Чому державні Сенс Банк та Укргазбанк готують до продажу: що треба знати клієнтам

Чому державні Сенс Банк та Укргазбанк готують до продажу: що треба знати клієнтам

Два державні банки "Сенс" та "Укргаз" готують до продажу. Що відомо про дві державні фінустанови та їхню майбутню приватизацію, з'ясовував "Ми – Україна".

Чому державні банки приватизують?

Наразі в Україні концентрація державних банків є найвищою за усі часи незалежності. Стрибок до збільшення державної присутності банківська система отримала після націоналізації "Сенс Банку" у липні минулого року.

Нині у власності держави п'ять банківських установ: "Приват", "Ощад", "Укрексім", "Укргаз" та "Сенс". Ця п'ятірка сукупно володіє 53,6% чистих активів банківського сектору та 64,5% вкладів населення.

До повномасштабного вторгнення найбільшим надбанням держави на ринку була націоналізація "Привата" у грудні 2016 року. Тоді вже її присутність стала надмірною, і щодо приватизації держбанків почали готувати стратегію.

Швидко цей процес не відбувається, бо була потреба в удосконаленні корпоративного управління, формуванні наглядових рад, затвердженні стратегії кожної установи, розчищення балансів від проблемних активів.

Перед повномасштабним вторгненням найбільш близьким до приватизації був "Укргаз", який отримав позику на суму 30 млн євро із правом конвертації її у капітал, у 20% акцій, від Міжнародної фінансової корпорації IFC. Про кредитування на суму 100 млн із можливістю конвертувати їх у капітал із Європейським банком реконструкції та розвитку вів перемови "Ощад".

Але повномасштабне вторгнення змінило плани приватизації держбанків. Хоча загалом держуправління усіма визнається як негативний чинник, саме на тлі війни висока присутність держави на ринку зіграла на користь системі.

"Квазідержавний профіль банківської системи сформувався за рахунок невдалої чистки банківської системи у 2014-2015 рр., коли була фактично знищена значна частка комерційних банків і було націоналізовано "Приват", - пояснив аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ, - Це було не по європейські, призвело до колосальної корупції і витрат держави на утримання та докапіталізацію. Але, як не парадоксально це звучать, квазідержавний характер банківської системи врятував нас під час повномасштабного вторгнення. Населення довіряло держабанкам і вони стабілізували ситуацію, не дозволили відтік вкладів, як це було у 2014 році".

У НБУ констатують загальну тенденцію: частка держави у банківському секторі часто збільшується під час кризи та знижується після неї, і присутність держави у банківському секторі є джерелом ризиків. Держбанки вразливі до політичного впливу, через що знижується їхня ефективність. Якщо продовжувати цю думку, то зниження ефективності за наявності контролю над понад половиною ринку передбачає, що це негативно впливає на усю банківську систему.

Згідно із дослідженням, яке ще напередодні повномасштабного вторгнення робили у CASE Україна, за 12 років на підтримку держбанків було витрачено понад 370 млрд грн (більше $21 млрд). Подальші та щорічні витрати на держбанки там прогнозували на рівні 17 млрд грн або $600 млн до 2027 року.

"Ці витрати – відсотки за ОВДП, які Уряд випускав, щоб врятувати банки від неплатоспроможності. Ці витрати будуть навіть за умови, якщо держава більше не націоналізує чи не придбає жоден приватний банк, а ті банки, що перебувають у власності держави, матимуть достатньо прибутків і не потребуватимуть подальшої докапіталізації", - попереджали аналітики.

Але після цього держава націоналізувала ще й "Сенс", тож витрати зростають.

Що з банками, які продаватимуть?

Ще у червні 2023 року, перед націоналізацією "Сенсу", у НБУ вказували, що приватизація держбанків повернеться на порядок денний у післявоєнний період. Але ставлення до цього питання змінилося.

"Треба робити все паралельно, це наша думка і наша позиція. Для початку треба було б оновити стратегії державних банків. Вони є різні. Серед державних банків сьогодні є два найбільших роздрібних – це ПриватБанк і Ощадбанк. Є корпоративний банк "Укргаз". Є більш сфокусований на експортно-імпортних операціях "Укрексім". До них доєднався ще Сенс Банк, який був націоналізований. Банки різні, тому сьогодні треба зробити ревізію їхніх стратегій, їхнього фінансового стану і подивитися, як їх готувати до приватизації. А далі вже визначатися із там, в який спосіб це робити. Чи це має бути повний продаж, чи це має бути частковий продаж. Підготовчу роботу треба проводити вже сьогодні і далі дивитися. Якщо стане цікавим комусь із інституційних інвесторів, великих інвесторів придбання одного з державних банків, я би цього (закінчення війни, - авт.) не чекала", - пояснила в ефірі "Ми – Україна" перша заступниця Голови НБУ Катерина Рожкова.

Приватизація не може розглядатися без двох умов. Переш – готовність банків до продажу, друга – готовність інвесторів сплатити за них адекватні кошти.

