Зазвичай перші місяці року для національної валюти є складними, і навесні вона повністю або частково повертає втрачені позиції. Війна змінила звичні тенденції. Валютний курс на початку 2023 року відіграв не на користь гривні. Але він стабілізувався, а ось весняного укріплення нацвалюти може і не відбутися.

Раніше його забезпечувала посівна та активність аграріїв. Але в цьому році і посівні площі скорочуються, і можливості обмежені – доводиться економити. Офіційний курс тримається завдяки резервам, і зафіксований Нацбанком на рівні 36,56 гривень за долар. Ринок підтримує міжнародна допомога та відсутність ажіотажного попиту. Зараз середній курс купівлі складає 39,7, а продажу 40,1 гривень за долар.

Навесні нас чекають: перегляд зернової угоди, яка підтримує наш експорт і валютний курс, надходження фінансової допомоги союзників, вихід нерезидентів з облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). "Ми - Україна" запитав у експертів, які чинники впливають і впливатимуть цієї весни на валютний курс?

Олексій Кущ, аналітик аналітичного центру "Об’єднана Україна":

- Фіксований курс залишиться, немає жодних передумов, щоб цей режим ліквідувати. Підтягування офіційного курсу до того, що ми бачимо в обмінниках, буде в разі розриву між показниками більше за 15%. Тобто, якщо ринковий курс вийде за значення 42-43 гривні за долар, це буде передумовою для перегляду офіційного.

Курс у нас є прямою похідною від режиму міжнародної фінансової допомоги. Від нас це залежить в сенсі геополітичного маркетингу президента, його активності та контактів. Думаю, що після поїздки у Європу та зустрічей із лідерами, проблем із допомогою з боку Євросоюзу не буде. А 18 млрд євро від ЄС – це зараз основна допомога. Отже, з огляду на це курс буде відносно стабільний.

Проте не варто забувати, що за даними НБУ на нас чекає вражаючий рік з точки зору платіжного балансу. Дефіцит торгівлі товарами та послугами складе 50 млрд дол. Сальдо рахунку поточних операцій буде дефіцитним приблизно на 20-30 млрд, враховуючи компенсатор близько 15 млрд доларів у вигляді переказів мігрантів. Сам платіжний баланс буде від’ємний десь на 7-8 млрд. Цей мінус частково компенсують за рахунок зовнішніх займів. Але 50 млрд доларів – вражаюча сума. Ми значною мірою переходимо на імпорт.

Гроші, які витрачають біженці за кордоном, проходять за статтею "імпорт послуг - туризм", отже збільшують від'ємне торгове сальдо. Витрачають біженці десь 1,5-2 млрд євро на місяць, це десь 20 млрд євро на рік. З такими показниками, за всіма законами, гривня не має міцнішати.

Із найближчих сюрпризів: 1 квітня буде розблоковано канал виводу доходів за ОВДП для нерезидентів. Відповідно, це може посилити тиск на курс гривні.

Сезонність курсу цьогоріч майже знищена війною. Навесні зазвичай гривня укріплювалася за рахунок того, що аграрії заводили валюту для весняно-посівних робіт. В цьому році посівні площі скоротяться приблизно на 30% і можливості аграріїв профінансувати роботи обмежені, вони економитимуть. Виходить, що найближчим часом гривня буде стабільною, але на 2023 рік є девальваційний тренд, який увімкниться, скоріше за все, 1 квітня.

На готівковому ринку ситуація така. У населення майже немає грошей, щоб розкачувати його. Готівковий ринок зараз обслуговує тіньову економіку, яка в умовах війни зросла десь до 60% від загального рівня.

Якщо вводитимуть рішення, наприклад, щодо податку на зняття готівки в банках, різко зросте попит на валюту саме на тіньовому ринку. Гривня стане для тіньовиків менш популярною, бо буде дорогою у точці переходу з безготівки у готівку за рахунок податку. Тоді тіньова економіка переходитиме на долар, попит на нього зросте. Це посилить тиск на валютний ринок. Якщо не наробимо шкоди якимись такими рішеннями, то найближчий місяць на готівковому ринку курс буде відносно стабільним.

Прогнозний коридор: десь 10% в бік девальвації, з 40 до 44 грн за дол., і 5% в бік укріплення, з 40 до 38 грн. Отже, коридор від 38 до 44 гривень за долар, що буде актуальним до початку квітня. А далі подивимось, як вплине фактор виводу доходів нерезидентів.

Олег Пендзин, виконавчий директор "Економічного дискусійного клубу":

- В бюджеті та макроекономічних показниках закладений середньорічний курс 42 гривні за долар. Але я практично впевнений, що цей рівень не буде досягнутий. Глибоко переконаний, що до кінця зими та перший місяць весни ми будемо знаходитись на тому курсі, який є сьогодні. Мої прогнози ґрунтуються на певний оцінках.

Перший момент. Зараз основне джерело надходження валютних коштів в Україну – фінансова допомога наших партнерів. Завдяки цьому валютні резерви підійшли до 28,5 млрд доларів, практично до рівня, станом на 24 лютого 2022 року. Тобто НБУ, попри надзвичайно важки воєнні часи, зміг відновити валютні резерви і забезпечити стабільність курсу. Поки що нагальних потреб для його зміни немає.

Другий момент. Виходячи із фінансової підтримки України з боку партнерів, жодних проблем із затримкою у фінансуванні та з воєнно-технічною допомогою немає. Немає небезпек відносно того, що валюта не надходитиме в Україну.

