, що у кремлі називають “СВО”. Взяти Київ за три дні не вийшло, та й на зовнішньополітичному полі – морок. І перед росіянами два завдання: 1. Знайти тези, що мобілізують суспільство. Пошук таких йшов, зокрема, за рахунок масштабування образу ворога (війна з НАТО) і залякуванням перспективою поразки. Але поки що, як слід не працює. 2. Знайти нові тези щодо спроби дискредитувати Україну для західної публіки. Тут обігрували й теми корупції та розганяли тези про розкол серед еліт. Але, з одного боку, можливості російської пропагандистської машини на європейському полі вже не ті, з іншого, на тлі інформації про…
Є інформація про два вибухи на аеродромі в Мачулищах та пошкодження літака дальньої повітряної розвідки А-50. Це частково підтвердили російські військові блогери. Цей літак є вкрай важливим для рф з точки зору спостереження за українською Північчю: починаючи від виявлення засобів ППО і закінчуючи радіоперехопленням. Існує велика ймовірність, що літак все ж таки пошкоджено. І тут ми спостерігаємо цікаву картину – білоруська пропаганда мовчить, розповідає про святкування Масляної тощо. Та й сказати, щиро кажучи, нічого. Адже незалежно від версії, в основі інциденту лежать перебільшені тези про “ефективний захист” та контроль над ситуацією з боку білоруських силовиків, що має гарантувати безпеку громадян.…
