28 червня Кабінет міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. Згідно із нею протягом трьох років розміри найголовніших соціальних показників мають бути на тому самому рівні, що й у 2024 році:

• мінімалка –  8000 грн (манамалка);
• прожитмінімуми: дітей віком до 6 років — 2563 грн. дітей віком від 6 до 18 років — 3196 грн, працездатних осіб — 3028 грн, осіб, які втратили працездатність, — 2361 грн.

"З огляду на необхідність підтримки найуразливіших громадян України, а також недопущення пасивного пристосування соціальної політики до обмежених фінансових можливостей держави основним пріоритетом соціальної політики у середньостроковій перспективі визначено підтримку громадян у подоланні складних життєвих обставин із збереженням адресних підходів і заходів їх розв’язання, що буде здійснено шляхом продовження комплексних реформ у соціальній сфері", -зазначають в Декларації.

"Ми – Україна" запитав у експертів, чому соцстандарти ставлять на паузу, хто і як це відчує на собі?

Олексій Кущ, аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна":

- Якщо поєднати Бюджетну декларацію із Меморандумом з МВФ, то це своєрідна бюджетна шокова терапія. З одного боку вона передбачає підвищення податків – про це постійно говорять, бюджетна консолідація, на якій наполягає МВФ. З іншого боку – замороження соцстандартів на три роки.

Рішення щодо соціальних стандартів – це не відсутність грошей, а слабкість соціальної політики. Зрозуміло, що західна допомога буде слабшати, а власних коштів не буде вистачати. Але для соціалки їх можна було б знайти. Але немає якісної політики. У нас найбільші десоціалізатори – це, як правило, саме міністри соціальної політики. В іншій державі він має бути антиподом міністра фінансів, битися за соціальні права та вигризати ресурси на соціальні програми. А у нас іноді міністр фінансів може бути більшим соціалістом, ніж міністр соцполітики.

Перекрити нестачу коштів на соціалку не тільки можна, але й треба. Якщо пошукати, ресурси для якісної соціальної політики є. До того ж в інших країнах вона розглядається як елемент політики економічного зростання. Бо по ефекту мультиплікатора всі витрати на соцсектор – це створення нових грошей в економіці. Гроші, які створює держава, повертаються в економіку через придбання товарів та послуг. Пенсіонер, який отримає невеличку доплату, не піде купувати долари, він придбає щось. При правильній фіскальній політиці такі гроші можуть потім частково повернутися ще й у державний бюджет. Це самовідновлювальна модель економіки. Зрозуміло, що вічного двигуна немає, доведеться щось підливати, але, тим не менш, так всі країни у світі зростають.

У більшості випадків соцвиплати від мінімальної зарплати відв'язані. Замороження торкнеться бюджетників. Центральних органів влади, сектору оборони, правоохоронців це не торкнеться. Вплив у цьому напрямку буде невеликим. Прожитковий мінімум, до якого прив'язаний перший розряд тарифної сітки бюджетників, матиме більш суттєвий вплив. Лікарі, вчителі та інші – їхні зарплати будуть заморожені. Цих грошей не буде в економіці, вони далі не підуть.

Важко сказати точно, але за рахунок замороження вдасться зекономити не сотні мільярдів, а кілька десятків мільярдів гривень для бюджету. А от для економіки за ефектом мультиплікатора це втрата сотень мільярдів гривень.

Бюджетна резолюція – це своєрідна фількіна грамота, особливо в частині прогнозів курсу, інфляції, ВВП, тут усе повз. Але замороження – це не прогноз, це декларація державної соціальної політики. Тому, якщо велике збурення у суспільстві буде, то може потім у законі про бюджет щось змінять. Але поки особливо ніхто нічого не помітив – війна перебиває інші новини.

Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу:

- У нас з вами всі соціальні виплати виходять з макрофінансової допомоги. Якщо ви подивитеся Бюджетну декларацію, то у ній є дуже цікава цифра – загальний обсяг дефіциту державного бюджету. На наступний рік дефіцит держбюджету очікується навіть трошки менше, ніж цього року, а у 2026 році взагалі менше 1 трлн грн.

