Україна у Другій світовій війні: як брала участь та що втратила – факти і статистика

Україна у Другій світовій війні: як брала участь та що втратила – факти і статистика

7 травня 1945 року в Реймсі було підписано акт про беззастережну капітуляцію Німецьких збройних сил. Найкривавіша війна в Європі добігла кінця. Як Україна брала у ній участь та що втратила? Дані збирав "Ми – Україна".

Друга світова: початок, завершення, факти

Коли почалася Друга світова війна? 1 вересня 1939 року, зі вторгнення Німеччини до Польщі розпочалася Друга світова. Через два дні після вторгнення Німеччини у Польщу, війну агресору оголосили Франція та Велика Британія.

Напередодні, 23 серпня, між СРСР та Німеччиною було укладено пакт про ненапад – пакт Молотова-Ріббентропа із таємним протоколом про розподіл сфер впливу в Європі. Згідно із ним СРСР у вересні окупував західні області України та східну частину Польщі.

спільний_парад в бресті.jpg (417 KB)

Спільний парад радянських та німецьких військ у Бресті у 1939 р.

1 листопада 1939 року було ухвалено закон "Про включення Західної України до складу Союзу РСР із возз'єднанням її з Українською РСР".

Коли закінчилася Друга світова війна? Вона завершилася 2 вересня 1945 року після офіційної капітуляції Японії, підписаної на борту лінкора ВМС США "Міссурі" генералом Дугласом Макартуром з міністром закордонних справ Японії Мамору Сіґеміцу та начальником штабу японської армії Есідзіро Умедзу.

Коли закінчилась війна в Європі? 7 травня 1945 року о 02:41 акт про беззастережну капітуляцію Німецьких збройних сил підписав німецький генерал Альфред Йодль у штаб-квартирі Верховного головнокомандувача союзними силами Дуайта Ейзенхауера в Реймсі. Він остаточно набирав чинності за добу, вночі 8 травня.

йодль_акт_про_капітуляція.jpg (214 KB)

Альфред Йодль ставить підпис під актом про капітуляцію 7 травня 1945 р.

Хоча під актом стояв підпис свідка – представника СРСР Івана Суслопарова, він поставив його не дочекавшись офіційного схвалення Йосипа Сталіна. Згодом на підписання той наклав заборону та наполіг на повторній церемонії, вже у Берліні 8 травня, коли за радянським часом вже настало 9 травня. Тому 8 травня 1945 року вже відзначали День перемоги в Європі, а в СРСР день перемоги святкували 9 травня.

Друга світова війна тривала 2194 дні – шість років та один день.

Понад 60 країн брали у ній участь: антигітлерівська коаліція, держави Осі та нейтральні, але фактично задіяні – окуповані, такі, що дозволяли прохід своєї територією, приймали біженців, відправляли добровольців для участі, підтримували фінансові стосунки).

Воєнні дії були на території 40 країн. Жертви Другої світової – 50-55 млн цивільних та 21-25 млн військовослужбовців.

Якщо брати усі жертви за 100%, то 58% – цивільні в країнах-союзниках, 25% – жертви серед військовослужбовців союзників, 13% – жертви військовослужбовців країн Осі, 4% – цивільні жертви країн Осі.

СРСР із загальною кількістю своїх жертв довго не міг визначитися. У серпні 1946 року на конференції в Парижі заявили про 7 млн, хоча того ж року Сталіну повідомили про 15 млн. У листі норвезькому прем'єру у 1961 році Микита Хрущов вказував 20 млн. Під час доповіді до 40-річчя перемоги Михайло Горбачов заявив про 27 млн. росіяни у єльценські часи скоригували ці дані на 400 тис. і зійшлися на 26,6 тис. жертв в СРСР.

Україна під час та після Другої світової війни: територія, населення, жертви і втрати

З 22 червня 1941 року, коли Німеччина розпочала війну проти СРСР, і до серпня 1942 року уся територія України опинилася під німецькою окупацією.

німці_харків.jpg (482 KB)

Німці в Харкові, 1941 р.

"За період від січня 1941 р. до 1 січня 1945 р. населення республіки зменшилося з 41 млн 967 тис. до 27 млн 383 тис." – вказують науковці.

Вчені зазначають, що демографічні втрати України – найменш досліджений сегмент Другої світової.

люфтваффе_миколаїв_1941.jpg (1.00 MB)

Люфтваффе на Миколаєвом

За даними всеукраїнської "Книги пам'яті" 2000 року, випущеної до 55-річчя завершення Другої світової, на окупованій території України загинули 4,148 млн цивільних та 1,571 млн військовополонених. Разом 5,719 млн жертв, з яких близько 1,5 млн загиблих були євреями.

страта єврея_вінниця_1941.jpg (825 KB)

Розстріл євреїв у Вінниці

Близько 3,5 млн українців після 22 червня 1941 р. були евакуйовані або примусово вивезені у східну частину СРСР.

На примусові роботи у Німеччину вивезли 2,4 млн громадян з України. З них загинули 400-450 тис, відмовились повертатися 150-200 тис. Близько 1,8 млн повернулися у різні періоди. З тих, які повернулися, 342 тис. мобілізували в армію та понад 250 тис. – у "трудові батальйони". 126 тис. було заарештовано.

