Після підриву Каховської ГЕС у проросійських Telegram-каналах почали поширювати погрози про намір підірвати Київську ГЕС "однією ракетою". Жахливі наслідки затоплення лівобережної Херсонщини викликали занепокоєння щодо повторення подібного теракту в центральних регіонах. Однак чи дійсно Київська ГЕС вразлива до зовнішніх атак і чим загрожує влучання ворожих ракет у цю гідротехнічну споруду — розбирався "Ми-Україна".

Що треба знати про ГЕС, зокрема Київську

ГЕС — це електростанція, що виробляє електроенергію завдяки напору води, який надходить на лопаті гідротурбіни та приводить в дію генератори.

Щоб гідроелектростанція працювала, треба перепад висоти річища річки. Для цього будують греблю, що також слугує водосховищем та дає змогу працювати ГЕС у будь-який час.

Крім цього, щоб створити потрібний тиск, застосовується деривація — відведення води від річища річки каналом або системою водоводів до гідротехнічних споруд. Інколи використовується одночасно і гребля, і деривація.

Київська гідроелектростанція була побудована у проміжку 1960–1968 років. Вона займає позицію верхньої сходини Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. До нього, окрім Київської входять ще 5 ГЕС: Канівська, Кременчуцька, Середньодніпровська, Дніпровська і Каховська. Загальна встановлена потужність каскаду — 3757,4 МВт. Загалом гідростанції давали 6-8% загального обсягу української електроенергії. Однак із підривом Каховської ГЕС виробництво зменшилось.

Під час будівництва Київської ГЕС робітники ухвалили багато нових на той час організаційних рішень для проведення масштабного будівництва сучасної ГЕС. Так, завдяки використанню залізобетонних плит і панелей вдалося зменшити витрати й водночас підвищити якість матеріалів. Зокрема на Київській ГЕС було вперше запроваджено технології встановлення великих бетонних об’єктів.

До складу головних об’єктів ГЕС увійшли: будівля з підвалинами з різних боків, розподільний пристрій потужністю понад 100 кВ, водозливна гребля, дамба на правому та лівому берегах, вставка між гідроелектростанцією та шлюзом та споруда на річці для забезпечення проходу до водного об'єкта.

Ширина київської ГЕС – 51 метр, а довжина – 285 метрів. Загальна потужність гідроелектростанції становить понад 400 МВт. При зведенні гідроелектростанції було укладено 825 тисяч кубометрів монолітного бетону.

Наскільки просто зруйнувати Київську ГЕС

Як зазначають в “Укргідроенерго”, навіть суттєво пошкодити столичну гідроелектростанцію вкрай складно. А про те, щоб зруйнувати її, сьогодні взагалі не йдеться. Фахівці нагадали, що українські ГЕС законодавчо класифікуються як особливо важливі об’єкти електроенергетики. Це означає, що даним об’єктам приділяється особлива увага щодо їхньої безпеки.

В установі пояснили, що гідротехнічні споруди Київської ГЕС оснащені автоматизованою системою контролю безпеки. Вона забезпечує цілодобовий та безперервний контроль основних показників і стану цих споруд. Це забезпечує своєчасне виявлення будь-яких передумов зміни стану споруд та запобігання виникненню аварійного стану.

“Враховуючи стратегічне значення Київської ГЕС для Об’єднаної енергосистеми країни, її охорона здійснюється  відомчою воєнізованою охороною у взаємодії зі спеціалізованими підрозділами інших відомств. На сьогодні особовий склад всіх підрозділів несе службу згідно з прийнятими розрахунками й планами”, — запевнили в “Укргідроенерго”.

Розповіли також про можливі ракетні обстріли з боку росії. Як запевняють фахівці, навіть у випадку влучання терористами рф по греблі Київського гідровузла, критичної загрози для населення не прогнозується.

