16 липня спливає строк, відведений новим законом про мобілізацію, на уточнення даних призовниками, військовозобов'язаними та резервістами. Що треба знати та робити тим, хто стоїть на обліку, зібрав "Ми – Україна".

Що таке уточнення та оновлення даних?

За прикінцевими та перехідними положеннями закону 3633-IX, протягом 60 днів з моменту набрання ним чинності, тобто до 16 липня, той, хто стоїть на військовому обліку має уточнити дані.

Окремого визначення, що ж таке "уточнити" немає в законах про військовий обов'язок та військову службу, про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Юристи трактують це так: уточнити дані – актуалізувати ті, які вже є у реєстрі "Оберіг". В законі перелічують, що це адреса проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані. Тож перелік невичерпний.

Уточнення є вимогою ситуативною. Зараз воно є за новим законом про мобілізацію – до 16 липня. Також цим законом прописали обов'язкове уточнення даних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України.

Часто замість "уточнити" використовують слово "оновити". Але це не синоніми, бо оновлення – це надання інформації в разі змін, і це треба робити постійно.

За правилами військового обліку (додаток 2 постанови №1487 про порядок обліку) призовники, військовозобов'язані та резервісти мають протягом семи днів повідомляти орган, де вони стоять на обліку (ТЦК та СП, СБУ чи розвідоргани) про зміни персональних даних.

Повний перелік персональних даних є у ст. 7 закону про реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Загалом там 42 види даних. Змінився хоч один з них – є сім днів на оновлення. Якщо оновлення не було – порушені правила військового обліку та є підстава притягнути до відповідальності.

Хто має уточнити дані до 16 липня?

Закон вказує прямо – вимога уточнити даних є до усіх, хто стоїть на військовому обліку. Послаблень щодо статі або віку немає.

Оновити дані мають чоловіки, які стоять на військовому обліку призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Немає значення, чи вони заброньовані та мають відстрочку, тобто перебувають на спецобліку, чи не мають її.

Оновити дані мають жінки, які стоять на обліку. Ставати на облік можуть жінки за їхнім бажанням. Статус військовозобов'язаних та військово-облікову спеціальність отримають дівчата-студентки, які забажають пройти базову загальновійськову підготовку під час навчання, або дівчата, які забажають пройти базову військову службу. І БЗВП, і БВС ще не запроваджені.

Зобов'язані стояти на обліку, тобто уточнити дані до 16 липня, жінки-медики та фармацевти. Донедавна жінкам із фармацевтичною та медичною освітою, які на обліку не стояли, дозволяли працевлаштовуватися як невійськовозобов'язаним. Але 16 травня Кабмін постановою №563 цей послаблення прибрав. Тепер фармацевтки та медикині мають працевлаштовуватися тільки як військовозобов'язані, тож мають ставати на облік. Тож, відповідно, мають уточнювати дані до 16 липня.

Оскільки закон передбачає, щоб дані оновили ті, хто на ньому стоїть, немає вимоги уточнювати дані до 16 липня знятим та виключеним з нього. Але треба зважити на окремі умови:

• Зняті з обліку. Вони мають ставати на нього знову, з урахуванням нових обставин, інакше передбачена відповідальність. До прикладу, зняті з військового обліку призовників після досягнення 25 років мають ставати на облік військовозобов'язаних. Зняті з військового обліку військовозобов'язаних при зарахуванні у резерв, мають ставати на військовий облік резервістів. При вибутті з одного місця проживання в інше, треба ставати на облік за новим місцем проживання у семиденний строк усім – призовникам, військовозобов'язаним, резервістам. ВПО мають ставати на облік у ТЦК та СП за місцем свого перебування на обліку внутрішньо-переміщеної особи. Громадяни, які знялися з обліку та вибули за кордон на строк понад 3 місяці мають зважити на те, що відтепер вони також мають на нього ставати. Або особисто прибувши в Україну у ТЦК та СП за вибором, або подавши заяву із пакетом документів через закордонну дипломатичну установу;
• Виключені з обліку. З новим законом про мобілізацію змінилися підстави виключення з обліку – їхній перелік скоротився. До того ж немає впевненості що інформація про виключення з обліку внесена до реєстру. Тому виключеним з обліку варто у цьому пересвідчитися у Резерв+ або ТЦК.

