Які повноваження у поліції та права у громадян перед нею під час воєнного стану: що треба знати

Які повноваження у поліції та права у громадян перед нею під час воєнного стану: що треба знати

29 серпня у Дніпрі поліцейський застрелив чоловіка. Обставини зараз з'ясовують у ДБР та інцидент розслідують. У свою чергу "Ми – Україна" нагадує про те, які повноваження поліції під час воєнного стану, що має знати та як має діяти людина, яку перевіряють правоохоронці.

Повноваження правоохоронців під час воєнного стану

Воєнний стан запроваджується указом Президента. В ньому мають зазначатися конституційні права та свободи, які можуть бути обмежені під час дії цього правового режиму. В ухваленому 24 лютого 2022 р. є такий перелік – це передбачені статтями Конституції 30-34,38,39, 41-44, 53.

Стаття 30 Основного закону стосується недоторканності житла та іншого володіння особи. Під іншим володінням особи передбачається, серед іншого, транспортний засіб (ст. 233, ч. 2 Кримінального процесуального кодексу). Стаття 33 стосується свободи пересування.

За президентським указом, обмеження конституційних прав і свобод можливі для запровадження та здійснення заходів воєнного стану. За їхнім переліком звертаємося вже до профільного закону.

Перелік заходів ВС (ст. 8 закону про правовий режим воєнного стану), не є вичерпним. Але серед них зокрема такі:

  • встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
  • перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян.

Згідно із специфікою діяльності, під час ВС до заходів ВС може бути залучена поліція (ст. 8 закону про Нацполіцію). І закон про ВС (ст. 16, ч. 1) також прописує, що правоохоронні органи залучаються до вирішення завдань, пов'язаних із заходами ВС.

Перевірка та огляд осіб, речей та ТЗ під час ВС

І щодо особливого режиму переміщення, і щодо перевірки документів та огляду на час ВС порядки встановлює Кабмін.

Порядок особливого режиму в’їзду і виїзду, пересування, руху транспортних засобів під час ВС. Патрулям (рухомі наряди, які діють на визначеному комендантом маршруті), до складу яких можуть входити поліцейські, надають, серед інших, такі права:

  • затримувати і доставляти до поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
  • вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення;
  • перевіряти в осіб документи, а в разі їх відсутності – затримувати та доставляти до поліції для встановлення особи;
  • застосовувати відповідно до законодавства заходи фізичного впливу (сили), спеціальні засоби і зброю.

До складу патруля, крім копів, входять уповноважені посадовці ЗСУ, Нацгвардії та Держприкордонслужби.

Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час ВС. Уповноважена особа, якою за наказом коменданта може бути поліцейський, має право вимагати пред'явлення документів у таких випадках (перелік вичерпний):

  • є зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
  • існують підстави вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
  • особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом;
  • в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений;
  • особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
  • зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення;
  • порушення особою заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану.

Остання підстава – додаткова, а перші шість передбачені ст. 32 закону про Нацполіцію й для мирного часу.

За наказом коменданта, уповноваженими особами на проведення перевірки можуть бути не тільки поліцейські, а й співробітники СБУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та ЗСУ.

Уповноважена особа має право проводити поверхневу перевірку людини у тому випадку, якщо є достатньо підстав вважати, що у неї є заборонені чи обмежені для обігу речі чи такі, які становлять загрозу життю чи здоров'ю. Поверхнева перевірка особи – це візуальний огляд, проведення по вбранню рукою, приладом, візуальний огляд речей, багажу, вантажів, ТЗ. Вона має відбуватися під протокол та фіксуватися.

Право на поверхневу перевірку речей, ТЗ, багажу, вантажу є, якщо існує достатньо підстав вважати, що:

  • у ТЗ перебуває правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб;
  • у ТЗ перебувають речі, обіг яких заборонено чи обмежено або які становлять загрозу життю чи здоров’ю;
  • речі, багаж, вантажі або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або вони перебувають в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

Під час поверхневої перевірки можна вимагати відкрити багажник та двері салону. Особа має сама показати вміст речей чи ТЗ.

