Дональд Трамп оголосив у США надзвичайний стан через дефіцит торгівлі та запровадив базову ставку 10% майже для усього світу, підвищені ставки для 56 країн та для Євросоюзу, плюс 25% на ввезені автівки. Що це означає для світу загалом та для України зокрема? Розбирався "Ми – Україна".

Для кого ставка 10%, а для кого інша?

США запроваджує ставку 10% для більшості країн, проте є виключення. У додатку до наказу більші ставки передбачені для 56 країн та Європейського Союзу.

Для України ставка 10%. Багато хто вивчав таблицю з порівнянням розрахованих Штатами митних ставок, які діють для американських товарів в різних країнах, із новими запровадженими американськими митами та не знайшов там росію, Білорусь, Північну Корею, Іран, Грузію і деякі інші.

В указі зазначено наступне:

"Додаткове адвалорне мито на весь імпорт від усіх торговельних партнерів починається з 10 відсотків, і незабаром після цього додаткове адвалорне мито збільшується для торгових партнерів, перелічених у Додатку I до цього наказу, за ставками, викладеними в Додатку I до цього наказу".

Про росію окремо нічого не вказано, проте мита щодо згадував міністр фінансів США Скотт Бессент. Він зазначив, що з росією США не торгують.

Прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт сказала, що залишилася поза увагою, оскільки санкції США вже "виключають будь-яку значущу торгівлю".

"США йдуть по формальних ознаках, з росією й так майже немає торгівлі та діють санкції. Тому я б не влаштовував стосовно цього істерику, - сказав Тарас Загородній, керуючий партнер "Національної антикризової групи", - Іран от теж поза увагою щодо мит, але його збираються бомбардувати".

Для довідки: за даними Офісу торговельного представника СШАминулого року США продали росії товарів на $526 млн, а купили в неї на $3 млрд. Дефіцит торгівлі для США становив $2,5 млрд.

Канаді та Мексиці присвячені окремі умови, які регулюються іншими виконавчими указами, про що вказано у новому.

Також Білий дім видав окремий виконавчий указ у тому числі щодо дешевих поштових відправлень з Китаю, вартістю менше $800. З 2 травня щодо них діятиме мито 30%: мінімум $25 з відправлення, та мінімум $50 – з 1 червня.

25% - ставка мита, яка запроваджується до усіх імпортованих у США автівок.

Що таке адвалорна ставка мита та коли почнуть діяти?

Указом президента США запроваджена базова адвалорна ставка мита в розмірі 10% та вищі ставки для деяких країн. Це відсотки до митної вартості товарів.

Якщо принаймні 20% вартості імпортованого товару походить із США, тобто такий відсоток повністю вироблений або суттєво перероблений у США, новий тариф застосовують до вмісту, який не належить США.

Мита на імпорт автомобілів набрали чинності 2 квітня. Базова ставка загального імпортного мита 10% діятиме з 5 квітня, підвищена – з 9 квітня.

Чи можуть ставки змінитися?

Згідно з указом, президенту рекомендуватимуть додаткові дії, якщо будуть загрози інтересам економіки та нацбезпеки США. Також збільшити мита можуть, якщо  партнери підвищать ставки на американські товари у відповідь на останнє рішення. Якщо ж партнер буде виправляти свою тарифну політику в інтересах США, умови можуть пом'якшити.

Чим Трамп аргументує нові тарифи?

"Базові умови, включаючи відсутність взаємності в наших двосторонніх торговельних відносинах, різні тарифні ставки та нетарифні бар’єри, а також економічну політику торгових партнерів США, яка пригнічує внутрішню заробітну плату та споживання, про що свідчить великий і постійний щорічний дефіцит торгівлі товарами США, становлять незвичайну та надзвичайну загрозу для національної безпеки та економіки Сполучених Штатів. Ця загроза має своє джерело повністю або значною частиною за межами Сполучених Штатів у внутрішній економічній політиці ключових торгових партнерів і структурних дисбалансах у світовій торговій системі. Цим я оголошую надзвичайний стан у зв’язку з цією загрозою", - зазначив Трамп в указі про мита.

США є другим у світі експортером, після Китаю, та першим у світі імпортером товарів та країною із найбільшим дефіцитом торгівлі, коли імпорт перевищує експорт. У 2024 році дефіцит досяг позначки $1,2 трлн.

Найбільший торговельний дефіцит Сполучених Штатів у 2024 році був з Китаєм (-295 млрд доларів), Мексикою (-$172 млрд), В'єтнамом (-$123 млрд), Ірландією (-$87 млрд), Німеччиною (-$85 млрд).

