Зміни з 1 липня 2023 року стосуватимуться зовнішньої, безпекової та податкової політики, вступу до вишів, пенсійних виплат та плати за ЖКП. Розбираємось детальніше.

ПДВ на пальне

З 1 липня матимемо довоєнні ставки акцизів та ПДВ на пальне. Це рішення ухвалили ще у вересні минулого року. Податок на додану вартість зараз складає 7%, а буде знову 20%. Акцизи на бензини та дизпаливо становитимуть 213,5 євро за тисячу літрів замість 100 євро. На газ акцизи до довоєнного рівня 52 євро повернули ще восени.

Прогнози щодо підвищення цін різні. Від доволі стриманих, на рівні 10%, до більш вагомих. На думку експерта ринку нафтопродуктів Леоніда Косянчука, здороження буде біля 10 грн за літр бензинів, 7-8 грн – дизпалива, близько 3 грн – газу.

"Але це підвищення буде не одразу, - попереджає експерт. - Бо на 1 липня у нас будуть залишки у мережі, за які вже сплачені акцизи. Єдине, що при реалізації вже треба буде сплачувати ПДВ. Ми ж знаємо, що кінцевий споживач – це й кінцевий платник податків. Але це пів біди. Адже ми знаємо, що вартість нафтопродуктів так чи інакше впливає на собівартість усіх товарів та послуг, що виробляються в Україні. І ті, що імпортуються, тому що логістика теж потребує пального".

Індексація

1 липня згідно із постановою Кабміну № 168 проіндексують пенсії для отримувачів виплат за спеціальними законами. А саме за законами про держслужбу, службу в органах місцевого самоврядування, статус народного депутата, наукову діяльність.

Коефіцієнт підвищення вже узгоджений і становить 1,197. Тобто у складі пенсії переглянуть показник середньої зарплати, який у кожного пенсіонера свій, та підвищать його на половину розміру зростання споживчої інфляції та зростання середньої зарплати. Тобто на 19,7%. Мінімальний обсяг підвищення цьогоріч становить 100 грн, а максимальний – 1500 грн.

Тим пенсіонерам, які переходили із пенсії за спецзаконами на пенсію за віком, а потім знову на спецпенсію, індексацію проведуть у тому випадку, якщо вони поновили її до 31 грудня 2022 р.

Вступна кампанія

У червні завершилася основна сесія національного мультипредметного тесту. Її учасники до 28 червня мають отримати в електронному кабінеті результати, переведені у шкалу від 100 до 200 балів.

Наступним кроком буде подання заяв до вишів. Більшість робитиме це онлайн. З 1 липня треба реєструвати електронні кабінети у системі "Вступ". Ті самі дії та у той самий час потрібно зробити й тим, хто вступає на магістратуру та складає єдиний вступний іспит чи фахове вступне випробування.

Аби зареєструвати електронний кабінет, потрібні серія та номер документів:

• про освіту (атестату чи диплому бакалавру);
• сертифікату НМТ, ЗНО чи екзаменаційного листка, одержаного під час реєстрації на іспит до магістратури;
• документів, що посвідчують особу.

Подання заяв на вступ до вишів розпочнеться 19 липня. Обираючи їх, треба відштовхуватися від обмежень: на бюджетні місця можна подати до 5 заяв, на контракт – до 15 заяв. Подаючи бюджетні заяви, абітурієнт вказує пріоритетність кожної за шкалою від 1 до 5, де 1 – найвищий пріоритет. Після подання заяви змінити пріоритетність вже неможна, а вона потрібна для черговості розгляду.

Для вступу як на бакалавра, та і на магістра треба до документів обов’язково додати ще й мотиваційний лист.

Протягом липня також відбудуться:

• з 3 по 10 липня – реєстрація на випробувальні іспити за окремими спеціальностями (бюджет);
• з 3 по 25 липня – реєстрація на іспити (контракт);
• з 7 по 18 липня – вступні іспити (бюджет);
• з 7 по 31 липня – вступні іспити (контракт).

Завершиться реєстрація заяв на вступ 31 липня. Оголошення списків на бюджет буде вже у серпні – з 1 по 5 серпня. З 5 по 8 серпня – зарахування на бюджет, з 10 по 18 серпня – переведення на бюджет, а з 9 по 31 серпня – зарахування на контракт.

Окремий календар є для тих, хто не зміг взяти участь у загальній сесії НМТ (зокрема через хворобу, втрату документів, форс-мажор, чи складання НМТ на основній сесії було зірване) та зареєструвався на додаткову (до 12 червня). Вона триватиме з 11 по 24 липня. Запрошення для участі в ній надійде учасникам не пізніше ніж за три дні до початку сесії. Результати додаткової сесії учасники мають отримати до 29 липня.

Закон про нацменшини

1 липня набирає чинності закон про національні меншини (спільноти), який ВР ухвалила у грудні 2022 р. Він є євроінтеграційним, бо включений до переліку з семи вимог, які треба виконати для початку переговорів про вступ до Євросоюзу.

Цей документ готували майже три роки. У загальних рисах він:

• визначає поняття "національні меншини (спільноти)";
• окреслює їхні права свободи та обов’язки;
• визначає особливості державної політики відносно меншин.

Чи не найголовніше – це реакція на закон з боку країн-членів ЄС та Венеційської комісії.

Румунія свій "жаль" (в оцінках використовували саме це слово) висловила через МЗС одразу після ухвалення. Причина – відсутність консультацій із румунською громадою в Україні та із Венеційською комісією.

