Більшість українських жінок не планує виїжджати за кордон надовго, а саме 72%. Найчастіше цих жінок утримує в Україні сім’я.
Про це йдеться у дослідженні Центру економічної стратегії спільно з American University Kyiv, що базується на опитуванні “Рейтинг Онлайн”.
Відомо, що лише 15% замислюються про виїзд, інші поки не визначились.
Найчастіше жінок утримують в Україні сім'я та почуття приналежності до країни. Також серед матеріальних чинників важливими є:
- високий дохід,
- наявність житла,
- доступ до медичних послуг,
- гарна робота.
Основною причиною замислитись про міграцію є бажання кращого рівня життя та безпеки.
Загострення бойових дій та загроза окупації підвищують ймовірність виїзду за кордон майже в півтора раза. На це бажання ще впливає гіпотетична втрата доходу або житла.
Дослідження показало, що міграцію частіше розглядають молоді (18-29 років) та незаміжні жінки, а ті, хто вже виїжджав за кордон після початку повномасштабної війни, частіше думають про повторний виїзд.
“Жінки-ВПО не мають сильнішого бажання виїхати, за винятком тих, хто більше спілкується російською мовою”, - розповіли в Центрі.
Крім того, серед тих, хто хоче виїхати, найбільшими перешкодами для виїзду є невідомість та страх наважитись починати все з нуля на новому місці.
"Для багатьох українок, ситуація з житлом відіграє важливу роль у питанні залишатися чи виїхати, випереджаючи навіть доходи. Слід продовжувати програми допомоги з орендою житла для ВПО, субсидії на ремонт пошкодженого майна або підтримку реконструкції на місцях. Такі ініціативи не лише поліпшують житлові умови, а й зміцнюють фізичний зв'язок з місцем — а отже, посилюють наміри залишатися", — вважає Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv.
З початку повномасштабного вторгнення рф 39% українок віком 18-60 років були змушені покинути свої домівки, з яких більше як половина вже повернулися.
Також 90% жінок пережили травматичні події пов’язані з війною, серед яких ракетні атаки та бомбардування, втрата близької людини, руйнувань або пошкоджень житла.
Ще 10% жили на окупованій території, а кожна третя має близьку людину, яка служить, або раніше служила у Силах Оборони.
Як повідомляв “Ми-Україна” раніше, військовозобов’язані чоловіки, які займаються перевезенням гуманітарної допомоги та медичних вантажів, тепер будуть виїжджати за кордон за стандартною процедурою.