Як уточнити дані та чим підтвердити?

Тим, хто стоїть на обліку та перебуває в Україні, передбачили три можливості для цього: через застосунок Резерв+, у ЦНАПі, у ТЦК. У разі уточнення у Резерв+, там буде його дата. У ЦНАПі про уточнення надають витяг. У ТЦК при уточненні дані вносять у реєстр.

Тим, хто стоїть на обліку та перебуває за кордоном дали можливість уточнити дані через Резерв+ або електронкою чи телефоном через військкомат, де стоять на обліку. Із підтвердженням уточнення у Резерв+ усе зрозуміло, а от щодо підтвердженні в разі зв'язку телефоном/електронкою роз'яснень немає.

За нормативкою, при внесенні в реєстр даних про призовника, військовозобов'язаного, резервіста йому присвоюють номер запису – VIN-код. Він має відображення у вигляді штрих-коду, зчитавши який можна побачити дані з реєстру.

У ТЦК ще до набрання чинності новим законом про мобілізацію почали вклеювати штрих-код до військово-облікових документів після оновлення даних. Для представників ТЦК та копів він є підтвердженням того, що людина є в реєстрі. Але вони не мають можливості його зчитати. Така можливість є у військкоматах та можлива для операторів реєстру. До того ж штрих- код підтверджує оновлення даних та внесення їх у реєстр, а не уточнення їх до 16 липня, як цього вимагає новий закон про мобілізацію.

Чи обов'язкова ВЛК після уточнення?

За новою постановою №560 про порядок проведення призову, яка діє з 18 травня:

"У разі проходження резервістами та військовозобов’язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік".

Тобто якщо востаннє ВЛК була понад рік тому, точно є обов'язок її пройти. Саме так це трактує речник Міноборони Дмитро Лазуткін:

"ВЛК під час воєнного стану треба проходити раз на рік і про це треба пам'ятати".

Також за законом про мобпідготовку та мобілізацію (ст. 22, п. 1) громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності. Строки не вказані. Тож якщо у ТЦК та СП, або у СБУ чи розвідоргані, якщо на обліку стоять там, вирішать, що потрібна ВЛК, пройти її доведеться.

Чи можуть вручати повістку під час та після уточнення даних?

Повістки можуть вручати до уточнення даних, під час них, після них. Це частина мобілізаційного процесу, яка не скасовується фактом уточнення даних.

Після того, як закон про мобілізацію набрав чинності, Кабмін ухвалив нову постанову №560 про порядок призову, яким прописав нові умови та ухвалив нову форму повістки.

Вручати повістку особисто та цілодобово можуть:

• за адресою місця проживання – представники ТЦК та СП, районних чи міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконкомів місцевих рад. Це можуть робити групи оповіщення, до яких, окрім уповноважених осіб, можуть входити поліцейські. Якщо повістки видають мешканцям багатоквартирних будинків, до таких груп можуть включатися керівники управляючих компаній чи ОСББ. Також повістки можуть видати через дільницю оповіщення;
• за адресою роботи або навчання – представники підприємства, організації установи чи закладу освіти, ТЦК та СП, групи оповіщення, до яких можуть входити копи, представники ТЦК та СП і держадміністрацій;
• у громадських місцях, будинках, спорудах, у місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску – на блок-постах, у пунктах пропуску через кордон – представники ТЦК та СП або групи оповіщення, у складі представників держадміністрацій, військкоматів та копів;
• у ТЦК та СП – військовослужбовці або працівники центрів.

Вручати повістку поштою можуть після того, як спливуть 60 днів, відведених на уточнення даних, тобто після 16 липня. При цьому за порядком призову прописали, що повістка, відправлена рекомендованим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, буде вважатися врученою й у тому випадку, якщо громадянин її не захоче приймати або буде відсутнім за адресою.

Особливість повісток поштою у тому, коли вона буде вважатися врученою, та у тому, за якою адресою її відправлятимуть. Якщо людина уточнить адресу до 16 липня, то за нею, якщо не уточнить, за тією, яку ТЦК має у своєму розпорядженні.

