Початок квітня знаменує собою відкриття мотосезону. Переважно сухі дороги й прогріте повітря дозволяють комфортно розсікати по трасі на “сталевому коні”. Байкери перевіряють свій транспорт, оновлюють екіпіровку, а дехто лише планує здати на права й підбирає спорядження. Що треба для отримання прав на водіння мотоцикла й на що варто зважати при покупці захисного екіпірування — у матеріалі “Ми-Україна”.

Як отримати права на мототранспорт

Для початку треба визначитись, яка саме категорія прав вам потрібна — А чи А1. Річ у тім, що до 2013 року існувала тільки категорія А, вона дозволяє управляти 2-х колісними транспортними засобами – мотоциклами. На інший двоколісний транспорт (мопеди, скутери, моторолери) посвідчення не було потрібно. Але з часом кількість такого транспорту на дорогах сильно зросло, що зумовило появу прав категорії А1.

Наразі ситуація наступна:

• Права категорії А1 дозволяють керувати мопедами, моторолерами, скутерами з об’ємом двигуна до 50 см3, або потужністю електродвигуна до 4 кВт;

• Категорія А має на увазі управління двоколісними ТЗ, мотоциклами, а також мопедами, скутерами й моторолерами, якщо їх об’єм двигуна перевищує 50 см3, а потужність електродвигуна вище 4 кВт.

Таким чином, права категорії А відрізняються від прав на категорію А1 потужністю агрегатів. Отже, мотоцикл – це яка категорія прав? Це може бути як А, так і А1. Усе залежить від технічних характеристик транспорту. Тим, хто хоче кататися на всіх двоколісних транспортних засобах, рекомендується відкривати одночасно обидві мотоциклетні категорії прав. Закон це дозволяє.

Курси водіння на мотоциклі можна пройти після досягнення 16 років. Але є нюанс. Навіть при наявності прав категорії А, мотоциклом з двигуном від 350 см3 можна керувати лише з 18 років.

Курси охоплюють теоретичні заняття і практику. Для навчання на мотоциклетну категорію треба виконати ряд умов:

•  Мати 16 років на момент отримання прав;

• Отримати медичну довідку про відсутність протипоказань по здоров’ю; 

• Мати довідки про відвідини психіатра й нарколога;

При дотриманні всіх умов можна вступати в автошколу. В ході теоретичного навчання  в автошколах вивчається:

• Влаштування транспорту вашої категорії. У загальних рисах ви дізнаєтесь, які системи і основні частини у нього є. Це необхідно для правильного догляду за мотоциклом і може стати в нагоді при можливих неполадках;

• Правила догляду за транспортним засобом (заміна покришок, техогляд та ін.);

• Дії при ДТП або ламанні мотоцикла, якщо воно сталося на дорозі;

• Основи правил дорожнього руху;

• Розмітку і знаки та вміння їх швидко “читати”;

• Основи безпечної їзди та контраварійного водіння.

Паралельно з вивченням теорії ви станете практикуватися у водінні. Це відбуватиметься на майданчику автошколи, бо виїжджати в місто на двоколісному ТЗ без прав не можна. Адже інструктор не зможе контролювати ваші дії, навіть якщо буде сидіти ззаду.

Занять на майданчику зазвичай вистачає для освоєння всіх елементів водіння:

• Рушання з місця;

• Набір і зміна швидкості;

• Зупинка;

• Заїзд на стоянку й виїзд з неї;

• Посадка і висадка пасажирів;

• Маневрування по різних траєкторіях і при різній кількості вільного простору.

По завершенню курсу учні здають “внутрішній” іспит в самій автошколі. Він не впливає на отримання прав, але потрібен для фіксації поточного рівня знань.  Середня вартість підготовки на отримання прав категорії А коливається від 4 до 5 тисяч гривень. Ціна прав категорії А1 трохи нижча — від 3 до 4 тис. грн.

Іноді буває так, що в людини вже є водійські права категорії В (легкові автомобілі) і вона хоче отримати дозвіл на водіння мототранспорту. Якщо водій авто має стаж від 1 року, то при відкритті прав молодшої категорії вдруге здавати теоретичну частину непотрібно. Треба здати практичну частину в сервісному центрі МВС.

Отже, для відкриття молодшої категорії необхідно зробити наступне:

• Зібрати необхідні документи, пройти медкомісію;

• Звернутися в сервісний центр МВС для допуску до іспиту;

• Підготуватися до  практичного іспиту, шляхом відвідування автошколи.

