В травні річна інфляція досягла дворічного рекорду– зросла на 15,9% в річному вимірі. Що і чому подорожчало та які прогнози далі? Розбирався "Ми – Україна".

Що забезпечило рекорд інфляції в травні?

В травні 2025 року офіційний рівень інфляції пришвидшився до 15,9% в річному вимірі, тобто до травня-2024. Такий рівень є рекордним за 23 місяці.

В останній місяць весни ціни зросли на 1,3% відносно квітня (у квітні відносно березня було +0,7%). Від початку року та протягом п'яти місяців – на 5,6%.

За складовими зміни відбулися наступним чином:

• сирі продукти харчування. Тобто не перероблені – м'ясо, риба, яйця, молоко, фрукти, овочі, крупи, борошно, олія. Уся група в річному вимірі у травні подорожчала на 26,4% та спостерігалося стрімке зростання, а не сталий рівень, бо у квітні в річному вимірі ця група була з показником 22,2%;
• оброблені продукти харчування. Зокрема, хліб, сир, сметана, вершки, м'ясна продукція, напої (непідакцизні). Ця група в річному вимірі пришвидшилася до 18% з 17,3% у квітні;
• непродовольчі товари. У річному вимірі – до 3,8%, у травні без пришвидшення та без змін, порівняно з квітнем;
• послуги. Це, зокрема, готелі, ресторани, особистий догляд, амбулаторні послуги, транспорт, фінанси і страхування, відпочинок і культура. У річному вимірі – 14,6%. Ціни високі, проте стабільно такі – у квітні був той самий рівень;
• адміністративно регульовані ціни. Це, зокрема, комуналка, ліки медичні товари та підакцизна продукція, як-от тютюнова. Пришвидшення в річному вимірі у травні – до 19,8% після 19,5% у квітні;
• пальне. У цьому сегменті спостерігалося сповільнення цін до 1,2% порівняно із 3,7% в квітні.

Тож пікові значення в травні у першу чергу забезпечили сирі та оброблені продукти харчування. У травні-2025 відносно травня минулого року найбільше подорожчали такі:

• яйця – на 86,6%. При тому, що з початку року вони подешевшали майже на 16%;
• овочі – на 35,7%, а від початку року – на 10%;
• соняшникова олія – на 35,4%, а порівняно з груднем-2024 – на 9%;
• фрукти – на 33,5% за рік та на 39% з початку року;
• масло – на 28,5%. Трохи здешевшало, порівняно з квітнем, проте здорожчало, порівняно з початком року – на 2,6%;
• хліб – на 22,3% за рік та на 6,5% з початку календарного року;
• безалкогольні напої – на 19,7% за рік та на 8,6% порівняно з груднем;
• молоко – на 20,9% за рік та на 2% з початку року;
• м'ясо та м'ясопродукти – на 18,2% порівняно з минулим травнем та на 12,5% - порівняно з груднем;
• сир – на 18% за рік, на 4,4% від початку календарного року.

Споживчі ціни (індекс споживчих цін) відносно грудня-2024 зросли на 5,6%, а відносно квітня – на 1,3%.

Хоча найбільш неприємно вражають ціни саме на них, травень до травня також зросла комуналка – на 20%. Тут першочерговою причиною є підвищення вартості електроенергії (на 63,6% у річному вимірі): травень минулого року передував зростанню тарифів. Тож результати останнього місяця весни маємо на низькій базі порівняння. У червні вплив цього фактору вичерпається і на загальний показник інфляції вже не тиснутиме. Про збільшення тарифів на е/е наразі немає планів. Газ залежні від нього опалення та гаряча вода наразі під законодавчим мораторієм – підвищувати ціни не можна. Решта комуналки (утримання житла, водопостачання, управління житлом, вивіз сміття, каналізація) щодо цін не обмежена, тож тут завжди присутній ризик.

Чому такі ціни на продукти?

"Весь цей інфляційний процес – це є наслідок поганого врожаю 2024 року, - каже експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, - По суті зараз ми доїли те, що виробили у минулому році. Ринок балансується імпортом, який є дорогим. Тому інфляція – це результат поганого аграрного року і достатньо дорогого імпорту, який балансує ціни в Україні".

За поясненнями Національного банку, драйвери загальної інфляції – високий попит з боку споживачів, зростання виробничих витрат на сировину та на оплату праці.

Дорогі овочі та фрукти нового врожаю у травні – це наслідок весняних заморозків, плюс було мало продукції задовільної якості. Загалом дорогі сирі продукти маємо в результаті низького минулорічного врожаю, до яких додалися приморозки навесні, і того, що сезонний попит на окремі продукти змістився. Високий попит та його зміщення – тема більш складна, ніж може здатися на перший погляд.

