В США готуються розглянути найсуттєвіше скорочення бюджету NASA в історії. Яких місій торкнеться економія та чим це загрожує освоєнню космосу? Розбирався "Ми – Україна".

Битва за фінансування NASA

NASA — найбільше та найпотужніше космічне агентство у світі, утворене у 1958 р. Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору – урядова структура США, яка опікується не військовими, а суто цивільними програмами та має в штаті понад 17 тис. співробітників. У NASA чотири наукові підрозділи, що спеціалізуються на певних місіях: планетарні науки, науки про Землю, геліофізика та астрофізика.

Оскільки агентство є урядовим, то працює в межах бюджету. Щороку Білий дім надає Конгресу бюджетний запит президента. Запит на 2026 бюджетний рік для NASA офіційно оприлюднили 30 травня. В ньому запропонували наймасштабніше скорочення, яке коли-небудь пропонували: майже на 25% протягом одного року. Враховуючи інфляцію, агентство може отримати найменший бюджет з 1961 року – відтоді, як фінансування досягло піку та США виграли у СРСР гонку за Місяць із програмою Apollo.

На 2024 та 2025 роки бюджет NASA був приблизно однаковий – $24,9 млрд. Дональд Трамп запропонував на 2026 р. – $18,8 млрд. Економія має відбутися за рахунок скорочення штату на третину  та зменшення фінансування на науку, космічні станції, аеронавтику, освіту. Збільшити фінансування пропонують лише на дослідження – пілотовані космічні польоти. Нижче – скорочення за напрямками, порівняно із 2024 роком:

• наука про Землю -53%;
• планетознавство -30%;
• астрофізика -66%;
• геліофізика -45%;
• наука загалом -47%.

Пропозиції Білого дому передбачають, що буде менше уваги роботизованому дослідженню Сонячної системи, Сонця, Венери, Марса, Юпітера, астероїдів, зокрема гігантського Апофісу, який має пройти близько до Землі 13 квітня 2029 р. і це буде сприятливий час для його вивчення.

Бюджетний запит мають опрацювати у Конгресі. Днями там ухвалили "великий прекрасний закон" Дональда Трампа, куди під час узгодження конгресмени вписали фінансування NASA на загальну суму $10 млрд, зокрема:

• $700 млн на Марсіанський телекомунікаційний орбітальний апарат (MTO), який має бути придбаний у американського комерційного постачальника та поставлений до 31 грудня 2028 року. MTO підтримуватиме, як місію повернення зразків з Марса (Mars Sample Return), так і майбутні роботизовані та пілотовані місії на Марс;
• $2,6 млрд для повного фінансування міжнародної місячної космічної станції Gateway, яка будується у співпраці з Європою, Японією, Канадою та Об'єднаними Арабськими Еміратами в рамках програми висадки на Місяць Artemis;
• $4,1 млрд на ракети SLS. Space Launch System – ракети-носії одноразового використання, призначені для запуску пілотованого космічного корабля Orion для місій Artemis IV та Artemis V. У Білому домі пропонували замінити SLS менш дорогими комерційними ракетами після наступних двох запусків (Artemis II та III наприкінці цього року). Затверджене у "великому прекрасному законі" фінансування не виключає подальшу інтеграцію нових комерційних варіантів, коли вони будуть доступними;
• $20 млн на четвертий космічний корабель Orion для використання Artemis IV та повторного використання в наступних місіях;
• $1,25 млрд на програму Міжнародної космічної станції (МКС), щоб забезпечити відсутність розриву між завершенням роботи МКС у 2030 році та появою на орбіті нових комерційних космічних станцій, які її замінять;
• $1 млрд на покращення у п’яти центрах NASA : Stennis у Міссісіпі ($120 млн), Kennedy у Флориді ($250 млн), Johnson у Техасі ($300 млн), Marshall в Алабамі ($100 млн) та Michoud у Луїзіані ($30 млн);
• $325 млн на апарат для сходу з орбіти (USDV), який має вивести МКС з орбіти в Тихий океан наприкінці терміну його служби. Минулого року NASA виділила SpaceX $843 млн на будівництво USDV, але це не включало запуск;
• $85 млн на переміщення космічного апарату Discovery зі Смітсонівського інституту до центру Johnson у Техасі.

Внесені у мегазакон зміни щодо Gateway, SLS, Orion та МКС прямо суперечать бюджетному запиту Трампа. Тож частково Конгрес відвоював  фінансування NASA, проте стосується це  місій на Місяць та Марс. Величезна кількість інших лишаються під загрозою.

