До 2023 року щорічно за рахунок коштів держбюджету деяким українцям здійснювалася "виплата до 5 травня". Але з минулого року дата інша – її перенесли до Дня Незалежності та до проведення готуються заздалегідь. Хто може отримати виплату, в яких розмірах, в які строки та чому навколо неї є судові суперечки, розповідає "Ми – Україна".

Що за виплата до Дня Незалежності?

Виплата до Дня Незалежності є трансформацією виплати "до 5 травня". Її запровадили з 1999 року і фактично вона була формою підтримки перед 9 травня. Тоді кілька депутатів подали зміни до законів про статус ветеранів війни та передбачили щорічну разову допомогу виплачувати інвалідам війни, учасникам війни, учасникам бойових дій, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів. Обсяги встановили законом в розмірі від 3 до 10 мінімальних пенсій за віком. Леонід Кучма ветував закон через суттєве зростання бюджетних витрат – вимагав компенсувати їх за рахунок пошуку нових надходжень. Проте вето подолали.

З роками "виплата до 5 травня" кілька разів трансформувалася. Поповнювалося коло отримувачів. Змінами до Бюджетного кодексу передбачили, що окремі норми і положення, зокрема і щодо розміру виплати, має встановлювати Кабінет міністрів з огляду на фінансові можливості. 15 квітня 2023 року набрав чинності закон 2983-IX, який змінив дату виплати. Для зміцнення патріотичного духу та засуджуючи тоталітарні режими, її прив'язали до Дня Незалежності Україні – до 24 серпня.

Обсяги щороку вказує Кабмін в окремій щорічній постанові. Передбачена вона для таких отримувачів:

• учасники бойових дій;
• постраждалі учасники Революції Гідності;
• особи з інвалідністю внаслідок війни;
• учасники війни;
• жертви нацистських переслідувань;
• особи з особливими заслугами.

Які розміри виплати цього року?

Цьогоріч Кабінет міністрів визначив такі суми виплати до Дня Незалежності (постанова №369):

• 450 грн – учасникам війни та колишнім в'язням концтаборів, тим, кого вивозили на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, учасників боротьби з нацизмом у тилу;
• 650 грн – членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих Захисників і Захисниць, дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, неодруженим вдруге дружинам (чоловікам) померлих УБД, учасників війни, жертв нацистських переслідувань, які за життя мали інвалідність;
• 1000 грн – УБД, постраждалим учасникам Революції Гідності, колишнім неповнолітнім (до 18 років) в'язням концтаборів та інших місць примусового тримання, дітям, які народилися в місцях примусового тримання;
• особам з інвалідністю внаслідок війни, колишнім малолітнім (до 14 років) в'язням концтаборів та інших місць примусового тримання з інвалідністю: ІІІ група – 2700 грн, ІІ група – 2900 грн, І група – 3100 грн.

Порівняно із минулим роком розміри не змінилися. Порівняно із позаминулим стали меншими: у 2022 році, ще в якості "виплати до 5 травня", вони були в діапазоні від 612 грн до 4421 грн.

Який порядок виплати до Дня Незалежності?

Виплату передбачають два закони – про статус ветеранів (статті 12, 13, 14, 15, 16) та про жертви нацистських переслідувань (статті 6-1, 6-2, 6-3, 6-4). Там вказані загальні умови: що провести треба до Дня незалежності (24 серпня), що допомога є разовою щорічною, а порядок і розміри визначає Кабмін.

Саме в урядовому порядку (постанова №1396) прописані деталі, на які треба зважати отримувачам.

Які строки? Хоча виплата має бути до 24 серпня, отримати її українці, які мають таке право, можуть пізніше. До 1 серпня Пенсійний фонд збирає інформацію про усіх, хто має на неї право та не перебуває на обліку у ПФУ, адже отримувачі не завжди є пенсіонерами або не встигають оформити пенсію до визначеного часу. Інформацію про таких отримувачів надають Міноборони, МВС, Мінрозвитку громад, НАБУ, податкова, митниця, Мінюст, прокуратура та інші структури.

Якщо до 1 серпня не встигають, тоді інформацію можна подати до 1 жовтня. Саме ця дата є важливою для тих, хто на виплату має право, але її не отримав. Якщо до 1 жовтня гроші не надійшли, треба звертатися до ПФУ самостійно.

Як доводити право на виплату? Якщо до 1 жовтня автоматично гроші не надходять, треба звертатися до ПФУ. Написати заяву, як пишуть у порядку, у довільній формі. Але у ній треба вказати:

• серію у номер паспорта (якщо ID-картка – номер) або свідоцтва про народження, або тимчасового посвідчення громадянина;
• унікальний номер запису у Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
• РНОКПП – податковий номер, ідентифікаційний код;
• номер банківського рахунка за стандартом IBAN;
• реквізити посвідчення, яке дає право на виплату: номер, серія, дата і місце видачі, найменування органу, який видав.