В Угорщині після прийняття закону претензії озвучили комплексні, не тільки до нього, але також до законів про освіту та мовного. Причини: відсутність можливості навчатися угорцям рідною мовою, використовувати її у культурній сфері, при адмініструванні та у ЗМІ.

Вже у червні Україна отримала висновок Венеційської комісії щодо закону. Зміни, які пропонують там:

• пошири право на проведення заходів мовами меншин на усіх людей із вилученням вимоги про обов’язковий переклад українською, чи хоча б зробити вимоги пропорційними;
• переглянути вимоги щодо видавництва книжок, мовлення українською на каналах. Це вже за межами закону про нацменшини та стосується законів про медіа та про мову;
• пролонгувати перехідний період для переведення систему освіти на українську мову.

Зернова угода

17 травня строком на 60 днів було подовжено термін зернової угоди. Він спливає 18 липня, і є всі підстави вважати, що росія з неї вийде. За інформацією британської розвідки, там домагаються відкриття трубопроводу Тольятті-Одеса для експорту аміаку до Європи. Британці вважають, що росіяне тиснутимуть до останнього, впритул до дати.

Проте у посла МЗС з особливих доручень Ольги Трофімцевої з цього приводу інша позиція. Вона вважає, що вірогідність виходу росії з угоди – 99,9%. Бо росіяни майже добудували термінал для експорту аміаку та не відчувають особливої важливості у аміакопроводі Тольятті-Одеса.

План "Б", який на випадок закриття зернової ініціативи підготував уряд, частково озвучив заступник міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький. Згідно із ним будемо розширювати пропускну спроможність Дунайського регіону для перевалки зерна, вводитемо додаткові пункти переходу та сухі порти на кордонах із Польщею та Румунією. Для експорту морем пропонують страхування суден: у бюджеті на це передбачено 20 млрд грн.

Нагадаємо, що зернова угода – це окремі домовленості, що укладені Україною та росією із ООН та Туреччиною.

Саміт НАТО

Саміт НАТО відбудеться 11-12 липня у Вільнюсі. Станом на 29 червня ще не визначено, чи братиме у ньому участь президент Володимир Зеленський. На початку червня він говорив, що не бачить сенсу у поїздці, якщо під час заходу не буде конкретних гарантій безпеки чи сигналів щодо членства. 25 червня позиції щодо НАТО Зеленський проговорював у телефонній розмові із президентом США Джо Байденом. Але поки без деталей у публічній площині.

За два тижні до саміту у Вільнюсі від НАТО конкретики також немає. Генсек Альянсу Йенс Столтенберг неодноразово заявляв про згоду союзників на вступ України, та про відсутність у росії права вето. Проте без строків та механізмів.

"Під час підготовки до Вільнюського саміту та під час саміту ми не обговорюємо питання щодо формального запрошення. Те, що ми обговорюємо – це те, як просунути Україну ближче до НАТО. Наразі тривають консультації", - заявив Столтенберг.

"На даний момент жодної ясності стосовно тих сигналів, які могли би бути отримані у Вільнюсі, у нас немає. Є ряд пропозицій, але поки що такої готовності немає з боку Альянсу", - зазначила наприкінці червня віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Яким саме має бути конструктив на саміті озвучував міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. За його словами в ідеалі – це запрошення до членства, а будь-яке позитивне рішення – це все, що буде на крок вперед, порівняно із самітом у Бухаресті у 2008 р. Тоді Україні відмовили у плані дій щодо членства через політичну нестабільність.

Тарифи

З 1 червня зросли тарифи на електроенергію для населення, але платіжки із новими розрахунками українці отримають саме у липні. Тариф замість 1,44 грн (споживання до 250 кВт на місяць) та 1,68 грн (споживання понад 250 кВт на місяць) склав 2,64 грн за кВт/год.

Також у липні споживачі отримають платіжки із новими тарифами за водопостачання та водовідведення. Розмір залежить від водоканалу. Нижче наведені без ПДВ (до тарифу треба додати 20%, помножити його розмір на 1,2).

Закон про довоєнні податки

Найближчим часом ВР розглядатиме законопроект №8401, який стосується скасування податкових пільг на час воєнного стану. На вимогу західних кредиторів їх поступово скасовують.

Документ готували із тим розрахунком, щоб він набрав чинності 1 липня, але розгляд перенесли. Зараз проект пройшов розгляд у профільному комітеті та готується до голосування у сесійній залі. Застосувати норми хочуть з 1 серпня цього року.

Зараз ФОПи першої та другої груп можуть не сплачувати єдиний податок (ЄП). ФОПам третьої групи на час дії воєнного стану дозволили сплачувати 2% від доходу і перейти на цю систему за будь-якої організаційно-правової форми та без обмежень щодо доходу. Після прийняття закону повертаємося до загальних правил сплати ЄП ФОПами:

• першої групи 268,4 грн на місяць цьогоріч;
• другої групи 1340 грн на місяць;
• ставки 3% та 5% від доходу в залежності від сплати чи не сплати ПДВ для третьої групи.

Також законопроект реанімує:

• документальні перевірки. Проте у комітеті вносять поправку, що ФОПів першої та другої груп перевірки не чіпатимуть до 1 серпня 2024 р. Також не проводитимуть документальні та фактичні перевірки платників податків та об’єктів на прифронтових територіях;
• перебіг строків подання податкової звітності, проведення перевірок, отримання податкової інформації контролером, проведення процедури адміністративного оскарження;
• застосування штрафів за порушенням платників ЄСВ та при користування РРО.

Нагадаємо, що раніше "Ми - Україна" розповідав про три останні зміни у пенсійній системі та про їхній вплив.