Очільник українського оборонного відомства Олексій Резніков заявив, що досі не отримував пропозиції очолити Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України. Він додав, що якби це і сталося, він не зголосився б. Так він прокоментував виданню "Факти ICTV" учорашню заяву голови фракції “Слуга народу” Давида Арахамії про переведення Резнікова в Мінстратегпром.
“Я можу прокоментувати, що це для мене є новиною. У мене жодної розмови про Міністерство з питань стратегічної промисловості не було з президентом України, верховним головнокомандувачем. Ще раз повторюю, що рішення про відставку міністра оборони або міністра закордонних справ може приймати тільки президент, відповідно до Конституції України. Про Мінстратегпром я чую вперше", - зазначив він.
Резніков наголосив, що у разі отримання ним відповідної пропозиції, її б не прийняв, оскільки не має потрібних навичок та знань.
“Я хочу сказати як правник, що такої процедури переведення всередині уряду з міністра на міністра не існує – це рішення парламенту може бути тільки за поданням прем’єр-міністра, якщо це не посада МОУ або МЗС. Якщо раптом мені така пропозиція надійшла б від президента України або прем’єр-міністра, то я відмовився б від неї, тому що я не маю експертизи, яка дозволяла б мені якісно бути міністром Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості. Тому я думаю, що це помилка", - пояснив Резніков.
Нагадаємо, напередодні Арахамія анонсував низку кадрових ротацій в уряді. Він повідомив про переведення Резнікова в Мінстратегпром. Посаду міністра оборони України, за словами Арахамії, має обійняти нинішній очільник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов.
Як відомо, говорити про можливість звільнення Резнікова з посади міністра оборони почали після скандалу в МОУ. Тоді журналісти викрили злочинну схему розкрадання державних коштів на закупівлях для ЗСУ. Минулого тижня про відставку Резнікова почали говорити більш активно.
Як писав “Ми-Україна” раніше, Збройні сили України відбили атаки російських військ в 14 населених пунктах на Донеччині, у тому числі – поблизу Бахмута. Водночас противник завдав чотири ракетних удари по цивільній інфраструктурі Харкова і Дружківки на Донеччині та здійснив 56 обстрілів з реактивних систем залпового вогню, зокрема, по цивільних об’єктах Херсона. Є загиблі та поранені.
Втрати рф у війні проти України перевищили 132 тис. військовослужбовців. За минулу добу, 5 лютого, українські військові ліквідували 870 солдатів.
