Грошовій реформі в Україні – 27 років: історія, зміни, випробування та цікаві факти

Грошовій реформі в Україні – 27 років: історія, зміни, випробування та цікаві факти

27 років тому, 25 серпня 1996 р., президент Леонід Кучма підписав указ "Про грошову реформу в Україні". Гривня, яка нетривалий період була основною грошовою одиницею за часів Директорії УНР, стала національною валютою України. З 2 по 16 вересня 1996 р. обмін купоно-карбованців відбувся за курсом 100 000 на 1. Та із курсом 1,76 за долар гривня розпочала своє існування у незалежній Україні.

Хто "батько"?

Кількох чоловіків цілком заслужено можна назвати "батьками" гривні. Першим головою правління Національного банку України у 1991-1992 рр. був Володимир Матвієнко (до того голова правління Українського республіканського Промбудбанку СРСР). За нього було введено купоно-карбованці, які від початку розглядалися як засіб обігу перехідного періоду.

Володимир Матвієнко

"Складність питання про гроші не тільки в їх виготовленні. Якщо ми впроваджуємо власну грошову одиницю (а після проголошення незалежності України це – звичайна необхідність), то треба розробити й ухвалити певні законодавчі акти. Визначити концепцію грошової реформи, масштаб цін, новий курс грошової одиниці до валют іноземних держав. Інакше нас заблокують... На все це потрібен час, і його нам дадуть купони багаторазового використання", - казав Матвієнко у 1991 році.

Тоді почалася розробка концепції грошової реформи і дизайну банкнот національної валюти. Тут почалася робота ще двох "батьків" гривні – художників Василя Лопати, який малював портрети та визначні місця, та Бориса Максимова, який опрацьовував дизайн, графіку, шрифти.

Борис Максимов та Василь Лопата

На заміну Матвієнку на пост голови НБУ у березні-грудні прийшов Вадим Гетьман. Саме його підпис стоїть на банкнотах, які на той момент вже були виготовлені в Канаді. З січня 1993 р. протягом семи років головний банк країни очолював вже Віктор Ющенко, під час каденції якого і пройшла грошова реформа. Отже, "батьків" у гривні багато, та ще й перелічили ми далеко не усіх, бо робота над нею йшла у групах і НБУ, і ВР, і митців.

Вадим Гетьман та Віктор Ющенко

Графічний знак гривні  обирали на конкурсі, який тривав у другій половині 2003 р. Переможцями визнали одразу одинадцять осіб, які запропонували один і той самий варіант: рукописний варіант малої літери "г" з двома перехресними лініями, що мають символізувати стабільність. Саме його Нацбанк затвердив 2 березня 2004 р. Отже, цьогоріч знак відсвяткував 19-ту річницю.

Чотири покоління за 27 років

Перше покоління, випуск 1992 р. В обігу були банкноти п'яти номіналів: 1,2, 5, 10 та 20 гривень. Банкноти більших виготовили (50 та 100 грн) та розробили (200 грн), але в обіг вони не потрапили. До 1 жовтня 2020 р. були законним платіжним засобом, але з 2003 р. вилучалися з обігу.

Друге покоління, випуск 1994-2001 рр. В обігу були банкноти номіналом від 1 грн до 200 грн. Найбільшого номіналу було введено у 2001 р. Також поступово виводилися та перестали бути засобами платежу у жовтні 2020 р.

Третє покоління, випуск 2003-2006 рр. Додано номінал 500 грн та увесь ряд було радикально оновлено. Усі банкноти досі в обігу.

Четверте покоління, випуск 2014-2019 рр. Номінали 1, 2, 5,10 грн вже не випускалися, ми замінюємо їх монетами. У жовтні 2019 р. з'явилася купюра 1000 грн.

Сотні мільярдів на руках

Востаннє номінальний ряд банкнот в Україні оновлювався чотири роки тому, тому доречно буде порівняти, як змінилися обсяги готівки за цей час.

Станом на 1 липня 2019 р. в обігу було готівки на 393,8 млрд грн, а станом на 1 липня 2023 р. майже удвічі більше – 711,9 млрд. В середньому на руках у одного українця було 67 банкнот та монет номіналом 1 та 2 грн і 314 монет. Зараз 66 банкнот і обігових монет та 172 монети.

За чотири роки загальна кількість купюр скоротилася з 2,8 млрд шт. до 2,7 млрд. Тоді як кількість монет зросла з 13,2 до 14,3 млрд шт. Тут свою роль відіграє заміна на монети банкнот номіналами 1,2,5 та 10 грн.

За кількістю в обігу зараз найбільше банкнот номіналом 500 грн (755,6 млн шт), а у 2019 р. чемпіоном було "двохсотка" (647,3 млн шт.)

Монети не треба недооцінювати

Варто нагадати, що до 30 вересня цього року українці ще можуть обміняти на купюри монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок. Звертатися треба до відділень уповноважених банків: "Ощад", "Приват", "Райффайзен" та "ПУМБ". З 1 жовтня обміну вже не буде. Варто поспішити, бо в обігу досі 7,2 млрд таких монет на суму 443 млн грн, враховуючи їхній номінал.

Але окрім номіналу, є ще й ціни на монети, які є рідкісними. Вже кілька видань пережив Каталог Ігоря Тимофійовича Коломійця "Стандартні монети України 1992-2014 рр.", який є авторитетним для нумізматів. Відштовхуючись від нього та сформованого попиту, є орієнтовні цінові запити на ті, що викарбовано за часи незалежності.

