Законопроект 8401 про повернення довоєнних податків днями завізував голова ВР Руслан Стефанчук. Наприкінці січня Кабмін подав його на виконання вимог західних кредиторів. 29 травня документ ухвалили у першому читанні, а 30 червня, після суттєвого доопрацювання, у другому. 

Після прийняття у ВР намагалися заблокувати його. Проте 13 липня відповідні постанови відхилили та проекту дали "зелене" світло.

Зараз він чекає на підпис президента, і той навряд чи буде зволікати, адже більшість норм набере чинності вже 1 серпня. Розбираємось, що саме передбачає закон про скасування податкових воєнних пільг.

Єдиний податок

Раніше, з 1 квітня 2022 року і, як планувалося, до завершення воєнного стану ФОПів першої та другої груп звільнили від обов’язкової сплати єдиного податку (ЄП). Проте законопроект 8401 і в першій редакції, і в остаточній повертає обов’язок ФОПів першої та другої груп щодо сплати ЄП. 

Але якщо раніше скасувати пільгу збиралися з 1 липня, то тепер її скасовують з 1 серпня. ФОПів повертають на загальні правила сплати ЄП, а саме:

• 268,4 грн на місяць - ставка єдиного податку для першої групи;

• 1340 грн на місяць - ставка єдиного податку для другої групи.

Добровільною сплату ЄП для першої та другої груп ФОПів лишили тільки в тому випадку, якщо їхня податкова адреса на територіях бойових дій чи на ТОТ. Від обов’язку сплачувати ЄП їх звільняють з першого числа місяця, коли почалися бойові дії, виникла можливість їхнього початку або почалася тимчасова окупація. Та діятиме це до останнього числа місяця, в якому завершаться ці обставини. Спиратися треба на дати та території, визначені у переліку Мінреінтеграції. Такі ФОПи не мають заповнювати декларацію платника ЄП.

Раніше ФОПам третьої групи на час воєнного стану дозволили сплачувати ЄП за ставкою 2% від доходу. Перейти на цю систему можна було за будь-якої організаційно-правової форми та без обмежень щодо доходу. З 1 серпня третю групу повертають на ставку 5% - до довоєнного рівня. Проте із певними особливостями.

ФОПів, які обрали сплату ЄП за ставкою 2%, автоматично переведуть на ту групу і ставку, яку застосовували до того, як вони її обрали. Тих ФОПів третьої групи, які зареєструвалися вже після того, як почала діяти пільгова ставка 2%, автоматично переведуть на ставку 5%.

Але є й додаткові можливості для тих, хто перейшов на ставку ЄП 2%. За законопроектом вони можуть подати заяву щодо застосування спрощеної системи оподаткування, наприклад, перейти на другу групу з третьої. Це треба зробити протягом серпня, до 1 вересня. В такому випадку на спрощену систему ФОП поставлять з 1 серпня.

Податкова пільга щодо ставки 2% не мала лімітів щодо рівня доходу. Загальні ж умови щодо третьої групи діють з обмеженням щодо річного рівня доходу (ст. 291 Податкового кодексу): 1167 мінімальних зарплат станом на 1 січня. У 2023 р. це 7 818 900 грн. За новими правилами дохід, який ФОП отримав під час застосування ставки ЄП 2%, не включатимуть до цього обсягу. Ліміт щодо річного доходу після скасування пільгової ставки застосовують пропорційно: 7 818 900 грн річного доходу ділиться на кількість місяців, протягом яких ФОП буде у цьому році сплачувати 5% ЄП. Наприклад, якщо на 5% ФОП переходить з серпня, то ліміт за останні п’ять місяців становитиме 3 257 875 грн доходу.

Єдиний соціальний внесок

Сплату єдиного соціального внеску ФОПами та самозайнятими особами за власним бажанням у проекті не чіпали та зберегли. Але є інші нюанси. 

Мораторій на проведення документальних перевірок щодо правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ продовжили до кінця воєнного стану. Проте є виключення, та документальні перевірки щодо ЄСВ з 1 серпня можливі в тому разі, якщо вони:

• пов’язані з припиненням юрособи чи ФОПа;

• проводяться на звернення платника ЄСВ;

• стосуються перевірки суб’єктів господарювання, які виробляють та/або реалізують підакцизну продукцію, організовують і проводять азартні ігри, надають фінансові та платіжні послуги.

З 1 серпня реанімують штрафи та пеню (0,1% суми несплати за кожен день прострочення платежу) за ЄСВ-порушення. Розміри прописані у ст. 25 закону про єдиний соціальний внесок, а зокрема це:

• ухилення від обліку - 170 грн;

• несплата або несвоєчасна сплата ЄСВ - 20% від своєчасно несплаченої суми;

• неналежне ведення бухгалтерської документації - від 136 грн до 255 грн;

• несплата, неповна сплата чи несвоєчасна сплата ЄСВ разом із сумою виплати, на яку вона нараховується, - 10% від суми.

Реєстратори розрахункових операцій

Раніше на час дії воєнного стану зупинили застосування штрафів (окрім продажу підакцизних товарів) за порушення норм закону про реєстратори розрахункових операцій. У першому варіанті проекту 8401 повернути відповідальність збиралися вже з 1 липня. Але остаточний повернення штрафів відтермінував до 1 жовтня 2023 р.

До цього часу від відповідальності звільнили всіх, за виключенням порушень при розрахункових операціях:

• при продажу підакцизних товарів;

• при операціях з купівлі-продажу іноземної валюти;

• у сфері організації та проведення азартних ігор.