Ще восени минулого року Катерина Рожкова говорила, що ще до повномасштабного вторгнення найбільш близьким до продажу був "Укргаз", бо найменший за розмірами та пройшов певну підготовку. Також найбільш готовим вона називала "Сенс" зокрема через більшу, порівняно із іншими держбанками, ринковість бізнес-моделі.

"До того ж держава не витрачалася на докапіталізацію цього банку. Отже, питання визначення ціни продажу виглядає дещо простішим", - додала щодо "Сенсу" Рожкова.

"Укргаз" та "Сенс" входять до переліку системно важливих. Уся п'ятірка держбанків є лідерами за обсягом непрацюючих кредитів. "Сенс" та "Укргаз" у лістингу на четвертій та п'ятій позиціях за обсягом із 28, 699 млрд та 24,443 млрд грн. Частка непрацюючих кредитів Укргазбанку – 31,6%, Сенс Банку – 41,8%

За результатами оцінки НБУ, мають норматив достатності капіталу понад встановлений для них поріг, а цей поріг для них є підвищеним. Капітал "Укргазу" – 11,856 млрд грн, "Сенсу" – 11,827 млрд грн."Укргаз" за результатами минулого року входить до п'ятірки банків за найбільшими розмірами чистих активів, вони складають 175,8 млрд грн. "Сенс" знаходиться на п'ятому місці за розміром депозитного портфелю населення – 47,8 млрд грн, на третьому місці за розміром чистого прибутку – 5 млрд грн.

Що ж до готовності вкластися у державні фінустанови, то у Міністерстві фінансів на початку цього року повідомили, що потенційні інвестори є і вони підганяють із продажем.

"Я дуже позитивно налаштований і хочеться продати ці два банки вже в цьому році", - заявив заступник міністра фінансів з європейської інтеграції Юрій Драганчук.

Він уточнив, що Мінфін та Світовий банк працюють над удосконаленням процесу продажу. А тепер про приватизацію йдеться й у меморандумі з МВФ. Нещодавно був третій перегляд чотирирічної програми розширеного фінансування України на загальну суму $15,6 млрд. Попередні умови продажу двох банків задокументували перед тим, як надати Україні черговий транш обсягом $880 млн.

Як продадуть банки та що це означає для клієнтів?

Хто саме ті інвестори, які підганяють уряд із приватизацією, ніхто не оголошує. За неофіційними та непідтвердженими даними, щодо приватизації "Укргазу" продовжуються перемовини із IFC, щодо "Сенсу" зацікавленість наче має угорська група OTP Bank Plc.

Про вартість майбутніх угод говорити поки зарано. Але орієнтовну можна передбачити щодо Укргазбанку, виходячи із кредиту на суму 30 млн євро на 20% акцій. Уп'ятеро більша сума, на усю суму акцій – це 150 млн євро (близько 6,39 млрд грн). У серпні минулого року засновник і гендиректор Dragon Capital Томаш Фіала заявив про зацікавленість у придбанні Сенс Банку. На оцінку вартості банку цією компанією посилається "Економічна правда", там вказують, що вона може бути 50-100% капіталу, тобто 6-12 млрд грн (орієнтовно 139,5-279 млн євро). В мінус "Сенсу" грають позови від структур колишніх власників – підсанкційних російських олігархів Михайла Фрідмана та Петра Авена.

Згідно із оновленим меморандумом МВФ є кілька важливих умов, які стосуються приватизації двох держбанків:

  • у п'яти банків, зокрема "Сенсу" та "Укргазу", мають бути плани управління капіталом, за якими до вересня-2024 треба усунути усі прогалини, а до березня-2026 повернутися до регуляторної відповідальності;
  • до кінця квітня-2024 НБУ має узгодити засновані на євростандартах підстави про посилення моніторингу банків та керівників;
  • Мінфін має оновити і подати законопроєкт про приватизацію держбанків до кінця березня-2024;
  • Мінфін за участі міжнародних фінансових організацій та спостерігачів має обрати та призначити до кінця травня-2024 міжнародно визнаного фінансового радника з продажу двох банків. Він запропонує комплексний план дій з продажу.

Для банківських вкладників рішення про приватизацію ризиків не несе. За нинішніми умовами та на підставі закону 2180-IX протягом воєнного стану та трьох місяців після його завершення або скасування вкладникам-фізособам гарантується уся сума вкладів разом із відсотками.

Що ж до перспектив продажу банків приватним інвесторам, то мають бути і економію бюджетних коштів, і тільки переваги для усіх банківських клієнтів.

"Велика частка держави в будь-якому секторі суттєво знижує можливості конкуренції. А конкуренція – це завжди розвиток, підвищення якості і здешевлення, - пояснила Рожкова, - Відсутність конкуренції викривлює ринок як такий".

Тож є сподівання, що більша частка приватних банків конкуренцію за клієнтів посилить, їм надаватимуть більш цікаві пропозиції  та нові можливості.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, чому курс гривні падає до історичних мінімумів та чого від нього чекати.

Головне