15 листопада розпочинається Різдвяний піст, а вже за тиждень, зі святом Введення або Третьої Пречистої – цикл зимових свят. Він триватиме вісім тижнів. На які дати припадають православні свята за новоюліанським та юліанським календарем і як їх відзначати, розповідає "Ми – Україна"

Коли зимові свята: всі дати 2024-2025 за двома календарями

Юліанський календар та вдосконалений новоюліанський мають дати свят, які збігаються між собою. Це дати перехідних свят, які розраховуються за місячно-сонячним календарем. Проте усі зимові свята є неперехідними та мають сталу дату.

Дати зимових свят за новоюліанським та юліанським календарями:

21 листопада/4 грудня — Свято Введення або Третя Пречиста;

24 листопада/7 грудня — Святої Катерини;

30 листопада/13 грудня —  Андрія Первозваного;

1 грудня/14 грудня — Наума;

4 грудня/17 грудня — Варвари;

5 грудня/18 грудня — Сави;

6 грудня/19 грудня — День Святого Миколая;

9 грудня/22 грудня — Святої Анни;

12 грудня/25 грудня — Спиридона Сонцеворота;

20 грудня/2 січня — Святого Гната;

24 грудня/6 січня — Святвечір;

25 грудня/7 січня — Різдво Христове;

31 грудня/13 січня — Меланки або Маланки, Щедрий вечір;

1 січня/14 січня — Святого Василя;

1 січня — Новий рік;

5 січня/18 січня — Другий Святвечір або Голодний Святвечір;

6 січня/19 січня —  Водохреща;

7 січня/20 січня — Івана Хрестителя;

16 січня/29 січня — Петра Вериги.

На які зимові свята і як можна ворожити?

На Катерини. У цей день можна загадати як на кохання, та і на бажання. Треба зрізати гілочку вишні і поставити у воду. Якщо до Різдва вона розквітне – бажання виповниться: або буде весілля, або виповниться задумане. Якщо ж засохне – ні.

На Андрія. Ворожити із вишневою гілкою можна і у цей день, проте відміряти час не до Різдва, а до Маланки, до кінця грудня. Але ніч , яка зараз припадає на Андрія, ще з дохристиянських часів вважалася особливою, під час якої можна дізнатися своє майбутнє. За звичаєм це час саме дівочого та жіночого ворожіння. Перед ним постують і не вживають алкоголь.

Наймістичніший спосіб – виглядати долю у дзеркалі, бо робити це можна тільки зі свічками та наодинці. Дві свічки треба поставити по боках дзеркала, міцно заплющити очі на 20-30 секунд, а потім розплющити і видивлятися образи. Побачене має широкий спектр трактувань, які залежать від сприйняття людини, емоцій, які це викликало. Тому цей спосіб і є містичним: окрім атмосфери, це ще й заглиблення у себе.

Не такі лячні способи дізнатися долю, які можливі й у компанії:

• виливати віск зі свічі у холодну воду, вгадуючи за формою, що чекає наступного року: коло – монета, тобто багатство, серце – кохання, профіль – успіх, око – заздрість, стрічка – шлях, подорож, дорога кудись, трикутник – вдале завершення справ, змійка чи вузол – плітки, інтриги, бантик – флірт, побачення, романтика. Варіанти залежать від фантазії;
• перед сном можна покласти гребінець під подушку та ворожити на нареченого: "суджений, прийти та розчеши мене". Якщо насниться чоловік – попереду чекає кохання;
• є два способи ворожіння із прикрасами. Перший – із обручкою одруженої жінки та на весілля. Треба підвісити її на волосинці, тримати над склянкою із водою. Скільки разів вдариться об стінки, стільки років й чекати. Другий – із ланцюжком, золотим або срібним. Тримаючи його у руці, треба загадати якусь ситуацію, поставити якесь питання, а потім кинути на стіл і за формую, яку ланцюжок утворить, вгадувати відповідь.

На Варвари. У цей день також ще не пізно як дівчатам, так і хлопцям поставити вишневу гілку на кохання чи бажання і чекати до Різдва. Інший спосіб ворожіння – взяти в жменю зерна, кинути на підлогу та порахувати кількість – парна чи не парна. Зазвичай це було на весілля і парна кількість – весілля буде наступного року. Але можна пристосувати це й до бажання: парна кількість – здійснення, непарна – не найближчим часом.

На Миколая. Найпопулярніший спосіб ворожіння – із чоботом. Це знову про кохання та майбутнього нареченого, але треба кидати його за паркан, ще й так, щоб була можливість до нього підійти. Чим далі віл паркану чобот впаде, тим далі після одруження житиме дівчина від дому. Напрямок, в якому він полетів – той, з якого буде наречений.

