З 19 травня законодавчо подовжено дію воєнного стану. Він триватиме до 18 серпня, коли, вочевидь, буде знову пролонгований. До дії правового режиму прив’язано чимало умов у законодавстві. Які основні діють разом із воєнним станом?

Робота

Проголошуючи режим воєнного стану (ВС), президент у відповідному указі має зазначати статті Конституції, дію яких на цей період можуть обмежувати. Серед тих, які вказані, є ст. 43 – про право на працю. Особливі ж умови трудових відносин Верховна Рада узгодила окремим законом 2136-IX. Вони діятимуть до завершення ВС.

Робота та відпочинок. Стандартна тривалість робочого тижня – 40 годин, проте під час ВС її можна збільшити до 60 годин для працівників критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням зарплати.

Офіційні святкові та неробочі дні на час війни скасували. Так само, як і їхні перенесення в тому разі, якщо свято припадає на вихідний. Роботодавець має право залучати до роботи у вихідні, проте із відповідною оплатою чи відгулом.

Тривалість щорічної оплачуваної відпустки – 24 дні. Якщо людина має право на більшу, невикористані дні можна перенести на час після завершення ВС. Додаткові, соціальні відпустки, на які може розраховувати працівник, не скасували. Але у ній можуть відмовити, якщо людина працює на об’єкті критичної інфраструктури.

Неможна відмовляти у відпустках в зв’язку із вагітністю та пологами, для догляду за дитиною.

Щодо відпустки за власний рахунок, то роботодавець може у ній відмовити. Проте він зобов’язаний надати таку тривалістю до 90 днів працівнику, який виїхав за кордон чи став внутрішньо переміщеною особою.

Зарплата. Відтермінувати виплату роботодавець може, але в тому разі, якщо виплатити її вчасно неможливо через бойові дії. Тобто заплатити все ж зобов’язаний.

Немає зобов’язання сплачувати зарплату у роботодавця в тому випадку, якщо через військову агресію призупинено дію трудового договору. Але тут мають співпасти дві обставини: неможливість роботодавці дати роботу та неможливість працівника її виконувати. Призупинення треба оформити наказом, це не передбачає автоматичне звільнення, а у працівника є право оскаржити це рішення, звернувшись до Держпраці.

Звільнення, переведення, зміна умов. Загальні умови звільнення під час ВС не змінюються, за виключенням розірвання трудового договору у двох випадках:

• з ініціативи роботодавця. Він може звільнити робітника, який знаходиться на лікарняному чи у відпустці (крім відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами чи відпустки по догляду за дитиною). Дата звільнення – перший день після виходу з лікарняного чи завершення відпустки;
• з ініціативи робітника. Він може звільнитися день у день через бойові дії, загрозу життю чи здоров’ю. Проте це не стосуються тих, хто працює на об’єктах критичної інфраструктури або залучений до суспільно корисних робіт.

Повідомляти про зміну істотних умов праці (режиму роботи, зарплати, пільг, суміщення і т.ін.) роботодавець може перед їхнім запровадженням, а не за два місяці, як у мирний час.

Переведення на іншу роботу без згоди працівника можливе з трьох причин:

• для ліквідації наслідків бойових дій чи обставин, які загрожують людям;
• зарплата буде не меншою за середню на попередньому місці;
• нова робота не протипоказана за станом здоров’я.

Ціни та тарифи

За законодавством повноваження регулювати ціни різними способами має Кабмін. Зараз діє обов’язкове декларування зміни цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, а саме на:

• гречану крупу;
• цукор-пісок;
• пшеничне борошно;
• вермішель з борошна вищого сорту;
• молоко у плівці жирністю 2,5%;
• хліб житньо-пшеничний;
• курячі яйця категорії С1;
• тушка та четвертина тушки курячої;
• негазована мінеральна вода;
• вершкове масло жирністю 72,5%;
• батон;
• соняшникова олія;
• природний газ;
• електроенергія;
• бензини марок А-95 та А-92;
• дизельне пальне.