Після отримання необхідної кількості "їздових" годин в автошколі з інструктором, ви отримуєте допуск до іспиту в сервісному центрі МВС. Після цього, якщо є підтверджений стаж на старшій категорії понад 1 рік, здаєте практичну частину безпосередньо в сервісному центрі. 

Підбираємо захисну екіпіровку

Мотошолом. Підбираючи захист для голови, приділіть увагу декільком факторам. Шолом має містити вбудовану систему заслінок, що перешкоджає запотіванню скла та забезпечує свободу дихання. Корпус має бути виконаний з якісного термопластику високого тиску, стійкого до деформації та механічних пошкоджень. Кращим, але й дорожчим варіантом буде шолом з карбону чи композитного волокна.

Матеріал підкладки шолома виготовлений із щільного полістиролу із поролоном. Підкладки мають забезпечувати комфорт та амортизацію при ударах. Також приділіть увагу видимості крізь скло. Чітке бачення, без спотворень є надважливим під час їзди.  

У якісному шоломі мають бути вентиляційні повітрозабірники і повітропроводи, які створюють постійну циркуляцію повітря, надають додатковий комфорт під час їзди. Вартість мотошоломів в Україні коливається від 1200 грн до 33000 грн.

Наколінники й налокітники. Захист колін та ліків має бути виготовлений з еластичних матеріалів, які забезпечують комфорт під час поїздки. Важлива також наявність вентиляційних отворів. Зазвичай наколінники й налокітники виготовляють з поліуретану, нейлону, гуми й поліестеру. Якщо вам потрібен більш дорогий і якісний захист, варто підбирати наколінники, що тако закривають голень та налокітники із додатковим захистом біцепса.

Варто пам’ятати, що головними чинниками підбору захисту колін і ліктів є не лише ударостійкість, але й комфорт. Під час їзди важливо, аби руки й ноги не затікали й не пітніли, а тканина захисного обладнання не перекручувалась і була еластичною.

Середня ціна налокотників в Україні коливається від 1200 до 6000 грн. Наколінники коштують від 650 до 11000 грн.

Захист корпусу (моточерепаха). Підібрати “черепаху” слід за такими ж критеріями, що й інший захист. Зважайте на комфорт і якість захисного матеріалу. Важливо пам’ятати, що захисні пластини мають добре виносити не лише удар, але й ковзання по твердому рельєфу.

Пластини мають бути прошиті якісними нейлоновими нитками, а матеріал в області шиї не повинен спричиняти дискомфорту. Загалом моточерепах має “дихати” й не спричиняти перегрівання тіла під час поїздки.

Зазвичай моточерепаха передбачає комплексний захист грудей, спини, плечей та ліктів. Така композиція має передбачати зручне й надійне регулювання, аби підігнати захист під райдера. Ціна “черепахи” коливається від 1500 до 15 000 грн.

Мотопояс. У разі жорстокого удару при падінні з мотоцикла нижня частина хребта зазнає великого навантаження. Захисний пояс призначений для збереження внутрішніх органів та підтримки поперечної зони. Також мотопояс підтримує м’язи спини під час їзди.

Тому не варто нехтувати цим доповненням до вашого екіпірування. Особливу увагу зверніть на компресійну систему, яка має забезпечувати комфортне регулювання й посадку пояса. Хороша вентиляція, “дихаюча” тканина і достатньо висока захисна пластина — ось на що варто дивитись при виборі мотопоясу.

Моторукавички. Ще одна “червона” зона під час їзди на мототранспорті — кисті та пальці. Хороші рукавички для байкерів мають захищати як фаланги пальців, так і кулачні кісточки. Зазвичай для цього використовується гумове покриття або карбонові накладки.

Якщо рукавички правильного крою, то ваші руки не втомлюватимуться протягом дня. Ремінці мають надійно фіксувати рукавички на руці, аби вони не розстібались під час їзди. Дорожчі моделі виготовлені з сенсоропровідної тканини, що дозволяє користуватися сенсорними екранами (смартфон, годинник тощо) не знімаючи рукавиць.

Дешеві моторукавиці коштують близько 300 грн, а найдорожчі моделі вартують до 10 000 грн.

Нагадаємо, через війну рф проти України, російський ринок покинула велика кількість західних автовиробників, серед яких Renault, Nissan та Mercedes