Ніч на Миколая – та, у які можна побачити віщий сон. Про те, щоб святий показав уві сні долю, треба його перед тим попросити.

На Різдво. У ніч можна ворожити на бажання. Вушка кількох голок голки треба намастити воском і, загадавши бажання, кинути у воду. Якщо швидко тонуть – бажання здійсниться, падають у різні сторони – до невдач, а якщо одна на одну – попереду кохання.

На Маланки. Ворожіння, яке цікавіше для компанії. У непрозорі горнятка треба покласти різні речі, продукти, які мають особливе значення. Гроші – багатство, хліб – достаток, цибуля – сльози, вода – нейтральний рік без змін, обручка – весілля, цукор – радість. Скільки учасників, стільки й ємностей. Треба кожному обрати якусь одну із заплющеними очима і вміст – те, що чекає наступного року.

На Водохреще. Це особливий день, у який усі способи ворожіння підійдуть. Це останнє велике свято зимового циклу. Вода має особливе значення, тому, що із нею відбувається, варто приділити особливу увагу. Освячену вожу треба вилити на волосся. Чим швидше воно висихає, тим вдалішим буде рік.

Велику ємність треба на половини наповнити водою. По краях прикріпити записки із можливими чи очікуваними протягом року подіями та із ім'ям учасникав ворожіння. На середину ємності запускають половину шкарлупки волоського горіху із маленькою запаленою свічкою. До якої записки підпливе човник і спалить, те і у того, хто це загадав, справдиться.

На які свята треба готувати щось особливе?

Калита на Андрія. Це кругла пісна обрядова випічка, обов'язково із діркою посередині. Її готують з борошна, води, олії, з додаванням меду, маку, горіхів. За посиланням можна знайти рецепт.

Медові "миколайчики". Готують їх, звісно, на Миколая. Рецепт містить не пісні продукти, проте й призначені "миколайчики" не для дорослих, а для малечі, якій до першої сповіді за традиціями дозволено не постувати.

Рецепт "миколайчиків" української кулінарки Дарії Цвек. До просіяного борошна додають соду, перемішують, натирають маргарин, вмішують жовтки, яйця, сметану, цукор, мед, спеції. Замішане тісто лишається на ніч у холоді. Потім тісто розкачують (товщина – 0,5 см) та вирізають з нього фігурки Миколая (форми можна зробити з паперу) чи будь-які інші фігурки. Противень змащують олією та притрушують борошном, випікають коржики при температурі 180 градусів до золотистості. Після того, як готові охолонуть, можна вкривати їх глазур'ю зі збитого у піну яєчного білка, склянки цукрової пудри та 0,5 ч. л. лимонного соку.

Інгредієнти:

• борошно – 600 г;
• маргарин – 150 г;
• цукор – 200 г;
• мед (рідкий) – 150 г;
• яйця – 2 шт. та ще 2 жовтки;
• сода – 1 ч.л.;
• сметана – 2 ст. л;
• мелена кориця, мускатний горіх та гвоздика – по 0,5 ч. л.

12 пісних страв на Святвечір. Переддень Різдва – останній день дотримання посту. 12 страв на столі ввечері перед Різдвом символізують 12 апостолів Христа. Риба дозволена, проте серед складових страв не має бути яєць, молочних продуктів, м'яса. "Ми – Україна" розповідав, які саме страви можна приготувати. Серед них кутя – особлива та необхідна.

Щедра кутя. Її готують на Щедрий вечір – перед настанням Нового року. До неї вже можна додавати вершкове масло або молоко. На столі страви багаті, м'ясні страви.

Голодна кутя. Її готують на другий Святвечір. Це переддень Водохреще, який ще називають голодним Святвечором. Кутя має бути пісною, бо до освячення води прийнято говіти.

Коли колядувати, щедрувати та чим ще відзначати зимові свята?

Пан Калитинський на Андрія. Калита – дохристиянська назва свята, від якої походить і назва традиційної випічки, з якою молодь влаштовує гру.

Найдотепніша людина з компанії стає "паном Калитинським". Він чи вона підвішує калиту на паску чи стрічці та намагається розсмішити "пана Коцюбинського", людину, яка верхи на коцюбі (кочерзі) стрибає та намагається калиту вкусити. Якщо "пан Коцюбинський" сміється, тоді "пан Калитинський калиту піднімає вище, а "пана Коцюбинського" обмазують сажею. Удача – не засміятися та калиту вкусити.

Миколині святки. Звісно найвідоміша традиція на Миколая – робити подарунки дітям. Також серед українських – три дня Миколиних святок, заразом із самим днем Миколая. У цей період співають осібні, тобто із згадуванням ім'я, колядки. Одна із найпопулярніших – "Ой, хто, хто Миколая любить".