Зміну цін треба декларувати за три дні, якщо вони збільшуються на 5-10%, за 14 днів, якщо на 10-15%, за 30 днів, якщо на 15% та більше.

Це умови, які прив’язані не до дії воєнного стану, а до карантину, термін якого встановлено у постанові №1236. Нею карантин подовжено до 30 червня 2023 р.

Але до ВС прив’язані повноваження щодо контрою цін. В цей період це право є у обласних військових адміністрацій разом із Нацполіцією, Держслужбою із захисту прав споживачів та Держслужбою з лікарських засобів. На додачу до переліку товарів, які наведено вище, це також контроль цін на вівсяну крупу, свинину, яловичину, капусту, цибулю, буряк, моркву, картоплю, етанол, вітчизняні антибіотики та нестероїдні протизапальні засоби, скраплений автогаз.

На час ВС та ще протягом шести місяців після нього діє законодавчо затверджений мораторій на підвищення тарифів на природний газ та похідні від його вартості – тепло та гарячу воду. Щодо вартості електроенергії, холодної води такої заборони немає.

До завершення воєнного стану неможна:

• нараховувати неустойки, проценти на заборгованість за комуналку;
• припиняти постачання житлово-комунальних послуг за борги;
• стягувати борг за комуналку у примусовому порядку.

Ці умови прописані у постанові Кабміну №206.

На час воєнного або надзвичайного стану мали б діяти нульові акцизи та знижений до 7% ПДВ на пальне. Але на цьому прикладі можна спостерігати, що скасувати послаблення під час війни так само легко, як і ухвалити. У вересні 2022 р. акцизи підвищили до 100 євро для бензинів та дизпалива та 52 євро для газу. Тоді ж ВР ухвалила рішення про те, що на закінчення ВС ніхто не чекатиме, і з 1 липня 2023 р. повертаються довоєнні ставки:

• 20% ПДВ на пальне замість 7%;
• акциз – 213,5 євро на бензини та дизель за тисячу літрів. Акциз на скраплений газ вже на довоєнному рівні.

Кредити

З прив’язкою до ВС є кілька кредитних послаблень для українців. Їх узгодили законом 2120-IX, а саме:

• мораторій на штрафні санкції за споживчими кредитами. Заборонено нараховувати штрафи, пеню та інші різновиди неустойки за прострочку. До завершення ВС вони списуються;
• заборона на збільшення процентної ставки за споживчими кредитами. Проте вона не стосується плаваючої, що прописана у договорі;
• заборона виселяти позичальників з житла, що перебуває в іпотеці за споживчим кредитом, набувати кредитодавцю права власності на таке житло, продавати предмет іпотеки навіть за судовим рішенням. Вона не діє щодо кредитів, які надали або переглянули після 15 березня 2022 р. Саме цей мораторій триватиме під час воєнного стану та ще 30 днів після його завершення.

Податки

6 травня набрали чинності зміни до Податкового кодексу (закон 3050-IX) в якому, зокрема, йдеться про декларування українцями доходів, та який стосується сплати податків на нерухомість та за землю. Пряма прив’язка до термінів дії воєнного стану в цій частині стосується тільки ставок та пільг податків на землю та нерухомість, які є місцевими. В тому разі, якщо органи місцевого самоврядування свої повноваження не здійснюють, щодо місцевих податків на час ВС їх отримують військові та військово-цивільні адміністрації.