Які місії можуть бути втрачені через скорочення бюджету NASA та чому вони важливі?

За запитом Дональда Трампа і в разі скорочення на 47% витрат на наукову діяльність, під загрозою скасування більше 40 поточних та майбутніх місії. Нижче на інфографіці червоні позначки "Х" – це скасування чи позбавлення фінансування, "!" – скорочення на 40% та більше.

Ще одна інфографіка – дев'ять місій, щодо яких у 2026 році будуть визначатися, продовжувати їх чи ні. Біля таких червона позначка "^".

Нижче – лише деякі проєкти, які можуть бути повністю зупинені.

Дослідження Венери. Місію Deep Atmosphere Venus Investigation of Noble gases, Chemistry and Imaging (DAVINCI) планувалося запустити у 2029 році, VERITAS (Venus Emissivity, Radio Science, InSAR, Topography, and Spectroscopy) – у 2031 р.

DAVINCI – місія (орбітальний апарат і атмосферний зонд) із вивчення складу атмосфери Венери. Це потрібно для розуміння того, як вона змінювалася із часом, куди поділася вода, яка, ймовірна, була на планеті раніше. Востаннє зонд заходив у атмосферу Венери у 1985 р., це був радянський "Вега". VERITAS – це проєкт для створення карти поверхні планеті у високій роздільній здатності. Дві місії окремі, проте пов'язані.

Венера є другою від Сонця планетою, такого ж розміру, як Земля і теоретично мільярди років тому могла бути сприятливим місцем для життя, про натомість це мертве небесне тіло. Науковці прагнуть зрозуміти, чому за схожих умов все склалось саме так. На обидві програми не пропонують фінансування, а відмова від DAVINCI та VERITAS може негативно вплинути й на дослідження планети від Європейського космічного агентства, який наразі в стадії реалізації та планується до запуску у 2031 році – Envision.

Марсохід Rosalind Franklin. Європейське космічне агентство збирається відправити його на Марс за допомогою США. NASA надає обладнання для запуску та спуску апарату. Цей марсохід – ключова частина європейської програми ExoMars, яка буде вивчати поверхню планети.

Марсохід Rosalind Franklin вперше матиме здатність і пересуватися, і проводити буріння на глибину 2 м, і аналізувати зразки у бортовій лабораторії. Проєкт у 2024 році було тільки-но перезапущено завдяки підтримці NASA. У 2028 році планується запуск. Проте скорочення витрат агентства загрожує зірвати найамбітнішу марсіанську місію Європи.

Chandra. Це рентгенівська обсерваторія – найпотужніший рентгенівський телескоп у світі, фінансування якого запропонували скоротити до нуля. Завдяки Chandra були відкриті нові нейтронні зірки, розширилися знання про чорні діри, а зараз науковці використовують дані обсерваторії для дослідження наднових зірок.

Місія триває з 1999 року та з 2005 року спостерігається деградація обладнання. Це ускладнює планування спостережень та збільшує витрати на управління. Програму хотіли скоротити ще за президентства Джо Байдена, проте тоді Конгрес її врятував.

MAVEN та Mars Odyssey. Це активні марсіанські телекомунікаційні орбітальні апарати. Орбітальний зонд "Атмосфера та леткі еволюція Марса " (Mars Atmosphere and Volatile Evolution – MAVEN) вивчає верхні шари атмосфери планети з 2014 року. Фінансування поточного збору та аналізу даних припиняється.

Mars Odyssey створила глобальну карту хімічних елементів та мінералів, що складають поверхню Марса. Космічний апарат встановив рекорд із безперервної активної діяльності на орбіті навколо іншої планети. Наукова місія Mars Odyssey звершилася у серпні 2004 р., але апарат продовжує функціонувати, вивчаючи хмари, туман, іній на Марсі та укладаючи карти поверхневих порід планети.

Теоретично апарати продовжать перебувати там, де й зараз. Відсутність фінансування означає, що не буде моніторингу з Землі, тож не буде й функціональності. До того є ризик знищення обладнання, якщо орбіта погіршиться.

New Horizons. Це космічний апарат, який першим дослідив зблизька Плутон та подвоєний об'єкт Аррокот у поясі Койпера, орбіта якого знаходиться за орбітою Нептуна.

Аррокот

Раніше планувалося, що він перебуватиме у поясі Койпера до свого виходу звідти у 2028-2029 роках, збираючи геліофізичні дані. Запропонували фінансування скасувати повністю.

