Субваріант коронавірусу Дженні (JN.1), який вже став домінуючим у США, дістався до України. У МОЗ повідомили про дев'ять випадків у п'ятьох областях: Сумській, Волинській, Черкаській, Рівненській та Запорізькій. Які у нього симптоми та у чому особливість Дженні, розбирався "Ми – Україна".

Що відомо про симптоми нового субваріанту?

Епідсезон, коли в країні висока циркуляція вірусів, зокрема, грипу та "корони", в Україні триває з жовтня та орієнтовно завершиться у квітні. З його початку, як повідомляють у МОЗ, на COVID-19 захворіли майже 127 тис. українців, і 620 випадків стали летальними.

Нині світом загалом і в Україні також розповсюджені субваріанти Омікрону. JN.1 або Дженні – один з них.

Українські лікарі попереджають, що самостійно визначити, який саме варіант коронавірусу викликав захворювання неможливо. Картина майже не відрізняється, і діапазон симптомів дуже широкий. Щодо Дженні це підтверджують й американські медики, які спостерігають за хворими внаслідок зараження цим субваріантом з початку його поширення у США, з листопада минулого року.

"JN.1, здається, не викликає більш серйозних захворювань, ніж попередні варіанти, - зауважує Андреа Гарсія, докторка медичних наук, віце-президентка Американської медичної асоціації, - Ваші симптоми, якщо ви інфіковані JN.1, частково залежатимуть від вашого стану здоров’я та рівня імунітету. Але загалом вони схожі на симптоми вірусів, спричинені іншими варіантами, наприклад, біль у горлі, закладеність носу, нежить, кашель, втома, головний біль тощо".

Проте в Школі громадського здоров'я Блумберга при Університеті Джонса Гопкінса зазначають про деякі припущення щодо JN.1: він частіше може спричиняти діарею.

Клінічні прояви ковіду, кажуть у Центрі з контролю та профілактики захворювань у США (CDC), коливаються від безсимптомних до важких, відрізнити їх від тих, що викликані іншими респіраторними захворюваннями, на кшталт грипу, важко. Там наводять невичерпний перелік проявів, які притаманні й Дженні:

• лихоманка або озноб;
• кашель;
• задишка або утруднене дихання;
• втома
• болі у м'язах і тілі – міалгія;
• втрата смаку або запаху;
• біль у горлі;
• закладеність носу або нежить;
• нудота або блювання;
• діарея.

Щодо останнього справді були скарги від хворих на ковід внаслідок зараження JN.1 у соцмережах, наче діарея мучить їх більшою мірою. Проте щодо цього не було досліджень.

Як уберегтися?

Нових принципових способів уберегтися від коронавірусу медична спільнота не винайшла. Стандартний набір застережень:

• якомога частіше провітрювати приміщення;
• носити маску, хоча зараз масковий режим і не є обов'язковим в жодному з регіонів України;
• уникати контактів із хворими;
• стежити за здоров'ям і регулярно мити руки;
• в разі контактів із хворими на ковід чи наявності симптомів тестуватися;
• бути в курсі вакцин проти COVID-19.

"Серед захворілих в Україні лише одна із 12 людей (дев'ять випадків Дженні та п'ять випадків субваріанту Пірола, які зафіксовані в Україні у січні, - авт.) мала два щеплення проти COVID-19", - вказує головний санітарний лікар України Ігор Кузін.

Вакцинуватися – тотальна рекомендація для зниження ризиків ускладнень від усіх медиків.

"Навіть якщо JN.1 більш здатний обійти антитіла від попередніх інфекцій і вакцинацій, він не зовсім стійкий до них. Чим більше у людини антитіл, тим більші її шанси впоратися з COVID-19. Відновлюючи пам’ять імунної системи про SARS-CoV2, вакцини проти COVID-19 підвищують рівень антитіл людей, знижуючи ризик інфікування. І якщо вірус все-таки проривається, інші імунні засоби захисту, включаючи Т-клітини (лімфоцити, які впливають на здатність дати імунну відповідь, - авт.), також налаштовуються на зниження тяжкості цієї інфекції, знижуючи ризик госпіталізації та смерті", - кажуть в Глобальному альянсі з вакцин та імунізації – GAVI.

Як пояснюють у МОЗ, нині із вакцинами від ковіду ситуація в Україні така. До кінця 2024 р. країна забезпечена ними на безоплатній основі через глобальну ініціативу COVAX. Контактні дані пунктів вакцинації, до яких можуть звернутися українців – за посиланням.

В Україні зараз для щеплення використовують два типи вакцин: "Janssen", яку виробляє "Johnson&Johnson", та "Comirnaty", яку виробляє "Pfizer", - доросла та дитяча. За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я стандарт такий: щеплення двома дозами (у випадку із вакциною "Johnson&Johnson" -потрібна одна доза), плюс ще два бустери після цього.

"Омікрон-специфічна вакцина призначена для бустерних щеплень, - каже Ігор Кузін, - Єдина особливість цього "бустера" полягає в тому, що ним поки що неможливо робити первинне щеплення. Тобто людина має отримати перші щеплення іншою вакциною, а після - бустер (Омікрон-специфічною вакциною). Він дійсно найбільш ефективно протидіє будь-яким штамам Омікрону, незалежно від того, яким саме субваріантом захворіла людина".

