16 травня, у третій четвер травня, українці відзначають вже традиційне, хоча й неофіційне свято – Всесвітній день вишиванки. Його започаткували 18 років тому, але за цей недовгий час воно стало надзвичайно популярним, а з 2014 року набуло особливого значення. "Ми – Україна" зібрав цікаві факти про українську вишиванку та історію її шанування.

Як з'явилося свято?

Ініціаторкою стала на той час студентка історичного факультету Чернівецького національного університету Леся Воронюк. Спочатку це був флешмоб – бажаючі у певний день могли прийти на пари у вишиванках і це зробили близько десяти студентів. Потім до участі у флешмобу доєдналися викладачі.

Леся Воронюк

Згодом студентська локальна акція набула популярності і перетворилася на загальнонаціональну, а потім і на міжнародну. Зараз найголовніша традиція свята – вдягнути в Міжнародний день вишиванки, у третій четвер травня, свою улюблену і піти у ній на роботу навчання, на прогулянку, зустріч.

Три роки тому у Всесвітній день вишиванки Книга рекордів України зафіксувала одразу два у категорії "Масові заходи". У селищі Безлюдівка 600 осіб у вишиванках провели масштабний флешмоб, а у Ірпені коло єднання на центральній площі утворили 742 людини, вбрані у вишиванки.

Флешмоб у Безлюдівці

Коло єдності в Ірпіні

Найдавніші вишиванки

Вишита сорочка традиційного крою для більшості є синонімом вишиванки, хоча це визначення можна використовувати для різних типів одягу з елементами вишивки у якості оздоблення – суконь, спідниць, блузок, футболок.

Якщо використовувати слово "вишиванка" у більш широкому значенні, то на території сучасної України такий одяг носили за періоду Трипільської культури, близько 5500–2750 роки до нашої ери. Звісно текстиль майже не має шансів зберігатися довго, тому приклади вишивки саме на ньому з тих часів не зберіглися. Проте про оздоблення вишивкою дізнаємося з глиняних статуеток того часу.

Сармати і скіфи також оздоблювали одяг вишивкою дуже схожою на ту, якою його прикрашають навіть зараз. Залишки сарматського одягу з вишивкою було знайдено при розкопках курганів у Луганській області – Сватова Лучка та у Миколаївській області – Соколова Могила.

Є вишиванки і на срібних фігурках антів з Мартинівського скарбу. Він знайдений у 1907 р. у селі Мартинівка Черкаської області, датований VI-VII ст. і містить чотири антропоморфні фігурки – чоловіки у одязі із перехресними лініями на рівні грудей, які нагадують вишивку. Химерних чоловічків ще називають мартинівськими космонавтами і саме їхній стрій певний час вважали найдавнішою вишиванкою.

Також відомо, що у середньовіччі, в період Київської Русі (IX-XIII століття), вишиті сорочки були популярним елементом одягу. Існують письмові джерела та фрески, які свідчать про використання вишивки в цей період. Літописи та іконографія показують одяг з вишивкою, який носили представники різних соціальних верств, від князів до селян. Також є дані про заснування княжною Анною, сестрою Володимира Мономаха, школи вишивки у ХІ столітті. Тож традиції вишивання оздоблення вишивкою одягу в Україні мають дуже глибоке коріння.

Сотні швів, палітра технік та особливі символи

Вишивка хрестиком для прикрашання одягу, нині є надзвичайно популярною. Вишиванки, зроблені із нею, набули популярності наприкінці XIX – на початку XX століть. Завдячувати цьому треба подружжю Брокарів – Генріху та Шарлотті, які спочатку у Москві, а потім в Харкові Києві, Одесі відкрили косметично-парфумерні магазині із власною продукцією. Мило від Брокарів, з подачі Шарлотти, загортали у схеми вишивки хрестиком, до парфумерії та косметики додавали брошури із ними. Але хоч би якими милим не були "брокарівські" троянди, метелики та пташки, все ж вони не традиційні.

Одна з "брокарівських" схем

Загалом існує більше 200 різновидів технік і швів, які перетворюються на вишивку для оздоблення. Шви є основні та додаткові, і хрестик до популяризації був додатковим. За іншою класифікацією є рахункові, коли треба рахувати кількість ниток тканини для кожного стібка, і декоративні або вільні, коли їх виконують у межах визначеного контуру.

Зараз, окрім хрестика, лишаються або знову стають популярними такі техніки вишивання:

• гладь. Виконується рівними стібками, що створюють гладку поверхню. Гладь може бути як двобічною, так і однобічною. Вона дозволяє створювати як геометричні, так і рослинні орнаменти;
• низинка. Вишивка виконується знизу вгору. Візерунки зазвичай складаються з прямих або діагональних ліній, які створюють геометричні фігури;
• мережка — це техніка, при якій з тканини витягуються нитки, а потім утворені отвори обшиваються, створюючи ажурний візерунок. Ця техніка часто використовується для оздоблення країв рукавів, комірців та подолу;
• зерновий вивід. Ця техніка складається з маленьких стібків, які утворюють зигзагоподібні лінії. Зерновий вивід використовується для створення як фонів, так і контурів орнаментів.
• плетінка. Це переплетення ниток, яке схоже на плетіння кошика. Ця техніка використовується переважно для геометричних орнаментів;
• лічильна гладь. Схожа на звичайну, але стібки виконуються з урахуванням кількості ниток тканини. Це дозволяє створювати дуже точні та симетричні візерунки;
• хрестик з вирізуванням. Це поєднання двох технік : хрестик та вирізування частини тканини, що створює ефект мережки. Використовується для створення ажурних візерунків.

