20 жовтня в парламенті зареєстрували законопроєкт 10166 про спеціальний податок на доходи фізосіб, які надають певний перелік послуг, за ставкою 6% замість 18%. Охопити новим податковим спецрежимом хочуть у першу чергу тих українців, які працюють і заробляють через цифрові платформи, такі як Uber, Uklon, OLX, Kabanchik, Prom, Glovo та подібні наявні та майбутні. В чому суть спеціального податкового режиму, наскільки він вигідний українцям та державі, розбирався "Ми – Україна".

Що відомо про законопроєкт?

Розробила документ про спеціальний режим оподаткування група депутатів на чолі з головою фінансового комітету ВР Данилом Гетманцевим та його першим заступником Ярославом Железняком.

Найбільше змін він пропонує до Податкового кодексу (ПКУ), але також корегує Господарський кодекс, закони про сплату Єдиного соціального внеску (ЄСВ) та використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

За рахунок спеціального режиму оподаткування фізосіб очікують 10 млрд грн додаткових надходжень до бюджету. Також сподіваються легалізувати доходи, як вказує Ярослав Железняк, понад 500 тис. фізосіб.

Хоча перспективи розгляду передбачити важко, перша редакція пропонує застосувати спецрежим вже з 1 січня 2024 року. Зараз проєкт розглядають у комітеті.

Що передбачає спецрежим оподаткування доходів фізосіб?

Депутати пропонують додати до ПКУ нову статтю 178-1 про податок на доходи фізосіб (ПДФО) для тих, хто здійснює окремі види діяльності.

Для кого пропонують спецрежим? Ставка ПДФО 6% замість 18% можлива у тому випадку, якщо фізособа здійснює якийсь із 20 видів діяльності. А саме:

• послуги із догляду за хворими, особами з інвалідністю, недієздатними або обмежено дієздатними особами, особами похилого віку;
• послуги таксі, та інші послуги перевезення легковими автомобілями;
• кур’єрська діяльність (послуги з доставки на дім);
• проведення ремонтних робіт об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;
• послуги перекладу;
• дресирування та догляд за домашніми тваринами;
• діяльність із організації та проведення святкових заходів;
• діяльність у сфері охорони здоров'я людини, яка не потребує ліцензії (діяльність медсестер, фізіотерапевтів або іншого парамедичного персоналу у сфері оптометрії, гідротерапії, лікувального масажу, трудотерапії, логопедії, хіроподії, гомеопатії, мануальної терапії, голковколювання, діяльність психоаналітиків, психологів і психотерапевтів);
• послуги з виконання фоторобіт;
• послуги домашньої прислуги;
• послуги з догляду за дитиною;
• послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням житлових приміщень за індивідуальним замовленням фізичних осіб;
• послуги з ремонту на дому одягу та побутових текстильних виробів;
• послуги з ремонту на дому трикотажних виробів;
• послуги з ремонту на дому шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
• послуги на дому з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
• послуги на дому з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
• послуги на дому з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
• перукарські послуги на дому;
• послуги на дому з манікюру та педикюру.

Є поріг доходу в разі такої діяльності: не більше 153 мінімальних зарплат на рік. Цьогоріч спецрежим точно не працюватиме, а от якщо запровадять у наступному році та в разі ухвалення бюджету-2024 із новими соцнормативами, ліміт щодо доходу буде 1 086 300 грн. Це до 90,5 тис. грн на місяць в середньому.

Є ще дві вимоги спецрежиму – фізособа не використовує найману працю та використовує у своїй діяльності РРО. Про останню більш детально розкажемо нижче.

Як щодо інших обов'язкових виплат? Той, хто перейде на спецрежим, сплачуватиме 6% ПДФО, а якщо перевищить ліміт доходу – 18% суми перевищення. Військовий збір (1,5%) не передбачений. Сплата ЄСВ добровільна.

Але діяльність із спецрежимом оподаткування може бути не єдиною. Людина може бути ще десь офіційно працевлаштована, і там ЄСВ з її заробітку вже має сплачуватися. А от 22% за спецрежимом – за бажанням. Нагадаємо, що для ФОПів під час воєнного стану та протягом 12 місяців після його завершення сплата ЄСВ є добровільною. Але без цього внеску страховий стаж не нараховується. Та ж сама історія буде і з тим, хто обере спецрежим.

