Кабмін підготував та подав у Раду законопроект 9363, який корегує систему звернення стягнення на майно та кошти. Які основні нововведення пропонують та чим це загрожує боржникам?

Треба додати сучасності

Проект готували у Міністерстві юстиції, і у поясненнях вказують, що нині заходи щодо звернення стягнення на майно є застарілими та потребують осучаснення. Треба удосконалювати автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) та автоматизований арешт коштів боржників.

У проекті є ціла низка змін, яка працює саме у цей бік, тобто на користбільших можливостей та доступу до АСВП. Нагадаємо, як Система розвивалася:

• у квітні 2019 р. Міністерство юстиції погодило порядок автоматизованого арешту коштів боржників на банківських рахунках за виконавчим провадженням про стягнення аліментів;
• у лютому 2021 р. НБУ постановою змінив правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці. Туди додали один абзац, завдяки якому банки зобов’язали надавати інформацію про наявність та/або стан рахунків боржника з даними про номери рахунків і суми коштів на них державним і приватним виконавцям;
• у березні 2021 р. уряд відкоригував порядок арешту та передбачив його у зв'язку з усіма боргами – це кредити, позики, комуналка, штрафи, податки, виконавчий збір, несплата оренди, невиплата дивідендів і т.д. А не тільки щодо аліментів, як було до того;
• у грудні 2021 р. у документі удосконалили процедуру прийняття до виконання банками запитів від виконавців;
• у вересні 2022 р. порядок автоматизованого арешту ще раз змінив назву. До того він був передбачений для банків, а зараз про арешт коштів боржників на рахунках, відкритих надавачами платіжних послуг. Тобто не тільки банків.

Якщо спрощено, то через АСВП виконавець швидко знаходить кошти боржника та сповіщає банк про арешт. Той реагує та блокує їх. Тепер на рівні закону функціонал Системи хочуть розширити так, щоб виконавці взаємодіяли з банками, фінустановами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей, держорганами.

До коштів та іншого майна боржника, яке можна стягувати відповідно до закону про виконавче провадження, планують додати електронні гроші та електронні гаманці. До установ, де зберігаються кошти боржників, додають небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей. Тоді як зараз у переліку (ст. 48, п. 2 закону про виконавче провадження) зазначають банки та інші фінансові установи. Але не тільки це змінюється для боржників.

Після змін через АСВП виконавці зможуть отримувати інформацію, у тому числі конфіденційну, про боржників, їхнє майно, доходи, кошти з державних електронних баз даних, реєстрів, автоматизованих інформаційних систем.

Розширити можливості Системи Кабмін хотів ще у червні 2020 р. та вносив відповідний законопроект. Проте його так і не розглядали, а зараз з’явився новий.

Більше уваги до депозитів

Зараз за законом про виконавче провадження виконавці звертають стягнення на кошти у національній та іноземній валюті на рахунках у банках. Для того, щоб заблокувати поточні діючих норм вистачає. Але для депозитних готують уточнення та опис процедури, від якої вже не відбитися.

Кабмін хоче закріпити, що кошти на вкладних (депозитних) рахунках – це не підстава, щоб не звертати на них стягнення. Якщо проект приймуть у нинішньому вигляді, різних тлумачень не буде, і банк діятиме за такою схемою:

• якщо виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника, а вона відбразиться у АСВП, банк має сповістити про наявність депозиту. Поки що є застереження: не пізніше, ніж за два дні до закінчення строку дії договору. Тобто якщо постанову банк побачить за день до завершення депозиту, вже нічого не вдієш;
• отримавши інформацію від банку, виконавець надішле платіжну інструкцію про примусове списання коштів. Сума – та, яка визначена у виконавчому документі, з урахуванням виконавчого збору, витрат на виконавче провадження, нагороди виконавця та штрафів, які на боржника накладені під час провадження;
• після цього банк перерахує виконавцю зазначену суму. Якщо після списання з депозиту боржника на ньому щось залишиться, то поверне йому решту відповідно до умов договору.

Нагадаємо терміни, у які відбувається перевірка виконавцем майнового стану боржника:

• протягом 10 днів після відкриття виконавчого провадження;
• далі не менше, ніж раз на два тижні, якщо це стосується виявлення рахунків;
• та не менше ніж раз на три місяці, якщо це стосується нерухомого та рухомого і майнових прав боржника.

Щодо термінів проект зміни не пропонує. Але прирівнює виявлення електронних гаманців до рахунків – їх шукатимуть кожні два тижні.

Хочуть в уряді й розширити доступ виконавців до банківської таємниці. Зараз за їхнім запитом щодо конкретної юрособи, фізособи, ФОПа на визначену дату чи за проміжок часу стосовно рахунків чи електронних гаманців банки мають дати інформацію про:

• наявність;
• номери;
• залишок коштів;
• операції списання та зарахування;
• призначення платежу.

Додадуть ще й розкриття інформації про вид рахунків.

Також банки зараз мають поділитися даними щодо договорів про зберігання цінностей або оренду сейфа. Після змін також мають розповідати й про розмір боргу за іпотекою.

Перевірки при продажу авто

Проект уряду може відкоригувати ст. 34 закону про дорожній рух, де йдеться про реєстрацію та облік транспортних засобів.

Зараз є норма про те, що МВС має відмовити у перереєстрації, знятті з обліку ТЗ з метою відчуження, якщо по ці дії звертається боржник. Тобто людина, що є в Єдиному реєстрі боржників. Територіальні органи МВС зобов’язані відмовити та сповістити про звернення державну виконавчу службу чи приватного виконавця.

Заборона боржникам продавати авто діє з 2018 р. та наче не є новиною. Але вимоги хочуть змінити так, щоби:

• під час кожної перереєстрації, кожного зняття з обліку автівки кожного власника перевіряли на наявність у Єдиному реєстрі боржників. Закріплять це на законодавчому рівні. Порядок такої перевірки МВС та Мінюст узгодять окремо;
• за наявності даних про власника ТЗ у Реєстрі, у вчиненні реєстраційної дії було відмовлено за певними виключеннями, про які нижче;
• окремо зацементувати мораторій на відомчу реєстрацію та перереєстрацію (тобто тих ТЗ, що перебували в експлуатації та зняті з державного або відомчого обліку) для власника, якщо він є в Єдиному реєстрі боржників. Зараз такої одностайної прямої вимоги у законі немає.

Отже, у законі хочуть дописати чотири випадки, коли власникам-боржникам у реєстраційній дії (перереєстрації, знятті з обліку) не відмовлять, а саме якщо:

• перереєстрація не передбачає відчуження ТЗ;
• відбувається придбання чи отримання ТЗ в рахунок погашення боргу;
• придбання авто відбувається за договором купівлі-продажу предмету забезпечувального обтяження;
• це безоплатна передача конфіскованого ТЗ.

Які ще важливі для боржників нововведення готують?

Саме доступ до депозитів та нюанси із перереєстрацією авто є найбільш обговорюваними, але не єдиними важливими у проекті.

Доступ до АСВП отримають депозитарні установи. Їх зобов’яжуть сповіщати виконавців про те, що боржник, який є у Єдиному реєстрі боржників, відкрив або закрив рахунок у цінних паперах.

Державних реєстраторів зобов’яжуть під час проведення реєстраційних дій використовувати дані з Єдиного реєстру боржників.

Тим, хто має борги за періодичними платежами, а це може бути сплата за комуналку, за кредитом, проект готує посилення вимог. Зараз за законом зняти арешт з усього майна чи його частини можна в тому разі, якщо заборгованість погашено і виконати рішення можна в інший спосіб, ніж стягувати майно. Кабмін пропонує прибрати уточнення і залишити пряму вимогу: зняти арешт з коштів чи встановлене виконавцем обмеження на майно можна буде тільки після погашення боргу.

Від занурення у цифровізацію для боржників будуть переваги. Доступ до АСВП хочу розширити та прискорити арешт коштів не тільки банками, про що ми вказали вище. Але пришвидшити планують й виключення боржника з Реєстру, коли він розрахується за усіма вимогами. Після того, як на рахунок виконавця надійдуть всі необхідні кошти (вимоги стягувача, виконавчий збір, витрати на провадження, штрафи, винагорода виконавцю), він проставить у АСВП інформацію про погашення. Це й буде підставою для того, щоб виключити особу з Єдиного реєстру боржників та зняти арешт з коштів. Тобто швидко та в автоматичному режимі.

Раніше "Ми - Україна" розповідав про те, що вимоги до арешту рахунків боржників змінилися. Рада скасувала введену після повномасштабного вторгнення вимогу про те, що блокувати їх можна тільки в тому разі, якщо сума стягнення перевищує 100 тис. грн. Тобто заарештовувати можна кошти усіх боржників, що є у Реєстрі. Але їм дозволили видаткові операції на суму до 13,4 тис. грн щомісяця.