14 липня Дональд Трамп анонсував заяву щодо росії. Очікується, що говоритиме й про законопроєкт Ліндсі Грема щодо санкцій. Які його норми, як їх розглядатимуть, що ще можуть змінити та наскільки це важливо? Розбирався "Ми – Україна".
Про що законопроєкт Грема-Блюменталя?
Закон про санкції проти росії 2025 року – проєкт, який було представлено 1 квітня цього року. Він двопартійний – від республіканця Ліндсі Грема, який його й подав, та демократа Річарда Блюменталя. Подано його було за підтримки 51 сенатора. Наразі має підтримку вже 84 сенаторів зі 100: 42 – від Демократичної партії, 41 – від Республіканської та один незалежний.
Законопроєкт спрямований проти російських фінустанов, держпідприємств та військового апарату, передбачає заморожування активів та заборону на операції для російських високопосадовців, військовослужбовців, олігархів та інших осіб, які підтримують військових. Він запроваджує санкції проти ключових банків, таких як центральний банк росії, сбєрбанк та газпромбанк, водночас забороняє установам США обробляти операції з росією та обмежує лістинг цінних паперів російських організацій на фондових біржах США.
Документ забороняє експорт енергетичних продуктів зі США до росії та інвестиції в російську енергетику. Він запроваджує вторинні санкції проти іноземних фірм, які підтримують виробництво енергії в росії, включаючи нафтогазовий та урановий сектори. Розділ 14 забороняє імпорт урану з росії та поширює цю заборону на треті країни, що беруть участь у торгівлі.
Передбачаються певні винятки для гуманітарної допомоги, уповноваженої розвідувальної діяльності США та зобов'язань за міжнародними угодами.
Окрім цих санкцій, законопроєкт встановлює значні торговельні обмеження. Розділ 15 запроваджує 500% тариф на всі товари та послуги російського походження, включаючи енергетичні продукти, який застосовуватиметься на додаток до будь-яких існуючих.
Розділ 17 поширює дію вторинних тарифів на країни, які свідомо продають, постачають, передають або купують нафту, природний газ, уран, нафтопродукти або нафтохімічну продукцію російського походження, запроваджуючи 500% адвалорний тариф на всі товари та послуги, що імпортуються до США з цих країн.
Заходи мають вводитися в дію після рішення президента про те, що росія відмовилася від мирних переговорів щодо досягнення "міцного миру" з Україною.
Санкції можуть бути скасовані лише за умови, що росія достовірно припинить агресію та підпише мирну угоду з Україною. Якщо росія відновить агресію, санкції будуть негайно відновлені разом із будь-якими новими заходами, дозволеними цим законом.
За наявним текстом, президент схвалює санкції протягом 15 днів після набрання законом чинності. Переглядатиме це рішення кожні 90 днів. Аналогічні календарні умови й до вторинних санкцій для імпортерів російських нафти, нафтопродуктів та урану. Проте тут є певні варіанти відмови (waiver).
"Президент може один раз відмовитися від застосування підпункту (а) на період не більше 180 днів стосовно країни, товару чи послуги, якщо Президент визначить, що така відмова відповідає інтересам національної безпеки Сполучених Штатів", - вказано у проєкті.
Мається на увазі, що одноразово президент на півроку в інтересах США може відмовитися від тарифу 500% для країн, які купують російську нафту та уран. Не можна відмовитись, якщо йдеться про державу – спонсора тероризму та про ворожу державу зі списку міністерства оборони.
"Сенат незабаром розгляне законопроект про жорсткі санкції – не лише проти Росії, – але й проти таких країн, як Китай та Індія, які купують російські енергетичні продукти, що фінансують військову машину Путіна. Законопроект Сенату містить президентську виняткову позицію, щоб надати президенту Трампу максимальний вплив", - запевнив Ліндсі Грем.
Блюменталь у своєму описі проєкту вказав, що він "розчавить кістки".
Яка процедура ухвалення сенатського законопроєкту?
У Конгресі США дві палати – Сенат та Палата представників. Законодавчу ініціативу мають члени обох. Після внесення законопроєкту, його передають у комітет, де його розглядають та пропонують зміни. Наразі ініціатива Грема у фінансовому комітеті Сенату. Має відбутися голосування у Сенаті, який його спрямував. Аналогічний процес має пройти і в Палаті представників: вивчення, обговорення, внесення змін та голосування. 1 квітня в Палаті представників законопроєкт про санкції проти росії також був зареєстрований і він на розгляді у п'ятьох комітетах.
Після того, як обидва органи Конгресу проголосують за прийняття, мають бути усунуті розбіжності між двома версіями і обидві палати голосують за одну ініціативу. В разі схвалення її представляють президенту, який має 10 днів, щоб визначитися – підписувати чи ветувати. Подолати президентське вето може Конгрес двома третинами голосів.
Є дві можливості затягнути законопроєкт. По-перше, після голосування лідер більшості у Сенаті (наразі це республіканець Джон Тун) може тримати його на столі необмежений час, не відправляючи президенту. Такі прецеденти були, зокрема у 1998 щодо законопроєкту про виплату заборгованості США перед ООН.
По-друге, якщо обидві палати ухвалять документ і відправлять президенту, він може його не ветувати. За стандартом, якщо він не накладе вето, через 10 днів проєкт має стати законом. Проте не в тому разі, якщо Конгрес не збирається на засідання. Якщо американський парламент не працюватиме, поки президент тримає білль без підпису, проєкт не стає законом – це "кишенькове вето". Американські президенти користувалися цією можливістю неодноразово.