"У нас з вами у зв'язку із падінням реальних доходів населення, достатньо великий сегмент суспільства почав економити на продуктах харчування, - пояснює Пендзин, - 46% українців сьогодні шукають більш дешеві продукти. Середній клас, замість того, щоб традиційно не економити на продуктах та купувати м'ясо, молочку, рибу і так далі, тихенько переповзає на хліб і картоплю. Тому м'ясо і молочка плюс 15%, а овочі –40% та хліб – 22,5% росту. Чим ми з вами бідніші, тим більше їмо хліба та картоплі, а чим багатші – тим більше м'яса і молочної продукції. Це і є зміщення попиту. Середній клас переповзає на дешеві продукти, а в дешевих і так є малозабезпечені верстви населення. У дешевому сегменті з'являється подвійний попит при, в принципі, не дуже великій пропозиції, що зумовлює різке зростання ці. От тільки в останні місяць м'ясо пішло в гору і тому, що при оцінці це було пов'язано із Великодніми світами. До цього моменту на м'ясо було 8-9% росту, при тому, що увесь споживчий кошик – більше 20% росту".

Що буде з інфляцією далі?

 В НБУ зазначають, що травень був річним піком та вище вже не має бути.

"Далі треба чекати здешевлення, оскільки закінчується передсезоння та починається сезон, - каже Олег Пендзин, - Як правило у нас він починається в липні та закінчується приблизно наприкінці вересня. Цього року сезон трішки, десь на 15 днів, зсунувся через погані погодні умови навесні – приморозки. Але в будь-якому випадку у другу-третю декаду (у третю гарантовано) будемо мати сезон. Сезон означає надходження овочів і фруктів з відкритого ґрунту з нашої території, що суттєво обвалить по ціні продовольчий кошик. Загалом у нас традиційно літо – це місяці дефляції. Тому думаю, що коли у наступному місяці будемо оцінювати червень, він буде меншим за рівнем інфляції, ніж травень".

В НБУ кажуть про подальше сповільнення цін за широким спектром товарів та послуг. Загалом інфляцію будуть стримувати краща, ніж рік тому, ситуація в енергетиці, здешевлення нафти, монетарна політика НБУ та новий врожай. Про те, наскільки він буде вдалим, говорити зарано.

"Якими б не були сигнали щодо врожаю, в любому випадку те, що буде споживатися у червні-серпні буде дешевше, ніж зараз, - констатує Олег Пендзин, - Що ж нас чекає в жовтні чи листопаді цього року сьогодні не знає ніхто. При всій повазі до міністра аграрної політики, який сказав, що теоретично цього року врожай буде менший, до FAO (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, - авт.), яка намалювала свої прогнози, ніхто не знає, яким буде літо. От зараз дощ, а минулого червня у цей час була посуха і що далі – ніхто не знає, а саме від цього залежить врожай. Те, що весна була погана, а зима тепла і суха – це мінус, бо вимушені були пересівати, принаймні деякі території озимих. Але остаточно все покаже літо".

Голова Комітету економістів України Андрій Новак каже, що узагальнений показник інфляції по Україні має дуже мале відношення до окремого громадянина, бо у кожної людини своя інфляція, оскільки є свій набір товарів та послуг, якими вона користується. Тож "особиста" інфляція від регіону до регіону, від людини до людини змінюється.

"Тому дивитись на загальний показник і переживати за те, чи буде він на піввідсотка вищий чи нижчий, не раджу. Звичайно, що для загальної статистики інфляція ведеться, але вона не більше, ніж орієнтир для розуміння динаміки цін. Загальний показник інфляції, плюс чи мінус відсоток, ніхто з нас не відчує", - запевняє економіст.

За прогнозом НБУ, у 2025 році будемо мати інфляцію 8,7%, згідно бюджету-2025 – 9,5%, за оцінками Міжнародного валютного фонду – 9%. В її складі індекс споживчих цін вже досяг 5,6% (травень до грудня). Якщо плюс-мінус відсоток до цього показника не суттєвий для витрат, все ж таки є те, для чого він має значення. Цього року соціальні стандарти заморожені. Поки немає бюджетної декларації та затвердженого плану щодо них на наступний рік. Тож хотілося б сподіватися, що очікувана інфляція спонукатиме переглянути прожиткові мінімуми та мінімальну зарплату, від яких залежить величезна кількість соціальних виплат.

"Виходячи з анонсів, не дивлячись на продовження активної фази війни й те, що більша частина бюджету йде на потреби оборони, все ж таки уряд планує піднімати соціальні стандарти, - резюмує Новак, - Звичайно, що підвищення не буде значним. Об'єктивно та у кращому випадку воно буде як раз на рівні інфляції, близько 10%".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, що означає дефолт за ВВП-варантами.