Більше ніж через рік після початку повномасштабного вторгнення та оголошення мобілізації у державі стартує реформа ВЛК. Як військово-лікарські комісії проходять зараз, у чому проблеми для поранених та як їх збираються вирішити?

Як працюють ВЛК?

Військово-лікарські комісії є штатні (Центральна ВЛК, ВЛК регіону, ВЛК евакуаційного пункту, ВЛК пересувної госпітальної бази) та позаштатні (тимчасові та постійні, що підпорядковуються вищим штатним ВЛК) проводять медогляд – військово-лікарську експертизу.

ВЛК проводять медогляд:

• призовників;
• допризовників;
• військовослужбовців та членів їхніх сімей;
• військовозобов’язаних;
• офіцерів запасу;
• резервістів та кандидатів у резервісти;
• кандидатів на навчання у військових навчальних закладах та підрозділів;
• колишніх військовослужбовців;
• деяких працівників ЗСУ, працівників допоміжного флоту.

За наслідками військово-лікарської експертизи ВЛК:

• визначають ступінь придатності до служби, навчання, роботи;
• встановлюють причинний зв’язок захворювань, травм (каліцтв, контузій, поранень) військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів.

Результатом медогляду є постанови (свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК, протокол засідання ВЛК) про:

• діагноз;
• рішення про придатність до військової служби, тимчасову непридатність, обмежену придатність чи непридатність;
• висновок про причинний зв’язок захворювань та травм.

Оскаржувати рішення ВЛК можна у досудовому порядку або у наступній комісії за ієрархією, або одразу у Центральній ВЛК. Також можна оскаржити у судовому порядку протягом пів року після винесення Комісією постанови. Або протягом трьох місяців після застосування досудового порядку.

Отже, без ВЛК немає мобілізації, військового обліку, резерву, навчання у військових закладах, служби у запасі. Тобто вже надзвичайно широке коло обов’язків. Але медогляд ВЛК є обов’язковим для всіх поранених військовослужбовців, яких стає дедалі більше.

Після завершення лікування, поранені проходять медогляд ВЛК за направлення лікувального закладу, військової частини, ТЦК СП. За результатами та на підставі постанови ВЛК мають визначити:

• ступінь придатності: придатний (повернення на службу), непридатний з виключенням з обліку, непридатний з переоглядом через пів року або рік (перебування у частині без виконання обов’язків, що неможливі за станом здоров’я), обмежено придатний (зазначення протипоказань та подальше переведення на інші посади чи в інші підрозділи);
• необхідність у подальшому лікуванні, реабілітації або у відпустці за станом здоров’я (від 30 днів);
• причинний зв’язок хвороби чи травми.

Від цього залежить подальша служба, розмір виплати, час подальшого лікування, реабілітації чи відпустки. І тут система не проходить випробування на міцність.

Що не так із ВЛК?

Готуватися до ВЛК пораненому треба ще на етапі лікування. Спочатку сповістити командира про своє перебування у медзакладі, якщо у медзакладі так не зробили, а так може трапитися. Також треба отримати довідку від командира про обставини травми, від якої залежить висновок ВЛК, МСЕК, обсяг виплати, встановлення групи інвалідності, втрати працездатності. Там мають бути зазначено умови, в яких травму отримано (під час чи не під час виконання обов’язків), де та коли це відбулося.

Довідку видають за результатами службового розслідування, що проходить у терміни до місяця, але може подовжити до двох місяців. Розслідування мають розпочати за рапортом, але подекуди його саботують, тому необхідно скаржитися до штабу оперативного командування.

Після лікування потрібне направлення на проходження ВЛК (дає командир, медзаклад або воєнком) за територіальним принципом (з прив’язкою до медзакладу або частини). Знову для направлення знадобиться рапорт.

Потім поранений особисто проходить ВЛК, вистоявши у величезних чергах до лікарів у місцях, які для прийому поранених не обладнані, та кількість яких обмежена.

Тобто процес для запуску ВЛК може бути довгим та бюрократизованим. На всіх етапах немає електронного документообігу – всі папери поранений має збирати особисто, а розкидані надавачі можуть бути не тільки в межах населеного пункту, а й країни: військова частина в одному місті, медзаклад – в іншому. І жодних послаблень на тяжкість поранення як під час збору документів, так і проходження експертизи.

Кроки на зустріч здійснюються тільки в разі доброї волі командирів частин, співробітників медзакладів чи волонтерів, які допомагають у місцях проходження експертизи.

"Як би це було ідеально правильно? Я лежу у лікарні. Нехай ця лікарська комісія прийде і поговорить з моїми лікарями. Я їм навіщо? От я фізично є без одного ока. Побачили, що нема ока. Ок, поговорили з моїми лікарями що там є. Дайте висновок. Приїжджає МСЕК тут же, поки я лежу у лікарні, дали документи. Я виходжу з лікарні, іду додому, а не бігаю між органами державної влади. У ВЛК та військової частини може бути зв’язок? Може. Чому я вимушений ходити у військову частину, брати направлення на ВЛК, їхати забирати довідку, йти назад?" - поділився правозахисник, співзасновник ГО "Принцип" Масі Найєм.