Стовпчики, кручення, косичка, ретязь, оксамитовий шов, козлик, шнурочок, горошок, качалочки, вирізування, виколювання – швів та технік надзвичайно багато. Так само, як символів, орнаментальних мотивів. Не дарма вишиванки називають кодом нації, бо традиційні узори, більше геометричні, ніж суто декоративні "брокарівські", сповнені сенсами.

Коло – символ сонця або енергії.

Квадрат та ромб – знаки землі, які відображають усталеність та родючість.

Трикутник – уособлення стихій води, вогню та повітря, їхньої єдності. Шеврон, тобто трикутник без основи – чоловіча або жіноча сутність, в залежності від того, куди спрямована вершина. Хвилі або зиґзаґи – вода, плинність. Хрест прямий – чоловіче начало, косий – жіноче. Об'єднання двох хрестів, косого та прямого – восьмипроменева зірка, повна рожа, поєднання двох єдностей, віра, любов бога до людей і людей один до одного.

Колодязь, криниця (схрещені подвійні лінії по діагоналі – зв'язок між світами.

Географія вишиванки

Традиційні українські сорочки-вишиванки різноманітні за стилем, орнаментом і техніками вишивки, що відрізняються залежно від регіону. Кожна область України має свої особливості, а в межах області – окремі районі і навіть населені пункти. Тож як не хотілося б скласти просту мапу із типовими візерунками або техніками, але вона насправді складна.

Окремі особливості орнаментів та кольорів вишивки в деяких історичних регіонах України:

Поділля. Орнаменти: геометричні візерунки, зокрема ромби, хрести, зірки. Кольори: червоний і чорний, іноді з додаванням синього або зеленого.

Полісся. Орнаменти: геометричні мотиви, рослинні. Кольори: білий на білому (мережка), червоний, синій, зелений.

Буковина. Орнаменти: складні геометричні та рослинні візерунки, іноді з використанням золотої та срібної ниток. Кольори: яскраві червоний, жовтий, зелений, синій, золотий.

Гуцульщина. Орнаменти: багаті геометричні та рослинні. Кольори: насичені – зелений, жовтий, червоний, помаранчевий, чорний.

Закарпаття. Орнаменти: складні геометричні та квіткові мотиви. Кольори: багатоколірні – червоний, жовтий, синій, зелений, чорний.

Слобожанщина. Орнаменти: геометричні фігури, ромби, зигзаги. Кольори: червоний, чорний, білий.

Полтавщина. Орнаменти: рослинні, квіти, листя. Кольори: теплі тони – червоний, бордовий, коричневий, жовтий, іноді синій.

Чернігівщина. Орнаменти: геометричні та рослинні мотиви. Кольори: червоний, чорний, іноді синій або зелений.

Київщина. Орнаменти: геометричні та рослинні. Кольори: червоний, чорний, іноді додають синій або зелений.

Наддніпрянщина. Орнаменти: рослинні мотиви, квіти, виноград. Кольори: червоний, чорний, зелений, жовтий.

Волинь. Орнаменти: геометричні та зооморфні. Кольори: червоний, чорний, білий, іноді синій.

Також можна виокремити вишиванки-візитівки деяких областей. В Одеській області – сорочки із пухликом: зібраною нижче плеча тканиною на рукаві.

У Полтавській області надзвичайно популярна лиштва – лічильна гладь та використання ніжних кольорів у багатому малюнку.

У Тернопільській області це борщівські вишиванки із дуже густою вишивкою на рукавах здебільшого чорним кольором.

Які відомі люди вдягали вишиванки?

Популяризатором сорочки-вишиванки у повсякденному житті прийнято вважати Івана Франка, який поєднував традиційне національне вбрання із звичайним піджаком.

Проте неможна не згадати і популяризаторку – Олену Пчілку. Вона зібрала понад 300 зразків українських орнаментів у збірку "Український народний орнамент. Вишивки, тканини, писанки". Також сама із задоволенням вдягала український стрій.

Захоплювався українською вишивкою та робив ескізи видатний уродженець Києва Казимір Малевич. Вбирався у вишиванки, які йому подарувала перша дружина Ольга Хохлова, Пабло Пікассо.

Вдягав вишиванку, подаровану митцем русинського походження Енді Ворголом, культовий рок-музикант Джим Моррісон.

У сучасні вишиванки українських виробників вдягалися Демі Мур, Кетрін Зета-Джонс, Діта фон Тіз, королева Летиція, Міла Куніс.

Минулого року спеціально для амбасадорів United24 Etnodim створив унікальні вишиванки. Їх мають Кетрін Винник, Мішель Азанавічус, Скотт Келлі, Ден Рейнольдс, Беар Гріллз, Лієв Шрайбер, Марк Гемілл.

Враховуючи складність та унікальність ручної вишивки, сорочки, блузки, сукні коштують чимало. Від деяких брендів вартість сягає кількох тисяч доларів. Проте найдорожчою можна вважати продану на благодійному аукціоні United24 у червні 2022 року вишиванку Володимира Зеленського, яку він вдягав на День вишиванки у 2022 році.

Оздоблена вишивкою із дубовим листям та тризубом, вона на сайті бренду коштувала 3200 грн, проте придбана була юридичною компанією Asters USA за $100 000.