Дідух. На Святвечір пишні гуляння не планувалися – це сімейне, тихе застілля. До нього та після заходу сонця заносили дідуха – сніп збіжжя, який символізує врожай та добробут. А от після Святвечора вже можна відзначати Різдво чи не у найкрасивіший та найвеселіший спосіб – сповіщати про народження Христа.

Колядки. Немає жодних обмежень щодо віку та статі колядників. Співати традиційні пісні, ходячи від хати до хати, можуть усі. Розучувати колядки прийнято протягом посту та в репертуарі поважних колядників їх має бути кілька десятків.

Символ колядників – зірка, вони співають та розігрують містерію із сценами народження Христа – вертеп. Римовані чи ритмічні привітання – віншування, інша складова дійства. "Ми - Україна" зібрави тексти, мелодії колядок та варіанти віншувань.

Щедрівки, Маланка, засівання. Щедрий вечір, Маланки, Василя та Новий рік йдуть упритул один до одного, хоча відмінності їхньому відзначенні є. Співати щедрівки, обрядові пісні із прославлянням господарів, починають у Щедрий вечір. За традицією добрим знаком вважають, що робити це мають саме хлопці.

Меланка або Маланка – центральна фігура обрядового дійства. Це безпорадна господиня, яку обов'язково зображає хлопець. Вона все псує, роняє, губить, ламає. Супроводжують Меланку різні перевдягнені персонажі – чорт, ведмідь, коза, журавель, дід, сівач, орач. Водити цього дня хатами живу козу, яка уособлює родючість – ще одна давня традиція.

А от засівають вже наступного після Маланки дня – на Новий рік та Василя. Засівають цільними пшеницею, житом, трохи пізніше почали ще й ячменем, гречкою. Вважається, що просо, пшоно та горох для засівання – погана прикмета, до сліз в домі.

Йордан. Це хрест з льоду, вирубаний до Водохрещі. На свято він має стояти поруч із ополонкою, де мають освятити воду. Після освячення її можна набирати і пити перед обідом. Дівчата кладуть до святої води калину або буси та вмиваються нею, щоб бути красивими.

Всі дії на Водохрещу пов'язані саме із християнством і язичницьких коренів, на відміну від попередніх значних зимових обрядів, не мають. Треба зважити що ворожіння у цей час, як і у будь-який інший, церквою не схвалюються. Немає та ніколи й не було також традиції пірнати у цей день у воду.

Які прикмети на зимові свята?

Введення. Мороз цього дня свідчить про те, що вони триматимуться до Різдва. Сніг, якщо не тане протягом дня, віщує хороший врожай.

Катерини. Якщо небо ясне – це до морозної зими. Якщо немає снігу – до неврожаю.

Андрія. Сніг цього дня – до холодної зими, якщо немає снігу – зима буде теплою. Ясна погода – до недовгих холодів та хорошого врожаю.

Наума. Про те, що насувається сильне похолодання, свідчить вітер с півночі. Хуртовину варто чекати, якщо вночі сяють та переливаються зірки.

Варвари. Багато зірок на небі у переддень свята – до холодів, похмура погода – до теплої зими.

Сави. Сильний вітер – з середини наступного літа буде вітряна погода. Відлига – до ожеледиці найближчим часом, бо "Микола закує".

Миколая. Дощ цього дня – до врожаю озимини, а морози –до доброго врожаю загалом. Сніг – до холодної зими.

Анни. Сонячна й тепла погода – до теплого Нового року та хорошого врожаю.

Спиридона Сонцеворота. Сонячна погода – до холодного Нового року, похмура та іній на деревах – до теплого. Ясна ніч віщує холодну зиму і спекотне літо.

Гната. Спів синиць обіцяє довгий період холодів. Цей день вказує, якою буде погода у наступному серпні: тепло і сонячно – спека наприкінці літа, тучі та сніг – холод та дощі.

Різдво. Якщо буде теплим – весна буде холодною, а морози віщують багатий врожай. Сніг на свято – до вдалого року, а заметіль напередодні – до ранньої весни.

Василя. Туман – до врожаю. Сніг вранці обіцяє сніжну зиму та пізню весну.

Водохреща. Тепла погода – хороший врожай зернових, іній, сніг, хмари – до хорошого врожаю. Морози та ясне небо означають посушливе та жарке літо.

Івана Хрестителя. Ясна ніч напередодні пророкує повінь навесні. Туман, сніг чи мороз – до хорошого врожаю. Посуху влітку віщує ясна погода цього дня, а от сніг та похмуре небо – добрий врожай.

Петра Вериги. Мороз – до жаркого літа. Похмура погода вночі – до поганого врожаю.