Голова Служби зовнішньої розвідки України (2020 - 2021 рр.), генерал-лейтенант Валерій Кондратюк дав ексклюзивне інтерв'ю Богдану Машаю на YouTube-каналі "МИ-УКРАЇНА". Поговорили про ознаки повномасштабного вторгнення рф у 2021 році, чи буде звільнений Крим влітку 2023 року, коли очікувати контрнаступ ЗСУ, чи перестане росія бити по енергосистемі України, до чого варто готуватися українцям та чи буде реакція НАТО на можливе застосування ядерної зброї?

Валерій Кондратюк – голова Служби зовнішньої розвідки України в 2020-2021 рр., генерал-лейтенант, 52 роки. На початку своєї кар’єри займався дипломатичною діяльністю. З 1999 року був старшим помічником Аташе з питань оборони в посольстві України в США. Через п’ять років у званні полковника керував українською Службою Безпеки. У 2015-2016 роках Кондратюк очолив Головне управління розвідки. З 2020 очолив Службу зовнішньої розвідки. Учасник бойових дій в Іраку та АТО на сході країни. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня та медаллю за військову службу Україні.

Про роботу в СЗРУ

-Розпочати я хочу з часів вашої служби у 2020-2021 роках. Чи бачили ви тоді, що росія готує щось більше, ніж вторгнення на Донбасі чи анексію Криму?

Ми робили аналіз зовнішніх загроз. За нашим висновком, всі загрози, які сьогодні були найбільш актуальні – були з росії. Більш детальний аналіз було опубліковано в нашій "Білій книзі", яку ми представили на розгляд суспільству для того, щоб сформувати нову інформаційну безпеку суспільства. Відповідно до наших прогнозів і оцінок, більшість цих загроз надходять з росії. Ми робили розклад по політичним, економічніим, релігійним та військовим складовим.

Росія, коли окупувала Крим, не врахувала питання постачання води. Безумовно ми постійно моніторили це питання і бачили, що кількість наповнення водойм окупованого Криму постійно зменшувалася і на період 2021 року досягло 13%. Зрозуміло, що всі спроби відновити водопостачання були невдалими. Це вимагало великих енергетичних затрат, технічних, і росія не була спроможна їх розв’язати. Відповідно до цього там насувалася гуманітарна катастрофа. 13% - це рік, який у росії залишиться на розв'язання цих питань.

Ми оцінювали, що рф буде намагатися розхитати ситуацію всередині країни за допомогою своїх російських партій для того, щоб отримати всі можливості політичним шляхом. Якби ці політичні партії прийшли до влади, я думаю, було б одне з питань передачі концепції Північнокримського каналу в якусь приватну власність для того, щоб вода поступала. Вони б знайшли якісь механізми це зробити. Але коли під заборони потрапили російське телебачення, проросійські канали, партії, то у них не залишилось іншого шляху, як військовим шляхом досягти своєї мети. Навчання на кордонах було підготовкою до військового вторгнення. Весь світ сподівався, що вдасться дипломатичним шляхом здійснити необхідний тиск на Путіна для того, щоб зупинити його.

-Наскільки важливим було питання відновлення постачає води в Крим.

Воно безумовно є важливим тому, що без водопостачання там була б гуманітарна катастрофа, яку б росія не визнала б ніколи. Головне – це все в імперських амбіціях Путіна і його режиму. Це приєднання України за будь-яких умов до території росії.

Чи були ознаки повномасштабного вторгнення у 2021 році?

-Були речі, в яких Служба зовнішньої розвідки у той час помилялася?

Ми помилялися в оцінках готовності тому, що військова готовність була повністю. Ми не точно розуміли, що може вплинути тригером на Путіна для прийняття цього рішення. Ми розуміли, що Путін є ірраціональною людиною, він діє не враховуючи ризики. Для нього не важлива думка експертів, для нього важлива думка шаманів чи ворожок. Це те, що посилює його внутрішню переконливість у здатності досягти перемоги. В цьому плані ми недооцінювали ці речі. Головне питання, що Путін ставить знищення України – це було очевидним. Його метою було саме знищення української державності.

