Після запровадження базових та спеціальних імпортних мит в США, експерти кажуть про можливість глобальної кризи. Хоча доволі складно налякати кризою українців, які ведуть фізичну війну на виживання. Проте для нас вона може мати негативні наслідки, якщо боляче вразить союзників, які надають допомогу, кредити чи розглядають можливість повоєнних інвестицій.

Наразі криза – теоретична можливість, а не факт, бо потрібен час, щоб країни, сектори економіки та виробництва відреагували на нові тарифи. Поки він іде, фінансисти та економісти розмірковують вголос, оцінюють та дають попередні прогнози. Часто із термінами, які ми не знаємо, забули чи вивчали недостатньо глибоко. Що нам треба пам'ятати та знати про фінансові та економічні терміни, які зараз звучать та часто? Словник зібрав "Ми – Україна".

Криза

Криза – це період у функціонуванні системи, коли певні труднощі, конфлікти, напруженість, ускладнюють її нормальну роботу.

Економічна криза – це зіткнення виробництва, торгівлі, споживання, імпорту, експорту з певними викликами. Вона має масштабний вплив на усі аспекти економіки країни, регіону, світу та може вилитися у рецесію або депресію. Причиною економічної кризи часто є фінансова криза.

Фінансова криза – це нездатність виконувати фінансові зобов'язання (неплатоспроможність) людей, компаній, підприємств, проблема ліквідності (неможливість конвертувати активи в готівку) фінансових установ через суттєве падіння вартості активів.

Активи можуть бути:

• фінансові: акції, облігації, цінні папери, валюта, депозити;
• реальні, в основі яких лежить щось матеріальне – дорогоцінні метали, земля, нерухомість, нафта, товари, які котируються – мають цінове втілення на біржах.

Суттєве падіння вартості фінансових активів – це обвал або крах фінансового ринку.

Крах фінансового ринку

Не всяке падіння на фінансових ринках є крахом. Приводом для тривоги може бути ситуативний орієнтир – зупинка торгівлі на ринку через автоматизовані загальноринкові вимикачі.

Найбільша фондова біржа світу – Нью-Йоркська, має три рівня зупинки торгів в разі зниження індексу S&P 500: на 7%, 3% та 20% відносно ціни, які мав індекс, на час закриття ринку у попередній день.

Якщо падіння відбувається на перших двох рівнях, 7% або 13%, з 9:30 до 15:25, відбувається зупинка торгів на 15 хвилин. Падіння на 20% – це закриття ринку на усю решту дня.

Проте обвал ринку не обов'язково має бути миттєвим. На біржі просто може бути поганий день. Про крах чи обвал можна казати в разі падіння фондового індексу на 20% від останнього піку. 

Фондові індекси

Фондові індекси – це групи акцій на біржі. П'ятірка найпопулярніших світових включають:

• DJIA (Промисловий індекс Доу-Джонса, США) – вимірює вартість 30 найбільших американських підприємств;
• DAX (Німеччина) –30 найбільших компаній, зареєстрованих на Франкфуртській фондовій біржі;
• NASDAQ 100 (США) –100 найбільших нефінансових компаній США;
• FTSE 100 (Велика Британія) – 100 компаній з найбільшою капіталізацією, зареєстрованих на Лондонській фондовій біржі;
• S&P 500 (США) –500 компаній з найбільшою капіталізацією в США.

Корекція ринку

Падіння ринку чи індексу від 10 до 20% відносно останнього піку вартості акції чи індексу означає корекцію. Вона може тривати буть-який час, аж до кількох місяців. Але зазвичай це короткочасне явище, яке в середньому триває чотири місяці.

Наразі п'ять найпопулярніших індексів не досягли межі 20%. Деякі, як-от Доу-Джонса, входять в стадію корекції. Тоді як японський індекс Nikkei 225 впритул наблизився до падіння на 20% відносно свого максимуму. Після цього починається ведмежий ринок.

Ведмежий та бичачий ринки

Бик піднімає на рога, ведмідь валить на землю. Звідси й визначення ринкових умов.

Бичачий ринок означає, що ціни на цінні папери з часом зростають. Довіра та оптимізм інвесторів високі, тому люди купують їх більше.

Як правило, ринок визнається бичачим, коли ціни на фондових ринках зростають відносно мінімуму на 20% або більше протягом принаймні двох місяців. Найдовший бичачий ринок в історії Америки для акцій тривав 4494 дні з грудня 1987 року по березень 2000 року.

Ведмежий ринок наступає після того, як ціни на цінні папери в ключовому ринковому індексі (наприклад, S&P 500) впали щонайменше на 20%. Настає тенденція, яка змушує інвесторів відчувати песимізм щодо майбутніх перспектив фінансових ринків.

До ведмежого ринку призводять не усі корекції, але немає чіткого показника, який вказав би, що корекція передвіщає крах та ведмежий ринок.

Найдовший ведмежий ринок у США тривав 61 місяць, з 10 березня 1937 року по 28 квітня 1942 року. Найбільш серйозний ведмежий ринок урізав 86% вартості ринку. Він тривав з 3 вересня 1929 р. по 8 липня 1932 р. Ці найгірші показники були у період Великої депресії, яка послідувала за крахом фондового ринку США та охопила увесь світ.

Депресія та рецесія

В історії криз була Велика депресія (1929-1939 роки) та Велика рецесія (2007-2009 роки).

