Хто гальмує допомогу США Україні: коли її можуть розглянути і у чому ризики

Хто гальмує допомогу США Україні: коли її можуть розглянути і у чому ризики

Після кількох місяців двопартійної роботи, сенатори США показали законопроєкт про реформу американського міграційного законодавства та військову допомогу Україні та Ізраїлю. Коли її розглянуть та які проблеми можливі, розбирався "Ми – Україна".

Як допомогу Україні прив'язали до питання кордону?

У жовтні 2023 року адміністрація Джо Байдена зробила запит до Конгресу США щодо потреб безпеки на $110,5 млрд. У тому числі $61 млрд для України, $14 млрд для Ізраїлю, $10 млрд для гуманітарних заходів, $14 млрд на управління американо-мексиканським кордоном і боротьбу з незаконним обігом фентанілу та $7 млрд для Індо-Тихоокеанського регіону, який включає Тайвань. Перед поданням запиту Байден щодо України та Ізраїлю зазначив, що "ці конфлікти можуть здаватися далекими", але є "життєво важливими для національної безпеки Америки".

Спершу законопроєкт із фінансовим пакетом мав би пройти процедурне голосування у верхній платі Конгресу США – Сенаті. Для схвалення необхідно було отримати 60 голосів. Нині у демократів в Сенаті більшість – 51 голос, до яких долучені троє незалежних сенаторів. 7 грудня 2023 року процедурне голосування відбулося не на користь президентської ініціативи, і республіканці, а заразом із ними незалежні сенатори, не схвалили білль.

Причиною стало багаторічне внутрішньополітичне протистояння між демократами та республіканцями щодо міграційної політики. Після провального голосування у Сенаті минулого грудня, речник Ради нацбезпеки Джон Кірбі заявив, що Білий дім бореться із "невеликою кількістю республіканців, які хочуть тримати допомогу в заручниках для досить екстремальної прикордонної політики".

Проти біллю у грудні виступали не тільки республіканці, які ідеологічно не підтримують надання Україні допомоги, а й ті, хто виступають за неї, зокрема лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл і Ліндсі Грем з Південної Кароліни.

Питання кордону – це не тільки реальна проблема, бо міграція на кордоні США та Мексики сягнула найбільшого за два десятиліття рівня, але й політична карта, яка розігрується у США у виборчий рік. Згідно із опитуванням виборців, республіканці в питаннях імміграції та безпеки кордонів суттєво випереджають демократів. Аби проголосувати за власне бачення міграційної політики, її в одному законопроєкті поєднали із військовою допомогою Україні та Ізраїлю – питанням честі США та президента Джо Байдена, який постійно каже про непохитну підтримку України аж до перемоги.

Щоб досягти угоди, кілька тижнів поспіль у республіканці та демократи у Сенаті працювали над біпартійним законопроєктом – спільним документом і щодо кордону, і щодо військової допомоги. Тепер пропозицію оприлюднили.

Що в проєкті про кордон, від якого залежить допомога Україні?

Законопроєкт щодо нацбезпеки, із фінансуванням України, Ізраїлю та Індо-Тихоокеанського регіону, "важить" $118 млрд. $60 млрд у ньому передбачені для України, $14 млрд – для Ізраїлю, $10 млрд – на допомогу гуманітарним зусиллям в Україні, Ізраїлі, Газі та інших місцях.

Посолка України у США Оксана Маркарова додає більше деталей саме щодо розподілу допомоги Україні:

  • $48,43 млрд – військова допомога, з якоїмайже $20 млрд – поповнення запасів озброєнь та техніки, $13,8 млрд – переозброєння через закупівлі з оборонно-промислової бази США, $14,8 млрд – підготовка, обмін розвідданими, підтримуючі дії;
  • $7,85 млрд – пряма бюджетна допомога;
  • $1,58 млрд – підтримка розвитку української економіки.

Загалом щодо сум допомоги країнам двопартійний документ принципових змін не передбачає. Новації стосуються, насамперед, американського міграційного законодавства. Зокрема, ним планують виділити $20 млрд на імміграційну службу та найм офіцерів, які опікуватимуться питаннями про надання притулку, і прикордонників, які блокуватимуть потік фентанілу.

Згідно із проєктом, пояснюють у The Associated Press:

  • мігранти повинні демонструвати під час первинної перевірки, що вони мають розумну можливість отримати притулок;
  • мігранти не зможуть подавати прохання про притулок, якщо мають кримінальне минуле, переселені в іншу країну або могли б бути у безпеці, якби переселилися у своїй країні;
  • мігрантів, які нелегально перетинають кордон між пунктами пропуску, затримуватимуть та перевірятимуть протягом 10-15 днів;
  • мігранти, які пройдуть нову перевірку, отримають дозвіл на роботу, потраплять у програму нагляду та питання про надання притулку вирішиться протягом 90 днів;
  • мігранти взагалі не зможуть подати заяву на надання притулку, якщо кількість незаконних перетинів кордону досягне певної кількості: кількість понад 5000 на день в середньому протягом п'яти днів на південному кордоні передбачатиме автоматичне закриття кордону. До прикладу у грудні бували дні, коли кількість перетинів перевищувала 10 тис. на день.

У Білому домі заявляються, що компромісний варіант схвалюють.

