Зміни з 1 жовтня 2023 року стосуватимуться військового обліку, майнових прав, субсидій, штрафів. "Ми – Україна" розбирався із цими та іншими детальніше.

Військовий облік жінок

З 1 жовтня 2023 р. головнокомандувач ЗСУ має забезпечити взяття на військовий облік жінок – такими є вимоги наказу 35 Міноборони. У ньому ж можемо знайти перелік спеціальностей та професій, споріднених із військово-обліковими, за якими жінок на облік і мають брати. Але не усіх в обов'язковому порядку.

Обов'язковий військовий облік передбачений тільки для медикинь та фармацевток у віці від 18 до 60 років. Це зазначили і в законодавстві, і в нормативці – у порядку організації та ведення військового обліку (постанова 1487).

Жінок, які навчаються за медичними та фармацевтичними спеціальностями мають брати на військовий облік після отримання дипломів. За два місяці до випуску навчальні заклади подають списки до ТЦК та СП, там видають жінкам тимчасові посвідчення військовозобов'язаних. Вони діють протягом 30 днів, і за цей час жінки мають ставати на військовий облік вже за своїм зареєстрованим чи задекларованим місцем проживання.

Тобто з 1 жовтня усі випускниці за медичними та фармацевтичними напрямками зобов'язані ставати на облік. Із тими жінками, які отримали дипломи раніше, працюють за фахом, але на облік не стали, ситуація трохи інша.

Насправді вони мають бути на військовому обліку за нормами, які діють ще з 1992 р., і велика кількість жінок на ньому перебувають. Проте не усі. Тих, хто не стоїть на обліку, зобов'язують це зробити до 31 грудня 2026 р. А до того часу вони ще можуть влаштовуватися на роботу без військово-облікових документів.

Мобілізовувати військовозобов'язаних жінок за законодавством можуть, але неодноразово зазначалося, що роблять це тільки за їхнього бажання. Що ж до виїзду за кордон, то з 1 жовтня ніякі додаткові обмеження для жінок не впроваджують.

РРО-штрафи

30 вересня – останній день, коли суб'єкти господарювання (СГ) звільнені від штрафів за порушення при застосуванні реєстраторів розрахункових операцій. Законом 3219-IX скасовують мораторій на РРО-штрафи, який запроваджували після повномасштабного вторгнення.

З 1 жовтня від санкцій за РРО-порушення звільнені тільки СГ на територіях із затвердженого Мінреінтеграції переліку активних та можливих бойових дій, ТОТ (наказ 309). Проте підакцизних товарів звільнення не стосується.

Штрафи повертаються майже у повному обсязі – тобто у тих саме розмірах, які діяли до широкомасштабної агресії. Але все ж невеликим послабленням для ФОПів, які не зареєстровані як платники ПДВ та не продають підакцизні товари, технічно складні побутові товари, ліки, медвироби, ювелірку. За реалізацію без чеку чи невидачу чеку на всю суму до 31 липня 2025 р. штраф для єдинників буде 25% вартості проданих з порушенням товарів (порушення вчинено вперше) та 50% вартості (за кожне наступне порушення).

Опалювальний сезон

Для початку опалювального сезону є дві важливі дати. Одна цілком конкретна – з 1 жовтня він стартує для призначення субсидій на опалювальний період. Інша орієнтовна – вмикають тепло приблизно з 15 жовтня. Але за законодавством (закон про ЖКП) рішення щодо цього ухвалюють саме органи місцевої влади. Також вплив має погода. Якщо протягом трьох діб середньодобова температура на перевищує 8 градусів за Цельсієм, власники теплових господарств мають вмикати опалення.

Про готовність до опалювального періоду звітують місцеві адміністрації. Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков пообіцяв, що 1 жовтня Україна буде у повній технічній готовності. Проте цієї зими українців тривожить стан не тільки систем опалення, а й усієї енергосистеми.

"Я хочу всіх запевнити, що енергосистема буде готова повністю до проходження опалювального сезону. І якщо ми зараз умовно залишаємо за дужками питання обстрілів, то ми спокійно пройдемо опалювальний сезон. Безумовно, обстріли можуть мати вплив на постачання як електроенергії, так і тепла. Це об'єктивні речі. Але сьогодні ми говоримо про те, що енергосистема буде повністю забезпечена як генерацією на необхідному рівні, так і передачею електроенергії", - каже міністр енергетики Герман Галущенко.

Про те, як українці можуть підготуватися до складної зими "Ми – Україна" писав у цілій низці матеріалів: поради про те, як підготуватись до холодів і заощадити електроенергію, підбірка корисних гаджетів на "чорний" день, як правильно вибрати зарядну станцію.

Що ж до призначення субсидій на опалювальний період, то отримувачам їх перепризначають автоматично, окрім деяких категорій домогосподарств:

• у складі яких є особи без доходу чи сукупний середньомісячний дохід яких менший за мінімальну зарплату. Але з винятками для студентів, зареєстрованих безробітних, пенсіонерів, тих, хто отримує допомогу з інвалідності, допомогу особам, що досягла пенсійного віку, але не набула права на пенсію, допомогу при народженні (усиновленні), надавачів соцдопомоги, полонених. Також мають перепризначати автоматично, якщо за особу сплачено ЄСВ не нижче за мінімальний протягом кварталу, тобто не менше 4422 грн за квартал;
• які отримують допомогу за місцем проживання як внутрішньо переміщені особи;
• які мають у своєму складі задекларованих осіб або осіб, які зареєстровані, але фактично не проживають;
• які орендують житло.

