Національна валюта відносно євро та долара наприкінці зими дорожчає. Чому це відбувається та що вплине на курс на початку весни?

Як укріплювався курс?

Офіційний курс. НБУ ще влітку встановив офіційний курс відносно долара на рівні 36,56, і поки що ані скасовувати фіксацію не збирається, ані підґрунтя для перегляду не має. На думку експертів, останнє можливе за умови, якщо розрив між офіційним та ринковим курсом складатиме понад 15%, чого зараз не відбувається.

Тиждень тому офіційний курс євро за результатами міжбанку склав 38,93/39,32 (купівля/продаж). На той момент гривня відносно європейської валюти вже посилювала позиції. Після закриття міжбанку 27 лютого гривня ще трохи укріпилася, до 38,72/39,11 (купівля/продаж).

Готівковий ринок. 21 лютого курс гривні відносно долара складав 39,5-39,96, а за тиждень укріпився до 38,8-39,5. Відносно євро зміцнився з 41,75-42,5 до 40,7-41,6.

"Чорний" ринок. Трохи дорожча валюта тут також за кілька днів втрачала позиції: з 39,65-39,8 до 38,93-39,2 за долар, з 42-42,17 до 40,88-41,25 за євро.

Що впливає на курс зараз?

"Уряд знизив соціальні виплати військовослужбовцям (які знаходяться у тилу) та знизив (переважно) фінансування бюджетних установ. Національний банк підвищив норми резервування і тим самим зменшив обсяги гривні у банках. Національний банк не фінансує прямо витрати бюджету (не викуповує облігації), а надходження від закордонних партнерів є цілком стабільними. Багато хто користується конвертаційними депозитами, як альтернативі купівлі готівкового долара або євро. Тобто, гривні в обігу стало менше і попит на купівлю готівкової валюти знизився", - пояснив укріплення нацвалюти професор Львівської Політехніки, доктор економічних наук Олексій Другов.

Розбираємося, якою є механіка впливу цих факторів на вартість гривні. Зазначимо дві тенденції змін у попиті. Перша очевидна: українці не стали багатшими – обсяг вільних грошей для придбання валюти вже скоротився. У березні ми відчуємо це ще більше, бо нарахують виплати військовим, які зменшили в лютому.

Інший фактор бере початок ще з минулого року. Після кількох місяців мораторію на продаж інвалюти населенню на безготівковому ринку, в липні НБУ пом’якшив вимоги і дозволив купівлю на суму до 50 тис. грн, а з жовтня – до 100 тис. грн. Відтоді набувають популярності так звані конвертаційні депозити. Тобто фізособи відкривають його у нацвалюті, банк конвертує її в інвалюту на безготівковому ринку, де курс менший, ніж на готівковому. Після завершення терміну дії депозиту клієнт отримує гроші вже в іноземній валюті. Завдяки цьому і відтік валюти з банків припинився (якщо в липні мали 3,1 млрд доларів у валютних депозитах, то у грудні понад 4 млрд доларів), і попит з готівкового ринку змістився у бік безготівкового.

Те, що є у надлишку, втрачає в ціні, те, на що попит зростає, дорожчає. Це можна сказати і про гривню, попит на яку збільшує НБУ. Минулого року Нацбанк надрукував 400 млрд грн для викупу облігацій внутрішньої державної позики. Станом на початок року у НБУ було ОВДП на 704,57 млрд грн. Зараз портфель скоротився на 7,5 млрд грн. Відносно всієї суми скорочення незначне, але головне те, що емісія не відбувається. Далі Нацбанк підвищує попит з боку банків на гривню і на ОВДП.

У банків мають бути резерви – частина коштів, що зберігається в якості забезпечення. Це частка від загальної суми депозитів, коштів на вимогу, строкових коштів на рахунках, яку неможна витрачати на свою діяльність. Нормативи щодо розміру резервів за різними групами коштів встановлює центральний банк.