-З огляду на те, що ми знаємо сьогодні, що було цим тригером?

Я думаю цим тригером було його его. Коли був заарештований його кум Медведчук, коли були заборонені російські канали і по суті все те, що вони вибудовували багато років. "русскій мір" в Україні впав. Тоді це було його особисте обурення. Можливо це було тригером для прийняття рішення наступу на Україну.

Про ситуацію на фронті

-За даними Генштабу противник проводить наступальні дії на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках. На інших напрямках тримає оборону. Як ви оцінюєте ситуацію, яка сьогодні складається на фронтах.

Сьогодні найбільш складні бої відбуваються на сході нашої держави. Саме там противник зосередив головні свої сили. Я розумію, що військова операція розпочиналася із "визволення" Донбасу, саме там сьогодні Путін намагається отримати військову перемогу. Після невдачі наступу на Київ, звільнення українськими силами Херсону, саме на сході він намагається досягти будь-якого успіху. Він хоче показати світовій спільності здатність отримати перемогу на полі бою, а внутрішній аудиторії показати, що він здатний протистояти колективному заходу.

-Росіяни мають локальні успіхи на Бахмутському напрямку. Наскільки небезпечна ситуація для Бахмуту, станом на зараз, за вашими оцінками?

Бахмут і Соледар були атаковані силами так званими підрозділами "Вагнера" і йшли на втрати живої сили для того, щоб просто досягти успіху. Сьогодні там відбувається зміна на регулярні збройні сили. Ця тактика вже не буде діяти. Командири не можуть так "класти" людей, як це робили "вагнерівці". Саме на цих напрямках ворог планує подальші наступальні дії. Ми уважно спостерігаємо його накопичення сил в Білорусі, щоб Білорусь не була використана, як майданчик. Щоб там не було створення ударного угруповання для наступу на Київ. За даними нашої розвідувальної спільноти, таких ударних угруповань не створено. Сьогодні загальна чисельність сил росії на території Білорусі складає 5800 осіб, в тому числі там ракетний дивізіон "Іскандер", сили протиповітряної оборони С-300, С-400. Є три "Міг-31К", які носії "Калібр". Це постійна загроза нашому населенню. Але щодо наступу, ми не вважаємо, на сьогоднішній час, це ймовірним. Втім не можна відкидати такої можливості в майбутньому.

Про контрнаступ рф

-Росіяни почали тиснути на Вугледар. Там відбуваються бойові дії навколо міста, це масований та жорсткий штурм. Чого там намагається добитися росія?

Мета дуже проста – ротація найманців “Вагнера” на регулярні збройні сили. Туди перекидаються резерви повітряно-десантних військ, навіть підрозділи другої мотострілецької дивізії, яка сьогодні пройшла підготовку на території Білорусі, пройшла територію росії і частково заходить на територію Луганщини. Це є свідченням того, що найближча мета військової операції росії – захоплення Донбасу у межах адміністративних кордонів.

-Всі розмови, про великий наступ – це, на вашу думку, території Донеччини та Луганщини.

Так.

-Як може виглядати великий контрнаступ росії?

Для цього треба росіянам створити перевагу в живій силі, перевагу в озброєнні. За радянськими стандартами, для здійснення наступу на роту має наступати батальйон, на батальйон має наступати полк. Сили мають бути більші. Але, завдяки ефективності західної зброї, її можливостям, нам вдається зривати ці наступи та завдавати удари в тил противника по місцях накопичення живої сили противника, озброєння і техніки. Ми постійно зриваємо підготовку до проведення цього наступу.

-Це буде тиск більшими силами?

Для того, щоб перейти в наступ, потрібні механізовані підрозділи, які мають знаходити слабкі місця в обороні, прориватися туди механізованим танковим з’єднанням і прориватися в тил, щоб відсікати наші підрозділи від постачання й створювати "котел". Будь-який підрозділ здатний протидіяти, вести бойові дії доти, поки є боєприпаси. Без цього тільки сила волі. Найефективніше – саме забезпечення зброї.

Чи відмовиться рф від ударів по об'єктах інфраструктури

-Наскільки вірогідно, що росія відмовиться від ударів по інфраструктурі?