Торговельний баланс США з провідними партнерами

За задумом, нові тарифи мають спонукати американців купувати більше вітчизняної продукції, іноземних виробників – відкривати виробництва у США, щоб підвищити місцевий компонент у продукції, розширюючи в такий спосіб виробничі потужності, створюючи робочі місця. Розрив у вартості між імпортними товарами та американськими має скоротитися. Компенсувати втрати американців через нові тарифи збираються зменшенням податкового навантаження.  Проте мито – ще й важливий елемент переговорів з партнерами.

"США завжди були протекціоністською країною, - сказав Тарас Загородній, -Вони й зараз реалізують те, що вони протягом всієї своєї історії завжди робили. Після 1945 р. вони трохи відпустили ситуацію, бо мали перевагу долара, промисловості. Ще при Рейгані, хоч і невдало, почали вирівнювати баланси. Ну, зросте у них інфляція. Але повернуться виробництва і вона буде падати, бо буде більше промислових товарів і менше залежності від імпорту. Вони зараз девальвують долар, американські імпортні товари, вартість обслуговування боргів стають дешевшими. Усе, що вони роблять, є абсолютно логічним".

Чи є у тарифах справедливість?

Під роздачу потрапили майже усі, навіть Ізраїль з призначеною йому ставкою 17%, який напередодні скасував мита на американський імпорт. Чи Велика Британія та Австралія з митом 10%, які у США купують більше, ніж продають їм.

Україна отримала мито 10% на продаж своєї продукції у США. Тоді як торгове сальдо для Америки у випадку з Україною позитивне, а сам взаємний обсяг торгівлі – навіть не шматочок, а крихта у загальному пирогу експорту та імпорту товарів і послуг США на суму понад $7 трлн.

"Загальний обсяг торгівлі товарами США з Україною у 2024 році становив $2,9 млрд. Експорт товарів із США в Україну у 2024 році становив $1,7 млрд, що на 60,7 % ($635,9 млн) більше, ніж у 2023 році. Імпорт товарів в США з України у 2024 році склав $1,2 млрд, що на 10,1 % ($133,8 млн) менше, ніж у 2023 році. Активне сальдо торгівлі товарами США з Україною становило $497,0 млн у 2024 році, що на 282,2% більше ($769,7 млн) порівняно з 2023 роком", - констатували в Офісі торгового представника США.

За оцінкою міністерки економіки Юлії Свириденко, 10% мита для української продукції є складними, але не критичними. Найбільше, за її словами, постраждають малі виробники. Здебільшого Україна експортує у США чавун і труби, загалом понад 600 різних категорій товарів, з яких 65 видів на суму $1 млрд.

"Скільки ми експортували до США у 2024 році? $874 млн, з яких $363 припадало на чавун і ще $112 млн – труби. Натомість ми купили в США товарів на суму $3,4 млрд. Наші мита на американські товари досить низькі — на автомобілі ставка 10%, на вугілля і нафту — 0%. Тому зараз в нас є шанси домовитись на інші умови — американська заява чітко говорить про таку можливість", - вказала Свириденко.

Реакція США і світу на нові мита

Ставки та ринки. Після указу про тарифи прибутковість казначейських облігацій США впала з 4,2% до 4,05%, долар – на 1%. Золото, яке традиційно є тихою гаванню інвесторів у буремні часи, зростає у ціні.

Ф'ючерси S&P 500 впали на 3%, Nasdaq 100 – більш ніж на 4%, Dow – на 2%. Японський індекс Nikkei 225 впав більш ніж на 4,1%, а південнокорейський Kospi – на 2,5%, австралійський ASX 200 – на 2%.

Реакція у США. "День визволення" – так назвала американська адміністрація 2 квітня, день підвищення тарифів.

"Моя порада кожній країні прямо зараз: не вживати заходів у відповідь. Розслабтеся, візьміть це до уваги, давайте подивимося, як воно піде. Тому що, якщо ви вживете у відповідь, буде ескалація", - сказав міністр фінансів США.

В Білому домі опублікували цілу низку коментарів від представників американських галузевих коаліцій та асоціацій із захватом щодо нового рівня мит. Вони зводяться до того, що внутрішній ринок від цього тільки виграє.

Хоча в захваті далеко не усі. За оцінками Yale Budget Lab для США запровадження тарифів означає:

• у короткостроковій перспективі – зростання цін на 2,3%;
• зростання реального ВВП у 2025 скоротиться на 0,5 в.п. "У довгостроковій перспективі економіка США зменшуватиметься на -0,4 і -0,6% відповідно, що еквівалентно 100 і 180 мільярдам доларів США на рік у 2024 році".

Бессент запевнив, що мита мають Америку знову багатою, хоч і попередив, що спочатку "будуть невеликі заворушення, але ми з цим погоджуємося. Вони будуть невеликими".