Третій момент. Україна через зерновий коридор вивезла 21 млн тон, починаючи з літа минулого року. Це також дало валютні надходження та сприяє зміцненню валютного курсу. Росіянам зернова угода зовсім не потрібна, але потрібна туркам. Особливо зараз, на тлі наслідків землетрусу. В Туреччині по суті гуманітарна криза, і наявність великих запасів продовольства є надзвичайно важливою. Якби не жорстка позиція Ердогана, росія з угоди давно вийшла б. Але Ердоган повідомив, що прохід караванів, в разі виходу, забезпечуватимуть кораблями турецького ВМС. Тому турки подовжуватимуть зернову угоду, а з боку росіян для дії угоди нічого й не потрібно.

Отже, поки будемо знаходитися на тому ж рівні валютного курсу, що й зараз. Готівковий курс, вважаю, буде навіть трохи зміцнюватися. Цей процес ми вже бачимо. Комерційні банки починають вирівнювати ситуацію на готівковому ринку. Раніше вони давали курс трохи гірший, ніж в обмінниках. Зараз він практично зрівнявся. Це говорить про насичення ринку валютою та відсутність ажіотажного попиту на неї.

Ярослав Жаліло, директор Національного інституту стратегічних досліджень:

- Готівковий курс не може рухатися у відриві від офіційного. Але масштаби відриву можуть коливатися. Якщо подивимось на ситуацію після першої фіксації курсу та після його підвищення до 36,6 грн, то рівень розриву між готівковим курсом та фіксованим складає десь 4-5 грн. Те ж ми спостерігаємо і сьогодні.

Коливання присутні, але якщо база зросла, а розрив лишився тим самим, то у відсотковому значенні маржа зменшена. Це говорить про те, що на коливання готівкового курсу впливають поточні чинники. Вони пов’язані із настроями людей щодо заощаджень у валюті, із їхньою спроможністю формувати заощадження, потребами в коштах для виплат і з певними очікуваннями: чекати, чи вкладати кошти у відновлення.

Отже, розрив визначається настроями на ринку. Масштаби готівкового ринку, порівняно із безготівковим, незначні. У довоєнний час він був 7-8% від безготівкового. Зараз сказати складніше, бо відбулося стиснення. Але в будь-якому разі це не ті масштаби, які можуть зрушити загальнонаціональні курсові тенденції.

Перші місяці року складні з точки зору доходів. Хтось витратився на кінець року, і в бюджетній сфері, і в бізнесі. Доходи людей зменшуються через перебої з електроенергією, загостренням військової ситуації. Думаю, що за таких обставин платоспроможного тиску на валютний курс навряд чи треба очікувати.

Чому ж курс рухається хвилеподібно і є досить суттєвий розрив? У нас є певні сегменти готівкового валютного ринку, де відбувається накопичення надлишкових грошей, які не витрачаються. Якщо люди не несуть їх у банки (а вони часто їх не несуть), то йдуть на валютний ринок. Це стосується і бізнесів, які отримали прибутки на ажіотажі, наприклад, на генераторах, павербанках. Також можливі компенсації та доходи, які не витрачаються. Непоганий рівень зарплати у тих, хто зараз на передньому краї війни. Вони їх не витрачають, їх отримують сім’ї, які розуміють, що їм треба підстрахуватися. Вони можуть формувати значний попит. Отже, масштаб готівкового ринку невеликий, пропозиція невелика і поява вільних коштів розгойдує ринок. Можуть виникати тимчасові сплески.

Суттєво відмінних розвитків подій найближчим часом не чекаю. Був сплеск здороження долару наприкінці минулого року – на початку цього. Зараз певна стабілізація. Будуть ситуативні коливання і вони триватимуть.

Хочу зауважити, що курс у нас фіксований до долара, а курс до євро є похідним. В світі відбувається постійна зміна співвідношення вартості долара і євро. Був період, коли долар був дорожчим за євро. Зараз ми спостерігаємо випереджаюче зростання євро. Це вже відображення глобальної тенденції. У нас це теж збуджує певні очікування: євро дорожчає, отже і долар подорожчає. Це не так, але можливий ажіотаж.

Зернова угода, гадаю, буде продовжуватися. У нас ще лишилося зерно, яке ми хочемо продати, а світ хоче його придбати. Угода під егідою ООН, Україна її дотримається. Росія може шукати свої аргументи щодо припинення, враховуючи, що там хочуть і своє зерно реалізувати, під шумок це їм теж дозволяють. Але угода мала б розвиватися. Для України це значна підойма для підтримання експорту, отже, і для курсу.

Ми маємо зафіксований курс 36,6 гривень за долар. Нацбанк заявляє, що немає підстав найближчим часом чекати на його девальвацію. Реально, Україна отримує щомісяця значні обсяги фінансової допомоги. Це те, що надходить на валютний ринок, компенсує відплив валюти через негативне платіжне сальдо. Цей курс буде стабільним і можливі коливання в межах 4-5 грн для готівкового курсу, тобто, в межах 40-41 гривень за долар. Вони не мають спонукати для апокаліптичних очікувань.

Виключати абсолютно негативного розвитку ситуації теж не можемо, коли ринок взагалі буде зірвано через непередбачувані військові ризики. Це вже питання неконтрольованого ажіотажу.