Кабмін розширив повноваження Нацполіції. У положення про неї уряд додав ті, що були передбачені законодавчо. Тобто закріпив їх на рівні нормативки. Які саме можливості мають копи та що про це треба знати громадянам?

Дев’ять повноважень поліції

У законі про Нацполіцію повноваженням приділили окремий IV розділ, ст. 23-28. У положенні про неї маємо перелік з понад 60 основних завдань. З 12 травня до них уряд додав ще дев’ять.

Боротьба з агресором. Йдеться про взаємодію із ЗСУ, Нацгвардією, прикордонниками, Держспецтрансслужбою та СБУ. Не про боротьбу на фронті, а із диверсійно-розвідувальними силами. А також із незаконними воєнізованими та збройними формуваннями в Україні. Новий пункт у положенні повністю повторює відповідну норму закону (ст. 23, п.34). Це повноваження копів Рада затвердила ще в липні 2021 р., а введено в дію воно на початку 2022 р.

Контрабанда. Поліцейські мають сприяти прикордонникам, перекриваючи та ліквідуючи канали незаконного перетину кордону, переміщення зброї , боєприпасів, вибухівки. Це дублювання норм закону (ст. 23, п.35).

Штрафи та санкції. За правоохоронцями відтепер остаточний контроль за надходженнями до бюджету штрафів та санкцій та ведення обліку. У постанові Кабміну №106 за низкою органів закріплюють коди бюджетної класифікації, щодо яких такі органи вже контролюють надходження. За поліцією закріплено три коди:

• адміністративні штрафи та інші санкції (код 21081100);
• адмінштрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (код 21081300) та зафіксовані в автоматичному режимі (код 21081800).

Державна мова. Поліція в межах своєї компетенції має допомагати Уповноваженому із захисту державної мови повноцінно працювати. Копи мають діяти на підставі постанови уповноваженого згідно із нормами мовного закону. Це знову повторення норм закону про Нацполіцію (ст. 23 п. 31). Але цей пункт у законі змінився у березні 2022 р. і в такому вигляді діє як тимчасовий захід. Він прив’язаний до строків воєнного стану та плюс 60 днів після його завершення. Після цього мають повернутися попередні норми. Вони вже без згадки про те, що поліція діє в межах компетенції і з уточненням, що серед заходів є збір фактичних даних про порушення мовного закону.

Телекомунікації. Копи разом із Нацкомісією з держрегулювання в сфері електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштових послуг (НКЕК) мають знаходити та карати власників забороненого радіообладнання чи такого, яке експлуатують без радіочастотного присвоєння. Тобто йдеться про умови закону про електронні комунікації та супровідної нормативки, такої як техрегламент радіообладнання. Це повноваження також є нормою закону (ст. 23, п. 32), що діє з грудня 2020 р.

Вигул собак. Чергова законодавча норма, що перекочувала до нормативки. Вона про повноваження поліції наглядати за порядком вигулу собак, захищати тварин від жорстокого поводження. Справа у деталях профільного законодавства, про які власники тварин можуть і не знати. Про це нижче.

Критична інфраструктура. Тут два повноваження, що ідентичні як у законі, так і у положенні про Нацполіцію. Копи на договірних засадах можуть охороняти об’єкти критичної інфраструктури з затвердженого Кабміном переліку. Та захищають їх у кіберпросторі від кіберзлочинів. Ці норми за законом діють з кінця 2021 р.

Заходи режиму воєнного та надзвичайного стану, в зоні надзвичайної екологічної ситуації. Поліція має право брати участь у їх здійсненні за законом з початку 2022 р., а тепер і за положенням.

Отже, за правоохоронцями закріпили повноваження, які у них були за законом. Такі, як протидія агресору, захист критичної інфраструктури, боротьба з контрабандою та користувачами забороненого радіообладнання до законослухняних громадян стосунку не мають. Проте щодо інших є нюанси, про які варто пам’ятати.

Порушення мовного закону: що треба знати?

Законодавство не чіпає приватне спілкування громадян між собою. Але за нормами закону україномовними мають бути:

• сфера обслуговування;
• користувацькі інтерфейси;
• реклама;
• сфера охорони здоров’я;
• сфера освіти і науки;
• публічні заходи;
• інформація загального ознайомлення;
• книговидання;
• друковані медіа;
• телебачення і радіо;
• заходи спортивні та культурні;
• послуги транспорту, електронних комунікацій;
• діловодство, документообіг, звітність, листування громадських об’єднань, політпартій, юросіб.