Китай. "Китай рішуче виступає проти цього і вживатиме контрзаходів для захисту власних прав та інтересів", - зазначили у міністерстві торгівлі. Та закликали скасувати односторонні тарифи і вирішити розбіжності з партнерами шляхом діалогу.

Європа. Прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні заявила, що мита президента Трампа є "заходом, який я вважаю неправильним". Додала, що Європа зробить усе можливе, "щоб досягти угоди зі Сполученими Штатами, щоб запобігти торговій війні, яка неминуче послабить Захід на користь інших глобальних гравців".

Виконувач обов'язків міністра фінансів Німеччини Йорг Кукіес сказав, що сподівається на угоду Європи з Вашингтоном, але потрібна рішуча реакція.

Прем'єр-міністр Франції Франсуа Байру заявив, що нові мита створять "великі труднощі для Європи" та виявляться "катастрофічними" для США.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер сказав, що "тарифи Дональда Трампа матимуть економічний вплив" та зауважив, що уряд відреагує "холодно і спокійно".

"Мільйони громадян зіткнуться з підвищенням рахунків за продукти. Ліки коштуватимуть дорожче, як і транспорт. Інфляція піде вгору. І це особливо шкодить найбільш незахищеним громадянам. Усі підприємства – великі та малі – постраждають з першого дня… Я погоджуюся з президентом Трампом, що дехто несправедливо користується чинними правилами… Але я також хочу чітко пояснити: користування тарифами як першим і останнім інструментом не виправить проблему. Ось чому з самого початку ми завжди були готові вести переговори зі США, щоб усунути будь-які бар’єри, що залишаються для трансатлантичної торгівлі", - сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

"Для наших американських друзів сьогодні не день звільнення – це день образи. Мита Дональда Трампа не захищають чесну торгівлю. Вони атакують її зі страху та завдають шкоди обом сторонам Атлантики. Європа об’єднана, готова захищати свої інтереси та відкрита до чесних, твердих переговорів", - сказав Манфред Вебер, голова Європейської народної партії – найбільшої в Європарламенті.

Тарас Загородній зазначив, що європейці відчувають слабкість США та дадуть на нові мита відповідь.

"От американці кинулися до європейців із договорами щодо росії: ми домовилися, знімайте санкції. Європейці сказали, що зніматимуть, коли війська виведуть з України. Була буквально вчора заява держсекретаря США Марко Рубіо про занепокоєння через те, що європейці будуть викидати американські збройні компанії з тендерів. Але це ж ви страждаєте, от налякали, - сказав експерт, - В Європі будуть запускати виробництва, які гальмувалися через блокування американців. Понти працювати не будуть, європейці будуть відповідати. І теж будуть проводити реіндустріалізацію. Європейці бачать, що у США не все так добре, що з росією вони в глухому куті. У них скрізь проблеми і через пару місяців, думаю, вони будуть змушені повертатися в євроатлантичну сім'ю і допомогу Україні давати".

Як пояснив Загородній, США так захопилися лякати Європу, що забули: без ЄС, підтримки Європи, важко буде виграти торговельну війну із Китаєм.

Як вплине мито на авто 25% на ціни в Україні?

В Інституті досліджень авторинку вказали, що запроваджені Трампом ставки не стосуються автівок, зібраних у США, навіть якщо це європейські бренди. Виробникам ввозити авто у США стане невигідно, можливе різке зростання цін на нові у США.

"Ефект не миттєвий для України, але: ціни на "битки" з США можуть зрости, загальний обсяг імпорту з Америки може знизитись", - вказали в Інституті.

Які економічні наслідки та можливість кризи –  думка експерта

Ярослав Жаліло, директор Національного інституту стратегічних досліджень:

- Прямий вплив мит США полягає в тому, що Україна є експортером певних видів продукції до США. Найбільша частина наших експортерів – це металурги, але оскільки мито не заборонне, то мабуть десь трошки зменшаться прибутки. Це прямий ефект, а опосередкований набагато складніший та далекосяжний. Багато чого залежить від того, як на мито відреагує світова економіка та інші суб'єкти. І я б дивився по двом напрямкам.

Перший напрям більш короткий – це зміна орієнтації товарних потоків у зв'язку із тим, що для деяких країн американський ринок де-факто є закритим, бо мита високі. Тобто, як ці виробники поводитимуться? Сигнали є різні.

Дехто каже, що теж введуть мито, наприклад, Китай, Європа, просто вона більш повільна та поки висловила велике занепокоєння. З іншого боку, наприклад, В'єтнам приймає мита. Далі все залежить від маржі, яку отримували ті чи інші виробники на американському ринку, враховуючи вартість виробництва в своїй країні, плюс плече доставки. Це дуже індивідуально, кожен випадок треба рахувати і бізнеси будуть це робити. Але у будь-якому разі частина товарів із США піде, відповідно, кудись.

