Цивільним українцям, які постраждали, чи родичам загиблих внаслідок агресії під час роботи, сплачуватимуть разову компенсацію. Закон про це днями ухвалила Верховна Рада. Розбираємось, в яких випадках її платитимуть, в яких обсягах та з якими застереженнями.

Кому передбачена компенсація?

Відповідь на запитання, кому ж компенсація передбачена, міститься у його назві. В період між першим та другим читанням вона змінилася: з-під дії закону випали деякі категорії працівників.

"У нас з колегами виникла ця ініціатива після візиту до Миколаєва. Трагічний випадок, що завдав значних втрат, коли окупанти влучили в будівлю Миколаївської ОДА (це відбулось 29 березня 2022 р., - авт.), де загинуло 38 державних службовців, які виконували свої обов’язки", - розповів про підготовку закону нардеп, член комітету з питань держвлади Олександр Корнієнко.

Спочатку одноразову компенсацію передбачали під час проходження публічної служби (діяльність на політичних засадах, суддів, прокурорів, дипломатів, держслужба, служба в органах влади та місцевого самоврядування), виконання обов’язків на об’єктах критичної інфраструктури та здійснення професійної журналістської діяльності. Але до другого читання ухвалили поправку до назви, і компенсацію передбачили:

• працівникам об’єктів критичної інфраструктури;
• держслужбовцям;
• посадовим особам місцевого самоврядування.

Отже, на журналістів та деяких осіб на публічній службі закон не розповсюджується. З іншими теж є прогалини, бо ще немає конкретики щодо об’єктів критичної інфраструктури. Закон про них є, існують порядок віднесення об’єктів до критичної інфраструктури та перелік секторів. Але немає самого реєстру об’єктів.

"Поки немає реєстру не буде ніяких виплат. Як би ви не називали, наприклад, електростанцію об’єктом критичної інфраструктури, поки немає відповідного реєстру та постанови Кабінету міністрів, які б це офіційно визнавали, особи, що там працюють, можуть тільки сподіватися щось отримати, - каже адвокат Ростислав Кравець. – В принципі, такий перелік, на тлі бронювання працівників під час мобілізації, планували зробити. Є відповідна постанова Кабміну про те, що в цьому випадку можна вважати об’єктом критичної інфраструктури для бронювання. Щодо об’єктів критичної інфраструктури можна буде відштовхуватися від постанови про бронювання".

Компенсацію передбачили таких випадках:

• в разі загибелі або смерті внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків. В цьому разі виплату отримають члени сім’ї. Це батьки, один з подружжя, який не одружився вдруге, неповнолітні діти, повнолітні діти, які або навчаються, або не мають та не мали своїх сімей, або стали особами з інвалідністю до 18 років, утриманці, яким у зв’язку зі смертю призначають пенсію;
• в разі шкоди життю та здоров’ю. Виплата буде тільки в разі оформлення інвалідності в наслідок поранення, каліцтва, контузії або пов’язаного із виконанням обов’язків захворювання.

Який розмір компенсації?

Закон подали ще в травні минулого року. І хоча з того часу він дещо змінився, розміри одноразової компенсації зачепили тільки частково.

У разі загибелі людини одноразова виплата складає 1 млн грн. Якщо членів сім’ї, якім мають гроші сплатити, багато, виплату розділять рівними сумами між ними. Про це вони мають написати заяву.

Особам з інвалідністю виплату призначать після встановлення групи. Це відбувається після лікування, діагностики, реабілітації. Лікарсько-консультативна комісія медзакладу дає направлення і людина проходить Медико-соціальну експертну комісію за місцем проживання чи лікування. Після направлення ЛКК, МСЕК має провести огляд протягом п’яти днів.

Отже, працівникам з інвалідністю нададуть такі одноразові компенсації:

• 200 тис. грн – особам з третьою групою;
• 500 тис. грн – особам з другою групою;
• 800 тис. грн – особам з першою групою.

У першому драфті збиралися призначати виплату і у зв’язку із втратою працездатності без встановлення інвалідності – 100 тис. грн. Але до другого читання її з документу прибрали.

В остаточному варіанті закону не обійшлося й без інших нюансів, які можуть вплинути на остаточну суму. Там прописали, що саме обсяги та порядок компенсацій, які прописали в цьому документі, є пріоритетом. Якщо людина має право на одноразову виплату, одноразову допомогу, страхову виплату, одноразову компенсацію за іншою нормативкою, то їх мають проігнорувати на користь нових норм.