Право зупиняти ТЗ під час ВС уповноважені особи можуть у таких випадках:

  • порушення водієм ПДД;
  • є очевидні ознаки технічної несправності ТЗ;
  • є інформація про причетність водія або пасажирів ТЗ до вчинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація про те, що ТЗ чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення;
  • ТЗ перебуває в розшуку;
  • треба опитати водія чи пасажирів про ДТП, вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення;
  • водія треба долучити до надання допомоги або в якості свідка для протоколу;
  • в разі необхідності обмежити чи заборонити рух;
  • спосіб закріплення вантажу створює небезпеку;
  • порушення у визначенні чи використанні спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
  • проїзд через блокпости та контрольні пункти в’їзду-виїзду.

Перелік майже повністю, окрім додаткового останнього пункту, дублює той, що визначений у законі про Нацполіцію. Але у ст. 35 є ще два випадки, коли зупинка поліцією можлива:

  • треба пересвідчитися, що автівка на іноземних номерах ввезена без порушень;
  • є інформація, що водій чи пасажир є військовополоненим, який втік.

Як поліція може застосовувати спецзасоби, зброю та силу?

За законом про Нацполіцію (ст. 45), копи можуть застосовувати серед іншого такі спецзасоби та у таких випадках (зміни на час ВС до закону не вносили):

  • Кайданки – для підозрюваного у кримінальному правопорушенні, який чинить опір чи намагається втекти, під час затримання, конвоювання. Також вони можливі, якщо особа може завдати шкоду собі та оточуючим;
  • Гумові та пластикові кийки – відбиття нападу, затримання особи, яка чинить злісну непокору (відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків). Бити по голові, шиї, ключичній ділянці, статевим органам, попереку та в живіт заборонено
  • Сльозогінні засоби – відбиття нападу та припинення групового порушення громадської безпеки. Під забороною прицільна стрільба, повторне застосування у зоні ураження;
  • Пристрої для відстрілу патронів несмертельної дії – захист від нападу, затримання підозрюваного у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, який намагається втекти, затримання озброєної особи. Використовувати тільки з безпечної відстані та в окремі частини тіла і голови, згідно із технічними характеристиками.

На рівних із ЗСУ, під час воєнного стану поліцейські можуть застосовувати зброю і техніку. Але під час заходів із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі та стримування агресії проти України. Це окрема стаття закону 46-1, яку додали в березні цього року. В інших випадках умови застосування вогнепальної зброї прописані у ст. 46 закону про Нацполіцію та під час ВС вони також не змінювалися.

Є вісім виняткових випадків, коли зброю можливо застосовувати із попередженням:

  • для відбиття нападу на копа чи його сім'є у випадку загрози життю чи здоров'ю;
  • для захисту осіб від нападу, що загрожує життю чи здоров'ю;
  • для звільнення заручників та осіб, незаконно позбавлених волі;
  • для відбиття нападу на об'єкти під охороною, конвої, приміщення, чи при звілненні їх в разі захоплення;
  • для затримання особи під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. В тому разі, якщо вона намагається втекти;
  • для затримання особи, яка чинить збройний опір, тікає з-під варти, озброєної особи;
  • для зупинки ТЗ, якщо водій несе загрозу життю чи здоров'ю людей;
  • для припинення польоту БПЛА, який використовують для правопорушення чи він становить загрозу.

Без попередження можливе застосування поліцейським зброї у п'ятьох випадках:

  • якщо озброєна вогнепалом особа під час затримання намагається наблизитись до копа чи торкнутися зброї;
  • в разі збройного нападу;
  • якщо особа, затримана за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, тікає на автівці;
  • в разі збройного опору;
  • щоб припинити спробу заволодіти вогнепальною зброєю.

Зброю мають застосовувати для того, щоб завдати шкоди, яка дозволить припинити напад. Її неможна використовувати у місцях, де можуть постраждати сторонні, крім крайньої необхідності.

Силу або фізичний вплив, поліція також може застосовувати як захід примусу під час здійснення повноважень. Для особистої безпеки та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка правопорушення вчинила, застосовувати її можна на підставі ст. 44 закону про Нацполіцію. Про завдання тілесних ушкоджень копи мають сповіщати своє керівництво письмово.