Які зміни готують та коли розглянуть?
Спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що деталей відносно двопартійного законопроєкту про санкції ще не знає, але Палата представників у цьому зацікавлена. Джон Тун 9 липня сказав, що було досягнуто суттєвого прогресу відносно двопартійного проєкту про санкції.
"Республіканці в Сенаті мають намір співпрацювати з Палатою представників і Білим домом, щоб провести цей законопроєкт через Конгрес і доставити його на стіл президента", - заявив він.
Винести ініціативу на голосування можуть "вже під час цього робочого періоду". Тобто до 1 серпня, коли Сенат і Палата представників планують піти на місячну перерву.
Оскільки так чи інакше і схвалення законопроєкту, і застосування санкцій напряму залежать від Дональда Трампа, важлива його позиція. Щодо росії і путіна є натяки, що захоплення ними вже не таке велике. Після шістьох місяців умиротворення, 8 липня президент США почав висловлюватися щодо російського диктатора більш категорично. Сказав, що той намагається бути приємним, хоча це не відповідає дійсності, та від нього багато "bullshit" – брехні.
"Я незадоволений путіним, це я можу вам сказати зараз, бо він вбиває багато людей", - заявив Трамп.
Пізніше він сповістив, що у понеділок, тобто 14 липня, планує зробити важливу заяву щодо росії. Так увага звернулася на двопартійний санкційний білль. Спікер Палати представників Джонсон та лідер республіканської більшості Тун радше натякають, ніж кажуть прямо, про зміни, яких він зазнає – у висловлюваннях вони обережні.
За словами Ліндсі Грема, до проєкту можуть внести поправки на користь президентських повноважень. Вони стосуються можливості на 180 днів скасувати 500% мита для країн, які купують російську нафту і уран. Наразі умови виписані так, що зробити це можна один раз. Але за змінами можна буде зробити вдруге.
Запропоновані зараз положення дозволяють президенту накладати санкції за певних умов, але дозволяють й перегляд Конгресом. Проте Трамп прагне максимальної гнучкості та контролю над політикою щодо росії. Простими словами, хоче вводити санкції на свій розсуд. Як це бажання гнучкості трансформує законопроєкт та чи не стерилізує його, й належить побачити. Поки ж пропозиція справді виглядає пекельною.
Який ефект матимуть нові санкції?
Заступник міністра закордонних справ росії сергій рябков заявив, що там знають, як протистояти будь-яким додатковим санкціям, що застосування 500-відсоткових вторинних потребує вивчення, але радикально це не змінить картину для росії.
Нижче – основні країни-покупці російського викопного палива станом на кінець 2024 року. Йдеться про вугілля, сиру нафту, зріджений газ, нафтопродукти, трубопровідний газ.
Російський уран імпортують країни ЄС та й самі США. – на $1 млрд у 2024 році.
"Зрештою, є лише три правдоподібні результати: відступ російських військ, обвал на світових енергетичних ринках або світова рецесія через спад у світовій торгівлі, – охарактеризував наслідки законопроєкту у його початковому вигляді Бен Гарріс, віцепрезидент і директор Програми економічних досліджень Брукінгського інституту. - Інших результатів немає. З цієї причини законопроєкт слід вважати одночасно сміливим і ризикованим".
За великим рахунком усім країнам з числа торговельних партнерів росії треба виставити тарифікацію 500% через 15 днів після набуття законом чинності. Щоб не вчинити саме так, у Білому домі й наполягають на додаткових президентських повноваженнях, бо під пряму чи непряму дію скажених тарифів потрапляють чи не усі.
"Головним досягненням законопроєкту є підтримка розмови про нові санкції проти Росії, що саме по собі є важливою метою, – сказав Яніс Клюге, експерт з питань росії Німецького інституту міжнародних та безпекових справ. - Однак це не змінить хід війни, і європейським лідерам не варто покладати на нього занадто багато надій".
Якщо не варто покладати надії Європі, то чи варто робити це Україні? Тарас Загородній, керуючий партнер "Національної антикризової групи", сказав, що сприймати санкції потрібно як бонус, але не більше.
"Це бонус, який ми не контролюємо, - відзначив Загородній. - Трамп може запровадити вторинні санкції і без цього законопроєкту. Якщо його буде ухвалено, це у будь-якому разі дуже добре, бо це років на 100. Навіть якщо росіяни приберуться з території України та виплатять усі репарації, вони його не скасують. У першу ж чергу цей законопроєкт – це удар по Китаю та Європі і, частково, по Індії, бо вона отримує нафту по морю. По морю контролювати важко, оскільки росія навчилася це обходити. Якщо законопроєкт навіть буде у пом'якшеному варіанті, так, що Трамп буде головний, це все одно важіль тиску на росіян. Ця сокира висітиме над ними завжди, бо якщо не буде Трампа, то буде інший президент, який зможе це застосовувати. Тому в якості бонусу це добре, але покладатися треба лише на себе – довбати по НПЗ, нафтобазам, нафтопроводам і тоді взагалі у них не буде можливості експортувати нафту. І байдуже є якісь законопроєкти, чи їх немає. Санкції можуть накласти українська армія та українські спецслужби. Коли СБУ мочили порти на початку цього року, там впав експорт нафти. Ось це дієві санкції. Вірити ми можемо тільки своїй армії, сподіватися на неї та власний ВПК: будувати ракети і довбати по росії".
Нагадаємо, що раніше "МИ – Україна" розповідав, як Європа та Україна створюють спецтрибунал для путіна.
