"Банківської таємниці більше не буде" – з такими словами останніми днями шириться інформація у ЗМІ та соцмережах. Причина у тому, що міністр фінансів Сергій Марченко нещодавно нагадав про урядовий законопроєкт, який має відкрити Україна приєднання до єдиної зони платежів в євро – SEPA.

В проєкті йдеться про реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів, забезпечення захисту викривачів у справах про відмивання коштів, а також про реєстр банківських рахунків та сейфів, який найбільше й стривожив громадськість. "Ми – Україна" розбирався, що у законопроєкті, чи є ризики для банківської таємниці, як це пов'язано із SEPAі що це взагалі таке.

Законопроєкт про реєстр рахунків: що в ньому?

Законопроєкт 13233 уряд зареєстрував у Верховній Раді 30 квітня, попередньо пояснивши основні його норми. Наразі його опрацьовують у комітеті, ще немає висновків Головного науково-експертного управління ВРУ та навіть на перше читання його не виносили. Тож поки умови попередні і до ухвалення можуть суттєво змінитися.

Проєкт пропонує зміни до низки законів, а найбільше – у закон "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Саме за новими статтями 37 та 38 у ньому пропонують створення реєстру рахунків та банківських сейфів.

Хто вестиме реєстр та буде вносити до нього дані? Державна податкова служба за проєктом є держателем та адміністратором реєстру рахунків та сейфів.

Створювати ж реєстрову інформацію в ньому будуть посадові особи:

• Національного банку;
• депозитарних установ;
• банків;
• фінансових установ;
• небанківських надавачів платіжних послуг;
• емітентів електронних грошей.

Коли будуть вносити інформацію про рахунки і сейфи? Проєкт має набрати чинності через 6 місяців після опублікування. Окремо уряд ухвалить положення і порядки про роботу реєстру рахунків і сейфів. Про початок його роботи має опублікувати попередження в "Урядовому кур'єрі".

Коли реєстр вже працюватиме, про відкриття нового рахунку інформацію до нього фінансові установи подаватимуть протягом дня.

Про вже відкриті рахунки на момент початку роботи реєстру треба буде подати інформацію протягом шести місяців з того дня, як він почне функціонувати.

Хто матиме доступ до інформації в реєстрі? У порядку спецдоступу та в межах електронної взаємодії інформацію з реєстру надаватимуть:

• Держфінмону;
• АРМА;
• НАБУ;
• БЕБ;
• НАЗК;
• державним та приватним виконавцям.

Іншім особам – за рішенням суду та у порядку спецдоступу. Без рішення суду – тільки про установи, де відкрито рахунок чи орендовано сейф.

Яка інформація буде в реєстрі? Йдеться про збір інформації щодо:

• банківських рахунків;
• рахунків у цінних паперах;
• платіжних та інших рахунків;
• електронних гаманців;
• оренди сейфів.

Збиратимуть інформацію й щодо фізичних осіб та щодо їхніх рахунків/сейфів без прив'язки до типу операцій. Важливий сам факт – є рахунок, гаманець чи сейф в оренді. Щодо українців зберуть таку інформацію:

• ПІБ власника чи кінцевого бенефіціарного власника або орендаря;
• РНОКПП – податковий номер. Якщо з релігійних причин людина відмовилася від РНОКПП – серія і номер паспорта;
• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
• інформація про відкриті та закриті рахунки: дата відкриття/закриття, вид рахунку, номер рахунку (IBAN), код валюти, дані про установу;
• інформація про сейфи: дата початку і строк дії договору, дані про осіб, які мають доступ за договором, ідентифікатор сейфа, дані про банк.

Це вичерпний перелік, без "тощо". Про операції, контрагентів, залишки на рахунках не йдеться, фінансово-економічний стан клієнтів, комерційну діяльність, які  cтановлять банківську тайну, не йдеться.

Зберігатися інформація в реєстрі має протягом 5 років з дня закриття рахунку. Можлива пролонгація ще на 5 років, якщо це необхідно для запобігання відмиванню коштів, розслідування, судового розгляду відповідної справи.

За запитом людини їй надаватимуть витяг про інформацію в реєстрі, а от про запити від третіх осіб – ні.

Чи є тут доступ до банківської таємниці? В проєкті прямо вказано, що дані реєстру містять банківську таємницю або професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Не усю, а певну – інформацію про рахунки. Зараз доступ до банківської таємниці теж надають за запитом чи з дозволу клієнта або за рішенням суду.

Також зараз податківці, прокуратура, СБУ, НАБУ, БЕБ, НАЗК і не тільки можуть подавати запити щодо конкретних людей або операцій та з певною метою.