The Nancy Grace Roman Space Telescope. Римський телескоп – проєкт агентства, покликаний стати наступником космічних телескопів імені Габбла та Джеймса Вебба, який збираються запустити у 2027 році. Телескоп повинен показати велику кількість гравітаційних лінз – викривлень світла. Порівняно із Габблом, його поле зору у 100 разів ширше, а темпе досліджень – у 1000 разів швидші.

Телескоп має зосереджується на дослідженні темної матерії, його спостереження за чорними дірами дадуть уявлення про те, як формуються та еволюціонують галактики, а також про наднові зірки у віддалених місцях. Фінансування не планують скасувати повністю, проте хочуть скоротити майже уполовину. Це може відкласти дату запуску та в перспективі зробити проєкт відчутно дорожчим.

Juno. Космічний апарат NASA перебуває біля Юпітера з 2016 року. Це діюча програма дослідження хмар планети-гіганта. Його мета – дослідити походження та еволюцію Юпітера, Сонячної системи та планет-гігантів у космосі.

Знімок Юпітера, зроблений Juno

Osiris-Apex. Раніше була назва Osiris-Rex. Космічний апарат взяв зразки потенційно небезпечного астероїда Бенну для вивчення в лабораторіях на Землі . Він усе ще у космосі, його перепрофілювали та доручили місію Osiris-Apex із дослідження походження, спектральної інтерпретації, ідентифікації ресурсів та безпеки астероїда 99942 Апофіс.

Мета полягає в тому, щоб вивчити зміни, викликані гравітацією, коли Апофіс проходитиме дуже близько до Землі – через чотири роки. Якщо фінансування буде припинено, космічний апарат буде обертатися навколо Сонця нескінченно довго, не даючи жодних наукових результатів.

Загалом вивчення астероїдів слугує трьом основним цілям: планетарний захист, потенційний видобуток ресурсів, розуміння принципів формування Сонячної системи.

LISA. Космічна антена лазерного інтерферометра (The Laser Interferometer Space Antenna) – це ще одна спільна місія з Європейським космічним агентством, запланована до запуску у середині 2030-х. LISA має вивчати гравітаційні хвилі, які не можна виміряти з Землі. Внесок США у неї буде припинено.

Три космічні апарати утворюватимуть рівносторонній трикутник на величезній відстані один від одного і діятимуть, як єдина антена, здатна виявляти дуже довгохвильові брижі у просторі-часі, спричинені зіткненням чорних дір та нейтронних зірок. За даними NASA, "вивчення гравітаційних хвиль дає величезний потенціал для відкриття частин Всесвіту, які невидимі іншими способами, таких як чорні діри, Великий вибух та інші, поки що невідомі, об'єкти".

Які ризики від скорочення бюджету NASA?

"У середньому Конгрес виділяє приблизно на 2% менше, ніж просить Білий дім для космічного агентства. Він ніколи не збільшував фінансування більш ніж на 9% і не скорочував його більш ніж на 11% відносно пропозиції. Єдиним винятком є наслідки катастрофи Challenger (аварія шатла у 1986 р., коли загинули усі члени екіпажу, - авт.)", - відзначили у Планетарному товаристві, некомерційній організації, яка об'єднує понад 2 млн ентузіастів космосу.

Зазвичай у середині липня починається розгляд законодавства для кожного агентства, а фінансовий рік у США стартує 1 жовтня.

План заощаджень на один рік начебто і не мав би нести беззаперечної та незворотної загрози для усього напрямку досліджень космосу в США. Але коли скорочується чи скасовується фінансування, студенти ставлять собі питання: чи варто далі вивчати те, що збиралися? Тобто якщо уряду цікаві лише Місяць і Марс, а студенти готуються до досліджень Венери чи розробки новітніх телескопів, то навіщо витрачати сили.

Закриття чи призупинення наявних програм – це скорочення робочих місць. Науковці підуть, а в разі відновлення фінансування можуть вже й не повернутися. За той час зібрані космічними апаратами, які лишаються на балансі уряду, нові дані фактично підуть у сміття, бо не буде кому їх обробляти.

Тим часом чисто з фінансової точки зору деякі проєкти тягнути легше, ніж скасувати, поховавши вже витрачені на них кошти. В Планетарному товаристві вказали, що за консервативними оцінками згортання 19 активних наукових місій, серед яких Juno на Юпітері, MAVEN на Марсі, New Horizons у поясі Койпера, рентгенівської обсерваторія Chandra та Osiris-Apex – це втрата $12 млрд. Скільки коштуватиме відтермінування нових місій – оцінити складно. Це не всі наслідки для США, про які попереджають експерти.

