Від початку війни уряд запропонував українцям власним коштом підтримати обороноздатність держави і одночасно зробити заощадження за допомогою військових облігацій. Зважаючи на війну, перелік інвестиційних інструментів для людей звузився до мінімальних розмірів. Отже, цільові облігації, придбання яких спростили, є актуальними. В чому особливості цього варіанту вкладень?

Що таке військові облігації?

Військові облігації – варіант ОВДП, облігацій внутрішньої державної позики. Основні умови їх випуску та обігу уряд сформулював 25 лютого минулого року. Тобто вже наступного дня після повномасштабного вторгнення та на виконання президентського указу про запровадження воєнного стану.

Суть усіх держоблігацій у тому, що юридичні чи фізичні особи купують цінні папери, які випускає Міністерство фінансів, на якусь суму і в такий спосіб кредитують державу. Поки облігації перебувають у обігу, держава нараховує ставку доходності – річні відсотки. У облігацій є термін до погашення. Після цього з облігацій можна вийти – обміняти їх на гроші: вартість облігацій плюс відсотки. Вийти з них можна і достроково, продавши папери на вторинному ринку.

ОВДП можуть бути гривневі, доларові та у євро. Основна різниця для покупців – у відсоткових ставках. За гривневими облігаціями доходність набагато вища, ніж за облігаціями в іноземній валюті.

Основи обігу саме військових облігацій такі. Міністерство фінансів отримало право на поетапний випуск цих цінних паперів на загальну суму 400 млрд грн. У постанові не вказано протягом якого терміну та якими обсягами Мінфін виводить їх на ринок. До того ж суму у будь-який момент може змінити Кабмін своїм рішенням – узгодження у Верховній Раді це не потребує.

Згідно із даними Нацбанку, у 2022 році військових ОВДП придбано на 20,2 млрд грн, 300 млн доларів та 86,8 млн євро або 252 млрд грн у еквіваленті. У 2023 році, як зазначає Мінфін, за рахунок цих цінних паперів залучено 8,8 млрд грн. Отже поки ліміту у 400 млрд грн обсяг військових облігацій не досяг.

Номінальна вартість однієї облігації встановлена на рівні 1000 грн. Доходність, тобто ставка у відсотках, зараз не є фіксованою, хоча спочатку її встановили на рівні 11%. Тепер вона частково залежить від облікової ставки НБУ в середньому за рік. До червня 2022 г. вона складала 10%, а відтоді підвищилася до 25%. Але остаточно відсоток визначається на аукціонах, де цей різновид ОВДП реалізується. Їх проводять щовівторка. Графік оприлюднює Мінфін, де попередньо вказує у якій валюті та якого терміну папери продаватимуть.

Як їх придбати?

Придбати військові облігації можуть фізособи та юрособи, резиденти та нерезиденти. Проте громадянин України із тисячею гривень не зайде на первинний аукціон Мінфіну, щоб укласти угоду на купівлю одного паперу за номінальною вартістю. Адже для придбання ОВДП необхідний рахунок у цінних паперах. Тому купувати доведеться через банки, які є первинними дилерами Міністерства фінансів, або через ліцензованих брокерів, яких загалом більше 20:

• УкрГазБанк;

• Укрексімбанк;

• Банк Південний;

• ПУМБ;

• Ощадбанк;

• Приватбанк;

• Sense Bank;

• Кредобанк;

• ОТП банк;

• Райффайзен Банк;

• ICU;

• Універ Капітал;

• Дрегон Капітал;

• БТС Брокер;

• Кінто;

• Таскомбанк;

• Monobank;

• Credit Agricole;

• Банк Кредит Дніпро;

• Green Candle;

• Eavex Capital;

• Western Investment Group.

Звернутися до дилерів та брокерів можна самостійно. Також є можливість придбати військові ОВДП через "Дію". Проте у застосунку треба обов’язково мати цифровий паспорт, а далі, на одному з етапів оформлення заявки, все одно ви будете обирати партнера. Поки що там вказано троє – УкрГазБанк, Sense Bank та bond.ua (додаток, що створений компанією ViaVersa у співпраці з BTC Broker).

Незважаючи на варіант придбання, є робота для інвестора, адже ціна входу у військові облігації не уніфікована. Хоча номінальна вартість однієї 1000 гривень, але не у кожного дилера можна придбати одну чи кілька. Дехто висуває вимоги до мінімальної суму інвестицій і подекуди доволі серйозні – від 100 тис. грн, як це, наприклад, встановлено у державного Приватбанку.

Отже, перед визначення партнера треба ознайомитися з умовами кожного, а потім вже його обирати. Також зазначимо, що в разі купівлі через "Дію", вам знадобиться картка єПідтримка, куди після виходу з облігацій надійдуть кошти та відсотки.