Як вказують у Судовій владі:

"Запровадження реєстру рахунків та банківських сейфів значно розширює можливості правоохоронних органів у притягненні осіб до кримінальної відповідальності. Доступ до нього матимуть:

• Державна податкова служба (ДПС) — для виконання податкових функцій;
• Центральний орган виконавчої влади з питань протидії відмиванню грошей (Держфінмоніторинг) — для виявлення підозрілих операцій;
• Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) — для управління активами, отриманими від злочинів;
• Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) — для розслідування корупційних злочинів;
• Бюро економічної безпеки (БЕБ) — для боротьби з економічними правопорушеннями;
• Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) — для перевірки декларацій посадовців;
• органи державної виконавчої служби та приватні виконавці — для примусового стягнення активів".

Тобто зі створенням реєстру, частково банківська таємниця буде відкрита для визначеного кола структур. Не уся, не усім і ще не гарантовано, що в запропонованому обсязі.

"Чергова зрада несеться щодо розкриття банківської таємниці. Вже казав, що точно в цьому скликанні парламенту цього не буде… Цим законопроєктом передбачається лише створення реєстру банківських рахунків і банківських комірок. Але яким чином він буде створюватися, хто його буде вести – це ми все будемо обговорювати відкрито на комітеті. І приймати відповідні рішення, які не будуть порушувати права громадян", - вчергове пообіцяв голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев

Справа в тому, що створення реєстру – умова євродирективи 2015/849. Умови там, принаймні поки, бо європейське законодавство теж змінюється, дозволяють дещо "гратися" з початковими нормами.

Які вимоги Євросоюзу і навіщо нам їх виконувати?

Україна три роки перебуває у статусі кандидата у члени ЄС. Наразі триває одночасний скрінінг українського законодавства на відповідність загальному правовому доробку Євросоюзу – EU acquis. Він розбитий на кластери, а кластери – на глави. Одна з глав кластеру "Внутрішній ринок" – це "Вільний рух капіталу".

Далі – цитата зі щорічного звіту про розширення ЄС за 2024 рік від Єврокомісії:

"У наступному році (тобто у 2025 р. – авт.) Україна повинна, зокрема:

• відповідно до плану України, підготувати та впровадити наступну Національну оцінку ризиків відповідно до оновленої методології національної оцінки ризиків відмивання грошей та фінансування тероризму в Україні;
• продовжити підготовку до подання заявки на приєднання до SEPA;
• вжити заходів для створення єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб відповідно до acquis ЄС та доповнити законодавство щодо реєстрації бенефіціарної власності для всіх типів корпоративних та юридичних осіб в Україні, включаючи трасти".

Із європейським законодавством щодо реєстру рахунків та банківських сейфів маємо наступну ситуацію. Наразі діє директива 2015/849. Умови створення реєстру там визначені у статті 32а. Згідно з нею:

• держави-члени ЄС мають їх впроваджувати так, щоб можна було ідентифікувати фізосіб і юросіб;
• в реєстрі має бути інформація про ім'я клієнта та інші ідентифікаційні дані, відповідно до національного права, або унікальний ідентифікаційний номер;
• в реєстрі має бути інформація про IBAN рахунку, дата відкриття і закриття;
• в реєстрі має бути ім'я орендаря сейфу разом з ідентифікаційними даними і тривалість строку оренди;
• підрозділ фінансової розвідки (органом фінансової розвідки в Україні є Держфінмон) повинен мати своєчасний і без обмежень доступ до інформації. Вона має бути доступною і для інших компетентних органів для виконання їхніх обов'язків відповідно до директиви. Сам законодавчий акт стосується запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму. Він описує злочинну діяльність, до якої, зокрема, включені корупція та податкові злочини, які караються позбавленням волі чи триманням у спецустановах.

Враховуючи нинішні норми директиви, законопроєкт 13233 ще можна дуже сильно переробляти, мінімізуючи ризики для банківської таємниці.

Проте 10 липня 2027 року 2015/849 буде скасована директивою 2024/1640. Нею ж викладають умови до реєстру рахунків та сейфів у ст. 16. Вони багато у чому подібні до тих, що в директиві 2015/849. Але вже охоплюють не тільки звичні банківські рахунки, але й у цінних паперах, криптоактивах. Найважливіше, що держави-члени ЄС мають забезпечити постійний доступ до нефільтрованої інформації з реєстру вже не тільки підрозділам фінансової розвідки, але й AMLA. Це новий орган ЄС з питань боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Він вже утворений, діяльність має розпочати в середині 2025 року.