Раз на рік мають звертатися по субсидію ті, хто отримує її на скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо. Про умови та вимоги під час призначення субсидій цьогоріч "Ми – Україна" підготував окремий матеріал.

Денні ходові вогні на авто

Правила дорожнього руху (пункт 9.8) вимагають, аби водії за межами населених пунктах з 1 жовтня по 1 травня вмикали на усіх ТЗ денні ходові вогні. Якщо таких немає, тоді ближнє світло фар.

За порушення є усталена модель покарання. Поліція зупиняє та або попереджає та просить увімкнути світло, або виписує штраф. Підстава для цього – частина друга статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розмір штрафу – 510 грн.

У судах такі рішення оскаржуються, та подекуди не без успіху. Деякі правники та судові рішення визначають, що кваліфікувати треба не за статтею 122 КУпАП, де санкції прописані за порушення правил користування освітлювальними приладами при початку руху чи зміні напрямку. А за ст. 125 КУпАП – інші порушення, де відповідальність– тільки попередження. Проте це окрема думка, тому краще просто увімкнути освітлювальні прилади та виконувати ПДР.

Тютюн та алкоголь у duty free

З початком жовтня набирає чинності закон 3326-IX про закриття "схеми duty free". До кінця дії правового режиму воєнного стану:

• забороняють поміщати у митний режим безмитної торгівлі, продавати (постачати), розміщати магазинами безмитної торгівлі вироблені в Україні тютюнові вироби, сигари, сигарили, сигарети, цигарки, рідини та вироби для електронних сигарет. Протягом жовтня наявні в магазинах duty free запаси треба задекларувати до іншого митного режиму – розмитнити, легалізувати, інакше зупинять дозвіл на безмитну торгівлю;
• забороняють продаж магазинами duty free в одні руки більше 50 сигарет, 10 сигар, 20 сигарил, 50 г тютюну або виробів у наборі понад 50 г, 2 л алкоголю міцністю до 22% чи 1 л алкоголю, міцністю понад 22%. За порушення передбачений штраф від 13,6 тис. до 17 тис. грн.

"Схему duty-free" депутати розкрили під час засідань тимчасової слідчої комісії щодо незаконного обігу тютюнових виробів. Зафіксували, що з початку повномасштабної війни кількість магазинів безмитної торгівлі скоротилася з 48 до 15, аеропорти закриті, виїзд людей обмежений. Але при цьому кількість проданих пачок сигарет майже не змінилася – 27 млн у 2021 р. та 20 млн у 2022 р. До того ж в магазинах у деяких наземних пунктах на один чек купувалися 30-35 пачок, хоча до ЄС одна людина може ввезти тільки дві. Президент підписав проєкт наприкінці серпня, опублікували його на початку вересня, а набирає чинності він з першого числа наступного після публікації місяця.

Правочини із майном дітей

В липні цього року парламент ухвалив зміни до Сімейного та Цивільного кодексів, а також кількох законів щодо правочинів із майном, яке належить дітям. Зміни набирають чинності 5 жовтня цього року (закон 3265-IX).

Вони подавалися на удосконалення, оскільки, як зазначили автори, чинні до змін норми дозволяють батькам (усиновлювачам) чи опікунам дітей, особливо малолітніх, порушувати їхні майнові права, особливо щодо нерухомого майна та транспортних засобів. Аби це виправити, умови щодо правочинів із майном дітей деталізують.

Зараз за Сімейним кодексом (ст. 177, ч 2), батьки малолітньої дитини не можуть без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню чи держреєстрації, що до майна, власником, співвласником чи користувачем якого є дитина. За Цивільним кодексом (ст.71, ч. 1) опікун без дозволу органу опіки та піклування не може укладати договори під нотаріальне посвідчення чи держреєстрацію, в тому числі щодо поділу або обміну житла.

Тепер перелік правочинів більш конкретний. Без дозволу органу опіки та піклування опікуни взагалі, а також батьків (усиновлювачі) та опікуни малолітньої дитини (до 14 років) не мають права вчиняти правочини щодо:

• об'єкта житлової нерухомості, земельної ділянки, на якій цей об'єкт розміщено, власником чи користувачем яких є дитина;
• відчуження (у тому числі шляхом міни, внесенням до статутного капіталу юрособи чи як внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема ТЗ, власником яких є дитина.

Зимовий час

Остання неділя жовтня – день переведення годинників на зимовий час, на годину назад. Стрілки переведуть вночі 29 жовтня, і за відчуттями, прокидатися будемо на годину пізніше.

В Україні годинник переводиться на підставі постанови 509 від 13 травня 1996 року. Відповідно до нього, зараз вся країна живе за східноєвропейським часом (другий часовий пояс, +2 години до часу за Гринвічом) і переходить на літній та зимовий час.

Згідно із умовами, за 45 днів до переходу на літній час та за той самий термін перед скасуванням літнього часу, Мінекономіки має попереджати про це населення України через ЗМІ.

Нагадаємо, що перед повномасштабним вторгненням Рада в повторному другому читанні збиралася розглядати законопроект 4201, за нормами якого сезонне переведення часу в Україні скасовують.