Аналітик аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ каже, що за бажання, придбати військові облігації не важко і алгоритм є цілком зрозумілим. Хоча й меж досконалості немає і є куди рухатися.

"Можна працювати над якимись цифровими інструментами. Наприклад, на базі технології блокчейн випустити криптовалюту "військові облігації України", - пояснює експерт. - Є формат ICO – це первинне розміщення криптовалют. Це не звичні, умовно, біткоїни, а криптовалюти під окремий проект, що не є спекулятивними. Під наш військовий проект також можна було б запускати програму ICO. Ба більше, її було б дуже зручно розміщати у "Дії". Тоді одним рухом на смартфоні можна було б облігації купувати, пересилати, продавати. Цифрові інструменти мають колосальну перспективу і, порівняно із ними, військові облігації виглядають дещо консервативно. Адже й президент у нас представник креативного бізнесу, тому логічно, щоб і Міністерство фінансів підхопило креатив".

В чому плюс для інвесторів?

Військові облігації – різновид ОВДП. За нормами податкового кодексу, дохід від них не оподатковується, на відміну від доходу від депозиту. Отже, з прибутку не потрібно буде сплачувати 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору.

Національний банк додав у свою нормативку уточнення щодо перевірки джерел походження коштів покупців військових облігацій. Загалом, порядок щодо них спрощений, тобто джерела не перевіряються. Хоча є й виключення, зокрема, для іноземних публічних діячів, клієнтів з офшорних зон, клієнтів місцем проживання, перебування чи реєстрації яких є держава, задіяна у відмиванні доходів, фінансуванні тероризму чи зброї масового знищення, із санкційних списків. Отже, законослухняних українців додатково не перевірятимуть і під фінмониториг вони не потрапляють.

Найвагоміший інвестиційний плюс – у гарантіях та прибутковості. Військові облігації на 100% гарантуються державою і навіть в умовах війни Україна свої зобов’язання виконує у повному обсязі, у тому числі й щодо обслуговування та погашення ОВДП.

Ставки по військовим облігаціям теж відносно непогані. Інфляцію, яка за минулий рік склала 26,6%, вони не покривають. Але це не під силу і гривневим банківським депозитам. Доходність гривневих військових облігацій, які вже було розміщено – 11-19%, в залежності від термінів погашення. На 1,2 та 2 роки – найприбутковіші, на рік – найменш прибуткові. Доларові облігації мають ставку 4-4,5%, у євро – 2,5-3%.

Щодо депозитних ставок вони більш-менш співставні. В середньому прибутковість гривневих депозитів на 3-12 місяців зараз 12,5-14%, доларових – від 0,5 до 1,3%, у євро – 0,3-0,8%. Нерухомість зараз купувати надто ризиковано. Тому на інвестиційному ринку країни, що воює, варіант з облігаціями цілком прийнятний.

"Якби абстрактна людина, що не має стосунку до України, розглядала б військові облігації як фінансовий інструмент, то їх привабливість суперечлива, - зазначає Олексій Кущ. – У нас курс фіксований, ніхто не знає який Нацбанк встановить через рік. Яким із часом буде режим виводу капіталу з країни, чи можна буде його репатріювати? Очікувана інфляція 25-30% в будь-якому разі вища за доходність. Формат завершення війни незрозумілий і невідомо, чи зможе держава виплачувати борги. Отже, багато невідомого, що для абстрактного іноземця було б незрозумілим. Натомість для українців військові облігації стали актом солідарності, такої консолідації у 2014-2016 роках не було. Навесні та влітку був сплеск придбання облігацій, і це було саме проявом солідарності. Восени хвиля пішла на спад. Зараз, у якості акту солідарності, вкладати гроші у облігації також варто. Плюс є і певна прибутковість. Виходить win-win".

Чи є облігації справді цільовими?

Державні облігації – джерело покриття дефіциту бюджету. Фактичний у минулому році склав 911 млрд грн, на 2023 рік закладений на рівні 1,3 трлн грн, що перевищує 20% ВВП.

За Бюджетним кодексом всі надходження від ОВДП йдуть у загальний казан. За постановою Кабміну та законом про бюджет, надходження від військових облігацій так само йдуть у бюджет, а не у певний спеціальний військовий фонд. Але все одно вони є цільовими, бо витрати на оборону з бюджету найвагоміші.

"Зараз соціальні виплати здійснюються за рахунок міжнародної допомоги. Податки йдуть виключно на армію, і їх ще не вистачає, тому НБУ доводиться іноді вмикати друкарський верстат, - резюмує О. Кущ. - Тому можна впевнено сказати, що надходження від військових облігацій йдуть саме на армію. На неї зараз йде весь бюджет, окрім міжнародної допомоги".