Якщо врахувати, що усе, що заробляємо, йде на безпеку і оборону, а за Бюджетною декларацією у 2025 році ми маємо витратити на безпеку і оборону 2,2 трлн грн (у цьому році 1,7 трлн грн), і на наступний рік ми маємо додатково звідкись взяти 350 млрд грн додаткових податкових надходжень до бюджету, то зрозуміло, що джерел покриття додаткових видатків по соціальних стандартах просто не буде. Тому в дійсності й заморожують і прожитковий мінімум, і мінімальну зарплату.

Це усе при тому, що інфляція буде під 10%. Якщо вона на такому рівні, а соцстандарти на збільшуються на таку саму величину, то об'єктивно вони будуть зменшуватися.

Якщо лишити саме таку картинку, то у наступному році на нас чекає зменшення реальних доходів населення. Кого саме? Усієї соціалки. Інфляція закладається на рівні 10%, індексації соцстандартів не буде. Тобто усі ті, хто на сьогодні чітко прив'язані до соціальних виплат, отримає падіння реальних доходів. Абсолютно гарантовано падіння реальних доходів буде у бюджетників. Вони жорстко прив'язані до рівня мінімальної зарплати: лікарі, вчителі, перший тарифний розряд кореспондує з мінімалкою.

Загалом будь хто може обіцяти що завгодно – молочні ріки та киселеві береги. Але проблема в джерелі покриття додаткових видатків. В цьому році додаткові видатки на індексацію соцстандартів покриваються за рахунок запозичень. На наступний рік маємо надзвичайні політичні залежності відносно не тільки макрофінансової, але й воєнно-технічної допомоги. Ми бачимо заяви Дональда Трампа, статтю у Politico із вивченням Трампом того, які території України він може віддати росії в обмін на припинення вогню. В такій ситуації марно очікувати, що наші партнери покриватимуть збільшення соцстандартів за рахунок кредитного ресурсу. Це перше, проти чого виступає Міжнародний валютний фонд.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- Міністерство фінансів, яке підготувало Бюджетну декларацію, якою заморожується підвищення соціальних платежів, має після цього один варіант – відставка міністра фінансів, який подав такий документ.

Замороження соцплатежів – це небачена дія в будь-якій країні, де вони мають підвищуватися на показник, який принаймні схожий на показник річної інфляції. Замороження – це планування подальшого зубожіння українців. В даному випадку, на наступні три роки.

І без того зараз соцстандарти в Україні є надзвичайно низькими. Що пенсії, що розміри допомоги різним категоріям населення, зокрема вимушеним переселенцям. Керівництво Міністерства фінансів просто не має права працювати на своїх позиціях, якщо пропонує таке, ще й на таки довгий період. Бо перше зобов'язання держави перед своїми громадянами – це саме соцзабезпечення. Інші статті бюджету можуть бути більшими чи меншими, але не соціальні. Це ключові платежі, захищені законодавством та проголошені першочерговими до сплати у Держказначействі.

Якщо заморожувати, то виникає питання: навіщо керівництво держави, а зокрема Міністерство фінансів, та бюджет. Як можна зберегти наявні рівні, враховуючи інфляцію, девальвацію нацвалюти? Хоча б соцплатежі та хоча б на показник, який приблизно дорівнює інфляції, інакше навіщо тоді сплачувати податки. Вони потрібні саме для того, щоб через бюджет перерозподіляти тим, хто цього потребує. Бюджет і потрібен для того, щоб вирівнювання соціального статусу громадян, не допускати бідності.

Те, що у нас на соцвиплати йдуть кошти від міжнародної допомоги не вірно. Податково-бюджетна система у нас така, що ми збираємо податки, а далі, відповідно до прийнятого закону про бюджет, вони розподіляються по всіх статтях витрат. Зовнішня допомога йде на покриття дефіциту бюджету. Зараз він величезний – 50%, через те, що ми вимушені в десятки разів більше витрачати на армію. Але це не означає, що партнери видають нам гроші безпосередньо на пенсії чи зарплати. Вони для покриття дефіциту, а уряд їх використовує з рахунків Держказначейства. І при розподілі на витрати вже неважливо, звідки саме кошти – це міжнародна допомога чи податки.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як держава домовляється про реструктуризацію боргу на суму $20 млрд перед приватними кредиторами, щоб уникнути дефолту.