"Ця угода, якщо вона буде прийнята законом, стане найжорсткішим і найсправедливішим набором реформ для забезпечення безпеки кордону, які ми проводили за десятиліття… Ця двопартійна угода про національну безпеку також сприятиме інтересам нашої національної безпеки, продовжуючи нашу підтримку народу України та Ізраїлю, коли вони захищаються від тиранії та тероризму, а також надаючи вкрай необхідну гуманітарну допомогу цивільним особам, які постраждали від конфліктів у всьому світі", - заявляють в адміністрації Байдена-Гарріс.

Що далі буде із законопроєктом?

Над біллем із міграційними ініціативами та військовою допомогою працювали сенатори з обох партій. Нині демократичну більшість у Сенаті очолює демократ з Нью-Йорка Чак Шумер. Ще до оприлюднення тексту він казав: ставитиме його на голосування у Сенаті у середу, 7 лютого. Тепер підтверджує цей намір.

Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконелл багато слів присвятив критиці міграційної політики Байдена протягом його президентства, але заявив:

"Сенат повинен уважно розглянути можливість, що відкривається перед нами, і підготуватися до дій".

Тож у середу має відбутися процедурне голосування у Сенаті, де двопартійний білль для схвалення має отримати 60 голосів. Але якщо голосів вистачить, далі має бути схвалення у Палаті представників, а із цим можливі проблеми.

Нині більшість у Палаті представників, на відміну від Сенату, у республіканців. Спікер Майк Джонсон вже заявив, що двопартійний законопроєкт "навіть гірший, ніж ми очікували". Хоча у деталі він поки не поринав, принаймні дві причини його незадоволення.

По-перше, Джонсон каже, що хотів аби Палата представників була залучена до розробки двопартійного законопроєкту, проте працювали над ним саме сенатори.

По-друге, є безкомпромісна позиція Дональда Трампа щодо угоди.

"Нам потрібен міцний, потужний і, по суті, ідеальний кордон, і, якщо ми цього не досягнемо, нам краще не укладати угоди, навіть якщо це змусить нашу країну тимчасово закритися на деякий час", - заявив Трамп ще до публікації двопартійного проєкту. І також сказав, що будь-якому республіканцю має бути соромно за його підтримку.

Про те, що думка Трампа може вплинути на позицію Джонсона, можна тільки здогадуватися, бо на загал він це заперечує.

"Звичайно, ні, він не вирішує, - заявив Джонсон у відповід на запитання, чи є якийсь вплив Трампа, - Я вирішую в Палаті представників, це наша відповідальність. І я говорю це набагато довше, ніж президент Трамп".

Тож спікер Палати представників документ від сенаторів не підтримує, апелюючи саме до незадовільних міграційних норм. Щодо військової допомоги Україні ініціатив не висуває, проте педалює окремий законопроєкт щодо військової допомоги Ізраїлю. Оскільки ситуація загострилася через обстріл Ірану, що призвело до загибелі трьох американських військових, Джонсон вважає, що підтримка Ізраїлю зараз більш актуальна, ніж України. 3 лютого він оприлюднив окремий законопроєкт.

Це не надихає Білий дім. У листопаді минулого року Джон Кірбі казав, що Байден накладе вето на окремий законопроєкт щодо Ізраїлю. Днями ініціативу Джонсона прокоментував і радник з питань нацбезпеки Джейк Салліван.

"Ми вважаємо цей трюк — і ми розглядаємо його як трюк, висунутий прямо зараз Палатою представників — несерйозною спробою впоратися з проблемами національної безпеки, з якими стикається Америка", - сказав Салліван.

Проте він не прокоментував, наскільки можливим зараз є вето Байдена, якщо проєкт про військову допомогу Ізраїлю у Палаті ухвалять окремо.

Загалом Білий дім прив'язує військову допомогу Ізраїлю до пакету допомоги Україні, а республіканці – військову допомогу Україні до питання кордону. Зараз ситуація виглядає так: дивимося на голосування у Сенаті 7 лютого і заходимо у зону невизначеності.

"Потрібно 60+ голосів, але виходячи із заяв і демократів, і республіканців, вони скоріш за все у Сенаті будуть. І швидко. А ось далі що – це вже ризик, Палата представників", - каже народний депутат Ярослав Железняк.

Окрім законопроєкту Джонсона щодо Ізраїлю та його невдоволення двопартійним біллем, депутат також каже й про сигнали від інших республіканців щодо майбутнього несхвалення в Палаті представників.

"І ще є проблема з Палатою: вони засідають лише до 08 лютого, тобто після Сенату буде лише один день (09 лютого) на голосування. Далі у них перерва на два тижня до 27 лютого. Коли повернуться і будуть вирішувати питання держбюджету ("тимчасовий" закінчується 01 березня). Коротше, мій прогноз, що зараз угода пройде Сенат та застрягне на рівні Палати представників до кінця місяця. І там вони будуть далі виходити з тупику, який склався, разом з черговим продовженням свого бюджету", - вважає Железняк.

Є ще один можливий варіант. Від Мітча Макконелла вже пролунала ідея законопроєкт щодо військової допомоги Україні виокремити. У грудні республіканці від такого сценарію відмовилися, але зараз у Сенаті дехто, кажуть у Bloomberg, вважає, що настав час "плану Б". Якщо його почнуть реалізувати, шанси на ухвалення доведеться розглядати за іншими лекалами. Відштовхуючись вже не від того, хто за і проти реформи міграційного законодавства, а хто в Конгресі загалом за і проти підтримки України.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про напрямки та умови Ukraine Facility – чотирирічної макрофінансової допомоги Євросоюзу на суму 50 млрд євро.

Головне