Навчальний рік 2023-2024 у школах розпочнеться вчасно – 1 вересня. "Ми – Україна" зібрав все, що відомо про його особливості та нововведення.

Дати навчального року 2023-2024

Кабінет міністрів своєю постановою визначає тривалість навчального року. Для закладів загальної середньої освіти її встановили з 1 вересня 2023 р. до 28 червня 2024 р.

За організацію початку навчання відповідають обласні військові адміністрації, враховуючи позицію засновників закладу. Але за закладами освіти також закріплені повноваження, і кожний конкретний встановлює:

• тривалість та структуру року, тобто за четвертями, семестрами, триместрами, півріччями;
• тривалість навчальних тижнів, днів, занять, перерв між уроками;
• тривалість канікул, яка не може становити менше 30 днів.

Оскільки визначення початку і завершення канікул за школами, дати на новий навчальний рік тільки орієнтовні та можуть змінюватися:

• 23-29 жовтня 2023 р. – осінні канікули;
• 25 грудня-8 січня – зимові канікули;
• 25 березня-31 березня – весняні канікули;
• 27 травня-31 серпня – літні канікули.

В разі триместрової системи, графік канікул може відштовхуватися від таких дат:

• 2-8 жовтня – перші осінні канікули;
• 20-26 листопада – другі осінні канікули;
• 25 грудня-8 січня – перші зимові канікули;
• 12-18 лютого – другі зимові канікули;
• 1-7 квітня – весняні канікули;
• 27 травня-31 серпня – літні канікули.

Яка форма навчання?

У липня цього року Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва та КМІС провели соцопитування про ставлення українців до дистанційного навчання у школах під час війни. Підтримують його 34%, не підтримують, тобто надають перевагу очному навчанню, 63%.

Форма навчання Міністерством освіти та науки анонсована у трьох можливих варіантах: дистанційному, очному та змішаному. Остаточне визначення за обласними військовими адміністраціями з урахуванням безпекових ризиків. За даними МОН 85% вишів, 75% шкіл та 67% дитсадків облаштовані укриттями. Даних щодо розмірів там не наводять, тому може бути так, що одні класи виводять тільки на очну форму, інші на змішану чи дистанційну. Першу чи другу зміна очного навчання для тих чи інших класів визначає адміністрація школи. Ухвалити рішення мають до 1 вересня.

Українські школярі за кордоном

Міністр освіти та науки Оксен Лісовий запевнив, що його відомство намагається, щоб перед дітьми, які за кордоном, не стояв жорсткий вибір між навчанням або у місцевій школі, або в українській.

"Природньо, що практично у всіх країнах є вимога навчатись у місцевих школах. Безумовно, тягнути дві програми надзвичайно важко. Але з іншого боку і немає у цьому необхідності. Вже зараз ми дерегулювали деякі позиції, які вимагали цього", - сказав міністр.

Лісовий пояснив, що за дітьми зберігаються місця у школах: до навчання можна повернутись, досклавши різницю між предметами. Доскладати учні мають тільки український компонент, тобто українська мова, історія України, українська література. Але також це може бути географія України, правознавство.

Лишаючись за кордоном, навчатися дистанційно в українській школі також можна тільки за цим українським компонентом. Його зараз адаптують у загальний курс під робочою назвою Global Ukraine. Український компонент складатиме 6-8 годин на тиждень.

Більш детально умови навчання наших дітей, які тимчасово перебувають за кордоном, є у рекомендаціях МОН, які ухвалили в травні цього року. І саме у формі рекомендацій закладам освіти там вказали:

• за відсутності відомостей про учнів утриматись від їхнього відрахування, зберігати їхні особові справи та результати оцінювань. Це стосується випадків, коли про дітей нічого невідомо, адміністрація школи не знає про місце їхнього перебування;
• за можливості ужити заходів, щоб урахувати результати навчання у закордонній школі. Тобто скласти розклад в такий спосіб, щоб можна було навчатися у закордонній школі очно, не вносити до нього предмети, які дублюються, застосовувати асинхронне навчання з відеозаписом уроків.
• використовувати нацплатформу дистанційного навчання "Всеукраїнська школа онлайн".