Тож закон про реєстр рахунків, як і про кінцевих бенефіціарів трастів, потрібен, нехай і з доопрацюванням, для того, щоб відповідати EU acquis і для вступу в ЄС. Аналогічні є, зокрема, у:

• Франції, Ficoba і доступ мають податківці, нотаріуси, судді, поліцейські;
• Мальті, CBAR і доступ мають фінансова розвідка, поліція, бюро з повернення активів, комісар з доходів, рада з моніторингу санкцій;
• Ірландії, ISBAR і доступ мають фінрозвідка, бюро кримінальних активів, податкові органи.

Поспішають із ним в Україні для того, щоб цю умови виконати, і приєднатися до SEPA ще до того, як увійдемо в Євросоюз.

Що таке SEPA і навіщо нам?

SEPA (Single Euro Payments Area – Єдина зона платежів у євро) – регуляторна ініціатива ЄС, запроваджена у 2008 році для того, щоб зробити транскордонні платежі в євро такими ж простими та ефективними, як і внутрішні платежі в єврозоні.

До зони платежів наразі входять 27 країн-членів ЄС та ще 14 країн, які не є членами Євросоюзу. Станом на 22 травня 2025 р., 41 держава.

Для тих, які не входять в Європейську економічну зону, діють свої критерії приєднання. Один із них – еквівалентність національного законодавства поки що діючій директиві 2015/849, тобто виконання правил щодо боротьби з відмиванням коштів. Проте не тільки, а також:

• тісні зв'язки з ЄС;
• достатні обсяги розрахунків в євро;
• гармонізація ринку платіжних послуг з ЄС.

Про тісні зв'язки та достатні обсяги розрахунків в євро заперечень немає – щодо України це очевидно, враховуючи статус кандидата у члени ЄС та мільйони наших громадян, які там знаходяться.

У 2022 році набув чинності новий закон про платіжні послуги, в 2023 році почала працювати Система електронних платежів НБУ, яка технічно сумісна із SEPA. Тепер на розгляді законопроєкт 13233.

"Є підстави сподіватись, що Україна після прийняття законопроєкту зможе приєднатись до SEPA, як це вже зробила наша сусідка Молдова", - вказано у аналітичній записці Інституту економічних досліджень (ІЕД).

"Я вважаю, що нам потрібно прийняти той факт, що якщо ми хочемо отримати можливість здійснення платежів у євро, ми маємо максимально швидко прийняти цей закон. У нас немає іншого вибору. Це наші зобов’язання перед партнерами і це крок, який дозволить адаптувати наші платежі до зони євро… Звичайно, є багато дискусій стосовно Реєстру рахунків та банківських сейфів. Але ми маємо пройти цей шлях і зрозуміти, що якщо ми хочемо бути прозорими і здійснювати платежі у зоні євро, ми маємо це зробити", - сказав Сергій Марченко.

Молдова подала заявку на приєднання на початку 2024 року, а приєдналася до зони платежів у березні-2025. За рахунок цього там очікують 12 млн євро економії щорічно, з потенціалом зростання до 20 млн. Зокрема за рахунок меншої комісії на перекази або взагалі нульової, в разі відповідного рішення фінустанови, та відсутності прихованих міжнародних.

SEPA – це не система платежів, а набір схем і механізмів для переказів в євро. Країна, яка приєднується, обирає національного координатора (NASO), який відповідає за інтеграцію. Це може бути Нацбанк, а може інша структура. До прикладу, в Національній асоціації банків України вказали, що готові стати NASO. Банки країни автоматично не приєднуються до SEPA. Це відбувається після приведення їхніх послуг до стандартів.

Переказами SEPA можуть користуватися компанії та фізичні особи, якщо їхній банк чи фінустанова відповідає стандартам та підключиться до зони.

"Моніторинг тарифів на перекази з Польщі, Німеччини, Чехії та Італії до України, що проводить Світовий банк, показує, що станом на листопад 2024 року вартість переказу у національній валюті країни відправлення (140 євро, 860 злотих, 3800 чеських крон) коливалась від 1 до 10% і вище. При цьому найдорожчі перекази відображали високі фіксовані комісії ряду банків, що робили невигідним переказ таких сум через банківські перекази", - вказали в ІЕД.

Там зазначили, що приєднання України до SEPA може прискорити обіг коштів з ЄС (добре для компаній з партнерами в Європі), зменшить ризик шахрайства (зона гарантує високий рівень безпеки), збільшить використання євро у торгівлі. Для українців – це, у першу чергу, перевага за рахунок нижчих тарифів на перекази. За орієнтовними оцінками загальна економія для фізичних осіб та компаній може бути від 70 до 100 млн євро.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про умови легалізації множинного громадянства.