Росію по діях 2014 року можна було вважати країною-спонсором тероризму. Вся діяльність протягом 2014 року її спецслужб носила гібридний і терористичний характер. Це було знищення наших військовослужбовців і спроби проведення терактів.

Я хочу навести один приклад. Ще в середині 2014 року контррозвідкою СБУ було попередження здійснення терактів, підготовленими російськими спецслужбами в центрі Києва. Була захоплена громадянка України з Луганська, а в її сумці була великої кількості вибухівки. Вибухівку вона мала залишити біля Нацбанку, де тоді проводилися мітинги. Саме там російські куратори сказали їй залишити сумку. Вона була зупинена біля театру Франка. СБУ здійснила заходи щодо придушення будь-яких сигналів gsm операторів. Коли вона була затримана і зроблено рентген валізи, було близько 3 кілограмів гексогену, а по всьому периметру був нарізаний стальний прут. Більше, ніж 500 дрібних речей. Уявляєте, які могли бути наслідки у великому скупченні людей? Росія давно є спонсором тероризму і сьогодні на світовій арені, не лише група “Вагнер”, але і російські спецслужби – це режим, який сповідує тероризм. Це не є якимось натягнутим питанням, це є факт.

Скільки комплексів С-300 має росія?

-З 10 жовтня росія обстрілює об’єкти інфраструктури, але тотального блекауту не сталося. Як ви думаєте, вони можуть відмовитися від цієї ідеї?

Я думаю, що вони будуть використовувати всі можливості для того, щоб знищити всі можливості України ефективно захищатися. Ці ракетні удари по енергосистемі України дійсно спричинили великої шкоди всім галузям нашої життєдіяльності. Найбільш небезпечним є неточність, бо страждає цивільна інфраструктура. Ви знаєте, що під удари попадають і будинки, і школи, і дитячі садки. Особливо небезпечним є застосування засобів протиповітряної оборони у якості комплексів С-300. На сьогоднішній день їх у росії близько 10 000 одиниць лишилось. Саме неточність цих ракет є найбільш небезпечною, бо вона складає більш ніж 200 метрів. Це призводить до чергових жертв серед нашого мирного населення.

-Ці удари – стратегічне завдання в контексті ослаблення української обороноздатності.

Це не лише стратегічні завдання, але це і питання здійснення тиску – збільшити в суспільстві протестні рухи проти влади. Але замість цього, українці навпаки, згуртувалися. Західні партнери прискорили поставки нам нових видів протиповітряної оборони та поповнення боєприпасів до них. Путін точно не досяг цієї мети.

Коли очікувати контрнаступ ЗСУ

-За яких умов Україна буде здатна перейти до активних контрнаступальних дій?

Україна підійде тоді, коли повернуться наші підрозділи, які зараз проходять підготовку на території наших партнерів, коли ми отримаємо достатньо зброї для наступу. Якщо ви знаєте, що сьогодні західна зброя має вирішальне значення для нашої перемоги. Саме завдяки HIMARS і “Байрактарам”, артилерії дальнього ураження нам вдалося зупинити ворога. Сьогодні створюються підстави для переходу в контрнаступ. Для переходу в контрнаступ нам потрібно створення бронетанкових, танкових частин. Саме над цим є питання постачання Україні танків та штурмової авіації. Це те, що потрібно для проведення успішного контрнаступу.

-Чи можливий контрнаступ за умов того, що в нас є, і плюс танків – без авіації та далекобійних ракет?

У нас дійсно посилились спроможності, але росіяни постійно посилюючи тиск на сході нашої держави, намагаються примусити наші підготовлені резерви зірвати запланований контрнаступ. Я думаю, що це питання часу, коли ми побачимо реалізацію цього задуму.

Чи звільнять Крим до кінця літа 2023 року?

-Очільник ГУР Буданов сказав, що ЗСУ звільнять Крим у 2023 році. Як ви на сьогодні оцінюєте такі прогнози?