Батькам рекомендували взяти із закордонної школи інформаційну довідку про час навчання, перелік предметів, особливості системи оцінювання. За заявою батьків можна перевестися на індивідуальне навчання – домашнє або екстернат.

Вже не у формі рекомендацій, а прямо зазначено, що в разі повернення дитини в Україну діти зараховуються до шкіл або до тих, де до цього навчалися, або до інших. Про це батьки або законні представники мають подати заяву.

Визначаючи клас, куди дитину зарахують після повернення, треба враховувати результати навчання за кордоном. Для цього теж має бути інформаційна довідка із такими даними:

• ім'я та прізвище, дата та місце народження учня (учениці);
• назва навчального закладу за кордоном та період навчання учня в ньому;
• клас навчання;
• перелік предметів із кількістю навчальних годин і тем, які вивчались;
• результати навчання;
• система оцінювання, яку використовують в закладі освіти, із зазначенням найвищого та найнижчого балів;
• дата видачі, печатка та підпис керівника іноземного закладу освіти.

Природно, що перекладам такої довідки школа не зобов'язана займатися, тому, якщо можливості там немає, зробити це мають батьки (законні представники).

В тому разі, якщо діти не вивчали предмети з української шкільної програми, повертаючись в українську школу вони мають пройти річне оцінювання до початку нового навчального року. Його форму (очну чи дистанційну) обирають самі школи. Якщо ж діти навчались в українському закладі дистанційно, то річне оцінювання не потрібне.

Із зарахуванням балів, які школяр отримував в школі за кордоном, є особливості. У 12-бальну систему школа переводить їх самостійно. Таблиць, методів у МОН не надали, тому в адміністрації діють на свій розсуд, відштовхуючись від пояснень системи оцінювання з інформаційної довідки, наданої батьками.

Складнощі із переліком предметів не з українського компоненту також вирішують у школах. Наприклад, це оцінка з математики, яка за кордоном йде як один предмет, а в Україні з сьомого класу розділена на алгебру та геометрію. Або фізика, хімія і біологія, які у нас вивчаються окремо, а за кордоном інтегровані у science.

Проте у МОН рекомендують зараховувати інтегровані предмети як окремі, якщо у довідці є перелік тем, які вивчалися. Якщо ні, то може виникнути потреба доскласти деякі.

Для учнів 5-8 та 10 класів дозволили використовувати двобальну шкалу оцінювання при зарахуванні результатів: зараховано/не зараховано.

В тому разі, якщо за кордоном підліток здобув базову/повну загальну середню освіту, документи про це визнають в Україні. Якщо документу немає, можна отримати український атестат, але пройти перед тим пройти підсумкові річне оцінювання екстерном в українській школі.

А ось документи про складання тестів, аналогічних українським ЗНО чи НМТ, для зарахування до вітчизняних вишів не підходять. Треба проходити саме НМТ в Україні чи за кордоном.

Оцінювання та тести

Моніторинг початкової школи. З 2018 р. в Україні розпочався загальнодержавний зовнішній моніторинг якості початкової освіти (ЗЗМЯПО). Тобто учнів четвертого класу перевіряють на ключові компетенції. Моніторинг потрібен щоб оцінити, як трансформується початкова освіта під час впровадження концепції Нової української школи.

Тобто за своєю суттю – це дослідження, а не випробування для дітей. У 2018 р. та 2021 р. моніторинг провели на стан читацької та математичної компетенцій. Тепер оцінюватимуть природничо-наукові компетенції. ЗЗМЯПО проводить Український центр оцінювання якості освіти. У зараз Центрі розробляють тести та анкети. Восени 2023 р. їх апробують у пілотному форматі, а навесні 2024 р. – серед випускників четвертих класів проведуть третій етап моніторингу.

