В цьому році дефіцит держбюджету України оцінюють на рівні 1,3 трлн грн або 38 млрд доларів. Єдиний можливий варіант перекрити цю діру – міжнародна допомога. В середині січня стартувала програма від Європейського союзу – позика на 18 млрд євро. Ще близько 10 млрд доларів прямої бюджетної допомоги чекаємо від США. Але два джерела всі проблеми не вирішують.

З грудня минулого року Україна готує ґрунт для кредитної програми з МВФ на 16 млрд доларів. До кінця січня в уряді мали виконати п’ять структурних маяків. Чи впоралися і на яких умовах Україна може отримати гроші від Фонду?

Умови для початку розмови

У листопаді минулого року з МВФ узгодили Моніторингову програму для України. 8 грудня президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова НБУ підписали лист про наміри, а під ним меморандум. Програма такого типу ще не про гроші, а про підготовку до розмови про них. Згідно із документом, до кінця січня Україна мала виконати п’ять структурних маяків:

• Призначити наглядову раду "Нафтогазу". Це відбулось 24 січня.

• Подати в Раду законопроекти щодо скасування 2% єдиного податку, повернення податкових перевірок та застосування реєстраторів розрахункових операцій у торгівлі. 31 січня Кабмін зареєстрував законопроект з трьома цими пунктами в Раді.

• Підготувати техзавдання щодо діагностичного обстеження банків. 26 січня його затвердило правління Нацбанку.

• Розробити план дій щодо запобігання та погашення заборгованості на 2023 рік і надалі.

• Написати концепцію про реформу системи соцзахисту з урахуванням потреб нових вразливих соціальних категорій населення.

Щодо останніх двох маяків ствердних заяв уряду не було. Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин каже, що за його даними концепцію реформи соцзахисту вже готують на засідання Кабміну. Щодо боргів питання складніше, але й тут на вірному шляху.

"У нас є комерційні борги, те, що ми називаємо євробондами, десь 5,5 млрд доларів. Вони відкладені до кінця 2023 року. Є борги країни як суверена – це те, що нам дають різні країни. Їх реструктурувати неможна. Але, наприклад, японці самі погодили, що ми відкладаємо погашення боргів перед Японією. Отже, ініціатива щодо реструктуризації цих боргів йтиме від кредиторів, - пояснює Пендзин. - Програму, наскільки мені відомо, у Мінфіні готують і там мали перемовини з МВФ".

Можна вважати, що умови майже виконані. Далі питання у тому, як це оцінять у МВФ.

Коли чекати на програму?

Хоча місія ще не завершила свою роботу, обсяги потенційної програми давно не секрет – 16 млрд доларів. З періодом, протягом якого планується їх надавати, все трохи складніше. У агентстві Bloomberg зазначають, що вона передбачається як кількарічна. Там вказують, що її можуть узгодити до кінця березня з тим, щоб перший транш надійшов у квітні, а у перший рік програми може надійти 5-7 млрд доларів. Про офіційну позицію поки не йдеться, агентство посилається на інсайди, які не співпадають із прогнозами українських експертів.

Олег Пендзин вважає, що так швидко Україна у процес не увійде. Він каже, що у квітні завершиться тільки моніторингова програма, потім буде підготовка кредитної, на що потрібен час. За його інформацією, стартуватиме вона у вересні, та до кінця 2023 року Україна справді хоче отримати 7 млрд доларів.

"З боку наших союзників є бажання замінити фінансування України за рахунок бюджетних коштів наших партнерів на кредитування з боку міжнародних фінансових організацій, - констатує аналітик аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ. – Але якщо країни-партнери за рахунок своїх бюджетних коштів в основному виділяють гранти, то гроші організацій - це кредити. Це перша особливість. Друга. Якщо партнери надають кошти майже без попередніх умов, просто під запит України, то кредити міжнародних організацій означають, що час грошей без умов закінчився. МВФ працює на підставі програм з чіткими індикаторами – структурними маяками. Це рамка розвитку країни, яка має виконуватися. В умовах війни це проблематично. Перехід з міждержавної допомоги на кредити можливий тільки в умовах переходу війни у конфлікт низької інтенсивності, як це було у 2016 році. Відповідно, прогноз: якщо війна буде більш млявою навесні, то влітку можлива програма МВФ. Якщо ні, то програма можлива лише в урізаному форматі. Великої в умовах широкомасштабної війни не буде".

На що підуть гроші?

В досвіді України-позичальника є приклади, коли кошти Фонду йшли у бюджет, але частіше їх спрямовували у резерви НБУ. Зараз у ЗВР 28 млрд доларів, що непоганий результат для воюючої країни, а ось діра в бюджеті – 38 млрд доларів. 18 млрд євро від Європейського союзу йдуть у бюджет, насамперед на соціальні витрати. Майже всі надходження від податків – на військові потреби.