Резерви за коштами на вимогу та на поточних рахунках фізосіб з 11 лютого збільшилися з 5% до 10% у гривні та з 15% до 20% в іноземній валюті. З 11 березня вони зростуть до 20% та 30% відповідно.

В НБУ оцінювали, що посилення вимог до резервів в лютому збільшує їх на 73 млрд грн, а в березні ще на 60 млрд грн. До 50% резервів можна покривати завдяки ОВДП. Попит на облігації та гривню з боку банків зростає, в результаті маємо певне її укріплення на безготівковому ринку і, опосередковано, на готівковому.

Є традиційний сезонний фактор, який щороку впливає на вартість іноземної валюти в бік зниження. Аграрії перед проведенням весняно-посівних робіт продають іноземну валюту, конвертуючи її в гривню, та закуповують добрива, насіння, паливно-мастильні матеріали, акумулюють для виплати зарплати, для придбання чи оренди техніки і т.д.

Цьогоріч багато сезонних факторів нівельовано війною, але посівна все одно відбувається, хоча й у набагато менших обсягах. За деякими оцінками зі скороченням на третину від об’ємів до повномасштабного вторгнення.

Що впливатиме на курс гривні далі?

Всі чинники укріплення працюють ситуативно і демонструють, що валютний ринок досі існує, незважаючи на війну. Голова комітету економістів України Андрій Новак вказує, що за стабільним курсом стоїть зовнішня підтримка, без якої долар вже давно б коштував понад 100 грн.

"Все тримається на факторі масштабної фінансової допомоги, яку Україна отримає від цивілізованих країн, яких майже 60, та міжнародних фінансових організацій, таких як МВФ, Світовий банк, ЄБРР. Завдяки цій допомозі НБУ може спокійно поповнювати і навіть збільшувати золотовалютні резерви, утримувати курс гривні навіть без його фіксації, - каже економіст. - Вже зрозуміло, що і на рівні "Великої сімки", і на рівні цих 60 цивілізованих країн ухвалено рішення підтримувати Україну стільки, скільки треба. Буквально вчора, як наслідок візиту міністра фінансів США, отримали додаткового 10,5 млрд доларів, частина з них піде на поповнення ЗВР, що дозволить підтримувати курс до перемоги".

Зараз резерви складають 29,9 млрд доларів. З 2020 р. цей рівень був трохи вищим тричі: у серпні та грудні 2021 р., та у січні 2022 р. Новак впевнений, що загрози суттєвого скорочення резервів та відкликання міжнародної допомоги немає.

Отже, поки маємо орієнтуватися тільки на внутрішні ризики для стабільності гривні. Оцінити психологічний фактор, ажіотаж через непередбачуваність війни неможливо. Він просто є постійно та на це треба зважати. Далі ж випробуванням для курсу буде завершення періоду поповнення банківських резервів у березні та непростий квітень.

24 лютого 2022 р. Нацбанк ухвалив постанову №18 про роботу банківської системи під час воєнного стану. Серед обмежень є й мораторій на транскордонний переказ валюти з України. Але протягом минулого року постанову коригували, і додали, що з 1 квітня 2023 р. нерезиденти зможуть виводити з України дохід від ОВДП. Роками ми спостерігали їхній вплив на валютний ринок: перед виведенням вони конвертують гривню в інвалюту, збільшуючи попит на неї.

Зараз за нерезидентами ОВДП на 57,89 млрд грн або 4% від загального обсягу. На початку лютого уповноважений державним боргом Юрій Буца казав, що є надія на пролонгацію інвестицій. Зокрема й тому, що найкращі пропозиції не у коротких цінних паперах, а у довгих, погашення за якими відбудеться у вересні. Але ризик тиску на курс нацвалюти є. Проте, на думку експертів, йдеться саме про коливання. Як раніше вони пояснювали "Ми - Україна", в коридорі між 38 до 44 грн за долар.