Під час роботи людину не можуть примушувати до спілкування будь-якою іншою мовою, крім державної, якщо тільки робота не передбачає обслуговування іноземців чи створення текстів або документів для іноземців. Звісно, і у інших випадках є виключення (квотування на ТБ та радіо, застосування мов Євросоюзу у рекламі та видавництві, дублювання іншими мовами інформації про товари і т. ін.)

Але у громадян є право на державну мову, а у решти є обов’язки, за невиконання яких передбачені попередження та штрафи від 1 700 до 11 900 грн (в залежності від порушення та того перше воно чи ні).

Про порушення мовного законодавства громадяни сповіщають Уповноваженого в електронній формі чи письмово на пошту (01001, м. Київ, провулок Музейний 12). В офісі складають акт та дають порушникам 30 днів щоб вирішити проблему. Якщо порушенняне усунуто, то тоді вже складається протокол і накладається штраф.

Поліцію Уповноважений може залучати коли йдеться про захист державної мови від приниження, зневажання, навмисного спотворення в офіційних документах, нехтування її застосуванням (ст. 53 закону про функціонування української мови як державної). Але звернення по сприяння має бути вмотивованим.

Обов’язки власників тварин

Є профільний закон про захист тварин від жорсткого поводження. У ст. 9 наведено основні правила вигулу. Без нагляду тварину залишати неможна, супроводжувати її має особа старша 14 років. Той, хто супроводжує, має забезпечувати безпеку оточуючих та дорожнього руху. На тварині має бути нашийник, що дозволяє її ідентифікувати.

Є також інші важливі нюанси, які стосуються намордника та повідка. Є затверджений Кабміном перелік небезпечних порід собак (у ньому, зокрема, бульдоги, вівчарки, мастіфи, бультер’єри і ще ціла низка порід та їхніх метисів). Власники таких мають вигулювати їх на повідку та у наморднику. За порушення можна відбутися попередженням від поліції, але можливий штраф (ст. 154 Кодексу про адмінправопорушення) від 170 до 340 грн. Ті самі санкції і щодо решти власників тварин, якщо вони не прибирають за ними екскременти, та за утримання незареєстрованих собак.

Якщо ж через напад собаки хтось зазнав шкоди, постраждала людина має право на відшкодування від людини, що собаку утримує. І тут важливо пам’ятати, що за законом про захист тварин (ст.9, ч.5) власники собак порід, що є в переліку небезпечних, зобов’язані страхувати свою відповідальність за шкоду третім особам. Без договору страхування реєструвати чи перереєстровувати собак неможна.

У порядку про обов’язкове страхування прописані такі обсяги відшкодування:

• смерть в разі страхового випадку – 11 000 грн;
• інвалідність фізособи, що призначена через напад – 8 250 грн (перша група), 5 500 грн (друга група), 2750 грн (третя група);
• кожен день непрацездатності через напад – 20 гривень (загальна суму відшкодування не більше 2 500 грн);
• пошкодження чи знищення майна – у розмірі вартості, але до 30 000 грн.

Які права можуть та не можуть порушувати під час воєнного стану?

Оскільки повноваження поліцейських у здійсненні заходів воєнного стану уряд не вважає зайвим підтвердити, громадянам також треба пам’ятати про свої конституційні права, на які війна впливає та не впливає.

Згідно із законом про правовий режим воєнного стану, президент в указі, який його вводить, вказує, які конституційні права та свободи зараз можуть обмежувати. В указі від 24 лютого 2022 р. зазначені 12 таких статей Основного закону, а саме про права та гарантії на:

• недоторканність житла, таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції;
• невтручання в особисте та сімейне життя. Це стосується конфіденційної інформації про особу, ознайомлення із інформацією про себе, спростування інформації про себе та сім’ю у суді;
• свободу пересування, свободу думки і слова, вільне вираження поглядів і переконань;
• участь в управління держсправами, на референдуми, вибори, на рівний доступ до держслужби;
• мирні зібрання та страйк;
• приватну власність, підприємницьку діяльність, працю;
• освіту, щодо обов’язковості загальної середньої, безоплатність освіти у державних та комунальних навчальних закладах, надання стипендій, безоплатну вищу освіту у державних та комунальних вишах на конкурсній основі.