Як доєднатися до спецрежиму та вийти з нього? Фізособа, яка його обере, подасть заяву до податкової за своєю податковою адресою. Проєктом передбачено, що тільки в електронному вигляді. Форму та порядок подання заяви окремо узгодить Мінфін.

Дані про те, що фізособа обрала спецрежим оподаткування внесуть до Держреєстру фізосіб-платників податків.

Якщо людина захоче його припинити, то теж подасть електронну заяву. Зробити це треба буде не пізніше, ніж за 10 днів до початку нового календарного кварталу.

Припинити спецрежим зможе й податкова у трьох випадках:

• смерть особи;
• визнання особи обмежено дієзданою чи недієздатною;
• надання послуг, які виходять за межі окреслених, залучення до них найманих працівників. Перевищення доходу приводом не буде, але тоді просто застосують 18% ПДФО замість 6%.

Якщо на момент виходу зі спецрежиму буде податковий борг, його треба буди погасити.

Як стягуватимуть податок? Фізособа відкриє спецрахунок в обраному банку з переліку, якій буде під час подання електронної заяви. Коли на рахунок заходитимуть кошти, банк буде робити передавторизацію 6% від доходу. Податковий період для спецрежиму – календарний квартал. В останній день сплати податку, банк спише суму передавторизації. Якщо коштів не вистачатиме, утворить податковий борг.

"Переваги для громадян — спрощення та автоматизація обліку, низький податок — 6% (для цієї категорії самозайнятих не потрібно реєструвати ФОП, наймати бухгалтерів, подавати звітність)", - описує плюси спецрежиму для українців Ярослав Железняк.

Як податкова знатиме про доходи? Фізосіб, які оберуть спецрежим, зобов'яжуть проводити розрахунки через РРО, зокрема програмні. Готівка чи безготівкав якості розрахунку – значення не має, бо все одно чек буде обов'язковим.

Контролює застосування РРО податкова шляхом фактичних та документальних перевірок. Якщо виявлять порушення фізособами на спецрежимі (РРО не використовують, використовують незареєстровані, порушують порядок використання) – буде штраф в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів (850 грн).

Але РРО не потрібен, якщо фізособа на спецрежимі оподаткування надає послуги через цифрові платформи.

Як цифрові платформи задіють у спецрежимі?

Проєкт пропонує дописати до ПКУ поняття "цифрові платформи". Це програмне забезпечення, включно із вебсайтом або його частиною, застосунки, у тому числі мобільні, завдяки яким фізособи можуть отримувати доходи від 20 перелічених видів діяльності. Плюс хочуть додати формулювання "оператор цифровою платформи" – українська юрособа, особа-нерезидент, офіційне представництво нерезидента в Україні, що надає доступ до цифрових платформи.

На початку матеріалу ми й навели перелік кількох дуже популярних ресурсів, через які надаються послуги зі списку і які під визначання підпадають.

Під визнання цифрових платформ до ПКУ хочуть додати кілька статей, які стосуватимуться:

• Статусу податкового агента для оператора цифрової платформи. За податковим законодавством податковий агент має нараховувати, утримувати і сплачувати ПДФО від імені платника податку. Від цього обов'язку оператора цифрової платформи звільнять, якщо він подаватиме до податкової інформацію про доходи фізосіб на спецрежимі оподаткування. І до того ж буде в реєстрі операторів цифрових платформ, який утворять за новим урядовим порядком;
• Подання оператором інформації про доходи фізосіб на спецрежимі. До податкової оператори цифрових платформ подаватимуть дані про такі доходи не пізніше, ніж через 20 днів після закінчення кварталу. Мінфін має розробити для цього спеціальне портальне рішення. Якщо строки подання інформації оператор порушить, з нього стягнуть штраф – 5 розмірів мінімалки (35,5 тис. грн у 2024 р.)

"Саме завдяки платформам, які надаватимуть податковій дані про доходи таких самозайнятих осіб, буде вирішено одну з найболючіших проблем — облік готівкових надходжень. Це детінізація економіки та суттєвий крок вперед у діджиталізації податків", - каже Железняк.

У пояснювальній записці до проєкту автори пишуть, що неофіційно зайнятими у сфері замовлення послуг через платформи є близько 400 тис. осіб. Завдяки спецрежиму та тільки їхній детенізації планують отримати у бюджет додатково 3 млрд грн. Ще близько 200 млн грн у сфері онлайн доставки (15-20 тис. кур'єрів).