Державна підсумкова атестація. Обов'язкова для четвертих, дев'ятих та одинадцятих класів атестація з 2020 р. щороку скасовувалася (для учнів останнього класу проходила у формі ЗНО). Уточнення про це Верховна Рада вносить до закону про загальну середню освіту (прикінцеві та перехідні положення, пункт 3, підпункт 14). Зазвичай це відбувається вже всередині навчального року. Зараз рішення щодо ДПА у 2024 р. ще немає – остаточне рішення залежить від безпекової ситуації.

Тим часом депутати готуються змінити законодавство про атестацію. Вже прийнятий за основу законопроект №9046, який розширить перелік обов'язкових предметів, з яких її треба буде проходити. Зараз обов'язкові – це українська мова та математика. Додадуть історію України та іноземну мову (крім мови агресора). Решту предметів може визначати МОН.

Національний мультпредметний тест. З березня 2023 р. діє порядок проведення НМТ як форми вступного випробування у 2023 р. На наступний рік вступ на підставі НМТ ще не затверджений, але скоріше за все він знову замінить зовнішнє незалежне оцінювання.

"Найбільша проблема для всіх нас — це логістика: як довезти, як забезпечити, щоб тести не розкрили до початку іспиту, як забезпечити їхнє збереження. Я думаю, що під час воєнного стану до паперової форми навряд чи зможемо повернутися", - сказав голова освітнього комітету ВР Сергій Бабак.

Ба більше, ЗНО у довоєнному вигляді й після завершення війни скоріше за все не буде. Бо у планах так чи інакше було переведення ЗНО в електронний формат у 2027 р. Але через агресію запроваджувати його довелося швидше. Оскільки це відбувалося "з коліс", два роки поспіль особливості тестування змінювалися.

Форму, у якій тест складатимуть у 2024 р., затвердять окремо: треба слідкувати за рішеннями Кабміну та порядком, який діє зараз. НМТ протягом двох років змінювався. Якщо у перший рік повномасштабного вторгнення його складали з трьох предметів, то у 2023 р. за принципом "2+1": обов'язкові українська мова та математика, плюс предмет для спеціальності (іноземна мова, історія, біологія, фізика, хімія – на вибір у додатковому блоці). Можливі зміни і у НМТ-2024, наприклад, щодо переліку предметів чи способу пройти тест, враховуючи велику кількість біженців, ВПО та близькість шкіл до передової.

"Я підозрюю, що згодом у нас буде змішаний формат, коли ДПА може бути у формі НМТ", - також зазначив Бабак.

Програми навчання

14 серпня МОН розіслало лист у департаменти освіти та заклади освіти із рекомендованими переліками навчальних програм та літератури. Ознайомитися з ними можуть і батьки в залежності від того, де та за яких умов навчаються їхні діти. Знайти переліки можна за активними посиланнями:

• заклади дошкільної освіти;
• початкові класи загальноосвітніх шкіл з навчанням українською мовою;
• 5-11 класи загальноосвітніх шкіл з навчанням українською мовою;
• школи з класами (групами) з навчанням мовами нацменшин;
• школи для осіб з особливими освітніми потребами.

Також у ЗМІ прокотилася новина про новий предмет – "Захист України" та навчання школярів новим скілам, необхідним під час війни. Насправді дисципліна не нова та включена у програму 10-11 класів.

"Наше завдання її дещо змінити, додати туди прикладних аспектів, корисних для повсякденного життя і тих, які знайдуть відклик для самореалізації дітей та для їх відчуття впевненості в складній безпековій ситуації. Посилюємо компоненти домедичної підготовки – даємо більше практики. Даємо інженерію в частині управління і збирання БПЛА. Даємо складову мінної безпеки, дуже важливу на сьогодні, бо знаємо яка катастрофа нас чекає і вже маємо неймовірну замінованість. Даємо компонент орієнтування у просторі, топографії. Вони (компоненти, - авт.) не мілітарні, але, скажімо так, вони подвійного призначення", - пояснив Лісовий.

До модернізації "Захисту України" залучають громадські та міжнародні організації, які зараз навчають усіх охочих вчителів. Програму дисципліни трансформує робоча група. З 1 вересня навчання в оновленому вигляді стартуватиме у "пілотному" форматі, а після тестування – повноцінно.

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" про особливості та нюанси вступної кампанії в Україні.