Станом на початок цього року ресурс Монетки-ягідки надав ціни, виходячи із тих, які сформувалися серед нумізматів. Це орієнтир, а не остаточна вартість, адже кожну монету треба розглядати окремо. Проте найбільша цікавість – до рідкісних двох копійок 1992 року, ціна яких може сягати 30 тис. грн. Виготовляли їх з алюмінію чи сталі, та саме зі сталі є дорожчими.

Таблиця з цінами на монети

Курс гривні: чотири кризи

Стартувала гривня у 1996 р. із офіційного курсу НБУ 1,76 за долар. Станом на 24 серпня 2023 р. знаходиться на зафіксованому ще рік тому рівні 36,56 грн. За 27 років вона зазнала кількох серйозних ударів.

1998-1999 рр. Українська валюта втратила в ціні внаслідок спочатку кризи у країнах Азії (1997 р.), а потім у сусідній росії (серпень 1998 р.), з економікою якої мала надзвичайно тісний зв'язок. На початку 1998 р. курс НБУ становив 1,9 грн за долар, а через два роки мали вже 5,5.

2008-2009 рр. Протягом восьми років після першого серйозного стресу нацвалюта почувалася непогано, та навіть двічі ревальвувала: навесні 2005 р. до 5 грн за долар, у травні 2008 р. до 4,85. Але у жовтні 2008 р. Україну наздогнала глобальна економічна криза, яка розпочалася як фінансова у США через бульбашку на іпотечному ринку.

Офіціальний курс долара до кінця 2008 р. підскочив до 7,8 грн, хоча в обмінниках подекуди сягав 13 грн. Протягом 2009 р. ще зріс до 7,98 грн. та на цьому рівні заспокоївся до 2014 р. Хоча спокій був відносним, бо вартість нацвалюти утримувалася інтервенціями НБУ. Якщо у 2011 р. обсяг міжнародних резервів становив $38 млрд, то до кінця 2013 р. скотився удвічі – до $18,8 млрд.

2014-2015 рр. Революція Гідності, зміна влади, анексія Криму, вторгнення росії на Донбас – події того часу. Як наслідок, втрата територій, частини економіки, втеча інвесторів, відтік капіталу, що спричинило девальвацію, пік якої припав на лютий 2015 р. (офіційний курс сягнув 27,76 грн за долар). Але "дякувати" за неї треба й рокам штучного стримування курсу та накопиченим за цей час макроекономічним дисбалансам.

2022 р. Після кризи 2014-2015 рр. НБУ перейшов до плаваючого курсоутворення. Офіційний курс протягом 2016-2021 років коливався в діапазоні 27-28 грн за долар. 2022 рік вже зустріли із очікуванням російського вторгнення та суттєвими коливаннями вартості нацвалюти. 24 лютого 2022 р. курс був заморожений на позначці 29,25 грн за долар.

Реагуючи на здороження інвалюти у другій половині 2022 р., НБУ переглянув офіційний курс, який з липня 2022 р. і до сьогодні становить 36,56 грн. Зараз маємо рекордні міжнародні резерви – $41,7 млрд і повну їхню залежність від міжнародної допомоги.

Офіційний курс гривні з вересня 1996 р.

Цікаві факти про гривню

На логотипі Національного банку ми бачимо старовинну гривню часів Київської Русі – срібний злиток ХІ-ХІІІ століть.

Щороку спливає факт про те, що українську гривню є найкрасивішою згідно із дослідженням швейцарського Міжнародного фінансового банку. І постійно його треба спростовувати. Насправді такого банку не існує, а жарт про найкрасивішу у світі валюту у 2008 році вигадав колишній учасник Клубу веселих та кмітливих Андрій Богданович для шоу "Українці афігенні".

Слово "копійка" вже прижилося, але ця калька з російської була не єдиним варіантом назви для розмінних монет. Пропонували також "шаг", "різана" та "сотий".

Вартість виробництва грошей є державною таємницею.

Перші банкноти виготовлялися за кордоном, але згодом почала працювати Фабрика банкнотного паперу НБУ у місті Малин Житомирської області. Після повномасштабного вторгнення її евакуювали у безпечне місце та вона повністю відновила роботу.

Спочатку вироблений з імпортної бавовни, з 2016 р. папір для банкнот має у складі льон українського походження.

У 2022 р. рівень підроблення гривні знизився майже утричі, порівняно із 2021 р.: на 1 млн справжніх купюр припадає 2,2 фальшиві.

Найбільше підробляють банкноти старих зразків, а на 1 млн справжніх купюр останнього покоління припадає 0,2 підроблених. На 200 грн припадає 45% усіх виявлених підробок, на 500 грн – 39%.

Згідно із вимогами НБУ, зношені банкноти мають прийматися без обмежень, значно зношені – на обмін, для зарахування та переказів. Є два різновили мильно пошкоджених купюр, які можна здати тільки до НБУ:

  • пошкоджені настільки, що під час приймання та обробки площа може стати меншою за 55% від початкової;
  • забруднені хімічними, радіоактивними речовинами та токсичними субстанціями.

В результате грошової реформи 1996 р. з обігу було вилучено 97% емітованих купоно-карбованців на суму 327,9 трлн крб. З 2 по 16 вересня 1996 р. в обіг було введено купюр на загальну суму 3,1 млрд грн.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" з'ясовував, чому у серпні зріс курс долара та чи варто українцям через це хвилюватись.

Головне