Железняк вказує, і в пояснювальній записці йдеться про те, що законопроєк гармонізує українське законодавство із європейським, приводить його у відповідність до європейської Директиви про адміністративне співробітництво (DAC7) про автоматичний обмін інформацією операторів цифрових платформ. Проте цю директиву Україна ще не імплементувала. До того ж експерти бачать неспівпадіння норм проєкту та DAC7.

"DAC7 було ухвалена ще 22 березня 2021 р., - пояснює Едуард Голодницький, президент International Advisers Association, - Reporting Platform Operators (оператори платформи, що звітують, - авт.) зобов'язані збирати, перевіряти і передавати в податкові органи інформацію про доходи продавців і транзакції, здійснені на своїх платформах. Під категорію "Reportable Sellers" (продавці, про яких звітують, - авт.) попадають види діяльності: оренда нерухомості або транспорту, персональні послуги, продаж товарів, і при цьому мають основну адресу в ЄС, ідентифікаційний номер ЄС або здають в оренду нерухомість в ЄС. При цьому Reporting Platform Operator передає дані, лише якщо протягом року сума продажів у Seller досягне 2 тис. євро або здійснить +30 продажів товарів".

Чи вигідний спецрежим українцям?

Нагадаємо, що фізособи, які оберуть новий спецрежим ПДФО, офіційно не будуть самозайнятими особами. Це геть інший статус, прописаний у податковому законодавстві. Самозайняті – це ФОПи та ті, хто провадять незалежну професійну діяльність, не будучи найманим працівником (зокрема, освітяни, адвокати, аудитори, нотаріуси, оцінщики, інженери, архітектори, художники, артисти, науковці, літератори). Але за духом нові норми добре вписуються у це формулювання, тому його постійно використовують.

Суть така, що нинішні офіційно ніде не оформлені надавачі 20 видів послуг зможуть застосувати спецрежим, вийти з "тіні" і не боятися, що одного дня в двері постукає податкова. Або хтось із нинішніх самозайнятих зможе "перестрибнути" у нову запропоновану систему.

"Звичайно це по бажанню. Хто захоче - залишається на звичній для себе системі, яка діє зараз", - каже Железняк.

Але ціла низка видів незалежної професійної діяльності у 20 видів послуг, які передбачені спецрежимом, не потрапляє. Якщо бути ФОПом і переходити на спецрежим звідти, то вигода може бути в окремих випадках:

• Перша група. Зараз для неї немає вимог щодо застосування РРО, річний ліміт доходу вищий, ніж за новим режимом (167 мінімалок – 1 185 700 грн у 2024 р.) Єдиний податок наступного року буде 302,8 грн на місяць. І переходити на спецрежим вигідно в тому разі, якщо щомісячний дохід менший за 5 тис. грн;
• Друга і третя група. Ліміт щодо доходів значно вищий за ті, які зазначені у спецрежимі – 5,9 млн грн та 8,2 млн грн у наступному році відповідно. РРО обов'язкові за кількома виключеннями, про які можна дізнатися із роз'яснень податкової. Єдиний податок другої групи у 2024 р. – 1420 грн на місяць. Тобто з точки зору податку, перейти на спецрежим вигідно, якщо в середньому місячний дохід близько 20 тис. грн і менше. У ФОПів третьої групи ставки податку – 5% доходу, якщо не є платником ПДВ, та 3% в разі сплати ПДВ. Тобто їм спецрежим навряд чи взагалі буде цікавий. Хіба що доходи малі, не хочеться мати справу з бухгалтером та займатися адмініструванням.

Отже, велика кількість тих, хто провадить незалежну діяльність, спецрежимом не зможе скористатися, а ФОПам він вигідний тільки за певних умов. Тому можна вважати, що законопроєкт в першу чергу написали саме заради цифрових платформ. Ну і тих фізосіб, у яких послуги з переліку – це підробітки.

"Метою законопроекту є створення умов для отримання додаткового, нерегулярного або незначного доходу без реєстрації фізичною особою-підприємцем при здійсненні окремих видів діяльності", - пишуть автори у пояснювальній записці.