Також є уточнення щодо тих, хто якусь компенсацію, допомогу та виплату вже встиг отримати. В цьому разі сума, яку виплатять – це різниця між раніше виплаченим та призначеним розміром. Проте адвокат каже, що з компенсаціями на даний момент все геть погано.

"Все на розсуд керівництва тих чи інших підприємств, якщо у них є така можливість, - уточнює Кравець. – Але не виключаю, що після компенсацій, які не включені у фінансовий план та не передбачені бюджетами підприємств, в подальшому буде переслідувати НАБУ. Адже Бюро теж треба із чимось боротися, із якоюсь корупцією".

Які особливості компенсації ?

Закон набере чинності після публікації та стосуватиметься тих окремих категорій працівників, які постраждали внаслідок агресії в зоні бойових дій, в результаті обстрілів, бомбардувань, авіаударів, інших збройних нападів починаючи з 24 лютого 2022 року.

Кінцевий строк призначення компенсації не вказали, до завершення воєнного стану його не прив’язували. Проте є період, протягом якого по неї можна звернутися: це три роки після того, як виникло право на виплату.

Куди саме звертатися з документу не випливає. Структуру, що опікуватиметься компенсаціями ще має визначити Кабмін. У першому варіанті закону вказували, що це має бути створена урядом міжвідомча комісія чи комісії. Хоча в остаточному документі згадки про них немає, це не означає, що від ідеї відмовляться.

"Я думаю, що в результаті це й буде якась міжвідомча комісія із входженням до неї представників і законодавчої, і виконавчої гілок влади, і таких гібридних гілок влади, як, наприклад, Офіс президента, - каже юрист. - Тому, по-перше, не думаю, що це почнеться швидко. По-друге, створення таких комісії несе величезні корупційні ризики, бо чіткої методики, за якою надається ця компенсація, немає".

Сплачуватимуть гроші з держбюджету (у першому читанні планували виплати з його резервного фонду). Якісь конкретні джерела не вказували, але уточнили, що відшкодують витрати за рахунок стягнень з агресора за нормами міжнародного права.

Гроші не платитимуть, якщо під час оформлення виявиться, що відомості подавалися неправдиві. До речі, пакет документів, який треба буде зібрати, закон не визначив. Отже, і це буде за Кабміном.

Гроші не сплатять, якщо людина загинула чи постраждала внаслідок вчинення правопорушення, в стані сп’яніння, в разі самопошкодження.

Проте рішення про відмову можна буде оскаржити або у досудовому порядку в міністерстві, якому буде підпорядковуватися відповідальна за виплати структура, або в суді.

Чи таке призначення справедливе?

"Такий підхід до компенсацій є антиконституційним, бо всі громадяни у нас є рівними. Неважливо, чи працюєш ти у секторі критичної інфраструктури, чи ти вихователь у дитсадку, ти робиш усе для перемоги своєї країни. Тому компенсувати комусь щось окремо, поза іншими – це пряме порушення Конституції, -вважає Кравець. - У майбутньому, якщо хтось звернеться з відповідним позовом, будь-яка постраждала особа, я впевнений, що Конституційний суд цей закон, що надає якісь пільги деяким співробітникам, скасує".

Ця позиція правника співпадає і з висновком Головного юруправління ВР. Там теж вказували на невідповідність нових норм Основному закону:

"Відшкодування Російською Федерацією (адже витрати збираються компенсувати в порядку регресу, - авт.) шкоди, завданої життю та здоров’ю особи внаслідок збройної агресії, лише окремим категоріям осіб, не відповідає конституційним приписам щодо проголошення України соціальною, правовою державою, рівності конституційних прав громадян, зокрема, на соціальний захист, незалежно від соціального походження, майнового стану та іншими ознаками (статті 1, 24 і 46 Конституції України)".

Тут треба додати, що в умовах воєнного стану деякі конституційні права можна обмежувати (ст. 64 Основного закону). Зокрема, це стосується ст. 1 та ст. 46, де йдеться про соціальну спрямованість держави та право на соцзахист. Але ст. 24, про рівність конституційних прав та рівність перед законом, відсутність привілеїв за якимись ознаками, недоторканна навіть під час війни.

Раніше "Ми - Україна" розбирався, в який спосіб українцям компенсуватимуть втрачене чи пошкоджене внаслідок війни житло.