У Словаччині партія Smer-SD екс-прем'єра Роберта Фіцо, який виступає за припинення підтримки України у конфлікті з рф і взагалі позиції партії дуже часто збігаються з тезами Кремля, набрала на виборах 23,61% голосів. Партію і Фіцо вже привітав Орбан. Передвиборча заява Фіцо: "Коли Smer увійде до уряду, ми не надішлемо до України жодного патрону". Перша післявиборча заява Фіцо: "словаки мають більші проблеми, ніж допомога Україні".

З 23,61% самостійно уряд, звісно, не сформувати. Але Smer цілком може утворити коаліцію з силами такого ж штибу, однак більш поміркованими. Проте орієнтованими на той же електорат: антиглобалістів, євроскептиків, антимігрантів, консервативний електорат старшого віку з невеликих міст.

По суті, ми бачимо не поодинокі сплески, а вияв загальноєвропейських сучасних тенденцій протистояння модерну і архаїки. Це не вдасться повністю списати на вплив Кремля і кремлівських грошей. Великий прошарок населення не найбагатших країн Європи почувається некомфортно в умовах нового світу. По цілому ЄС соціуми поділились на мешканців малих міст і мегаполісів, на молодших лібералів-глобалістів і старших консерваторів-антиглобалістів. І риторика опору ліво-лібералам – на жаль, так вийшло, що вона має багато спільного з риторикою Кремля. І більш того, через це вона часто автоматично стає антиукраїнською.

Отже, в Східній Європі помалу формується така собі "антиукраїнська дуга": Угорщина, тепер Словаччина... Про Польщу поговоримо в цьому контексті за 2 тижні, коли минуть вибори. Але в будь-якому випадку, маємо додаткові перепони.

З іншого боку, все не так аж трагічно

Перше: Словаччина вже віддала нам. що могла. Більше вона просто не має незалежно від позиції Фіцо.

Друге: транзит нам не перекриють за будь-яких обставин. На відміну від протекціонізму в питанні імпорту української продукції, транзит – питання глобальне і стратегічне.

Третє: не варто забувати, що передвиборча риторика – то одна справа, а післявиборча реальність і складна система стримувань і противаг – геть інша справа.

Четверте: повторю, партія Фіцо не отримала одноосібну владу, так чи інакше це буде коаліційний уряд. в якому мінімум частина учасників займатимуть значно сприятливішу для України позицію.

П’яте: Словаччина – все ж маленька країна, менше 5,5 млн населення (для порівняння, Угорщина – майже 10 млн, Польща – майже 38 млн). Відповідно, структури ЄС почуваються щодо Словаччини доволі впевнено, формулюючи достатньо жорсткі вимоги зокрема і в зовнішньополітичній та зовнішньоекономічній сфері. І так, Брюссель має більш ніж достатньо інструментів тиску на маленьку і небагату країну у важливих для себе питаннях, зокрема і захисту від росії.

Але загалом тенденція все ж позначена: нам треба звикати до більшого національного егоїзму країн Європи. Треба більше працювати на дипломатичному фронті. Треба розуміти, що жодного простого рішення щодо врівноваження інтересів в європейському регіоні у нас ніколи не було і не буде.

Цілком можливо, що 2023-й рік ми згадуватимем як найуспішніший в плані міжнародної допомоги Україні – бо далі буде набагато складніше

Треба виходити саме з таких очікувань, розробляючи стратегію на майбутнє. Бо суто теоретично вистояти передусім на власних можливостях з частковим зовнішнім сприянням, мабуть, можливо. Але для цього треба мати геть інакше функціонування політичної сфери, економічної, соціальної... Геть інакшу взаємодію з владою і з судовою системою.

І над цим треба працювати, а не сидіти в очікуванні шалених успіхів "ми ось-ось станемо членами ЄС/ НАТО". Реалії існування в ЄС нам дуже добре демонструють Польща, Угорщина, Румунія... Там вистачає свого підводного каміння і серйозних перепон розвитку.

Так що головний висновок по Словаччині: це однозначно не перемога, але і не зрада. І тим більше внутрішньополітична ситуація в Словаччині в жоден спосіб не спричинена діями чи позицією української влади.

А от загальний висновок звучить більш прикро: на нас чекають дуже важкі часи. Не тільки через можливе формування в ЄС антиукраїнської коаліції. Але і через виборчий рік в Америці. І в кількох країнах ЄС.

Тому фахівці і наполягали, що треба встигнути зробити максимум зараз. Бо далі буде якщо не гірше, то точно складніше.

І на останок додам: це все одно не означає тотальної "зради": навіть сенатор Маккартні після розтиражованих Кремлем анонсів "Україна лишиться без грошей" заявив, що виносив і буде виносити питання фінансування України в окремі правові акти. А не просто намагається припинити всіляке фінансування.

Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог