У Верховній Раді зареєстрували урядовий законопроект, згідно із яким суттєві податкові послаблення воєнного часу скасують. Цього кроку від Ураїни чекають міжнародні кредитори. Дефіцитний бюджет вимагає поповнення не тільки за рахунок кредитів та грантів, а й власних податкових надходжень. Зміни стосуються "військового" єдиного податку, податкових перевірок, сплати ЄСВ та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Що саме зміниться для бізнесу та чи на часі повернення до звичайних податкових умов?

В уряді пропонують зміни до Податкового кодексу, законів про Єдиний соціальний внесок та реєстратори розрахункових операцій, які застосували у березні 2022 року. Маємо чотири напрямки.

Довоєнні податки для ФОПів

Зараз ФОПи першої та другої груп можуть не сплачувати єдиний податок (ЄП). Податкову декларацію треба подавати, але вказувати у ній відсутність щомісячних авансових внесків ЄП. Норма почала діяти 1 квітня 2022 року і планувалася до завершення воєнного стану.

ФОПам третьої групи на час дії воєнного стану дозволили сплачувати 2% від доходу і перейти на цю систему за будь-якої організаційно-правової форми та без обмежень щодо доходу.

Пропозиція Кабміну – зберегти ці норми тільки до 1 липня 2023 року. Потім повертаємося до загальних правил сплати ЄП ФОПами:

• першої групи 268,4 грн на місяць цьогоріч;

• другої групи 1340 грн на місяць;

• ставки 3% та 5% від доходу в залежності від сплати чи не сплати ПДВ для третьої групи.

Повернення податкових перевірок

На час дії воєнного стану у Податковому кодексі зупинили:

• документальні перевірки;

• перебіг строків подання податкової звітності, проведення перевірок, отримання податкової інформації контролером, проведення процедури адміністративного оскарження;

• застосування штрафів.

Ці норми також діятимуть до 1 липня 2023 року, а потім все повертається до більш-менш звичайного режиму, хоча із застереженнями щодо безпеки доступу та допуску до територій, приміщень, майна суб’єктів господарювання та податкових документів.

В разі небезпеки нові перевірки не розпочнуться, а розпочаті призупиняться без застосування строків давності. Щодо документальних перевірок, які розпочалися до 24 лютого 2022 року, то їх поновлять з липня.

Штрафи за порушення платникам ЄСВ

На час дії воєнного стану та протягом ще трьох місяці після його завершення мав би діяти мораторій на санкції щодо несплати Єдиного соціального внеску. Не мають застосовуватися штрафи та пеня:

• за ухиляння від обліку або несвоєчасне взяття на облік платниками внеску (170 грн);

• за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ (20% від несплаченої суми);

• за донарахування своєчасно не сплаченого ЄСВ (10% від суми за звітній період);

• за неналежний бухоблік в частині сплати ЄСВ (136-255 грн);

• за несплату, неповну або несвоєчасну сплату внеску разом із виплатою, на яку він нараховується (10% від суми несплати);

• за порушення форми звітності про нарахування ЄСВ у складі звітності про нарахування податку на доходи фізосіб.

Документальні перевірки щодо сплати внеску також заморожені. Але і штрафи, і пеня, і перевірки мають поновитися з 1 липня 2023 року.

Вимоги до використання РРО

На час дії воєнного стану підприємцям дозволили використовувати реєстратори розрахункових операцій у тому разі, якщо немає зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу. Тобто можна застосовувати офлайн у торгівлі, закладах громадського харчування та послугах.

Також запинили застосування штрафів (окрім продажу підакцизних товарів) за:

• проведення через РРО товарів не на всю суму або не проведення операцій через РРО (100% вартості товарів, проданих із порушенням вперше, 150% суми за кожне наступне порушення);

• невикористання або використання незареєстрованих РРО (850 грн);

• не надруковану контрольну стрічку або відсутність її в електронному вигляді (510 грн);

• порушення розрахунків через каси, якщо мають бути прибуткові або видаткові ордери та видача квитанцій, при продажу залізничних квитків (340 грн);

• застосування РРО з конструкторськими чи програмними змінами (5100 грн);

• неподання звітності (510 грн).

З 1 липня 2023 штрафи повертаються, а використання РРО офлайн забороняється.

Податкові зобов’язання перед МВФ чи інтереси бізнесу?

8 грудня 2022 року з Міжнародним валютним фондом укладено меморандум про чотиримісячну моніторингову програму. За її результатами Фонд буде вирішувати долю вже кредитної програми обсягом 16 млрд доларів. Тим часом Україна зобов’язалася до кінця січня подати законопроект про відновлення довоєнного податкового режиму. Це був структурний маяк моніторингової програми. Пункт про це є в угоді і з Європейським союзом про позику на 18 млрд євро.

У пояснювальній записці до законопроекту уряд зазначає, що податкові зміни – це саме зобов’язання перед МВФ. У якості фінансового обґрунтування навели додаткові надходження до бюджетів у розмірі 8 млрд грн за рахунок повернення ФОПів третьої групи до довоєнних ставок ЄП. Немає згадки про те, що пільговою системою компанії можуть зловживати, маючи великі доходи та переходячи у третю групу. Також відсутні заклики до патріотизму, хоча в першу чергу внутрішні податкові надходження йдуть на оборону. Але виконання зобов’язань перед кредиторами є неминучим. Україна у цьому році матиме 1,3 трлн грн дефіциту бюджету. Отже, в тому чи іншому вигляді, але пільгового податкового режиму позбавляться. Тому потрібне вагоме обґрунтування або, як вказують експерти, інший підхід.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак каже, що вимоги кредиторів ґрунтуються на пропозиціях позичальника, і від України могли надійти й інші варіанти.

"Ми часто чули пояснення про те, що це не ми, а від нас вимагають., - наполягає Новак. - Так, зокрема, було і щодо вивезення чи не вивезення лісу-кругляка. Але МВФ – це фінансова установа, яка лісом чи морквою та огірками не займається. Уряд, як він вважає, йде легшим шляхом, щоб поповнювати бюджети. Але біля 8 млрд грн на рік додатково за рахунок ФОПів третьої групи і навіть 10-15 млрд за рахунок скасування інших пільг при бюджеті 1,5 трлн грн – це мізерно. У той же час для громадян та підприємств це погіршення і без того дуже складного економічного стану", - вважає Новак.

Керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородній нагадує про нещодавні обшуки у податковій і про підозру щодо виведення "у тінь" 30 млрд грн. У цій площині він і пропонує шукати виходи з податкового глухого кута. Також згадує і про масові блокування податкових накладних, які ускладнюють, а іноді й зупиняють роботу бізнесів. Вони відбулися ще восени через жорсткі вимоги системи моніторингу критеріїв оцінки ризику. Система блокує операцію, яку вважає ризиковою, хоча необов’язково вона такою є. Зараз біля 1% всіх накладних заблоковані, і це після спрощення вимог щодо оцінки ризиків.

"Грошей в економіці немає, - констатує експерт. - Можна спробувати їх знайти, але люди виїхали, підприємства закриваються. Замість більш ліберального режиму, обирають тиск на бізнес. Єдині, хто ще більш-менш можуть платити, якщо говорити про третю групу ФОПів, це айтішники, що працюють з іншими країнами. Але й там проблеми. Багато компаній не хочуть брати на аутсорс людей, що знаходяться в Україні. Тому не знаю, звідки цифри про додаткові надходження".

Загородній зазначає, що кінцева мета МВФ – фінансова дисципліна та скорочення дефіциту бюджету, а для цього потрібно боротися з корупцією. На його думку більш жорсткі податкові вимоги під час війни збільшують корупційні ризики.

"Не треба посилення фіскального тиску на бізнес. Якщо посилити, то будуть ухилятися, з’являться нові схеми, будуть виводити гроші за кордон", - каже експерт.

Для того, щоб бізнес не зловживав пільговим становищем, Андрій Новак пропонує ввести прогресивну шкалу оподаткування, яка була б більш доречною, ніж посилення вимог. Проте запроваджувати фундаментальні зміни варто після завершення війни.

"ФОПом має бути дійсно малий підприємець із річним оборотом, умовно 1 млн грн. Всі хто більше, мають бути на загальній прогресивній шкалі податкування., - зазначає економіст. - Тобто, чим більше заробляєш, тим більший відсоток сплачуєш. Цю шкалу розробили і застосували свого часу всі прогресивні країни, бо вона відповідає поняттю справедливість. ФОПом має бути тільки одна категорія. Але зараз обтяжувати економічну діяльність, незалежно від типу суб’єктів господарювання і обсягів доходів, неможна".