Затримання особи під час воєнного стану

Затримувати як і раніше можуть за підозрою у вчиненні правопорушення – адміністративного чи кримінального. Та як і раніше особа має право на захист – адвоката та безоплатну правову допомогу.

Кримінальні правопорушення. Строк затримання за підозрою під час ВС змінювався, тому може виникнути плутанина. Без ухвали слідчого судді його встановлювали на дев'ять діб замість трьох. Але у липні минулого року повернули вимоги статті 211 Кримінального процесуального кодексу - затримання можливе до 72 годин без ухвали слідчого судді. Не пізніше ніж через 60 годин треба доставити до суду для обрання запобіжного заходу або звільнити.

Адміністративні правопорушення. Поліцейські, а в деяких випадках уповноважені особи СБУ, Держприкордонслужби, Військової служби правопорядку, ДМС мають право застосовувати адміністративне затримання. Повний та чималий перелік підстав для нього є у ст. 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адмінзатримання відбувається під протокол, затриманому роз'яснюють права, рідних сповіщають про місце перебування. Строк адмінзатримання – не більше трьох годин, а в разі необхідності встановити особу чи з'ясувати обставини правопорушення – до трьох діб.

Права громадян

Оскільки у правоохоронців є повноваження, громадяни мають надавати можливість їх здійснювати. Але коли це стосується саме зупинки, перевірки людини чи ТЗ, і в мирний час, і під час ВС поліцейський має виконувати вимоги закону (ст. 18 закону про Нацполіцію):

  • назвати прізвище, посаду, службове звання;
  • пред'явити посвідчення на вимогу особи, але не передаючи його до рук.

Також за законом про дорожній рух водій має право знати про причину зупинки.

"Якби мене зупинив поліцейський щодо огляду речей, я б спитав його, які саме у нього питання, чому він вважає, що я можу бути потенційним правопорушником. Це я кажу як правозахисник. Я обмежую своє право, бо розумію, що війна, і у рюкзаку, сумці, валізі може бути щось, що несе небезпеку. Я б свій рюкзак віддав на перевірку, але уточнив би про причини. Наприклад, чи оголошений план про перехват, розшук, - каже правозахисник Едуард Багіров, - Відмовлятися від того, щоб надавати для огляду речі, транспортний засіб можна. Можна викликати на місце адвоката".

Правник зазначає, що воєнний стан суттєво послаблює силу законів про права громадян, у тому числі майнові. Кожен громадянин має вирішити, чи йти на зустріч поліції. Але при цьому не забуваючи вимагати від її співробітників діяти в межах закону з урахуванням наслідків.

Очевидно те, що спілкування із правоохоронцем має бути коректним та не агресивним і в мирний час, і під час воєнного стану. Але кілька звичайних кроків можуть спростити подальше оскарження дій, які можуть бути перевищенням повноважень:

  • просити про пред'явлення посвідчення поліцейським – передбачене законом право громадянина;
  • в разі сумнівів щодо правомірності дій поліцейських, є право звертатися по допомогу іншого патруля за номером 102;
  • ситуацію можна, а якщо є загроза правам, треба фіксувати у відео чи аудіо форматі. Хоча правоохоронці від цього будуть не в захваті, законодавство таку фіксацію не забороняє;
  • в разі застосування сили, намагання застосувати спецзасоби, обмеження пересування, вимагати оформлення статусу затриманої особи – тобто відповідним протоколом, із озвученням підстав затримання, роз'ясненням щодо захисника, наданням меддопомоги, можливістю давати показання чи утриматися від них на підставі ст. 62 Конституції (ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину) та ст. 63 (особа не несе відповідальності за відмову давати показання проти себе). Це захищені статті Основного закону, права за якими неможна обмежувати під час воєнного стану;
  • перед підписанням документів їх треба ретельно прочитати. В разі незгоди чи наявності доповнень, це треба зафіксувати письмово.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав за яких умов та на яких підставах студенти мають право на відстрочку від мобілізації та як здійснюється їхній військовий облік.

Головне