Партнерів підводять. NASA та Європейське космічне агентство мають 19 спільних програм, які в результаті скорочення бюджету можуть прямо постраждати. Але навіть сама пропозиція, тобто навіть якщо зменшення витрат у запропонованому вигляді не пройде – це сигнал до погіршення відносин.

"Незалежно від того, чи поверне Конгрес кошти, послання зрозуміле: зобов’язання Вашингтону щодо науки можуть зникнути за одну ніч", - констатував Альберто Руеда Каразо, науковий співробітник аналітичного центру Європейського інституту космічної політики (ESPI).

В ESPI сказали, що мають намір продовжити LISA, з американським агентством, чи без нього. Тоді якайбільші ризики через марсохід імені Розалінд Франклін вбачають для місії ExoMars. Проте поки не буде остаточного бюджету NASA, в Європі скасовувати чи скорочувати нічого не будуть.

Шлях до домінування Китаю. NASA досі є лідером у планетарних дослідженнях, вивченні Марса та має амбітну місію Artemis на Місяць, а Artemis III готується до першої висадки людини з часів Аполлона. США домінують у комерційному космосі завдяки SpaceX, Blue Origin, Rocket Lab та Sierra Space.

Проте у США є геополітичний суперник – Китай, який у вивченні космосу починає дихати Америці у потилицю. Якщо NASA має місячну програму Artemis і це пілотовані космічні польоти, то CNSA (Китайське національне космічне управління) має проєкт Чан'е зі ставкою на автономну альтернативу астронавтам.

"У кількох аспектах китайська космічна програма довела свою ефективність в інтеграції робототехніки у свої космічні місії. Нещодавні успішні роботизовані місії Китаю з повернення зразків з Місяця свідчать про те, що Китай застосовує більш продуманий підхід до досліджень, ніж Сполучені Штати. Маючи менші інвестиції та за коротший час, ніж Сполучені Штати, Китай досягає значних успіхів завдяки своїм нещодавнім місіям з повернення зразків з Місяця Чан'е-5 та Чан'е-6. Тим часом Сполучені Штати стикаються з технічними, економічними та часовими проблемами, що виникають у зв'язку з розробкою нових ракет, складних кріогенних посадкових модулів та складнощами керівництва пілотованими дослідницькими місіями", - вказали наукові експерти Atlantic Council.

Artemis на більш пізніх етапах, яку веде NASA, та приватна компанія SpaceX Ілона Маска, для якого колонізація Червоної планети є планом "А" – ключові американські дослідники Марса. Натомість Китай має проєкт "Тяньвень". Тяньвень -3 з повернення зразків з Марса, після анонсованого запуску у 2028 році, може доставити каміння Червоної планети на Землю вже у 2031 році — на роки раніше, ніж їх отримають в США та Європі.

Тяньвень -2, ще одна китайська місія з повернення зразків, була запущена у травні 2025 року, але натомість вона спрямована на навколоземний астероїд, а також на комету, тоді як за бюджетним запитом президента США збори зразків з Апофіса стали нецікавими.

Наразі в США планують не фінансувати місії з дослідження Венери, тоді як в Китаї минулого року представили дорожню карту розвитку космічної науки і досліджень із орієнтовним запуском місії до атмосфери цієї планети у 2028-2035 рр.

"Китай оголосив про свої подальші дії: місія з повернення зразків з Марса, космічні телескопи наступного покоління та дослідження Венери та зовнішніх шарів Сонячної системи. Скасовуючи понад 40 активних та майбутніх наукових місій США, включаючи наш внесок у спільні проекти з Європейським космічним агентством, такі як марсохід Rosalind Franklin та орбітальний апарат Envision Venus, ми не лише відмовляємося від самої справи досліджень, але й порушуємо довіру ключових міжнародних союзників, - вказали у Планетарному товаристві, - Бюджет (бюджетний запит президента щодо NASA, - авт.) – це дорожня карта того, як відмовитися від лідерства у 21 столітті. Китай буде більш ніж радий взяти на себе цю роль".

Справа за Конгресом, оскільки в його повноваженнях розглядати бюджет найвпливовішого космічного агентства у світі. Від парламенту залежить, чи зосередяться США суто на Марсі та Місяці, чи й надалі досліджувати увесь Всесвіт.

Раніше "Ми – Україна" розповідав, коли за розрахунками фахівців NASA у співпраці з вченими з Університету Тохо (Японія), Земля стане непридатною для життя.