З 1 вересня Православна церква України перейшла на новий церковний календар. Через це дати свят та подій змістилися на 13 днів. Якщо до цього віряни вшановували народження Діви Марії 21 вересня, то з 2023 року цей день відзначають 8 вересня. Докладніше про Різдво Пресвятої Богородиці, традиції святкування і заборони в цей день — у матеріалі "Ми-Україна".

Історія і значення свята

Різдво Пресвятої Богородиці — одне з найбільших християнських свят, засноване на Церковному Переданні. Святому письмі про нього немає згадки. За переказом, Діва Марія народилася від благочестивих батьків Йоакима та Анни, які довго були бездітними й молилися Богу про потомство. Юдеї вважали безпліддя Божою карою за гріхи, тож часто насміхалися над подружжям. Юдейський священник навіть привселюдно назвав Йоакима грішником.

Одного дня їм обом з’явився янгол і сповістив, що вони зачнуть і народять дитину, яка буде особливою для Бога. Невдовзі дійсно сталося чудо – у подружжя народилася дівчинка, яку назвали Марією.

Деякий час вона мешкала в Єрусалимському храмі. Одного дня Марія отримала звістку від ангела Гавриїла, що народить Сина Божого. На той час була заручена з назаретським теслею Йосипом, який взяв її за дружину. Разом із чоловіком Марія вирушила до Вифлеєму, де й народила Ісуса Христа. Вона супроводжувала сина протягом його життя й померла в Єрусалимі.

Згідно з переказом, будинок Йоакима та Анни розташовувався в північно-східній частині Єрусалима. На цьому місці побудували базиліку святої Анни, у крипті якої розташовані стародавні підземні приміщення. Православні ж вказують місце народження Богородиці в безпосередній близькості до Левових воріт, де збудований монастир святої Анни й церква Різдва Богородиці.

Свято Різдва Пресвятої Богородиці почали вшановувати, як окремий святковий день, у другій половині V століття. Про це свідчать писання Константинопольського патрiарха Прокла (439-446 роки) і требник Папи Геласiя (492-426 роки).

Покровителем Різдва Пресвятої Богородиці є сама Богородиця. Вона є заступницею й помічницею людей у всіх їхніх потребах. Вона є також покровителькою сільського господарства, особливо виноградарства, і дарує благословення на новий урожай.

Традиції святкування

В Україні традиції святкування Різдва Пресвятої Богородиці здавна переплелися з народними звичаями. Віряни також називали це свято "Малою Пречистою" або "Другою Пречистою" за аналогією з "Великою (Першою) Пречистою", коли вшановують день Успіння Діви Марії.

У давнину селяни на Другу Пречисту починали готуватися до осені. Зокрема прибирали з городу цибулю, забирали на зиму вулики, закінчували всі роботи в саду й на полі.

Часто у святковий день накривали багатий стіл і ходили один до одного в гості, пригощали пиріжками, борщем, варениками та новим урожаєм. Хлібороби обов'язково молилися Пресвятій Діві, адже вона вважається захисницею землеробства й урожаю.

На світанку жінки за традицією йшли вмиватися до відкритих водойм. Вважалося, що вода цього дня стає цілющою та допомагає зберегти красу. Також це свято шанує матерів. Доброчинні дії в цей день спрямовані на допомогу жінкам, зокрема тих, які мають труднощі з вагітністю або пологами.

У цей день прийнято відвідувати церковну службу на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Віряни ставлять свічки та моляться з різноманітними проханнями. Зазвичай моляться про захист, здоров’я та заступництво.

Також вважається, що в цей день важливо бути щедрим і допомагати нужденним. Рекомендується подавати милостиню або робити інші благодійні вчинки, аби й самому мати покровительство Пресвятої Богородиці.

На Другу Пречисту не заведено відвідувати кладовища, адже великі християнські свята — не зовсім вдалий час для вшанування померлих. Ці дні асоціюються з веселощами, а не сумом. Водночас церква не дає прямої заборони на відвідування цвинтарів цього дня. Вважається, що це особиста справа кожного, яка має відбуватися за покликом душі та серця.

Заборони та народні прикмети

На Різдво Пресвятої Богородиці є низка обмежень, яких заведено дотримуватися:

• Не можна займатися важкою працею на городі чи в полі, зокрема оранкою, копанням, садінням тощо. Це вважається порушенням пошани до Богородиці й невдячністю за її благословення на урожай.

• Не можна злословити й лаятися, а також сваритися та ображати інших людей. Це вважається гріхом і у свято Богородиці, яка є матір’ю милосердя й миру.

• Не можна їсти м'ясо, пити алкогольні напої та змітати на підлогу крихти зі святкового столу. Це буде проявом жадібності й нескромності.

• Не можна носити старе, незручне і брудне взуття. Це вважається неохайністю й неуважністю до себе. А також неповагою до Богородиці, яка, нагадаємо, зветься Пречистою і є покровителькою краси й чистоти.

• Не варто ділитися хлібом із чужими людьми, але рекомендується розділити його з рідними й друзями. В цей день це буде проявом гостинності й згуртованості, а також повагою до Богородиці, яка, зокрема, є покровителькою хліборобства.
  
  Водночас не можна також відмовляти нужденним у допомозі й по можливості чинити добрі справи. Також Друга Пречиста — хороший день для того, аби зайнятися благодійністю.

• Різдво Пресвятої Богородиці – це світле й радісне свято, тому цього дня варто відпустити старі образи й очистити душі щирими молитвами.

Також наші пращури вірили у прикмети, пов'язані зі святом Різдва Пресвятої Богородиці:

• На свято туман – осінь прийде рано і буде дощовою;
• Якщо туман розвіється несподівано швидко – погода буде мінливою;
• Якщо на Різдво Пресвятої Богородиці стоїть сонячна погода – осінь буде ясною та теплою;
• Прийшла Пречиста – на дереві чисто, прийде Покрова – на дереві стане голо;
• Перша Пречиста жито засіває, а друге — дощем поливає;
• Прийшла Пречиста — принесла сватів нечиста;
• Якщо дівчина вмиється на схід сонця, її обов'язково посватають цього року.

Нагадаємо, стало відомо, коли відзначати християнські свята після переходу ПЦУ на новоюліанський календар.