Але якщо ФОПа все ж зацікавить можливість спецрежиму, і він забажає на нього перейти, задля власної вигоди попередню діяльність треба буде припинити.

Як припинити ФОП?

З червня цього року закрити ФОП можна через "Дію". Особливої покроковки ця процедура не вимагає. Треба подати заяву, підписавшись електронним підписом ФОП чи кваліфікованим – фізичної особи. Інформація для заявки підтягнеться з реєстру та її треба буде перевірити. Потім вона надійде до податкової за місцем реєстрації. Спостерігати за статусом заяви можна в особистому кабінеті.

Але закриття в "Дії"– це лише один крок, який необхідно зробити, щоб остаточно позбутися ФОП. Після того, як через "Дію" ФОП переводять у стан закриття, вже можна не сплачувати податки за наступні періоди (з наступного місяця, якщо ФОП першої чи другої групи, наступного кварталу, якщо ФОП третьої групи) і не подавати звітність за наступні періоди. Але справа ще не завершена.

Другим кроком буде сплата податку за період до закриття та подання ліквідаційної звітності.

Ліквідаційна податкова звітність ФОПа на єдиному податку – це декларація платника ЄП. В декларації також є пункт щодо сплати ЄСВ, який є заміною звіту щодо ЄСВ.

Ліквідаційна звітність ФОПа на загальній системі оподаткування – податкова декларація про доходи і майно, звіт про ЄСВ.

Ліквідаційний звіт подається за рік наростаючим підсумком. Якщо в першому кварталі року – за перший квартал, у другому – за два, у третьому за три, у четвертому – за увесь рік.

Подавати ліквідаційний звіт треба протягом 30 днів після подання заяви про припинення ФОП.

"Відповідно до п. 42.6 ст. 42 ПКУ електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи. Тому, остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення", - додають податківці в офіційних роз'ясненнях.

Також треба закрити ФОП-рахунок. Це роблять в банку, де він відкритий, але спочатку треба отримати виписку за період існування ФОПу. Якщо діяльність була ліцензованою, закрити ліцензію в органі, який її видав.

В принципі, це може бути крапкою у ліквідації. Але податківці мають право після закриття ФОПа провести перевірку (ст. 78 ПКУ). Це третій крок, який вже робить чи не робить держава, ФОПу лишається тільки чекати, бо від нього нічого не залежить. Він на другому етапі завершення діяльності має закрити усі питання із звітністю, сплатою податків, мати виписку з банку, і відповідні документи тримати під рукою.

"В Податковому кодексі прямо передбачено можливість проведення документальної позапланової перевірки в разі припинення. Але треба звернути увагу, що початок цієї перевірки можливий виключно у тому разі, якщо в порядку ст 42 ПКУ надано копію наказу. Якщо копії наказу немає, є питання", - каже адвокат Ростислав Кравець.

Отже, податкова на перевірку має право, якщо в неї є зацікавленість перевірити закритий ФОП. Але правник зазначає, що зараз від податківців подекуди надходять не накази, а листи до ФОПів з проханням надати інформацію за останні п'ять років.

"Щоб я радив зробити. Перевірити, чи є в листі посилання на наказ щодо перевірки. Перевірити кореспонденцію, яку раніше отримували – чи не отримували ви раніше наказ про проведення позапланової документальної перевірки у зв'язку саме із припиненням підприємницької діяльності, як фізичної особи-підприємця. Якщо є сумніви, то особисто звернутися до податкової із проханням надати копію наказу. В разі, якщо наказу немає, то звернутися до податкової із проханням пояснити, на підставі чого без наказу просять надати документи за п'ять років", - рекомендує Кравець.

Він пояснює, що податкова може провести перевірку, але у строк до 1095 днів, тобто до трьох років з дня призначення перевірки. Інші строки – тільки щодо операцій із трансферного ціноутворення. Додамо також, що з питань нарахування ЄСВ перевірка, яку проводить вже Пенсійний фонд, може бути за весь період діяльності ФОПа.

Після того, як перевірка відбулася та якщо вона відбулася, треба отримати копії звітів – від податкової та Пенсійного фонду щодо ЄСВ. Це вже остання крапка в існуванні ФОП, і треба надати ці копії держреєстратору, аби їх зафіксувати в реєстрі.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, чому парламент ухвалив пожиттєвий статус політично значущих осіб (ПЕП) і що це для них передбачає.