Заново встала на ноги і вже за кілька днів побіжить марафон після протезування. Із США повернулась родина Степаненків. Мама та донька втратили ноги через обстріл росіянами вокзалу у Краматорську. Ще рік тому вони не могли самостійно пересуватись, а сьогодні вже гуляють Львовом.
Про життя за кордоном, реабілітацію, плани та мрії Степаненки розповіли нашій кореспондентці.
Півтора роки тому 12-річна Яна та мама Наталя не могли самостійно ходити. Їм відірвало ноги на Краматорському вокзалі, куди росіяни посеред дня поцілили "Іскандером". Тоді загинула бабуся, дивом вцілив лише брат-близнюк дівчинки Ярик.
"Я на ноги поглянула, а її немає. Я хотіла встати, а у мене там все висить. Вона (донеька, - ред.) намагалася повзти, кричить: "Мама, я помираю", - розповіла мама дівчинки.
"Я відкрила очі, а мені ноги печуть сильно. Я хотіла піднятись, плакала, мені було страшно. Я підіймаю ноги і не розумію, не бачу де вони, їх немає", - поділилася Яна.
Довгий шлях відновлення українськими лікарнями, а потім дорога у Сан-Дієго. Протезувати українську сім’ю взялися американці. Тепер після року реабілітації родина повернулась до Львова. У стінах лікарні Степаненків зустрічали оплесками і обіймами з медиками, які рятували їм життя у перші дні після поранення.
Хірург Дмитро Грицак, фото з яким облетіло увесь світ, не приховує емоцій.
"Вона подорослішала, я її навіть не впізнав. Вона прекрасно ходить, це дуже хороший результат. Вони поїхали, бо такого результату на той час ми не могли забезпечити. Тепер ми можемо це робити самостійно на високому рівні", - сказав дитячий хірург.
Увесь час за кордоном сім’я розповідала про жорстоку війну в Україні. Американцям вдячні, але наразі жити планують у Львові. Яна стала обличчям дитячого реабілітаційного центру "Незламні" і власним прикладом показуватиме іншим, що життя з протезом продовжується. Цієї неділі дівчинка бігтиме марафон.
Як писав "Ми-Україна" раніше, щоденно Сили оборони втрачають 40-45 дронів.
