11 липня в Україні набуває чинності закон №1978 "Про внесення змін до деяких законів України про охорону здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну". Нові заборони стосуватимуться електронних сигарет, а також ароматизованого тютюну та рідин. Детальніше про цей закон і причини його ухвалення — у матеріалі "Ми-Україна".

Що забороняє новий антитютюновий закон

Норми закону забороняють виробництво, гуртову і роздрібну торгівлю та імпорт для реалізації на території України сигарет та тютюну для самокруток зі смако-ароматичними добавками.

Смако-ароматичні добавки не можна додавати у жоден компонент виробу: фільтр, папір, пакування, капсула тощо. Сигарети та тютюн для самокруток не може мати будь-яких технічних характеристик, що дозволяють змінювати їхній запах, смак або інтенсивність диму.

Винятком є лише ароматизовані тютюнові вироби, які призначені для експорту. Тобто в Україні не заборонено виробляти ароматизовані сигарети та тютюн для самокруток, але тільки для закордонних ринків.

Також заборонені електронні сигарети, заправні контейнери та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, які мають характерний запах та/або смак. Тобто будь-який запах/смак, окрім власне тютюнового.

Під ароматичними тютюновими виробами розуміються такі, що мають запах або смак, отриманий завдяки введенню добавки або комбінації добавок, зокрема (але не тільки) фруктів, прянощів, трав, спирту, цукерок, ментолу або ванілі. Такий запах/смак є відчутним перед або під час виживання тютюнових виробів.

Також заборонені псевдокорисні добавки: вітаміни, кофеїн, таурин та низку тощо. Тобто ті, які можуть створювати враження, що виріб має переваги для здоров’я, асоціюються з життєвою силою або має властивості робити дим/пару кольоровим.

Під заборону також потрапляють сигарети з ментолом або ментоловими капсулами, які є популярними в Україні. Ментол також вважається ароматичною добавкою, завдяки якій смак сигарети відрізняється від просто тютюнового.

Отже, з 11 липня в Україні будуть заборонені:

• Сигарети із капсулами різних смаків (фруктові, ментолові, будь-які інші);
• Ароматизовані сигарети, в тому числі з ментолом, які не мають капсул;
• Тютюн для самокруток із характерним смаком та/або запахом диму;
• Електронні сигарети (без ароматичних добавок вони не мають ані запаху, ані смаку, тобто вживати їх немає сенсу).

Не має значення яка частина сигарети містить ароматизований компонент (фільтр, капсула, тютюн, папір). Додавання будь-якого додаткового аромату до тютюну з 11 липня 2023 року буде заборонено.

Окрім продажу заборонена і будь-яка реклама цих виробів (білборди, інтернет, друкована продукція, спонсорство на радіо- і телебаченні, у спорті тощо). Штраф за реалізацію зазначених виробів особам, які не досягли 18 років — 1 020 грн, а в разі повторного протягом року порушення — 10 200 грн;

Також закон встановлює відповідальність щодо заборони куріння з використанням пристроїв для нагріву в усіх громадських місцях та приміщеннях за аналогією з курінням звичайних цигарок.

Водночас дозвіл виробляти ароматичні тютюнові вироби на експорт робить теоретично можливим придбання цих товарів у магазинах Duty Free. Поки що це стосується як вітчизняних, так і закордонних виробників.

Однак 10 червня українська влада прийняла за основу законопроєкт №9315, який пропонує заборонити на період воєнного стану розміщення в Duty Free тютюнових виробів, вироблених в Україні. Тож, ймовірно, любителям вейпів, е-сигарет і фруктового тютюну будуть доступні лише закордонні вироби. Принаймні на час воєнного стану.

Для чого потрібен цей закон

Варто нагадати, що закон №1978 українські парламентарі ухвалили наприкінці 2021 року. Цього вимагала “тютюнова” директива Євросоюзу (2014/40/ЄС). Попри те, що наша держава наразі є кандидатом на вступ до Євросоюзу, у вересні 2014 року Україна ратифікувала Угоду про Асоціацію з ЄС, взявши на себе низку зобов’язань. Зокрема й у сфері виробництва й продажу тютюнових виробів.

“Тютюнова директива стосується, зокрема, регулювання тютюнових інгредієнтів. Документ вимагає від держав-членів забороняти введення в обіг тютюнових виробів з характерним смаком і ароматом, а також таких, які містять смако-ароматичні добавки у будь-яких компонентах (частини 1 і 7 статті 7 Директиви).

Директива також вимагає, щоб нікотиновмісна рідина в електронних сигаретах не містила добавок. Тобто закон №1978 є прямим виконанням вимог європейської "тютюнової" директиви. Однак не в усьому: документ ЄС нічого не каже про добавки в рідинах, які не містять нікотин. Але українське законодавство заборонило й такі вироби.

“Необхідність змін українського законодавства відповідно до європейського, не враховує інтереси національних виробників і продавців. Це призводить до зростання корупції. Це й отримання якихось додаткових дозволів, сертифікатів, здійснення не передбачених законодавством перевірок тощо. 