Суто теоретично і Україна могла б якісь ніші зайняти, враховуючи, що на нас накладають відносно невисоке мито. Американський ринок дуже специфічний і щоб там Трамп не казав, теж досить закритий, у тому числі й нетарифними інструментами. Тому теоретично Україна могла б увійти на ці ринки.

З іншого боку товари, які переорієнтуються з американського ринка, можуть підвищити конкуренцію на зовнішніх ринках, це буде конкуренція і для українських товарів. Це поки аналітичне припущення. Що буде результуючим ефектом важко сказати. Я думаю, що по-різному для різних ринків.

Другий напрям – глобальний стан світової економіки. Те, що зробила адміністрація Трампа – шоковий удар по економіці та багато з експертів висловлюють думку, що це може стати поштовхом для глобальної економічної кризи, якої світ не переживав після 2008-2009 років.

Кризовий потенціал накопився, пузир може прорватися і суто теоретично його може прорвати тектонічна акція адміністрації Трампа. Це різке падіння доходів низки країн, зміна товарних потоків, зміна в розподілі глобального багатства. Першими, звичайно, відреагують фондові ринки, які завжди були ініціаторами глобальних криз.

Криза для України – несприятливий фактор. Під час неї втрачаються фінансові ресурси, бажання, мотивація, спроможність до інвестування та допомоги на рівні міждержавних угод. Кожна країна починає займатися компенсацією впливу кризи. Оскільки Україна критично залежить від зовнішньої допомоги, ми розраховуємо на активність інвесторів в постовоєнний період, криза не сприятиме реалізації цих сподівань. Інвестори будуть обережнішими, будуть інвестувати не у рухомі активи, а у вічні цінності, типу золота. Можливо буде зацікавленість в інвестуванні у природні ресурси. У нас поки із цим ситуація специфічна, з якою маємо розбиратися.

Поки робити конкретну оцінку зарано. Десь тиждень потрібен на те, щоб країни визначилися із своєю реакцією. Я так розумію, що американці тримали у секреті розміри мит. Якщо так, то контрагенти не мали можливості заздалегідь їх прорахувати. Все залежить від ставок, має бути чіткий розрахунок – у що це виливається, і як далі формувати політику у відповідь. Країни почнуть цю політику формувати.

Хтось прийме, бо маржа у будь-якому разі вища. От, наприклад, В'єтнам прийняв. Але це означає, що кошти, які раніше йшли у В'єтнам, принаймні частина з яких була заробітною платою і так далі, зараз залишаються в Штатах. Відповідно, зростає глобальна нерівність.

Протягом тижня, думаю, країни визначать свої декларації. Якщо світ зможе зберегти консолідованість і не піти на загальну ескалацію торгівельної війни, є можливість м'якшого негативного ефекту для економіки.

США фактично зламали систему глобальної торгівлі, яка будувалася спочатку ГАТТ 1947 року, потім СОТ. Вона будувалася саме на трендах взаємної відповідальності за рівні тарифів, відсутності дискримінації торговельних партнерів та на загальному тренді зменшення рівня тарифного захисту. США фактично запропонували злам системи. В разі негативного сценарію їхній приклад почнуть наслідувати інші країни, які вважатимуть, що мають можливість на чомусь виграти. Тобто вже не просто тарифи у відповідь, а тарифи стосовно інших партнерів. Питання у тому, який варіант вибере світ.

Або не буде підвищувати рівень тарифного захисту щодо третіх країн. Відповідно вільна торгівля перебалансується і не матиме жорсткого падіння.

Або світ піде шляхом закриття ринків в принципі, особливо провідні гравці. Тоді це буде жорсткий удар по глобальній економіці.

Від цього буде залежати результат очікувань щодо кризи. Якщо очікування будуть негативні, це підштовхне тенденції падіння фондових ринків і можна буде говорити про розгортання сценарію глобальної кризи.

Конкретний економічний ефект від мит зрозумілий не одразу. Є терміни розрахунків, постачань. Наприклад, навіть якщо виробництва будуть зупинятися, ефект все одно буде відстрочений: від декількох тижнів до декількох місяців, залежно від частки виробництва, яка йде на експорт. Якщо частки на експорт невелика, то намагатимуться компенсувати – частково знижувати виробництво, шукати нові ринки.

Тож на першому етапі провідну роль відіграє ефект очікувань стосовно глобальної кризи, а конкретний економічний ефект буде трохи розтягнутий в часі.