Як відповідальність за не уточнення даних?

За те, що людина порушує вимоги мобілізаційного законодавства, передбачена відповідальність за ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для громадян в особливій період штраф встановили на рівні 17000-25500 грн. Аналогічний розмір штрафу за ст. 210 про порушення правил військового обліку.

В КУпАП щодо цих статей є застереження: їхні положення не застосовують, якщо є можливість перевірити дані про призовника, військовозобов'язаного, резервіста через інформаційну взаємодію між реєстром "Оберіг" та іншими базами даних.

Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко казала, що майже щодо усіх персональних даних взаємодія реєстру є, і перш ніж виписувати постанову про штраф за не уточнення даних, у ТЦК та СП мають звірити дані. Проте як це буде на практиці ще не зрозуміло, тому краще не наражатися на небезпеку та все ж дані уточнити.

Зважати треба на те, що тепер ТЦК та СП можуть не укладати протоколи про штрафи. Це норма, яку додали до ст. 258 КУпАП (випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається).

Тут напрошується аналогія із штрафами за перевищення швидкості. Проте є різниця. Про штраф за порушення ПДД воді може дізнатися безкоштовно з кількох джерел, тоді як для штрафів за порушення обліку та мобілізації таке розмаїття не передбачили. Дізнатися про штрафи ТЦК можна в системі Опендатабот, але ця послуга коштує 99 грн.

Хоч протокол про порушення можна не укладати, про нього має бути постанова ТЦК. За ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копію вручають або висилають тому, щодо кого її винесено, протягом трьох днів під розписку. У порушника є 10 днів, щоб її оскаржити. Теоретично, так людина має дізнатися про штраф.

За КУпАП (ст. 307) штраф має бути сплачений порушником протягом 15 днів з дня вручення йому постанови або протягом 15 днів, якщо оскарження постанови не задовольнили. В разі несплати у зазначений строк її надсилають для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, місцем його роботи або місцезнаходженням його майна.

Про виконавче провадження дізнатися можна вже у додатку "Дія" (підрозділ "Виконавчі провадження" у розділі "Сервіси") або пошукати себе у Єдиному реєстрі боржників.

Якщо діло доходить до примусового виконання, тобто якщо протягом 15 діб штраф не сплачений, з порушника стягується вже подвійний його розмір (ст. 308 КУпАП). Тобто за статтями 210 та 210-1 КУпАП з громадян в особливий період при примусовому виконанні вже стягуватимуть 34000-60000 грн штрафу. Це підтверджує зокрема й інструкція Міноборони щодо складання протоколів військкомами (наказ №3, додаток 4, текст постанови по справі про адмінпорушення).

Якщо повністю піти у відмову сплачувати штраф, вмикається виконавче провадження за відповідним законом. Згідно із ст. 10 цього закону заходами примусового виконання рішень є:

• звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
• звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
• вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
• заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
• інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Але за ст. 48 у першу чергу стягнення звертається саме на кошти, у тому числі на банківських рахунках. Вже у тому випадку, якщо їх немає чи не вистачає, тоді на інше майно. До того ж за цією статтею, якщо сума не перевищує 20 мінімальних зарплат, тобто 160000 грн, не можна звертати стягнення на єдине житло, на земельну ділянку, де розташоване таке житло. В такому разі виконавець має шукати інше майно боржника.

На додачу до штрафів, в разі порушення за ст. 210-1 КУпАП, ТЦК та СП можуть ініціювати через суд тимчасове обмеження на право керування транспортним засобом.

До того ж в разі адмінправопорушення за ст. 210-1, тобто в разі не уточнення даних, людину розшукують. Керівник ТЦК та СП може звернутися до поліції, щоб копи здійснили адміністративне затримання та доставили людину до військкомату. Виявити того, хто у розшуку, можуть, до прикладу, під час стандартної перевірки документів – ТЦК, поліція та прикордонники мають право перевіряти військово-облікові та чоловіки у віці від 18 до 60 років повинні завжди мати їх при собі.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, як і для кого введуть процедуру електронного бронювання у "Дії".