Обґрунтування закону також міститься у пояснювальній записці до нього. Автори зазначають, що вживання тютюну — одна з основних причин смертності, якій можна запобігти. Так, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), від хвороб, спричинених вживанням тютюну, щороку помирає понад 8 мільйонів людей у світі. В Україні ця цифра становить близько 130 тисяч осіб.

Вживання тютюнових виробів є одним з основних чинників ризику виникнення неінфекційних захворювань, на які припадає 84% усіх смертей в Україні.

"Головними цілями законопроєкту є забезпечення високого рівня захисту здоров'я людей, особливо дітей та молоді, від паління, що сприятиме зменшенню захворюваності та передчасної смертності від неінфекційних хвороб, зокрема захворювань, спричинених вживанням тютюнових виробів, електронних сигарет і рідин", — ідеться в тексті пояснювальної записки.

Автори закону також посилаються на міжнародні дослідження, згідно з якими  для 80% підлітків, які почали курити в 12-17 років, знайомство з тютюновими виробами розпочалося саме з ароматизованих цигарок.

Серед інших аргументів наводяться дослідження КМІС, які свідчать про стрімке зростання популярності новітніх тютюнових виробів (е-сигарет, вейпів тощо). Після появи тютюнових виробів для нагрівання на ринку України наприкінці 2016 року, вперше за 10 років відновилася динаміка зростання вживання тютюнових виробів.

“Якщо у 2019 році лише 1% респондентів повідомляли про вживання тютюнових виробів для нагрівання, то у 2022 році цей показник становить 7%. Серед жінок збільшилася частка тих, хто вживає тютюнові вироби для електричного нагрівання з 0.6% у 2019 р. до 5.5% у 2022 р.”, — йдеться у тексті записки.

Також зазначається, що тютюнові вироби для нагрівання зі смако-ароматичними добавками набувають найбільшого поширення саме серед молоді 18-29 років: згідно з дослідженнями у 2022 році 22% молоді будь-коли пробували такі вироби, а 9% вживали протягом останніх 30 днів.

Отже, можна виділити дві офіційні причини, якими обумовлене прийняття закону №1978:

• Необхідність зробити ще один крок до узгодження українського законодавства з європейським;
• Зменшення популярності новітніх тютюнових виробів та покращення “тютюнової” статистики в Україні шляхом зменшення споживачів електронних та ароматичних сигарет, вейпів тощо. В умовах тривалої війни з рф здоров’я українців (особливо молоді) має особливе значення.

Наразі залишається питання, чи зможе українська влада забезпечити реальне, а не лише формальне виконання нового тютюнового закону. Крім того, поки що не зрозуміло, яка буде ситуація з нелегальним ринком ароматичної та електронної тютюнової продукції.

Підводні камені тютюнового закону: коментар юриста

"Ми-Україна" поспілкувався з юристом Ростиславом Кравцем, який вважає, що прийняття закону №1978 не враховує українських реалій на ринку тютюнових виробів. Це може призвести до негативних наслідків.

“Необхідність змін українського законодавства відповідно до європейського, не враховує інтереси національних виробників і продавців. Це призводить до зростання корупції. Це й отримання якихось додаткових дозволів, сертифікатів, здійснення не передбачених законодавством перевірок тощо", — зазначає експерт. 

Він переконаний, що зміни на ринку, зокрема й електронних сигарет, повинні базуватись на українському законодавстві, тоді як міжнародні директиви мають вводитись обережно.

"Посилатись на необов’язкові директиви чи вибіркові норми європейського законодавства — це не правильно. Треба враховувати власне законодавство, як це робиться у будь-якій іншій країні. Або ж вводити європейські норми не відразу й не перебудовувати одним законом усі нормативно-правові акти, які діяли до цього", — каже юрист.

Кравець також прокоментував основні міжнародні документи, на які спираються автори закону — директиву Всесвітньої організації охорони здоров'я і директиву Євросоюзу.
 
"Що стосується ВООЗ. Це громадська організація, яка може давати лише рекомендації. Що ж до директиви ЄС — треба більш детально її вивчити. Чи є там якісь обмеження, чи всі норми обов’язкові до застосування? Чи є можливість по-іншому реалізувати мету, заради якої ця директива була прийнята? Адже питання не в самій директиві, в у тому, що саме вона регулює, які механізми запускає" — говорить експерт.

Він також застеріг від можливих ризиків зростання тіньового ринку електронних сигарет та іншої продукції, яку забороняє закон №1978.
 
"Часто те, що приймається іменем ЄС, знищує внутрішнє виробництво. Це треба враховувати при ухваленні законів. До того ж за відсутності системного підходу подібна законотворча діяльність може призвести до зростання чорного ринку і відходу прибутків у тінь. Гадаю, існує велика ймовірність, що тіньовий ринок електронних сигарет в Україні сильно зросте", — підсумував Кравець.

Нагадаємо, Британія спрямує 3 мільйони євро на боротьбу з вейпінгом серед молоді в рамках програми повної відмови від паління до 2030 року.