Наприкінці травня офіційний курс перетнув психологічну позначку у 40 гривень за долар. Протягом п'яти місяців нацвалюта тримається девальваційного тренду та з початку року просіла на 5,3%. Враховуючи достатні резерви понад $42 млрд, регулярні виходи НБУ на ринок із регулюванням попиту-пропозиції та курс регулятора на валютні послаблення й лібералізацію, це свідома політика. Продаж долара на готівковому ринку наблизився до 40,7 грн – середнього по року курсу, закладеного у бюджеті-2024.

"Ми – Україна" запитав у експертів, чому обраний девальваційний шлях та якою може бути межа для гривні влітку?

Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу:

- У нас немає валютного ринку. Ринок – це купа незалежних продавців та покупців валюти, і, в залежності від попиту та пропозиції, формується ціна на валюту. Так працює ринок, але у нас зараз немає незалежних продавців валюти. У нас є єдиний продавець валюти, він же регулятор, організація, яка формує правила гри – Національний банк України. За яким курсом він захоче, за таким курсом він і продасть інвалюту.

Це не ринок. Це керований державою курс, який формально виглядає, як ринковий. Позиція Нацбанку з приводу формування курсу сьогодні залежить від двох складових.

Перша складова – інтерес Міністерства фінансів продати долари макрофінансової допомоги якомога дорожче. Макрофінансову допомогу для соціальних виплат Мінфін отримує у валюті, а самі соцвиплати проводить у гривні. Чим він свій долар дорожче продасть, тим більше отримає гривні для виплат. Тому чим курс гривні слабший, тим для Мінфіну краще.

Друга складова – інтерес Нацбанку: інфляція у встановлених межах. Чим слабший курс гривні, тим дорожчий імпорт. Чим дорожчий імпорт, тим вища інфляція. І Нацбанк балансує між бажанням Мінфіну продати долари дорожче та інфляційними процесами.

Виходячи з того, що літо у нас, як правило, є періодом дефляції, тобто зниження інфляції, вона на сьогодні надзвичайно низька, нижча за коридор, який поставив Нацбанк, тому вважаю, що влітку побачимо, що НБУ опускає курс гривні.

Якщо ми зважимо, що середньорічний курс в бюджеті закладений на рівні 40,7 грн за долар, то, напевно, у червні ми вийдемо на такий самий показник офіційного курсу. З подальшим девальваційним трендом у бік 41 грн за долар.

У Нацбанку є майже $43 млрд золотовалютних резервів. За великим рахунком, цього року нам надійде $37 млрд від партнерів. Нам дали усе, що могли дати. 2025 рік під великим питанням, але 2024 рік ми проживаємо без питань. Тому вважаю, що не варто очікувати курс долара понад 41 гривню. Але 40,6 грн ми напевно влітку побачимо.

Олексій Кущ, аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна":

- Оскільки у нас основні податкові надходження, окрім зарплатних, зав'язані на імпорт – імпортні мита та НДС, завжди курс розглядається як інструмент поповнення бюджету. Основний гравець на валютному ринку – Нацбанк, який може щомісяця продавати по кілька мільярдів доларів. Тому НБУ може зробити курс як 35, так і 45 гривень за долар.

Мінфіну потрібен курс десь 45 грн за долар – це його фіскальна логіка. Логіка НБУ, яка стосується гривневих вкладень населення у банках, каже про те, що курс потрібен близько 40 грн за долар. Сильна девальвація, понад 5%, може призвести до відтоку гривневих коштів та вкладень з банків. Відповідно, може викликати кризу на банківському ринку.

Тому, вважаю, НБУ та Мінфін зійдуться десь посередині між цими двома цифрами та поступово, ближче до осені девальвуватимуть гривню до 42-43 гривень за долар. Спостерігаємо за ситуацією: якщо гривня не повернеться за позначку 40 за долар, тобто ближче до 39 грн за долар у найближчі тиждень-два, тоді усе буде розвиватися саме за цим сценарієм. Якщо повернеться до відмітки 39-39,5 грн за долар, можливо дещо цей девальваційний процес відтермінують.

Найближчі тижні вирішальні саме із психологічної точки зору. Споживач звикає до певних цифр, психологічної позначки.

Наразі немає ринкового курсу. Гривня втратила не тільки свою сезонність, а й залежність від ринкових факторів. Точніше певна залежність є, але дуже слабка. Думаю, вже давно б запустили механізм девальвації. Проте більш-менш добре йшли експортні прибутки у першому кварталі, тому ситуацію відклали "на потім".

Проте у НБУ немає особливого бажання штовхати гривню до падіння. Якщо на ринку не буде тенденцій у бік девальвації, то Нацбанк штучно не буде її дуже "гасити". Він буде слідкувати за мікротенденціями та прибирати їх, якщо вони будуть небезпечними, або йти за ними, якщо вони відповідатимуть його картині світу.

Як я вже й сказав, у боротьбі зараз дві точки зору Мінфіну, якому треба девальвувати терміново, та Нацбанку, який розуміє, що суттєва девальвація призведе да перегортання депозитів з гривни у долар. Тож швидше за все різких рухів не буде, але усі показники вказують на майбутню девальвацію.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- На сьогодні ми спостерігаємо незначну девальвацію гривні, коли Нацбанк її потроху відпускає. З іншого боку цей курс у межах того, який закладений у бюджеті. Поки що немає очевидних ризиків, що реальний курс може суттєво відрізнятися від закладеного у бюджеті.

Зараз невиконання бюджету з будь-якої причини не потрібне ані уряду, ані НБУ, ані нам. На користь курсу гривні відіграє те, що український експорт практично відновився до рівня, яким був перед повномасштабним вторгненням, а це дає певні валютні надходження. Плюс не припиняється зовнішня фінансова допомога. Вона на сьогодні і є гарантом загальної економічної стабільності, покриття величезного дефіциту бюджету у 50%, поповнення золотовалютних резервів для забезпечення відносної стабільності гривні. Поки що резерви великі, із запасом міцності, збільшуються валютні надходження від експорту. Це і дає надію на те, що курс буде приблизно той, який закладений у бюджеті.

До повномасштабного вторгнення та обмежень літо було періодом певного валютного ризику, бо багато українців їхали у відпустки за кордон та створювали додатковий попит на інвалюту. Цього літа, як і минулого, і позаминулого, такого фактору не буде з об'єктивних причин: обмеження на виїзд та низька купівельна спроможність. Тому сподіваємось, що на готівковому ринку не буде великих коливань у літній період.

Що ж до офіційного курсу, то усе залежить від політики НБУ. Вона корегується із побажаннями уряду. Якщо буде видно, що доходна частина бюджету не виконується, тоді, як і раніше, доповнювати бюджет будуть за рахунок девальвації. Але поки що Податкова і Митна служби звітують про виконання та навіть перевиконання плану з надходжень. Тож станом на зараз немає невиконання бюджету та необхідності його поповнювати через девальвацію гривні.

Що ж до конкретних прогнозних показників, то можна тільки вигадувати. Під час активної фази війни провести розрахунок курсу неможливо – надто велика амплітуда коливань імпорту і експорту, у тому числі по озброєнню, по товарах подвійного призначення. Також бачимо, що зовнішня допомога надходить хвилями та ривками: то її немає пів року, то одразу 50 млрд євро від ЄС, $61 млрд від США, $14 млрд від Японії. Такі коливання непередбачувані, тому зараз прогнозування фактично неможливе.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, чому в НБУ хочуть обмежити перекази з картки на карту фізосіб сумою 100 тис. грн та кількістю вихідних операцій 30 на місяць.