Насправді обмежень може бути набагато більше, і у Конституції (ст. 64) закріплені тільки 18 статей про права і свободи, що є непорушними під час воєнного стану. Ті, що мають стосунок до повноважень поліції та обмежують можливі зловживання такі:

• право на життя. Це стосується обов’язку держави захищати життя людини, а кожного – на захист свого життя від протиправних посягань;
• право на повагу до гідності. Людину не можуть піддавати жорстокому та принизливому поводженню чи покаранню;
• право на свободу та недоторканість. Це конституційна заборона на арешт чи тримання під вартою без рішення суду. Це обмежений 72 годинами строк тримання під вартою без рішення суду. А також обов’язкове повідомлення про причини арешту чи затримання, право на оскарження цього у суді;
• право на захист у суді та на відшкодування;
• право на відмову давати свідчення проти себе, своєї сім’є та близьких родичів.

За законом про правовий режим воєнного стану, під час нього поліцейські можуть перевіряти у людей документи, а, в разі потреби, оглядати речі та житло. Уточнення є у відповідному порядку з огляду на воєнний стан. Вимагати документи можуть, якщо:

• людина схожа на ту, що у розшуку чи на безвісно зниклого;
• є підстави вважати, що людина вчинила чи збирається вчинити правопорушення або причетна до нього;
• людина знаходиться в зоні дії спецрежиму;
• у людини є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби;
• все відбувається на місці скоєння кримінального правопорушення;
• людина порушує заборону, що введено під час воєнного стану. Наприклад, умови комендантського часу.

Правоохоронець має право на поверхневу перевірку речей, якщо є достатні підстави вважати, що:

• у транспортному засобі, де вони знаходяться, є правопорушник або заручник;
• серед них є речі, обіг яких заборонений чи обмежений (зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші, в залежності від того, які обмеження введені адміністрацією під час воєнного стану);
• речі є знаряддям правопорушення або вони знаходяться там, де може буте скоєне правопорушення.

Що ж до житла, під час воєнного стану правоохоронці може проникнути до нього без рішення суду у трьох випадках: аби врятувати людину чи майно, переслідуючи правопорушників, для припинення злочину, що загрожує життю людей в оселі.

Відносно перевірки документів, огляду речей та житла свої оцінки, поради та уточнення нам також дав правозахисник Едуард Багіров:

– Після 24 лютого 2022 р. тисячі громадян втратили документи, що посвідчують особу. Вони не мають паспортів. Хтось оформлює, а хтось навіть виїхав без них. Особисто я із собою постійно ношу паспорт, вкладаю в нього адресу, телефон та групу крові на той випадок, якщо щось трапиться. Але якщо вимоги до наявності документів є, вони мають враховувати реалії життя й те, що громадяни не завжди можуть надавати паспорт, бо він втрачений чи знищений. Неможна зобов’язувати громадян носити із собою документи, якщо держава не забезпечує своєчасну його заміну чи збереження.

Якби мене зупинив поліцейський щодо огляду речей, я б спитав його, які саме у нього питання, чому він вважає, що я можу бути потенційним правопорушником. Це я кажу як правозахисник. Я обмежую своє право, бо розумію, що війна, і у рюкзаку, сумці, валізі може бути щось, що несе небезпеку. Я б свій рюкзак віддав на перевірку, але уточнив би при причини. Наприклад, чи оголошений план про перехват, розшук. Відмовлятися від того, щоб надавати для огляду речі, транспортний засіб можна. Можна викликати на місце адвоката.

Закон про воєнний стан дозволяє військовослужбовцям, поліцейським на законних підставах, підкреслюю це, використовувати транспорт, входити в приміщення без дозволу. Можуть навіть зламувати двері. Але потім, якщо буде скарга, буде перевірка законності дій. Не може так бути, щоб захотілося поліцейському і він зайшов. Це зловживання, за яке передбачено позбавлення волі. Але якщо є обґрунтовані підозри, що в якійсь квартирі є, наприклад, валіза з вибухівкою, то громадянин має піти на зустріч і показати.

Воєнний стан суттєво послаблює силу законів про права громадян, у тому числі майнові. Кожен громадянин має вирішити, чи йти на зустріч поліції. Але при цьому не забуваючи вимагати від її співробітників діяти в межах закону з урахуванням наслідків.

Раніше "Ми - Україна" розповідав про те, чому зараз банківським рахункам боржників загрожують масові арешти та як із цим боротися.