В період з 1941 по 1944 роки, згідно з виданням Українського інституту національної пам'яті "Спалені села" (2012 р.), в Україні було знищено 714 міст та понад 28 тис. сіл. Спалено та зруйновано було понад 2 млн житлових будівель та без даху над головою лишилося 10 млн.

київ_грудень_1943.jpg (198 KB)

Київ, грудень 1943 р.

Згідно із Довідником про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941-1944) було створено:

  • 6 концентраційних таборів: Янівський (Львів) та Сирецький (Київ) та ще 4, віднесених до них за сукупністю ознак;
  • 304 гетто;
  • 78 таборів примусової праці для євреїв;
  • 66 гестапівських тюрем;
  • 23 пересильні табори;
  • 15 трудових таборів;
  • 67 таборів цивільного населення;
  • таборів для військовополонених у 242 населених пунктах.

Це неповний та невичерпний перелік.

музиканти_в'язні_явірського_концтабору.jpg (456 KB)

Музиканти - в'язні Янівського концтабору

Станом на 1 січня 2025 року в Україні понад 366 тисяч ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань та понад 1 млн дітей війни.

Як українці воювали під час Другої світової?

Від 6 до 7  млн українських громадян упродовж війни воювали у складі радянської армії та флоту. Це близько 20% від усієї кількості мобілізованих до лав Червоної армії у 1941-1945 рр. Загалом під час Другої світової було мобілізовано 34,5 млн громадян СРСР.

форсування_дніпра.jpg (210 KB)

 

У 1940 р. в складі совєтських військ було 19,6% українців. Станом на середину 1944 р. вже 33,9%.

Проте українці воювали не тільки у Червоній армії, але також:

  • 120 тис. воювали у Війську Польському;
  • близько 100 тис. – в УПА;
  • 80 тис. – в американській армії;
  • від 35 тис. до 50 тис. – в канадській армії;
  • від 5 тис. до 11 тис. – в окремій чехословацькій бригаді;
  • близько 5 тис. – у французькій армії та русі опору.

українці_французький_іноземний_легіон.jpg (648 KB)

Українці у французькому Іноземному легіоні

"У Червоній/Совєтській армії під час війни нараховувалось понад 300 генералів українського походження. Всього українці та мешканці України отримали 2,5 мільйона орденів та медалей (загальна кількість 7 млн). Серед Героїв Совєтського Союзу українці становили 18,2 %. Тричі Героєм Совєтського Союзу став льотчик Іван Кожедуб – уродженець Сумської області. Із 115 двічі Героїв Совєтського Союзу, удостоєних цього звання під час війни, – 32 українці та уродженці України", - зазначають дослідники.

Героїв Радянського Союзу присвоювали 11 620, з яких громадянам України – 2 072.

Безповоротні військові втрати України у Другій світовій становлять від 3,6 до 4,1 млн. Тобто вижили менше половини тих, хто воював у Червоній армії. Кожен п'ятий-шостий загиблий військовий під час Другої світової був українцем. 1,7 млн українських військових отримали інвалідність.

Збитки України у Другій світовій

Від 8 до 14 млн жертв військових та цивільних, з яких лише 6 млн ідентифіковані. Десятки тисяч знищених населених пунктів, 45% житлового фонду, 94% каналізаційних систем, 93% водогонів, 16 150 підприємств.

"Втрати СРСР становлять до 40 % сукупних втрат, заподіяних всім учасникам Другої світової війни разом узятим. Матеріальні втрати України дорівнюють приблизно 40 % тодішніх загальносоюзних втрат", - зазначають українські науковці.

Під час Ялтинської конференції в лютому 1945 року трійка лідерів країн-союзників визначила суму репарацій на рівні $22 млрд. 50 центів з кожного долара йшли б СРСР та Польщі. Проте способи отримання коштів узгодили гнучкі. Зокрема шляхом вивезення національного багатства з окупованих територій Німеччини, щорічних постачань товарів з поточного виробництва та від використання німецької робочої сили.

На конференції у Потсдамі в липні 1945 року Сталін ці умови закріпив, ще й посунувши Польщу у справі виплати репарацій (у 1953 р. Польщу змусили відмовитися від репарацій). 

потсдамська_конференція.jpg (242 KB)

Прем'єр-міністр Великої Британії Клемент Еттлі, президент США Гаррі Трумен та Йосип Сталін на конференції у Потсдамі

 

За результатами конференції у Парижі (1947 р.) СРСР також узгодиврепарації від інших держав Осі – $100 млн від Італії, $300 млн від Фінляндії, $200 млн від Угорщини та $300 млн від Румунії. Загалом на суму, еквівалентну нинішнім $12 млрд.

демонтаж_обладнання_радянська_окупаційна_зона_1946.jpg (115 KB)

Демонтаж обладнання з німецького заводу у радянській зоні окупації, 1946 р.

Звісно Україна ніяких прямих виплат не отримувала. Хоча матеріальні збитки України після Другої світової оцінили у 285 млрд карбованців у цінах 1941 року. Це за даними Української республіканської комісії станом на 1945 рік. На той момент це було еквівалентно $100 млрд доларів, а з урахуванням інфляції станом на зараз – майже $1,8 трлн.

Раніше "Ми – Україна" розповідав, як після Другої світової відновлювали Європу за Планом Маршалла.

Головне