Плани нашого військового керівництва зрозумілі – звільнення всіх окупованих територій. Крим є ключовим питанням. Але я виходив би з того, що казав Буданов, відповідно до оцінки можливості ворога – створити хорошу оборону, наявність ресурсів для оборони Криму і протидії нашого контрнаступу. За нашими оцінками, саме забезпечення необхідною кількістю високоточних артилерійських систем залпового вогню, дають нам можливість прогнозувати, що звільнення Криму буде на початку літа. Я не виключаю, що саме на цей час спроможності росії вже будуть занадто знижені. Саме це створить можливості орієнтовно ці межі розраховувати на успішне проведення наступальних дій на цьому напрямку.

-А мобілізація в росії, якщо відбудеться, вплине на цю ситуацію?

Вона вже впливає. З першої хвилі мобілізації було залучено 300 000 росіян. З них 120 000 було відправлено на фронт без підготовки. По суті, це гарматне м’ясо. Ще 180 000 були направлені в центри підготовки. Сьогодні можна сказати, що коштом мобілізованих росіян, рф відновила боєздатність своїх підрозділів. Крім того, рф досягла певного перегрупування за рахунок визволення частини Херсонської області. Ми помітили зміни в тактиці дії росіян – замість застосування батальйону тактичних груп, перейшли до застосування штатних підрозділів і з’єднань у межах своєї штатної структури. Це повномасштабна війна, а не "спецоперація". Головний штаб планує і проводить цю операцію із залученням всіх видів і родів Збройних Сил росії.

Конфлікти "вагнерівців" всередині ЗС рф

-Впродовж останніх місяців люди, які уповноважені ухвалювати якісь рішення в російській армії, вступали один з одним в конфлікти. Ми бачили риторику, яку використовує Пригожин до Герасимова. Як ви оцінюєте атмосферу в російських силових структурах?

Крим був захоплений ось такими проксі-військами. Вони заходили без ознак належності, до Збройних Сил і таке саме відбувалося і на сході нашої держави. Тоді Путін брехав про "нас там нет" і решта. Саме проведення бойових дій на сході країни 2014 року надавала можливість групі “Вагнер” показувати, що вони є успішними і досягати цілей. Коли виникла повномасштабна війна з можливістю застосування всіх можливостей Збройних сил стало зрозуміло, що ці найманці ні на що не здатні. Тому є конфлікти серед військового керівництва рф, непоодинокі випадки непокори і решта. Головне, що сьогодні Путін зрозумів, що якщо хоче перемогти, то має покладатися на Збройні Сили. Саме відновлення Герасимова у повноваженнях по проведенню цієї операції є свідченням того, що сьогодні перевага надається Збройним силам.

-Ви прогнозуєте, що вплив і ресурси "Вагнера" будуть зменшені?

Завершено. Щоб сьогодні там проводити підготовку, потрібні відповідні тренування. А це, по суті, живе гарматне м’ясо, яке добре вписувалося в доктрину Кремля "їх там немає". Офіційно вони не входять до складу ЗС рф і ці втрати під Бахмутом, росіяни не рахують.

-Закінчаться “зеки”, закінчиться "Вагнер"?

В росії ніколи це не закінчиться, але це не ті підрозділи, які вмотивовані, оснащені, підготовлені і можуть досягти успіху.

Хто дозволяє Гіркіну критикувати Путіна?

-Я спостерігаю за риторикою Стрєлкова. Останнім часом він дуже активно дозволяє собі критикувати Путіна. Хто дозволяє йому настільки агресивно відкривати рота на хазяїна?

За ним завжди стояло ФСБ. Те, що він спочатку був у Криму, потім він захоплював Слов’янськ. Якщо ви поглянете за виступом Стрєлкова, то не буде для вас новиною, що це російська пропаганда. Він робить критичні зауваження, але потім сім ефірів, навпаки, хвалить. Для того, щоб привернути увагу і грати на таких речах. Це просто частина російської пропаганди.

-Мені здавалося, що він представляє думку якихось структур, які не згодні з тим, що відбувається в росії?

Там є якісь виклики між ЗС рф і Головним управлінням розвідки, ФСБ. Саме Стрєлков озвучує інтереси ФСБ.

-Наскільки силові структури рф монолітні?

