Сьогодні у Нью-Йорку на сесії Генасамблеї ООН – починається тиждень високого рівня, коли у засіданнях беруть участь глави держав. Одна із тем – реформа ООН. Створена для запобігання війнам організація не змогла ні попередити збройну агресію рф проти України, ані досягти мирного врегулювання. Звичайно, багато в чому це обмежуються тим, що росія як постійний член Ради Безпеки має право вето на всі рішення цього органу.

Реформу ООН і Радбезу підтримують США, ЄС, про це сказано і в резолюції останнього саміту БРІКС. Ще з 2004 року Індія, Бразилія Німеччина та Японія добиваються для себе представництва у Радбезі ООН, зважаючи на розмір своїх економік та населення. Африканські країни також досить давно намагаються отримати для себе два повноправних постійних місця, з можливістю ветування рішень. На першому етапі може бути погоджено лише представництво нових країн, без права вето, з одним місцем для Південно-Африканської Республіки.

Дипломатичні виклики для України

Проблема конфлікту інтересів, коли постійний член Радбезу здійснює збройну агресію, а потім блокує рішення по її зупинці, також потрібно обговорювати. Під час обговорень може виникнути нагадування про те, як російська федерація отримала своє місце в ООН. Це єдина країна, за членство якої не проходило голосування на Генасамблеї. У 1991 році російська делегація просто змінила табличку "СССР" на "рф". Хоча, всі інші члени ООН були або засновниками організації, або щодо них відбувалося голосування. Це ставалося і у випадку розділення Югославії чи Чехословаччини на кілька незалежних країн.

Для України тиждень високого рівня в ООН – чергова можливість обговорювати "формулу миру" В.Зеленського. Фактично всі країни світу визнають цей план як основний для мирного врегулювання в Україні.

На цьому засіданні особливо актуальним стане обговорення продовольчої безпеки і відновлення експорту українського зерна. Продовжаться дискусії щодо компоненту "справедливість", що передбачає створення міжнародного трибуналу по злочину агресії. Навіть частина західних союзників віддають перевагу формату "гібридного трибуналу" в системі українського правосуддя.

І найбільш складний компонент – вимога виведення російських військ з України. Всі країни підтримують принцип територіальної цілісності України, і не визнають актів анексії чи проведених на окупованих територіях псевдовиборів. Проте, виведення військ з окупованих територій є надскладною задачею, і трибуна ООН та кулуари – важливе місце дипломатичної роботи в цьому напрямку.

Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього