Верховна Рада ухвалила новий закон про державні резерви, тобто про запаси, які мають бути у держави на випадок нагальної потреби. 9 серпня його ухвалили за основу. Коли він набере чинності, нині діючий закон буде скасовано. "Ми – Україна" розбирався, чому та як хочуть реформувати державні запаси України.

Як миші резерви їли

Запаси, згідно із законом, мають постійно бути у держави на випадок нагальної потреби. Проте до настання надзвичайних ситуацій проблеми із ними розголосу не отримують. У 2020 р. Україна, як і майже увесь світ, пішла на карантин через ковід. Тоді до запасів підвищилася увага і виявили нестачу.

"Майже 2700 вагонів зерна, яке повинно б знаходитися на зберіганні у Держрезерві "з’їли миші". Сума збитків більше 800 млн грн. Цю нестачу, за словами колишнього керівника Держрезерву Ярослава Погорілого, виявили в ході аудиту", - розповів тоді радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол.

У листопаді 2020 р. про результати аудиту Держрезерву звітували у Мінекономіки. Сповістили про напівпорожні склади, зникнення тисяч тон запасів у невідомому напрямку, прострочені продовольчі товари на сотні мільйонів гривень, катастрофічний технічний стан підприємств, господарський безлад і багатомільйонні фінансові махінації. Тоді ревізія відбулась уперше за багато років.

У квітні 2023 року НАБУ і САП повідомили про підозру у справі про розтрату у 2020 р. зерна з резервів на 3,2 млн грн. У липні завершилось розслідування у справі про завдання збитків Держрезерву на 180 млн грн. Але це вже історія більш свіжа, від 2021 р. І стосується реалізації 18 тис. тон дизпалива за заниженою ціною. Під підозрою чотири особи, у тому числі колишній виконувач обов'язків Держрезерву.

"Під час пандемії, під час початку повномасштабного вторгнення дана структура зовсім не спрацювала так, як було задумано, так, як повинна була: в першу чергу забезпечити необхідними речами. Всі ми пам'ятаємо паливну кризу, яка була після 24 лютого 2022 р. В цей час мав би спрацювати державний резерв, викинути на ринок величезну кількість пального. Але через те, що ця структура були негнучка, архаїчна, застаріла, і через те, що не було забезпечено і закуплено необхідні речі, це зроблено не було", - каже народний депутат Богдан Кицак.

Поки розглядають окремі справи, Кабмін звернувся до бази – діючого закону про державний матеріальний резерв від 1997 р. Та підготував йому на заміну новий.

"Чинні засади функціонування державного матеріального резерву, порядок його формування та використання ґрунтуються на застарілих принципах і не враховують сучасних змін у ситуації, в якій перебуває Україна, формування та використання державного резерву здійснюються без визначеної стратегії його розвитку", - пише у пояснювальній записці до проекту перший віце-прем'єр – міністр економіки України Юлія Свириденко.

"Всі правки направлені на те, щоб виписати чіткі процедури та функціонал для вже оновленого держрезерву, - пояснює Кицак, - В плані формування номенклатури, переліку товарів, які мають закладатися до державного резерву, процедури оновлення. Якщо термін придатності товару у резерві добігає кінця, як оновлювати – процедури списання, продажу, утилізацію. Зрозуміло, що величезний пласт роботи ще має зробити Кабмін".

Якими тепер мають бути держрезерви?

Держрезерв зараз є матеріальним та мобілізаційним, який є складовою матеріального. Новим законом Рада ухвалила розмежування.

Матеріальний резерв. Це запаси сировини, паливно-енергетичних матеріалів, матеріально-технічних ресурсів, промислових і продовольчих товарі, ліків та медвиробів. Вони передбачені для мирного часу та на особливий період.

Зберігання цих запасів – це послуга, яку надають державі суб'єкти господарювання різних форм власності на підставі договорів. Підписавши договір, такі підприємства стають відповідальними зберігачами. У діючому законі це прямо не прописано, але у новому чітко зазначено: зберігати ці резерви можна за межами України. Тобто відповідальними зберігачами можуть бути як резиденти, так і нерезиденти.

Коли законопроект ще узгоджували в економічному комітеті ВР, з пояснень було зрозуміло, що в першу чергу йдеться про можливе зберігання в Європі саме палива. На час воєнного стану буде діяти умова про те, що тримати матеріальні цінності за кордоном будуть за відповідним урядовим рішенням.

Мобілізаційний резерв. Це запаси із прицілом саме на особливий період. До мобрезерву мають входити матеріальні цінності, які потрібні для розгортання виробництва військової та промислової продукції, харчів, ремонту військової техніки та майна. Також з мобрезерву мають брати необхідне для відновлення авто- та залізничних шляхів, портів, електромереж, газо- та нафтопроводів, систем енергопостачання та водовідведення. Плюс для надання медопомоги.

Відповідальне зберігання цього резерву вже тільки за суб'єктами господарювання, які залучають до виконання мобілізаційних завдань. Про можливість робити це за межами України в цьому випадку не йдеться.

Коли резерви треба оновлювати?

Як і зараз, запаси в матеріальних резервах мають освіжуватися, тобто поновлюватися, коли спливає термін придатності. Але у новому законі цю процедуру передбачають "без розриву у часі", тоді як у старому прямої згадки про це немає.

Також з'являються прямі вказівки, коли це має відбуватись:

• коли спливає 50%, але не більше 70% терміну придатності. Але це не стосується ліків та медвиробів. Щодо них вимоги визначить уряд;
• в разі погіршення якості, навіть якщо термін придатності відповідний.

Щоб оновлення було без розриву у часі, умови про це прописують у договорі із тим, хто товари зберігає. Саме суб'єкт господарювання освіженням і буде опікуватися.

Хто та як відповідає за зберігання запасів?

Резерви зберігають відповідальні зберігачі – це прописано як у нинішньому, так і у новому законі, та резерванти. Але тепер є перелік вимог, яким вони мають відповідати:

• діяльність у відповідній сфері не менше п'яти років;
• наявність необхідних для зберігання будівель, приміщень та сховищ;
• відсутність податкової заборгованості;
• наявність договору про охоронні послуги та протипожежну безпеку;
• відсутність у статутному капітали частки держави-агресора чи держави-окупанта, чи громадянина такої держави серед кінцевих бенефіціарів, власників статутного капіталу або права голосу;
• відсутність у санкційному списку, реєстрація не в офшорі, прозора структура (100% даних про кінцевих бенефіціарів).

Також відповідальний зберігач не має походити з країни, яка під прицілом FATF чи не виконує міжнародні вимоги з легалізації злочинних доходів. Проти нього не має бути судових рішень за антиконкурентні дій (але тільки за останні три роки). Це базові вимоги, а решту додасть Кабмін.

Запаси матеріального резерву, які зберігають у відповідальних зберігачів мають бути застраховані (зараз такого у законі немає) на випадок:

• втрати;
• псування;
• пошкодження;
• знищення.

Проте яких саме складників із запасів це має стосуватися знову ж таки визначає уряд. Зрозуміло тільки, що не усіх. Так само Кабмін складе перелік товарів з резервів, які дозволять зберігати за кордоном.

Перевіряти зберігачів та резервантів у плановому порядку мають щороку, раз на два чи на три роки, в залежності від ступеня ризику їхньої діяльності.

Якщо виявлять проблеми – притягнуть до відповідальності, яка залежить від порушення :

• прострочення поставки до резервів – пеня 2% від вартості недопоставленого за кожен день прострочки;
• недопоставка чи не поставка до резервів – 100% вартості;
• постачання непридатних або немаркованих цінностей – 50% від вартості таких товарів та обов'язкове оновлення протягом місяця за власний кошт зберігача чи резерванта;
• наявність у товарів дефектів – 20% вартості, заміна протягом місяця за власний рахунок. Це вже відповідальність не тих, хто зберігає, а тих, хто постачає.

Що можна засекречувати?

У новому законі, на відміну від дійсного, закріплюють перегляд номенклатури резервів:

• матеріального – мінімум раз на три роки;
• мобілізаційного – за потреби.

Під новий закон мають запустити і Єдиний реєстр держрезервів, де мають акумулювати дані про:

• норми накопичення;
• обсяги поставок, закладення, зберігання, освіження, відпуск, списання цінностей за напрямами;
• фактичні запаси;
• наявність та використання потужностей для зберігання у відповідальних зберігачів та резервантів.

Але користуватися реєстром зможе обмежене коло осіб – уповноважені посадовці, перелік яких затвердить уряд.

Запустити роботу реєстру мають максимум через дев'ять місяців після того, як Кабмін вирішить, що Держрезерв до цього готовий. Сам закон набере чинності через три місяці після публікації. Зараз він піде на підпис Президенту, тож у кращому випадку наприкінці цієї осені.

Загалом більшість норм нового закону – про матеріальний резерв. Хоча й щодо нього багато повноважень та уточнень Кабмін, а саме там документ готували, залишив за собою. Що ж до мобілізаційного резерву, то усі особливості формування, розміщення, поставок цілком та повністю за Кабміном.

Але майже уся інформація про стан резервів може бути віднесена до державної таємниці. Норми діють і зараз (закон про держтаємницю, ст. 8, п. 2). Нині прописано, що засекреченими можуть бути дані про:

• номенклатуру;
• рівні накопичення;
• загальні обсяги поставок, відпуску, закладання, освіження, розміщення;
• фактичні запаси.

Проте зараз це стосується матрезерву, до якого поки входить мобілізаційний. За новим законом – і матрезерву, і мобрезерву. До того ж засекретити можуть ще й обсяги зберігання та норми накопичення.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про економічне зростання, інфляцію, безробіття та доходи, які прогнозують в Україні у 2023-2025 роках.