Рецесія – це спад економічної активності в країні, регіоні, світі. Здебільшого коли реальний ВВП (тобто з поправкою на інфляцію, а не у поточних цінах) падає протягом двох кварталів поспіль. Національне бюро економічних досліджень США має трохи інше визначення рецесії. Це коли економічна активність знижується протягом кількох місяців по усій економіці, помітна у виробництві, зайнятості, реальному доході та інших показниках.

Депресія – це рецесія з падінням річного ВВП на 10% і більше, яка триває понад три роки.

Велика рецесія 2007-2009 рр. охопила увесь світ та єдина мала таку назву, але звісно була не єдиною. Рецесія вважається частиною економічного циклу.

Велика депресія, глобальна на світовому рівні, була лише одна. Зокрема й вона сприяла початку Другої світової війни, завершилася з її початком та зокрема вона привела до нових принципів міжнародної валютно-фінансової системи.

Бреттон-Вудська фінансова система

Наразі часто доводиться чути, що Дональд Трамп руйнує Бреттон-Вудську систему. Що це таке?

До початку 30-х років минулого століття ціна тієї чи іншої національної валюти встановлювалася законом у золоті та воно було в державних резервах. На тлі Великої депресії більшість країн відмовилася від золотого стандарту у 1931 р. Ближче до завершення Другої світової війни в результаті багаторічних міжнародних перемовин запровадили нові принципи міжнародних валютно-фінансових відносин.

В липні 1944 року делегації 44 країні на Валютно-фінансовій конференції ООН уклали Бреттон-Вудську угоду. Відповідно до неї золото було основою американського долара, який став світовими грошима та основною резервною валютою. Міжнародний валютний фонд та Світовий банк – інституції, створені в результаті Бреттон-Вудської угоди.

Хоча сама Бреттон-Вудська система проіснувала до 1971 року, коли США відмовилися конвертувати долари у золото,  вона була не скасована, а реорганізована у другій половині 70-х років у Ямайську валютну систему. Золотий стандарт офіційно скасували, долари на золото не мінялися, золото стало котируватися на ринку як товар, були запроваджені спеціальні права запозичення – резервний та платіжний засіб МВФ. Резервними валютами, окрім долара, стали фунт стерлінгів, швейцарський франк, японська єна, німецька марка та французький франк (нині євро).

Після офіційного скасування Бреттон-Вудської системи, США зберегли контроль над міжнародними фінансовими установами, центральну роль на глобальних ринках та статус долара, як основної резервної валюти. Після реорганізації системи долар лишився не тільки в якості основного резерву, але й у супроводі парадокса або дилеми Тріффіна.

Парадокс Тріффіна був визначений професором Єльського університету Робертом Тріффіном ще у 1959 р. Згідно із ним, національна валюта, яку інші країни використовують як резервну, має постачати її в достатній кількості, щоб задовільнити світовий попит. Але при цьому неминучим є дефіцит торговельного балансу цієї країни (експорту менше, ніж імпорту). Водночас дефіцит торгового балансу може послабити довіру до валюти, що призведе до фінансової нестабільності. Зокрема щоб вирішити парадокс й були запроваджені спеціальні права запозичення, але долар все одно лишився основною резервною валютою у світі.

Нині США намагають митами вирішити дефіцит торговельного балансу. Принаймні така причина була оголошена офіційно. При цьому не йдеться, що буде відмова від гегемонії долара, тож парадокс або дилема Тріффіна нікуди не зникає. Через це вже лунають думки, що основною метою підняття митних тарифів в реальності були важелі у переговорах з іншими країнами. Щоб отримати від них більш вигідні умови торгівлі або інвестиції у Казначейські облігації США (державні боргові цінні папери) з низькою чи нульовою дохідністю.

Коментарі ж про те, що Трамп руйнує Бреттон-Вудську систему, це не про запровадження нових мит. Це через ризик виходу США з інститутів, як пропагує "Проект 2025" – документ Heritage Foundation, одного з найвідоміших правих аналітичних центрів Вашингтон, політичний консервативний план, який ще називають "підручником республіканців". 4 лютого президент США розпорядився переглянути відносини з міжнародними організаціями, включаючи МВФ і Світовий банк, які створені за Бреттон-Вудською угодою, який має бути проведений до початку серпня.

Щодо запровадження мит Трампу закидають інше – порушення положень світової організації торгівлі (СОТ).

Світова організація торгівлі

Світова організація торгівлі є провідною міжнародною економічною організацією. Її принципи: відсутність дискримінації у торгівлі, регулювання переважно через тарифи, відмова від обмежень, врегулювання суперечок. Її функціонал – проведення переговорів, сприяння країнам, що розвиваються. Охоплення – 164 країни та понад 98% торгівлі у світі.

Її створення назріло через зростання світової торгівлі, що бере початок з 70-х років минулого століття, та глобалізацію. Поштовхом стала поява нових країн, що бажали відкрити свої ринки після розвалу СРСР. СОТ утворена внаслідок GATT – укладеної після Другої світової Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Країни-члени СОТ мають тарифні зобов'язання – максимальні рівні мит. Перевищувати їх можна в разі компенсації цього підвищення партнерам або в разі національної небезпеки, яку не можна оголошувати довільно.

Середній тариф США, як члена СОТ – 3,4% (України – 5,8%). І підвищення тарифів наразі вбачають порушенням умов СОТ, і ще одне рішення США загрожує цілісності організації. Відповідно до частки у світовій торгівлі, США мають сплачувати СОТ членський внесок – 11% від річного бюджету організації. Трамп ухвалив рішення переглянути внески в організації, в яких бере участь Америка. За 2024 і 2025 поки їх не було і дата сплати невизначена.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, навіщо Трамп оприлюднив документи про вбивство Кеннеді та що в них нового.