Наприкінці березня Конституційний суд ухвалив рішення, яке впливає на гарантований розмір пенсії. Справа, яку розглядали, стосувалася обсягу стягнень з пенсійної виплати. Розбираємося, у чому суть справи, та які ризики є у рішення КСУ.

У чому суть справи щодо стягнення з пенсій?

Через цілу низку причин, від завдання комусь шкоди до несплати боргів, суд може звернути стягнення на зарплату, пенсію, стипендію та інші види доходів. Стягнення з них можливі в певних пропорціях до самого доходу:

• не більше 50%, якщо стягують аліменти, відшкодовують збитки: каліцтво або іншу шкоду здоров'ю, відшкодування майнової та моральної шкоди;
• не більше 20%, якщо це інші види стягнення. Це, наприклад, борги за комуналку чи споживчі кредити, або повернення надміру сплачених людині виплат.

Ці обмеження донедавна стосувалися як зарплат, так і пенсій. Але 22 березня КСУ ухвалив рішення, яким ці обсяги стягнень з пенсії визнав такими, що суперечать Основному закону.

У Конституційному суді розглядали справу за скаргою пенсіонера з інвалідністю з дитинства. У 2015 р. він через суд довів, що має отримати від Фонду соцстрахування страхові виплати за загиблого члена сім’ї, що його утримував. Йому присудили п’ятирічний заробіток загиблого, одноразову допомогу, щомісячні страхові платежі та відшкодування моральної шкоди.

Фонд соцстрахування виконав судове рішення, але подав касаційну скаргу і пенсіонеру відмовили у позові. Потім Фонд подав заяву про поворот виконання рішення суду, і з пенсіонера стягнули сплачені йому кошти – понад 824 тис. грн. Стягнення на пенсію з інвалідності звернули в розмірі 20% від виплати. Але після цього вона стала нижчою за прожитковий мінімум. Пенсіонер подав скарги до судів різних інстанцій, де отримав відмови, і тоді звернувся до Конституційного суду.

Він просив визнати неконституційними положення щодо стягнення з пенсій, що є єдиним джерелом доходу, у двох законах – про виконавче провадження (два абзаци ст. 70) та про загальнообов’язкове пенсійне страхування (два абзаци ст. 50). Його КСУ і задовільнив.

Що саме вирішив КСУ?

У КСУ в новому рішенні, посилаючись на попередні, підтвердили, що за Конституцією принцип соціальної держави є однією із засад, а стрижень державної соцполітики – людська гідність. В свою чергу гідність – це доступ до мінімальних соцблаг, що забезпечують достатній та гідний рівень життя.

Також в Суді затвердили, що законодавці мають юридично врегулювати проблему так, щоб пенсії та інші види соцвиплат та допомог, які є основним джерелом існування, забезпечували рівень життя не нижчий за прожитковий мінімум. Це є вагомим досягненням, бо роками проблему ігнорували.

За рішенням, що є обов’язковим, остаточним і таким, що не оскаржується, у Суді зобов’язали:

• визнати норми законів про виконавче провадження та про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування такими, що не відповідають конституції. Йдеться про стягнення 20% або 50% саме з пенсій. Зарплат, стипендій та інших доходів ці вимоги не стосуються;
• Верховна Рада має унормувати порядок відрахування із пенсій у разі стягнення за виконавчим провадженням так, щоб пенсіонери отримували виплату не меншу за прожитковий мінімум.

Як переписати закони?

За законодавством мінімальна пенсія за віком в Україні дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Розмір щорічно визначають у законі про бюджет і зараз він становить 2093 грн. Цьогоріч його не збираються переглядати.

КСУ своїм рішенням посилається саме до цього рівня, що є мізерним. За останніми статистичними даними Пенсійного фонду (на 1 січня 2023 р.), середній розмір пенсійної виплати становить 4622 грн. Також, згідно із статистикою ПФУ:

• 0,6% пенсіонерів (69 тис. осіб) отримують на місяць менше 2 тис. грн, або 1209 грн в середньому. Тобто люди вже отримують менше за прожитмінімум;
• 38,1% (4 млн осіб) отримують від 2 тис. до 3 тис. грн, або 2443 грн на місяць в середньому Виплати цих людей на межі прожитмінімуму і без стягнень.

Стягувати 20% від виплати так, щоб пенсія була більшою за прожитковий мінімум, можна у когось із решти 60% пенсіонерів. Але чверть із них після цього залишилася із виплатою, лише трохи більшою за мінімальну за віком, бо 2,5 млн отримують в середньому 3470 грн.

Отже, більшість українців похилого віку є вразливими перед машиною виконавчого провадження. То як саме варто врегулювати стягнення у випадку із пенсіями?

"Просто треба додати один абзац. Наприклад, може бути відраховано не більш як 20% або 50%, але так, щоб після цього розмір виплати був не меншим за прожитковий мінімум. Виконавець отримує документи від пенсіонера, бачить його дохід і стягує рівно стільки, щоб решта виплати не була меншою за прожитмінімум", - надає варіант змін адвокат Ростислав Кравець.

А поки у законодавстві діра

КСУ зобов’язав нардепів переглянути законодавство та унормувати стягнення. Проте у рішення не зазначено, в які терміни вони це мають зробити.

"КСУ не встановлює терміни. Він покладає зобов’язання на Верховну Раду, а ВР вже, виходячи із власного розуміння прав людини, може це виконати, бо це вже є вкрай важливим. А може дочекатися, поки хтось із пенсіонерів накладе на себе руки через відсутність засобів для існування. Коли є політична воля, закон можуть ухвалити за один день, а коли її немає, то можна ухвалювати роками. Хоча в цьому питанні норму просто треба доповнити. Якщо ж Верховна Рада терміново не прийме відповідні зміни до законодавства, то пенсій взагалі можуть позбавити всіх", - каже Кравець.

Справа у тому, що поки нових визначень у законодавстві немає, умови можна трактувати і так, що у стягнень із пенсій прибрали максимальний поріг і забирати можна всю виплату.

"Якщо ми виходимо із того, що прописали, зараз немає норми щодо обмежень. Відповідно, і у виконавців немає обмежень щодо стягнень з пенсій. КСУ нічого не вказав про те, що до моменту приведення двох законів у відповідність Конституції, у пенсіонерів не має бути стягнень. Це може призвести до того, що пенсіонерів-боржників взагалі можуть лишити без засобів для існування, - попереджає адвокат. - Вони можуть виконавцю розповідати що завгодно та посилатися на рішення КСУ про те, що має лишитися хоча б прожитмінімум. Але й виконавець може діяти в межах закону: КСУ визнав норми неконституційними, вказав, що виконавець не може стягувати 20%, але тоді він може стягувати все".

Вихід із ризикованої ситуації, резюмує правник – швидко ухвалювати зміни до двох законів замість тих норм, які забракував Конституційний суд.

Раніше "Ми - Україна" розбирався із умовами, на яких українці можуть реструктурувати борг за комунальні послуги.