“Оскільки сама станція та гребля спроєктовані та побудовані у 60-х рр. з урахуванням тогочасних загроз, зі значним запасом міцності та стійкості, зруйнувати чи суттєво пошкодити масивні гідротехнічні споруди ураженням ракетою не так просто”, — йдеться у заяві.

У випадку пошкодження металевих затворів греблі, може відбуватися поступовий неконтрольований витік води з Київського водосховища. Внаслідок цього відбудеться короткочасне підтоплення деяких територій в нижньому б’єфі гідровузла. Однак зони підтоплення  будуть незначними й заздалегідь відомі службам ДСНС та місцевим органам влади. Тому місцеві мешканці будуть повідомлені завчасно.  

В Укргідроенерго також прокоментували поширення повідомлень про катастрофічні наслідки можливого прориву греблі Київської ГЕС. В установі назвали це “сумнівною, недоречною, а часом і шкідливою діяльністю, яка спрямована на нагнітання паніки”.

Щодо повної захищеності Київської ГЕС також запевнив гендиректор “Укргідроенерго” Ігор Сирота. Він наголосив, що погрози росіян існують лише в їхній “хворій уяві”.

“Ніяких застережень на сьогоднішній день ми не бачимо. Вони не могли туди дістатися, коли були від станції буквально за 5 км – в Димері. То сьогодні тим більше вони нічого не зможуть з нею зробити”, – зазначив Сирота.

А якщо все ж проб’ють греблю, які будуть наслідки

Науковці Інституту проблем математичних машин і систем НАН України спрогнозували характер затоплення у випадку руйнування греблі Київської ГЕС. Розрахунки були зроблені для двох варіантів — якщо розмір прорану (вимоїна, що утворюється при прориві водним потоком напірної гідротехнічної споруди) становитиме 280 і 100 метрів. Перший варіант характеризує максимальне, практично неможливе руйнування всієї греблі. Другий випадок — це найбільш ймовірний наслідок влучання ракет.

На опублікованій карті науковці показали ймовірні глибини затоплення берегів Києва при прориві дамби. Зліва відображені наслідки прориву греблі розміром 280 м, зліва — більш реалістичний сценарій розміру вимоїни у 100 м.

Найбільші площі затоплення спостерігаються у місцях зниженого рельєфу на півночі. Тобто від дамби ГЕС до меж Києва, мікрорайонів Оболонь і Троєщина. А також на півдні, від мосту Південний до захисних дамб у Козині та Процеві, що не переливаються.

У межах Києва можуть затоплюватися:

• Невеликі ділянки вздовж Оболонських озер;
• Острови Труханів, Долобецький, Венеційський;
• Дачні й котеджні містечка на Лівому березі (містечко Деснянське, Русанівські сади на півночі, Нижні сади на півдні).

На півдні Києва може затопити трохи більшу територію:

• Ділянку Голосіївського району від Дніпра до Столичного шосе;
• Село Осокорки, 11-й мікрорайон Позняків, мікрорайон Осокорки до вулиці Ревуцького;
• Мікрорайон Бортничі до озер Заплавне і Вітовець.

Від величини прорану в дамбі залежить не тільки глибина затоплення, але й час початку затоплення і час досягнення максимальної глибини. Навіть при повному руйнуванні греблі є час для евакуації або підняття на безпечну висоту (вище першого поверху). Для прорану 280 м – це 8 годин, що відповідають глибині 1.2 м, ще безпечної для дорослої людини. Для прорану 100 м – 23 години 20 хвилин.

Тож апокаліптичні сценарії російських пропагандистів можна вважати нереалістичними. Навіть у випадку найбільш серйозних затоплень, вода не підніметься вище 3 метрів у деяких районах столиці. Для убезпечення киянам достатньо буде піднятись на рівень другого поверху. А затоплення Труханового острова й Гідропарку відбувається майже щороку під час весняних паводків. Загалом більшості житлових масивів ймовірний прорив греблі не торкнеться, вважають науковці.

Нагадаємо, підрив росіянами Каховської ГЕС спричинив підтоплення майже 55 000 га лісу на Херсонщині.