Дженні, JN.1 є близьким родичем Піроли (BA.2.86), і цей субваріант на момент появи та розповсюдженні називали найцікавішим штамом з моменту появи Омікрону.

Що відомо про субваріант Дженні?

Початковий штам Ухань в ході розвитку коронавірусу зник, поступившись місцем іншим варіантам, якими були Альфа, Бета, Дельта. У листопаді 2021 року Омікрон став черговою літерою грецької абетки, яку використали для визначення варіанту SARS-CoV2. Поки це відбулося востаннє.

Зараз у світі за нові випадки ковіду відповідальні саме субваріанти Омікрону, він став синонімом коронавірусу. Ті з них, які мають найбільшу кількість мутацій, ВООЗ класифікує у два способи:

• варіанти, які викликають інтерес (VoI) – із генетичними змінами, які впливають на вірус, його передачу, вірулентність, ухиляння від антитіл та широко розповсюджуються;
• варіанти під моніторингом (VoC) – із генетичними змінами, які можливо впливають на характеристики та поширення, проте із неточними щодо них даними.

Пірола та Дженні нині серед варіантів, які викликають інтерес, за класифікацією ВООЗ. JN.1 потрапив до трекінгу в середині грудня минулого року.

"Поки JN.1 не стане VoC, це не повинно турбувати звичайну людину, - заспокоює та пояснює генеральний секретар Академічної гільдії організованої медицини Індії Ішвар Гілада, - Поки це лише VoI, він становить інтерес або занепокоєння, якщо можна так сказати, лише для наукової спільноти та профільних міністерств в урядах держав".

Пірола має 30 мутацій відносно Омікрону, Дженні – ще одну у спайковому білку, який надає змогу вірусу проникати до клітин, на додачу до цих 30 мутацій. Перший зразок JN.1 отримали 25 серпня минулого року і спочатку від Піроли його відрізняли. Але саме швидке поширення субваріанту з цією мутацією його виокремило.

"Під час пандемії зараз, на початку п’ятого року було лише два рази, коли з’являвся варіант із більш ніж 30 новими мутаціями в спайковому білку. Зазвичай варіант має пару, кілька, але таке ми називаємо "подією Омікрон", на честь першого разу, коли ми подібне побачили, - каже відомий американський кардіолог, засновник і директор американського дослідницького інституту Scripps Research Ерік Топол, - Ще восени ми почали спостерігати зростання попередника JN.1 (субваріант Пірола, - авт.) із ще понад 30 мутаціями в спайковому білку. Коли у вас так багато нових мутацій, вірус, по суті, знайшов спосіб обійти нашу нормальну імунну відповідь. Він стає дуже заразним, легко заражає людей, які вже були інфіковані, не менше за тих, хто раніше не хворів на COVID. Добре, що ми маємо чотири роки накопиченого впливу, щеплень і ревакцинацій. Але погано, що цей вірус невблаганно знаходить способи фактично переосмислити себе та потрапити у наші верхні дихальні шляхи".

BA.2.86 та JN.1, Пірола та Дженні у дуеті на думку низки вчених можуть претендувати на статус окремого варіанту, як Омікрон, із присвоєнням йому наступної грецької літери Пі.

Коли Омікрон виділили та надали ім'я, уряди різних країн посилили обмежувальні заходи. Тож поява окремого варіанту Пі – вказівка, що він серйозний, вимагає реакції на рівні держав. Проте рішення щодо назви має ухвалювати у ВООЗ, і там поки про такі наміри нічого не кажуть, хоч і віддають належне швидкому розповсюдженню Дженні.

"Хоча COVID-19 більше не є глобальною надзвичайною ситуацією, вірус все ще циркулює, змінюється та вбиває, - констатує генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебреїсус, -Дані з різних джерел вказують на посилення передачі протягом грудня через скупчення людей у святковий період і через варіант JN.1, який зараз є найбільш поширеним варіантом у всьому світі".

Станом на першу половину січня у США Дженні відповідальний за 62% випадків. Ерік Топол вказує, що там пік захворюваності вже пройдений. Він був меншим, порівняно із сплеском, який викликав Омікрон наприкінці 2021 р. та на початку 2022 р., але найбільшим з того часу.

Проте робити проекцію показників у Штатах на Україну некоректно. І питання має бути не тільки у кількості нових випадків, а у тому, наскільки складним є перебіг захворювань. Дженні поки не зловили на тому, що субваріант викликає більш серйозне захворювання.

"На території України ми реєструємо біля 17 типів або варіантів коронавірусної інфекції. Всі вони – навколо штаму Омікрон. Це різні його мутації, підвиди, підтипи. Всі вони характеризуються спільними рисами. Вони протікають доволі легко. Люди, які мають важкі супутні неінфекційні захворювання так само схильні до саме важкого перебігу захворювання або підвищують ризик померти внаслідок ковіду. Але разом із тим симптоми відрізняються легкістю і відсутністю важких уражень легенів," – каже Ігор Кузін.

Також він запевняє, що зараз перевищення епідпорогу, включно із випадками ковіду, в регіонах немає. Поки підсезон триває в руслі прогнозів, за якими на його початку домінує коронавірус, а із січня – грип, який заміщує випадки ковіду.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, якими є особливості двох інших підвидів Омікрону – Еріс та Пірола, які також є варіантами, які викликають інтерес за класифікацією ВООЗ.