14 серпня православні християни святкують Медовий Спас, або Маковія. Це перший з трьох серпневих свят, які присвячені Спасителю — Ісусу Христу. З цього дня також починається Успенський піст, який має свої обмеження й особливості. Як відзначають це свято і що на нього заборонено робити — у матеріалі "Ми-Україна".
Історія свята і його значення
Історія Медового Спасу бере свій початок у середньовічній Візантії. В той час у цей період часто починалися смертності епідемії, гинуло багато людей. Тому віряни зверталися до Бога з молитвами, щоб запобігти біді.
В ті дні зі скарбниці імператора виносили хрест із розп'ятим на ньому Ісусом Христом. З ним обходили весь Константинополь, а потім несли до храму святої Софії та звершували перед ним молебні. Саме тому в церковному календарі свято і називається "Винесенням животворного Хреста Господнього".
Згідно з переказами, колись такий хрест врятував жителів Константинополя від страшної пошесті. Святиню занурили у водойми, після чого епідемія минула. Звідси й пішла назва "Спас" — вона пов'язана зі Спасителем Ісусом Христом, який рятує вірян від хвороб. А в церковному календарі свято і називається "Винесенням животворного Хреста Господнього".
Також Медовим Спасом пов'язана історія семи мучеників Маккавеїв, їхньої матері Соломонії та їхнього вчителя Єлеазара. В 166 році до н. е. вони прийняли мученицьку смерть за свою віру в Бога від сирійського царя-язичника Антіоха Епіфана. Згодом спалахнуло повстання і тиран зазнав поразки.
У православній традиції Макавеїв уособлюють як символ непорушності в дотриманні християнських заповідей. А оскільки в цю пору дозрівав мак, то в народній свідомості ім'я Маккавея пов'язалося з маком, і на свято освячують мак.
Медовий Спас — свято освячення врожаю. У XII столітті, цього дня проводили молебень і освячували воду. Згодом стали приносити в храм овочі та фрукти з нового врожаю, щоб отримати благословення на його збір.
Однак раніше відзначалося за старим стилем — 1 серпня, коли більшість плодів ще дозрівали. Тому до церкви несли святити перший мед. До цього часу бджоли вже заповнювали всі стільники медом і припиняли його носити. У пасічників починався період збору меду.
Перший збір потрібно було освятити в церкві й лише після цього його куштували та пригощали інших. Вважалося, що кожен цього дня має скуштувати хоча б ложечку меду.
Ще одна назва свята — Спас на воді, або Мокрий Спас. У церкві освячують воду, яка, вважається, цього дня стає цілющою і допомагає зміцнити здоров'я та вберегтися від хвороб. Це пов'язано з історією порятунку мешканців Константинополя від епідемії шляхом занурення хреста у воду.
Як відзначають Медовий Спас
Цього дня віряни йдуть до храму, аби помолитися й освятити мед і мак. Також заведено збирати спеціальні букети — "маковійчики". Їх роблять із лікарських трав і квітів, потім освячують і зберігають удома весь рік, до наступного Маковія. Вважається, що наявність такого букета вдома захищає від негараздів. Традиційно у “маковійчик” окрім головок маку вплітають 17 трав і квітів:
- М'ята;
- Полин;
- Овес або пшениця, жито;
- Материнка;
- Звіробій;
- Безсмертник;
- Чорнобривці;
- Волошки;
- Соняшник;
- Рута;
- Буркун;
- Тирлич;
- Любисток;
- Чортополох;
- Деревій;
- Володушка;
- Цикорій.
Окрім меду і маку на освячення несуть овочі та фрукти, щоб отримати благословення на збір урожаю. Також у церкві здійснюють мале водосвяття, бо ж не дарма це свято називають ще Спасом на воді або Мокрим Спасом. Вважається, що вода цього дня має цілющу силу, тому її святять, а потім нею можна було лікуватися.
Господині на Медовий Спас готують випічку з маком і медом. Оскільки цього дня починається Успенський піст, то вона має бути пісною. Обов'язковим вважається пригостити такою випічкою нужденних, а також допомогти їм у міру можливостей. Навіть є така приказка: "Ти — за себе, ми — за тебе, а Христовий Спас — за всіх нас".