Тобто якщо посвідчення про приналежність до певної категорії немає, треба заздалегідь його оформити, відштовхуючись від того, що саме на надання такої послуги більшості категорій знадобиться близько місяця. А перед тим треба зібрати та надати усі необхідні документи. Наприклад, довідки МСЕК, документ про участь у бойових діях, наказ МОЗ про перелік осіб, постраждалих під час Революції Гідності, довідки з архівів, які підтверджують ув'язнення у концентраційному таборі.

В тому разі, якщо усі необхідні документи є та заяву подати до 1 жовтня, виплату мають нарахувати до 1 листопада.

Як оскаржують виплату?

Про історію "виплати до 5 травня", яка тепер стала виплатою до Дня Незалежності, згадали недаремно. З того часу, як почалися її трансформації, отримувачі оскаржують розміри у судах. Відбувається це в індивідуальному порядку – кожен за себе. Проте показові рішення вже є.

Є рішення Конституційного Суду про те, що розмір має залежати від мінімальної пенсії. Проте під час дії правового режиму воєнного стану отримали низку інших.

У 2022 році пенсіонер, який отримав виплату "до 5 травня" у розмірі 3906 грн, наполягав на виплаті суми, яка еквівалентна 8 мінімальним пенсійним виплатам. Так, як це було передбачено законом про статус ветеранів одразу після її запровадження. Посилання було на те, що визначення суми Кабміном КСУ вже називав неконституційним. У суді першої інстанції пенсіонер справу виграв. Але у другій інстанції рішення скасували.

У грудні 2022 р. отримали рішення Верховного Суду. Там підтвердили, що під час воєнного стану у Кабміна є повноваження приймати рішення про порядок та розмір соцстандартів та гарантій.

Тут треба звернути увагу, що у прикінцевих та перехідних положеннях Бюджетного кодексу (Розділ VI) про повноваження Кабміну на визначення є два пункти. У пункті 22 йдеться про те, що саме під час воєнного стану уряд може приймати рішення про порядок застосування та розміри соцстандартів та гарантій. Цей пункт КСУ не визнавав неконституційним. Рішення КСУ про неконституційнійсть є щодо пункту 26. Там йдеться про можливість урядом застосовувати порядок і норми цілої низки соціальних законів. Зокрема і щодо пільг за законом про статус ветеранів війни, де прописана виплата.

У березні вже 2024 року отримали зразкове рішення Верховного Суду. Там розглядали справу позивача, який має ІІ групу інвалідності та право на пільги для ветеранів війни. Він оскаржував виплату до Дня Незалежності у 2023 р. Пенсійний фонд нарахував 2900 грн, тоді як позивач наполягав на сумі розміром 8 мінімальних пенсій за віком, як це раніше було передбачено законом.

Верховний Суд позов задовольнив. В апеляції це може бути оскаржене Великою палатою Верховного Суду, але поки інформації про програш позивача немає. Тим часом за ухваленим рішенням виплату на рівні 2900 грн йому визнали протиправною та зобов'язали призначити розміром 8 мінімальних пенсій за віком. За законом про бюджет-2023 одна мінімальна пенсія за віком – 2093 грн.

"Це рішення суду є зразковим для типових справ, предметом спору в яких є оскарження дій пенсійних органів щодо виплати особам з інвалідністю внаслідок війни (ветеранам війни) щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік", - зазначили у Юридичній сотні.

Тобто для цієї категорії позивачів судовий шлях вже проторували. Але все одно вимагати виплати до Дня Незалежності у більших обсягах, ніж передбачає Кабмін, вони можуть тільки через суд. І виграти у суді – це ще не означає, що буде легко отримати гроші. По-перше, обсяги боргів перед пенсіонерами різних категорій щодо різних виплат величезні, а для розрахунку за ними виділяють значно менше коштів.

"Проблема заборгованості за судовими рішеннями сьогодні є дуже великою. Я б сказала, що це такий "дамоклів меч" над пенсійною системою. У нас наразі заборгованість за судовими рішеннями в пенсійній системі становить 66 мільярдів гривень. І цей обсяг дуже стрімко зростає", - констатувала  заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак.

Тоді як бюджет може виділити на погашення інші суми – 360 млн грн у 2023 році, а загалом щороку 100 млн грн.

По-друге, виплата до Дня Незалежності є щорічною разовою. Тобто відсудивши підвищення за цей рік, у наступному знову доведеться йти у суд та вимагати нового перегляду. І так по колу.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, як нараховують податок на нерухомість та як українці мають його сплачувати.