Заступниця міністру оборони Ганна Маляр у лютому сповістила про п’ять напрямків удосконалення ВЛК: впровадження електронної медичної інформаційної системи, запровадження електронних черг, електронний документообіг, збільшення кількості ВЛК та їхнє сервісне обслуговування. Над реформою почали працювати. Шкода, що після того, як маса поранених вже настраждалася від бюрократії та неповаги.

Що саме змінюють?

11 квітня Рада ухвалила, на жаль лише у першому читанні, два законопроекти, про перші кроки у реформі ВЛК.

Законопроект №9154. Він стосується саме кількості ВЛК. Зараз основами законодавства про охорону здоров’я (ст. 70, про ВЛК) прописано, що військово-лікарську експертизу проводять ВЛК при ТЦК, закладах охорони здоров’я Міноборони, СБУ та інших військових формувань. Допишуть, що ВЛК можуть створювати при інших органах сектору безпеки та оборони, а також при державних та комунальних медзакладах. У Головному науково-експертному управлінні ВР вже дорікнули, що не визначені структура та порядок діяльності ВЛК при цивільних медзакладах.

"Цей законопроект дозволить Національній службі здоров’я України розробити пакет, за яким такі послуги будуть сплачуватися державою. Це збільшує можливість для військових пройти ВЛК там, де їм зручно, та не стояти в чергах. Також розробляється цифровізація цього процесу", - пояснив голова парламентського комітету з охорони здоров’я Михайло Радуцький.

Законопроект №9158. Він вносить зміни до Статуту ЗСУ, які стосуються довідки про обставини травми. Додають, зокрема, такі важливі зміни:

• Міноборони прописує порядок за яким медичні та інші документи військовий медзаклад або ТЦК СП направляють у військову частину;
• довідку начальник медслужби бригади складає у встановленому Міноборони порядку. Зараз прописано, що за результатами розслідування;
• розслідування про обставини травми стануть не обов’язковими. У ньому не буде потреби, якщо травма, порання, контузія, каліцтво військовослужбовець отримав в районе ведення бойових дій. Довідку в такому випадку мають скласти протягом п’яти днів на підставі рапорту безпосереднього командира та за наказом командира частини і  у цей же строк відправити до військового медзакладу або ТЦК СП.

"Далі має бути створено, зокрема, електронний реєстр, до якого будуть внесені оцифровані документи ВЛК. Хочу наголосити, ці документи – базові. І багато роботи ще піде на створення адекватних підзаконних актів, які мають урегулювати процеси", - уточнив Масі Найєм.

Командувач Медичних сил ЗСУ генерал-майор Тетяна Остащенко розповіла, що з початку квітня ВЛК на базі цивільних медзакладів вже почали розгортати. З 1 травня Нацслужба здоров’я запровадить пакет з оплати роботи цивільних лікарів у ТЦК СК. ЗСУ планують долучити до електронної системи МОЗ, а також виділяють кошти на покращення умов при проходженні ВЛК.

Що далі?

Нажаль, це не всі проблеми, які треба усунути. ВЛК планують цифровізувати, про що у Мінцифри заявили ще наприкінці січня. Тобто має бути єдина цифрова система з усіма необхідними для ВЛК документами, що буде доступною для пораненого, лікаря, військових. Це фундаментальна система, яка запрацює не одразу. Проект має з’явитися тільки влітку, а його ще треба узгодити та реалізувати.

Михайло Радуцький пообіцяв, що загалом реформування ВЛК завершиться максимум до кінця цього року, але намагатимуться цей процес пришвидшити.

До того ж крім ВЛК є ще одна проблема – медико-соціальна експертна комісія. За її висновками встановлюють групу інвалідності, відсоток втрати непрацездатності, потребу у протезуванні, потребу у реабілітації протягом п’ятьох днів після направлення. На практиці для поранених це затягується на місяці. І теж перетворюється на бюрократичну тяганину, бо все треба збирати особисто і в паперовому вигляді.

Але саме від висновку МСЕК залежить і виплата одноразової допомоги від 50 розмірів прожитмінімуму (поранення на навчальних зборах у резерві) до 400 розмірім прожитмінімуму (перша група інвалідності в результаті поранення під час виконання обов’язків військової служби).

До того ж після проходження МСЕК та встановлення інвалідності, щороку треба його підтверджувати. Коли це стосується, наприклад, втрати кінцівки, вимоги просто абсурдні.

"Нинішній МСЕК має припинити своє існування, - зауважив Радуцький. - Я вважаю, що це одна з найгірших спадщин Радянського Союзу, яка залишились в Україні. Тому для реформування цих двох інстанцій (МСЕК та ВЛК, - авт.) створена робоча група при уряді України".

За прогнозом міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, МСЕК і не залишиться: збираються провести діджиталізацію до кінця року та запустити оновлену систему у 2024 р.

Раніше в ефірі "Ми - Україна" заступниця міністра охорони здоров’я Марія Карчевич розповіла, як поранені військовослужбовці можуть пройти електронну реєстрацію для огляду у лікарів під час ВЛК.