Зробити добру справу в цей день потрібно обов'язково. До того ж допомогти можна не тільки людині, а й тваринам. Тоді весь рік нещастя обходитиме вас стороною. З цього приводу є такий звичай: протягом року складати монети у баночку з-під меду й наступного Медового Спасу віддати нужденним. Вважається, що такий вчинок примножить ваш матеріальний достаток.
Головне частування на Медовий Спас (Маковія) — звісно ж, мед і мак. Вважається, що цього дня кожен має скуштувати хоча б одну ложку освяченого меду, аби цілий рік бути здоровим.
З медом і маком заведено готувати різні страви: медові пряники, пироги, млинці тощо. Єдина вимога — щоб тісто було пісним, бо в це свято починається Успенський піст. Також на мед і мак читали замовляння від хвороб і на добробут у родині.
Ще на Медовий Спас заведено готувати старовинний слов'янський напій — збитень. У воду кладеться різаний корінь імбиру й доводиться до кипіння. Потім додають прянощі — кардамон, гвоздика, лавровий лист і корицю. Коли відвар настоїться 5-10 хвилин, у нього додають мед і перемішують. Напій вважається лікувальним, його вживають як у теплому вигляді, так і в охолодженому.
Після відвідування церкви й частування пісними стравами заведено йти купатися у відкриті водойми. Вважається, що саме в цей день Володимир Великий охрестився в Дніпрі, тому купання приносить здоров’я й сили на весь рік.
Також віряни влаштовували своєрідні проводи літа, яке зі святом Маковія підходить до свого завершення. Традиційно саме в Медовий Спас починають збирати врожай та готуватися до зими.
Чого не можна робити на Медовий Спас
- Усі християнські свята мають одну спільну заборону — треба втриматися від лайки та сварок. Медовий Спас не є винятком. Не можна бажати комусь зла, щоб не накликати на себе нещастя.
- Також не можна кричати й гучно святкувати, як іноді відзначають світські дати — на Маковея це є ознакою неповаги.
- На Маковія можна збирати мак і мед. Однак вважається, що під час цього процесу не можна голосно розмовляти, щоб не налякати бджіл і не зіпсувати меду.
- На Медовий Спас існують заборони на роботу в городі, на присадибній ділянці та вдома. Не можна копати, будувати, шити, прати чи прибирати. Всю роботу зазвичай роблять напередодні. Інша ситуація з приготуванням святкової трапези, бо на Маковея куховарити не лише можна, але й рекомендується.
- Вважається, наступного дня (15 серпня) не можна купатися в озерах і річках. Згідно з повір’ям, з'явиться ризик потонути або серйозно захворіти. Також до Спасу востаннє за рік потрібно купати худобу, щоб на неї не напали хвороби.
- Медовий Спас водночас є першим днем великого Успенського посту, на честь вшанування Успіння Богородиці. Він триватиме два тижні й закінчиться 28 серпня. Тож для вірян, які його дотримуються, з цього дня є певні обмеження у їжі. Можна вживати лише неприготовану рослинну їжу — сирі фрукти й овочі, сухофрукти, горіхи, мед, хліб і пісну випічку.
Також існує ряд заборон щодо святкового кошика, який несуть в церкву для освячення. Так, не варто класти:
- Міцні алкогольні напої, адже дозволяється освячувати в церкві на будь-яке свято тільки кагор;
- М'ясні продукти також під забороною, оскільки саме з цього дня починається Успенський піст, який забороняє їсти такі продукти;
- Гроші та інші матеріальні цінності.
Згідно з церковними традиціями всі освячені продукти необхідно обов'язково з'їсти, викидати їх не варто.
Яблучний Спас — перший з трьох Спасів, які відзначають у серпні. Другий святкуватимуть 19 серпня і зветься він Яблучний Спас. В цей день до церкви несуть яблука й інші фрукти. Третій Спас — Горіховий — відзначається 29 серпня. За народним календарем цього дня заготовляють горіхи нового врожаю.
Нагадаємо, Православна церква України затвердила перехід на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року.