Не все так, як вони планували, у них склалося. Якщо відверто, ці перестановки і перепризначення є свідченням невдач росії, особисто Путіна у досягненні цілей військової операції. Його новорічне звернення свідчить про те, що він себе об’єднує з війною. Путін і війна – одне ціле. Це як в Радянські часи "вставай страна огромная". Вони посилюють пропаганду, проводять ВПК на воєнний стан, створюють резерви за Уралом. Він не відмовляється від своїх цілей, не зважаючи на шалені втрати. Тиск міжнародного суспільства, рішуча відповідь наших Збройних Сил – Путін все одно намагається отримати перемогу на полі бою.

Чи є загрози для Путіна?

-За вашими оцінками, чи існують загрози владі Путіна?

До 2014 року в Україні був режим Януковича. Мало хто прогнозував, що йому створені якісь загрози, бо він відправив опозиціонерів за ґрати. Ознак того, що щось може змінитися в нашій країні не було. Але точно Україна - не росія. Виникли такі підстави у вигляді спротиву студентів, потім їх побиття ви знаєте, до чого призвело.

В росії дійсно відбуваються такі самі процеси. Росіяни ніколи не виходили за свої демократичні права, права людини, але вони точно виходять за своїх синів, братів і родичів, які були забрані на військову операцію. Вони не просто в поганому фізичному стані, але й рідні вимушені купувати їм обладнання. Все це, безумовно, посилює протестні настрої. Вперше, за останні 10 років, в росії народжується спільний рух опору, який сьогодні об’єднує від бізнесменів, до простих селян. Найсильніший – це жіночий спротив. Це матері, які відправляють своїх синів і близьких. Якщо Путін думає, що йому вдасться у подальшому контролювати суспільство, то факти зародження спротиву у рф свідчать, що може виникнути непередбачувана обставина, яка може призвести до швидкого розв'язання питань.

-Путін цю загрозу розуміє. Чому ви вважаєте, що він може десь помилитись?

Він вже помилився. Перше, що був захоплений Крим, далі це призвело до того, що він повинен йти далі. Це вже фатальна помилка, яка приводила всіх диктаторів до втрати влади і до ганебного кінця. Його кінець буде або десь під трибуналом, або він піде з життя в результаті спільних дій його людей, що навколо.

Чи відповість НАТО на можливе застосування ядерної зброї?

-Путін єдиний у світі диктатор, у якого є кілька тисяч ядерних боєголовок.

Якщо ми глянемо на доктрину рф щодо застосування ядерної зброї, то там викладено в такій подачі, що ядерна зброя може бути застосована у разі загрози існуванню російської федерації. Якщо сьогодні Путін застосує ядерну зброю, то це буде свідчити про його програш. Це буде "червоною лінією", яка сьогодні стримує НАТО. В цій ситуації, на мою думку, відразу буде жорстка реакція. Будуть знищені всі російські частини, які будуть знаходитися на території України за допомогою і за підтримки НАТО.

-Всі ж розуміють, що початок перестрілки ядерними ракетами ні до чого гарного не призведе. Путін навряд чи хоче, щоб його царство було фізично знищене. Чому ви впевнені, що буде відповідна ядерна відповідь?

Світ змінюється і розуміється на нових викликах, що сьогодні стоять перед міжнародною безпекою. Подальша безпека світу буде у створенні тих механізмів, які у наступному ніколи не допустять подібних випадків, як було з Путіним. Вже не буде таких політиків, які віддають перевагу економічним заробіткам з росією. Останні вибори в Чехії, де тривалий час при владі був проросійський політик, сьогодні його замінив генерал НАТО, стало свідченням того, що люди в таких країнах розуміють, які люди мають бути при владі.

Я хотів би згадати, як у 1983 році Рейган (40-й президент США) виступаючи на конференції євангелістів в уряді. Його запитали, на що здатний Захід для того, щоб утримати мир з Радянським Союзом. Він сказав: "Якщо ми готові заплатити будь-яку ціну за мир, ви помиляєтеся. Є така ціна, яку ми ніколи не заплатимо. Бо тоді герої, які віддали життя за наші цінності – свободу і демократю, будуть даремними. Є ціна, яку ми ніколи не заплатимо". Я вважаю, що Україна так само.

Що може зупинити Путіна у викорситанні ядерної зброї?