Решта умов мають інший вимір:

• земельний податок. Його не нараховують за землі, які знаходяться на території активних бойових дій та на тимчасово окупованих територіях, згідно із затвердженим Мінреінтеграції переліком територій, який до ухвалення закону податкова не визнавала. Фізособи не сплачуватимуть за весь 2022 р., юрособи та ФОПи – з 1 березня 2022 р. до кінця 2022 р. У 2023 р. податок не нараховуватимуть за весь період, поки земля знаходиться на території активних бойових дій та на ТОТ. Також податок не стягуватимуть за землі, які забруднені вибухівкою. Дані про це мають вносити до Державного земельного кадастру;
• податок на нерухомість. Від сплати за 2021 та 2022 роки звільнили фізосіб – власників житлової нерухомості, яка стала непридатною для проживання або розташована на тимчасово окупованій території чи на території, де ведуться чи велися бойові дії. Фізосіб-власників нежитлової нерухомості та юросіб-власників нерухомості – з 1 березня 2022 р. до 31 грудня 2022 р. У 2023 р. податок не сплачуватимуть за той період, коли на території йтимуть активні бойові дії чи за період тимчасової окупації;
• декларування. Без прив’язки до ВС у Податковому кодексі прописали, що подавати декларацію не потрібно тим, хто у попередній рік отримував іноземні доходи, які не включаються до загального оподатковуваного. Тобто це стосується соціальної допомоги, яку за кордоном мали наші біженці. Загалом українців на час воєнного стану від обов’язку звітувати про доходи не звільнили. Проте на цей період діє добровільне, а не обов’язкове електронне декларування (згідно із законом 2115-IX та роз’ясненнями НАЗК).

Єдиний податок. На час ВС ФОПи першої та другої груп можуть не сплачувати єдиний податок (ЄП). Податкову декларацію треба подавати, але вказувати у ній відсутність щомісячних авансових внесків ЄП.

ФОПам третьої групи дозволили сплачувати 2% від доходу і перейти на цю систему за будь-якої організаційно-правової форми та без обмежень щодо доходу.

Також на час ВС у Податковому кодексі зупинили:

• документальні перевірки;
• перебіг строків подання податкової звітності, проведення перевірок, отримання податкової інформації контролером, проведення процедури адміністративного оскарження;
• застосування штрафів.

До кінця воєнного стану та протягом ще трьох місяці після його завершення діє мораторій на санкції щодо несплати Єдиного соціального внеску. Не мають застосовуватися штрафи та пеня:

• за ухиляння від обліку або несвоєчасне взяття на облік платниками внеску (170 грн);
• за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ (20% від несплаченої суми);
• за донарахування своєчасно не сплаченого ЄСВ (10% від суми за звітній період);
• за неналежний бухоблік в частині сплати ЄСВ (136-255 грн);
• за несплату, неповну або несвоєчасну сплату внеску разом із виплатою, на яку він нараховується (10% від суми несплати);
• за порушення форми звітності про нарахування ЄСВ у складі звітності про нарахування податку на доходи фізосіб.

На час ВС скасували штрафи, які пов’язані із застосуванням підприємцями реєстраторів розрахункових операцій:

• проведення через РРО товарів не на всю суму або не проведення операцій через РРО (100% вартості товарів, проданих із порушенням вперше, 150% суми за кожне наступне порушення);
• невикористання або використання незареєстрованих РРО (850 грн);
• не надруковану контрольну стрічку або відсутність її в електронному вигляді (510 грн);
• порушення розрахунків через каси, якщо мають бути прибуткові або видаткові ордери та видача квитанцій, при продажу залізничних квитків (340 грн);
• застосування РРО з конструкторськими чи програмними змінами (5100 грн);
• неподання звітності (510 грн).

Проте влада зобов’язалася перед західними кредиторами – ЄС та МВФ – повернути податкові умови до довоєнних стандартів. Є відповідний законопроект Кабміну, який може скасувати ці пільги з 1 липня 2023 р.

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав про правила виїзду за кордон під час війни. Обмеження, які зараз застосовують, технічно прив’язані до воєнного стану. За законом про нього, у цей час діє особливий режим в’їзду та виїзду, що узгоджений Кабміном. Проте урядовій правила насамперед посилаються на закон про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Отже, він є основним при дозволі на виїзд військовозобов’язаних.