Олег Пендзин вважає, що як не всі, то більша частина кредитних коштів Фонду піде у резерви. А для того, щоб вирішити хоча б частково проблему з бюджетним дефіцитом, у МВФ і вимагають змінити систему оподаткування. До речі, скасування пільгової "воєнної" податкової системи – вимога й ЄС в межах програми на 18 млрд євро. Згідно із законопроектом, який подав Кабмін, скасування 2% єдиного податку, повернення перевірок за безпечних умов, санкції за невикористання РРО заплановані з 1 липня 2023 року.

"За приблизними розрахунками, зміна системи оподаткування дасть приблизно 0,15% від ВВП, від 80 до 100 млрд грн. Дефіцит бюджету 1,3 трлн грн. З них 18 млрд євро надає ЄС, тобто до 800 млрд грн. 1 млрд доларів щомісяця дають США і, думаю, даватимуть до літа, тобто ще десь 240 млрд грн. Маємо до 1 трлн грн. Ще 100 млрд грн витягнемо з країни, 100-150 млрд грн візьмемо через облігації внутрішньої державної позики. Тому, мабуть, частинка коштів МВФ може піти й напряму у бюджет. Такі прецеденти були. Разом 1,3 трлн грн ми наберемо і перекриємося", - підраховує Пендзин.

Олексій Кущ, у свою чергу, вважає, що кошти поділять між резервами та бюджетом приблизно порівну:

"Нам вигідно, щоб протягом всієї війни ми отримували міждержавну допомогу у вигляді грантів без попередніх умов. В інтересах наших партнерів – перевести нас на кредитування. Схрещення двох інтересів породжуватиме гібридні формати".

Від чого залежить кредит і що пообіцяємо?

Допомога США надається у вигляді грантів. Європейський союз узгодив 18 млрд євро з дійсно пільговими умовами: відсотки субсидіює ЄС, повертати треба буде протягом 35 років і розпочинати виплати за десять років. Фінансування МВФ зазвичай більш зарегульоване і узгоджується не без політичної складової.

"МВФ своїх грошей не має. Все, що він дає у кредит, – це гроші донорів, а найбільший – США, – каже Пендзин. -Коли ми увійдемо у програму і якою вона буде за обсягом дуже сильно залежить від адміністрації Джозефа Байдена. Зараз американці нам дають 1,2 млрд доларів на місяць через механізм грантів Світового банку. Ці гроші не потрібно повертати, але проблема у тому, що у США загострилася проблема контролю використання коштів у зв’язку із приходом республіканців у Конгрес".

В арсеналі Фонду, окрім аварійного фінансування без вимог, яке щодо України застосовували у минулому році двічі на загальну суму 2,7 млрд доларів, є дві стандартні пропозиції. Це відносно коротка Stand-by Arrangement, для вирішення проблем з платіжним балансом, та розширеного фінансування Extended Fund Facility, для країн з серйозними дисбалансами у платежах. Проте експерти вважають, що вибір з них для України не має суттєвого значення. Олексій Кущ вважає, що можливий навіть третій варіант:

"У МВФ є формат під структурні реформи, більш широкий. Умовно кажучи, коли народжується нова економіка країни, а не фасадні реформи".

Традиційно кредитні лінії МВФ та інших донорів синхронізуються. Тобто якщо Україна виконує зобов’язання перед Фондом та отримує транш, кошти за іншими узгодженими програмами йдуть слідом за ним. Пендзин вважає, що і цього разу буде так само:

"Ті завдання, які ставлять у ЄС, співпадають із вимогами МВФ. І вибори керівника НАБУ, і реформа судової системи, і програма антикорупційних дій, і реформа соціалки. До того ж ми чули заяву прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, що хочемо за два роки виконати всі вимоги щодо вступу у ЄС. Нам потрібні гроші, і ми згодні на всі умови. Особливо якщо зважати на те, що у кредиторів вони синхронні із умовами вступу у ЄС. Є суспільний запит на європейське майбутнє. Величезна кількість жертв не дасть можливості владі заговорити якісь речі. Суспільство не готове до формальних обіцянок, воно буде жорстким відносно виконання владою взятих на себе зобов’язань щодо руху в Європу".

Олексій Кущ зазначає, що вимоги Фонду йтимуть в одному руслі із вимогами ЄС, але все ж будуть більш суворими та з більш конкретними термінами виконання. І так, в них не обійдеться без болючої для українців теми тарифів.

"Питання тарифів буде обов’язково, - резюмує аналітик. - Також топ-теми – це боротьба із корупцією, субсидії банкрутство фізосіб та масова приватизація державних компаній".