Штрафи повернуться з 1 жовтня. Нагадаємо, що це, зокрема:

• проведення через РРО товарів не на всю суму або не проведення операцій через РРО (100% вартості товарів, проданих із порушенням вперше, 150% суми за кожне наступне порушення). Але новий закон вводить додаткові послаблення щодо розміру штрафів для ФОПів, які не зареєстровані як платники ПДВ та не продають підакцизні товари, технічно складні побутові товари, ліки, медвироби, ювелірку. За реалізацію без чеку чи невидачу чеку на всю суму до 31 липня 2025 р. штраф для єдинників буде 25% вартості проданих з порушенням товарів (порушення вчинено вперше) та 50% вартості (за кожне наступне порушення);

• невикористання або використання незареєстрованих РРО (850 грн);

• не надруковану контрольну стрічку або відсутність її в електронному вигляді (510 грн);

• порушення розрахунків через каси, якщо мають бути прибуткові або видаткові ордери та видача квитанцій, при продажу залізничних квитків (340 грн);

• застосування РРО з конструкторськими чи програмними змінами (5100 грн);

• неподання звітності (510 грн).

З середини осені будуть послаблення, та від РРО-штрафів звільнять суб’єкти господарювання на територіях із затвердженого Мінреінтеграції переліку (активних та можливих бойових дій, ТОТ). Проте підакцизних товарів послаблення не стосується.

Перевірки

На час воєнного стану раніше ввели мораторій на планові документальні перевірки. Були побоювання, що проект про скасування пільг їх поверне. Але такі все ж не проводитимуть до кінця воєнного стану. Проте з 1 серпня деяких суб’єктів це не стосуватиметься, а саме тих, які:

• виробляють та/чи реалізують підакцизну продукцію;

• організовують і проводять азартні ігри;

• надають платіжні та фінансові послуги.

Планові документальні перевірки можливі за наявності кількох умов:

• до приміщень, де має проходити перевірка, є доступ;

• документи, що підлягають перевірці, є у наявності;

• є можливість провести інвентаризацію.

Пролонгували заборону до кінця воєнного стану й на проведення позапланових документальних перевірок. Є виключення виходячи з підстав, і такі перевірки можливі:

• на звернення платника;

• в разі отримання інформації про порушення платником граничних строків надходження імпортних товарів та/або валютної виручки за експорт;

• щодо фінансових організацій та порушників правил валютного контролю;

• відносно нерезидентів із джерелами доходів в Україні.

Нагадаємо, що перевірки фактичні (за місцем провадження господарської діяльності) та камеральні (у приміщення податкового органу на підставі наявних даних) повернули ще в середині минулого року. Планові та позапланові документальні, які частково реанімують, передбачають перевірку документів за певний проміжок часу.

Що далі?

Порівняно із першим драфтом кабмінівського законопроекту, остаточний документ суттєво пом’якшили. Але навіть у такому вигляді він багатьох не задовольняє. Вже набрала необхідні 25 тис. голосів петиція до президента про накладення вето.

"Аргументацією, фундаментом цієї вимоги мають стати три чинника. Перший чинник - це послідовна політика президента, відповідальність його за попередні обіцянки, декларації. Президент нам усім публічно обіцяв, що зазначені полегшення для бізнесу будуть діяти протягом воєнного стану і ще рік після його завершення. Другий фундамент для ветування - це економічне підґрунтя. Давайте будемо реалістами, зараз підприємці, споживачі не у кращій час живуть. Відтак, нести додаткові витрати підприємцям і потім перекладати їх на споживачів у вигляді підняття цін на товари та послуги - це неприйнятно. Третьою базою є неможливість реалізації всіх вимог. Наприклад, бухгалтери працюють віддалено, у вимушеній еміграції. Можливі ненавмисні помилки, не кажучи про технічно можливості роботи з РРО, якщо говорити про перевірки РРО", - зазначив автор петиції, голова руху SaveФОП Сергій Доротич.

Президент має якось відреагувати на петицію. Але вже після того, як вона набрала необхідну кількість голосів, стало доволі очевидним майбутнє закону. Верховна Рада скасувала блокуючі постанови, та проект отримав підпис спікера ВР.

До того ж скасування воєнних податкових пільг є умовами одразу за двома програмами кредитування - із Євросоюзом та Міжнародним валютним фондом. Із останнім закон в якості структурного маяка позначили у меморандуми та листі про наміри. Але сам текст МВФ ще вивчає.

"Ми переглянемо остаточну версію, щоб оцінити його (законопроекту, - авто.) відповідність узгодженій стратегії, що дозволить визначити, чи був виконаний структурний маяк чи ні. Якщо є значні відхилення від основних цілей, можуть знадобитися коригувальні дії", - в свою чергу зазначив представник МВФ в Україні Ваграм Степанян.

Отже, у МВФ припускають поправки до законопроекту 8401. Вочевидь, якщо вони будуть, то їх включать до оновленого переліку зобов'язань під час наступного перегляду програми з Фондом восени. Але надалі, обіцяють в уряді, підвищувати податки не планують.

"Інших змін, окрім повернення до довоєнного рівня, до кінця війни ми не плануємо, не прогнозуємо і, переконаний, не допустимо, - заспокоїв прем’єр-міністр Денис Шмигаль. - Податкова система буде стабілізована на тому рівні, як до початку повномасштабної агресії".

Нагадаємо, що раніше “Ми - Україна” розповідав, наскільки доцільною є велика приватизація під час війни та з якої причини її розблокували.