-Якщо Путін вирішить застосувати ядерну зброю, чи зможе його щось зупинити?

Українські війська завдають удари по аеродрому Енгельса і по військовим базам в Криму. Це вже відбувається. Це пряма відповідь на те, що сьогодні росія знищує українські мирні міста. Росіяни мають розуміти, що сьогодні ворогом для них є не Україна, а путінський режим. Він є ворогом як для росіян, так і для України. Незважаючи на ці речі, в оточені Путіна є прагматичні люди, які бажають далі жити і зберегти свої статки. Саме застосування ядерної зброї буде крахом для путінського режиму.

-Невикористання ядерної зброї регулюється не міжнародним правом, а мораллю.

Попри те, що механізми юридичного виконання Будапештського меморандуму не було створено. Але інколи не пізно повернути броню. Сьогодні підтримка з боку наших стратегічних партнерів саме є поверненням цих боргів. Щодо України. У той час ми не розуміли всіх можливих викликів у майбутньому, що несе росія. Єльцин більш менш добре ставився до України, він був зайнятий Чеченською війною. Це не виглядало настільки загрозливим. Але з приходом до влади Путіна і його режиму призвело до диктаторства в росії. Там відбулося знищення будь-якого опозиційного політика, зачистка всього протестного поля.

Скільки зброї залишилось в рф?

-Ми багато говоримо про допомогу Україні, але допомагають не лише нам, але і росії. рф закуповує зброю в Ірану і, найімовірніше, у Північної Кореї. Цими постачаннями росія здатна компенсувати нестачу, яка у неї виникає сьогодні?

У Радянського Союзу було накопичена велика кількість конвенційної зброї. Можливо на 5-6 років їм вистачить цих набоїв. А що стосується високоточної зброї, що рф застосовує ракети і безпілотними, ось з цим у них сьогодні є проблема. Весь міжнародний світ підтримує Україну. Тиск, який здійснюється, не дає росіянам отримувати достатню кількість технологій, запчастин. Є країни, які співпрацюють з ними, хоча намагаються це робити приховано. Від Ірану росія отримала 1700 одиниць безпілотних літальних апаратів "Шахед". Північна Корея стояла за наданням озброєння проксі-груп "Вагнера", забезпечення артилерійськими набоями. Міжнародна спільнота уважно стежить за цим. Будуть подальші санкції і перекриття цих каналів.

-Чи може Китай приєднатися до цієї "пекельної" коаліції?

росія б хотіла отримувати від Китаю розігруючи карту суперечностей, які сьогодні існують в геополітиці із США, на свою сторону. Але, за всіма ознаками, Путіну не вдалося цього зробити. Китай не зайняв цієї позиції. Вони не дають можливості росії розраховувати на такі поставки і підтримки в майбутньому.

-Як ви оцінюєте ефективність заходів, які вживають наші союзники у контексті стримування військової співпраці росії з Іраном та Північною Кореєю?

Постачання балістичних ракет, незважаючи на всі спроби росії досягти цього, не досягли успіху. Щодо протидії світу. Навіть останні санкції на військові об’єкти по виробництву "Шахедів" є реакцією світу.

До чого варто готуватися українцям?

-Ми наближаємось до річниці війни. З яким відчуттям ви живете?

Ми ніколи не маємо втрачати віру у Збройні Сили і в нашу перемогу. Незважаючи на всі загрози. Наш стан - це людина, яка була важко хвора і досить слабка, але їй точно поставили висновки щодо захворювання і призначені сучасні способи лікування. З кожним днем вона набирається нових сил. Так само і Україна. Наша перемога буде, і дуже скоро.

-До чого зараз слід готуватися українцям?

Україні треба продовжувати все можливе для перемоги. Для цього мають бути залучені всі можливості нашої країни і кожної людини. Допомога не лише для фронту, але і в питаннях енергетики, забезпечення родин, які вимушено переміщені. Ми країна, яка дбає один про одного. Я з нетерпінням очікую закінчення війни, коли буде можливість будувати нову країну. Україна має вийти з цієї війни оновленою, демократичною, сильною, позбавлена від пострадянського минулого.